Справа № 761/28600/23 Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1717/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
21 січня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Маріуполь, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий
- 30.05.2017 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за ч. 1 ст. 187, ч.2 ст. 185, ч.1 ст. 190, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений по відбуттю строку покарання.
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_8 в період з 15.08.2022 по 20.08.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, у період дії воєнного стану, запровадженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні, яким введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та продовжено Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
14.08.2022 ОСОБА_8 , за усною домовленістю з ОСОБА_9 почав виконувати ремонтні роботи у її квартирі, що за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому, 15.08.2022, в невстановлений досудовим розслідуванням час, перебуваючи в квартирі, що за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_10 добровільно надала ОСОБА_8 ключі від вищевказаної квартири для продовження виконання домовленості щодо ремонту в квартирі, тим самим ОСОБА_8 отримав вільний доступ до приміщення квартири ОСОБА_9 .
В подальшому, в період з 15.08.2022 по 20.08.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 перебуваючи у квартирі ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , помітив ланцюжок із кулоном у формі букви «Н» із недорогоцінного металу вартістю 378 грн., фітнес браслет марки «Xiaomi MI band», с/н: 2AC8UXMSHO4HM, чорного кольору із ремінцем червоного кольору вартістю 153, 33 грн та смарт-годинник марки Apple Watch Series 3 довжиною корпусу 38 мм кольору Space grey з білим ремінцем вартістю 7804,00 грн . Саме в цей час у ОСОБА_8 виник прямий умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій прямий умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, в період з 15.08.2022 по 20.08.2022, у невстановлений досудовим розслідуванням час, ОСОБА_8 , скориставшись відсутністю потерпілої ОСОБА_9 , перебуваючи у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , таємно, повторно, викрав ланцюжок із кулоном у формі букви «Н» із недорогоцінного металу вартістю 378 грн., фітнес браслет марки «Xiaomi MI band», с/н: 2AC8UXMSHO4HM, чорного кольору із ремінцем червоного кольору вартістю 153, 33 грн. та смарт-годинник марки Apple Watch Series 3 довжиною корпусу 38 мм кольору Space grey з білим ремінцем вартістю 7804,00 грн., після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив майнову шкоду потерпілій на загальну суму 8335,33 грн.
Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначено йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_8 у строк відбуття покарання термін його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні у період з 24.08.2022 по 26.08.2022 та з 07.07.2023 по 07.04.2024 з розрахунку день за день.
Строк відбуття покарання ОСОБА_8 рахувати з 08 квітня 2024 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 7804 (сім тисяч вісімсот чоти) грн. на відшкодування майнової шкоди, 1000 (одну тисячу) грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання речових доказів, арешту майна та процесуальних витрат.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить зменшити термін покарання.?
В обґрунтування апеляційної скарги обвинувачений зазначає, що щиро покаявся.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій просить вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року змінити, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного покарання за ч. 4 ст.185 КК України з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржуваний вирок суду першої інстанції підлягає зміні через невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Так, в судовому засіданні ОСОБА_8 частково визнав свою провину та щиро покаявся в тих діях, що вчинив. Раніше притягувався до кримінальної відповідальності в 2017 році, але покарання вже повністю відбув. Враховуючи категорію правопорушення, те що воно вчинене в умовах неочевидності, майже всі фактичні обставини та об'єктивну сторону злочину встановлено на підставі показань обвинуваченого.
Тяжкі наслідки від правопорушення відсутні, в судовому засіданні потерпіла не наполягала на суворому покаранні, шкода потерпілій частково відшкодована шляхом повернення викраденого майна, тому сторона захисту вважає за можливим звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідь судді,пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційні скарги, пояснення прокурора ОСОБА_11 , який заперечував проти апеляційних скарг, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції у повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 , у викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та у закінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, за обставин, викладених у вироку, обґрунтовані сукупністю досліджених в судовому засіданні й наведених у вироку доказів, яким суд дав належну оцінку, в апеляційних скаргах не оспорюються, а тому апеляційним судом не переглядаються.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Визначений судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 , вид та розмір покарання в повному обсязі відповідає зазначеним вище вимогам.
При обранні виду та розміру покарання суд першої інстанції, згідно вироку та матеріалів кримінального провадження, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке у відповідності до ст.12 КК України відносяться до тяжкого злочину, вчиненого повторно та в умовах воєнного стану, сукупність усіх характеризуючих обвинуваченого обставин, характер, ступінь його суспільної небезпеки.
Твердження обвинуваченого про наявність таких пом'якшуючих покарання обставин, як щире каяття є безпідставними, з огляду на те, що перевіркою матеріалів провадження вказані обставини не встановлені, так як в судовому засіданні ОСОБА_8 , частково визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Оскільки, каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Однак матеріали кримінального провадження не містять даних на підтвердження того, що обвинувачений вживав заходів на відшкодування завданих потерпілій матеріальних збитків, що свідчить про відсутність щирого каяття.
Наявність обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують були підставами для призначення обвинуваченому покарання у мінімальній межі, встановленої санкцією ч.4 ст.185 КК України.
При цьому апеляційна інстанція, проаналізувавши обставини скоєного, відомості стосовно особистості обвинуваченого ОСОБА_8 , не вбачає суттєвих позитивних обставин, які можна віднести на користь доводів захисника.
Також апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України у зв'язку з відсутністю передумов, за яких дані правові норми мають бути застосовані.
Отже, суд першої інстанції при призначенні ОСОБА_8 покарання дотримався вимог кримінального закону, врахував всі обставини справи у їх сукупності та особу винного, а тому підстав для пом'якшення йому покарання, як про це ставить питання в апеляційній скарзі захисника та обвинуваченого,колегія суддів не вбачає.
Проте, зазначені обставини не вказують на невідповідну суворість призначеного покарання, а з урахуванням сукупності всіх наведених вище обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_8 , лише в умовах ізоляції від суспільства та не вбачає підстав для призначення обвинуваченому більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості, які були б безумовними підставами для скасування чи зміни судового рішення, в апеляційній скарзі не наведено, а тому апеляційні скарги обвинуваченого та захисника, слід залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим в той самий строк з моменту отримання судового рішення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4