Справа № 752/10009/24
Провадження №: 2/752/1298/25
20 березня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», Підприємство) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 163766,93 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.05.2021 поблизу бібліотеки ім.Вернадського під час проведення працівниками КП «Київтеплоенерго» випробувань тепломереж у зоні обслуговування ТЕЦ-5 утворився струмінь і викид асфальту, у результаті чого було пошкоджено 26 автомобілів, припаркованих на прилеглій до бібліотеки ім.Вернадського території, у тому числі автомобіль Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , на той час належний позивачеві.
21.05.2021 на підставі «повідомлення в засобах масової інформації» Голосіївським управлінням поліції ГУ Нацполіції у м.Києві за кваліфікацією ч.1. ст. 367 КК України (службова недбалість) було порушено кримінальне провадженні №12021100010001226 за фактом того, що 20.05.2021 поблизу бібліотеки ім.Вернадського під час проведення працівниками КП «Київтеплоенерго» випробувань тепломереж у зоні обслуговування ТЕЦ-5 утворився струмінь і викид асфальту, у результаті чого було пошкоджено 26 автомобілів, які припаковані на прилеглій до бібліотеки ім.Вернадського території, чим завдано матеріальну шкоду фізичним особам. Таким чином унаслідок неналежного виконання службовими особами КП «Київтеплоенерго» своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них завдано шкоди охоронюваним інтересам окремих громадян.
В рамках указаного вище кримінального провадження ОСОБА_1 , як заявник, 25.05.2021 звернувся про пошкодження належного на той час йому автомобіля та постановою слідчого від 11.04.2024 позивача було визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12021100010001226.
Позивач вказував, що для встановлення точної суми завданих збитків, на його замовлення ТОВ «Український експертний центр «Експерт-Сервіс» було складено звіт №51-А від 09.06.2021 про оцінку автомобіля Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого завданий позивачу, як власнику вказаного транспортного засобу, матеріальний збиток в результаті його пошкодження складає 156766,93 грн. Для визначення розміру завданих збитків позивачем також були понесені витрати на складення вказаного звіту в сумі 3500 грн.
Окрім того, ОСОБА_1 у своїй позовній заяві посилався на те, що відповідач є підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго», якому видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії. Відповідач у своїй діяльності надає комунальні послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, відповідальне за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Сама теплова траса, на якій стався прорив, перебуває на балансі саме у відповідача.
Аналіз нормативних актів свідчить про те, що до обов'язків відповідача входить не тільки здійснення гідравлічних випробувань тепломереж, а і контроль за їх станом, враховуючи строки зносу.
У зв'язку із цим, позивач уважає, що особою, відповідальною за заподіяну в даному випадку шкоду, є КП «Київтеплоенерго», яке не забезпечило вчинення ефективних та своєчасних дій з належного збереження, реконструкції, ремонту та експлуатації майна, а саме: теплових мереж за адресою: м.Київ, площа Деміївська поблизу бібліотеки імені Вернадського, переданих йому в управління Київрадою, і тому прорив води на тепловій мережі, в результаті якого було пошкоджено належний йому автомобіль, стався саме з вини відповідача.
Також, зазначеними вище діями відповідача ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яка виразилася у тому, що позивач зазнав душевних страждань, так як у нього змінився ритм життя на період, коли він був позбавлений можливості користування власним автомобілем. Тому, задля компенсації завданої йому моральної шкоди позивач просив суд стягнути із відповідача 7000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 для розгляду цивільної справи №752/10009/24 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.
19.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником ОСОБА_2 , у якому останній заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилався на те, що позивач у свою чергу не довів того факту, що він є власником транспортного засобу Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , який можливо був припаркований на прилеглій території бібліотеки ім..Вернадського. Також зазначив, що у відповідача відсутній склад цивільного правопорушення, а тому немає підстав для відшкодування збитків. Дії підприємства відповідача щодо проведення перевірки теплових мереж шляхом гідравлічних випробувань, самі по собі є правомірною поведінкою, передбаченою законодавством, та навіть обов'язковою діяльністю, яка є предметом державного нагляду (контролю) у сфері теплопостачання, а тому вказана правомірність поведінки виключає відповідальність. Позивач не довів факт спричинення збитків, не обґрунтував їхній розмір, не довів безпосереднього причинного зв'язку між правопорушенням та заподіянням збитків і розміру відшкодування.
