20 березня 2025 р. м. Чернівці Справа №600/963/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Григораша В.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору фізична особа підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання протиправними дії та визнання протиправними й скасування рішень, -
04.03.2025 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області (відповідач- 1), Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області (відповідач-2), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору фізична особа підприємець ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з такими позовними вимогами:
визнати протиправним та скасувати рішення сесії Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №1734-8/24 від 02 вересня 2024 року;
визнати протиправними дії державного кадастрового реєстратора відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко Олени Григорівни щодо прийняття рішення і внесення відомостей до Державного земельного кадастру із відкриттям поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, площею 0,1982 га, з цільовим призначення - для рибогосподарських потреб (код 10.07), яка розташована по АДРЕСА_1 ;
визнати протиправним та скасувати рішення державного кадастрового реєстратора відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко Олени Григорівни від 17 грудня 2024 року про внесення відомостей до Державного земельного кадастру з відкриттям розділу поземельної книги на земельну ділянку площею 0,1982 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, що в с. Южинець та про державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.
Ухвалою суду від 06.03.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
11.03.2025 позивачем подано до суду клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Розглянувши подане позивачем клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 - 3 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Положеннями п. 20 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
Аналіз наведених норм свідчить, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог п. 7 ч. 3 ст. 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд зауважує, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання сторони по справі суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Зокрема, за приписами ч. 4 ст. 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у ч. 4 ст. 257 КАС України.
З матеріалів справи видно, що спірні відносини виникли, у зв'язку із не погодженням позивачем із прийнятим рішенням сесії Ставчанської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області №1734-8/24 від 02 вересня 2024 року, рішення державного кадастрового реєстратора відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко Олени Григорівни від 17 грудня 2024 року про внесення відомостей до Державного земельного кадастру з відкриттям розділу поземельної книги на земельну ділянку площею 0,1982 га, кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, що в с. Южинець та про державну реєстрацію зазначеної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі, а також діями державного кадастрового реєстратора відділу №2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області Шевченко Олени Григорівни щодо прийняття рішення і внесення відомостей до Державного земельного кадастру із відкриттям поземельної книги на земельну ділянку кадастровий номер 7322589700:02:002:0129, площею 0,1982 га, з цільовим призначення - для рибогосподарських потреб (код 10.07), яка розташована по вул. Польова, 3 с. Южинець.
Зважаючи на предмет спору, суд зазначає, що дана категорія справ не визначена у переліку ст. 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, задоволенню не підлягає.
Відмовляючи в задоволенні клопотання, суд, з урахуванням положень ч. 2 ст. 6 КАС України, також враховує практику Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983 у справі “Axen v. Germany» ("Аксен проти Німеччини"), рішення від 25.04.2002 р. “Varela Assalino contre le Portugal» ("Варела Ассаліно проти Португалії"). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Обґрунтовуючи необхідність проведення судового розгляду справи з викликом сторін, позивач посилався на те, що предмет позову (оскарження рішень відповідачів про формування землі для рибогосподарських потреб у складі якої знаходиться автомобільна дорога та вулиця Польова села Южинець, що відносить до земель транспорту) є територією загального користування учасників дорожнього руху і частиною транспортної інфраструктури населеного пункту, має важливе значенні і інтерес сторін та частини суспільства, така категорія справи має бути розглянута з повідомленням і викликом сторін, з огляду на її значущість для значної кількості осіб і сталого розвитку та існування дорожньої інфраструктури населеного пункту.
Вказував, що предмет спірних відносин має особливе значення для держави, а така форма судового розгляду справи сприятиме дотриманню принципам судочинства і повного та всебічного встановлення обставин справи.
Проте, наведені позивачем в обґрунтування клопотання про розгляд справи з викликом сторін є безпідставними та не є підставою для розгляду цієї справи з викликом сторін.
Крім цього, суд також вважає за необхідне зазначити, що суд надає учасникам процесу у цій справі належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний, подавати докази та письмові пояснення до суду, наводячи в них свої доводи, міркування щодо питань, які стосуються спірних відносин.
Тобто, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.
При цьому, суд звертає увагу на те, що матеріалах справи відсутні будь-які клопотання щодо виклику свідків по даній справі, що б зумовило підстави для призначення розгляду даної справи з викликом сторін.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі, суд вважає, що підстави для розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін з мотивів наведених позивачем відсутні, тому в задоволенні заяви позивача необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 241, 248, КАС України, суд, -
В задоволенні позивача про розгляд справи за розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.О. Григораш