Окрім того, у поданому відзиві Підприємство вказувало, що 05.04.2021 перед початком проведення гідравлічних випробувань представнику Національної бібліотеки України ім.Вернадського за адресою: м.Київ, просп.Голосіївський, 3, де зі слів позивача і було пошкоджено його автомобіль, представником відповідача надано під особистий підпис припис-попередження про проведення вищевказаних випробовувань у період з 08 год. 00 хв. 18.05.2021 до 24 год. 00 хв. 07.06.2021. При цьому, представника бібліотеки було повідомлено про можливі наслідки виникнення пошкодження під час випробовування теплової мережі та прийняття відповідних заходів для недопущення псування майна на території. Відтак, на переконання КП «Київтеплоенерго» саме уповноважені особи Національної бібліотеки України ім.Вернадського повинні були забезпечити безпечне перебування людей та майна на відповідній території.
Також, відповідач уважав, що наданий позивачем висновок №51-А від 09.06.2021 про визначення матеріального збитку не може уважатися належним та допустимим доказом, підтверджуючий розмір завданих збитків, адже в ньому відсутня інформація, що він підготовлений для надання до суду, а також що експерт експерта обізнаний про кримінальну відповідальність. Неналежним доказом відповідач назвав і наданий позивачем витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12021100010001226.
20.06.2024 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій ОСОБА_1 вказував на безпідставність та необґрунтованість доводів відповідача у частині перекладення відповідальності на Національну бібліотеку України ім.Вернадського, оскільки виключно до обов'язків відповідача входить контроль за станом здійснення гідравлічних випробувань та забезпечення справності огороджувальних конструкцій. Згаданий відповідачем договір, що укладений із бібліотекою, констатує лише факт того, що невиконання собою «комплексу заходів, спрямованих на запобігання негативних наслідків» тягне за собою припинення постачання теплової енергії, а не встановлює обов'язку останньої, як абонента, на виконання будь-яких делегованих їй енергопостачальною організацією обов'язків. Разом з тим, позивач зазначив, що обов'язок відповідача здійснити відшкодування шкоди потерпілим - власникам транспортних засобів, яка була завдана унаслідок спірних подій, був встановлений судовими рішеннями, які набрали законної сили по справам №752/22755/21, 752/18278/21 та №757/57806/21.
09.07.2024 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив, у яких Підприємство виклало аналогічні доводи проти позову ОСОБА_1 , що були викладені у відзиві на позовну заяву.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 березня 2025 року у задоволенні клопотання КП «Київтеплоенерго» про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а також залучення Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, відмовлено.
У відповідності до вимог частини восьмої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до статті 264 Цивільного процесуального кодексу України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Суд, дослідивши подані сторонами заяви по суті справи, а також наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на таке.
Положеннями статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому,що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (стаття 13 ЦПК України).
Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Як убачається з наявних у матеріалах справи договорів купівлі-продажу транспортного засобу №8046/2018/909762 від 21.04.2018 та №8043/2021/2841336 від 06.10.2021, позивач станом на 20.05.2021 був власником транспортного засобу Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , який у подальшому відчужив ОСОБА_3 .
Відповідно до довідки Голосіївського УП ГУНП у м. Києві від 25.05.2021, до Голосіївського УП ГУНП у м.Києві 20.05.2021 року звернувся із заявою ОСОБА_1 про пошкодження автомобіля марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , 2008 року випуску, в наслідок утворення прориву тепломережі, спричиненого проведенням гідравлічних випробовувань тепломережі у зоні обслуговування ТЕЦ-5, за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 3, поблизу бібліотеки ім. Вернадського. Вищевказані відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.05.2021 року за № 12021100010001226.
Постановою слідчого Слідчого відділу Голосіївського УП ГУ НП у м.Києві від 11.04.2024 позивача було визнано потерпілим у вказаному вище кримінальному провадженні.
Відповідно до Звіту №51-А від 09.06.2021 про оцінку автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , виготовленого ТОВ «Український центр післяаварійного захисту «Експерт Сервіс» на замовлення позивача, матеріальний збиток, завданий власнику вказаного транспортного засобу складає 87584,49 грн. Вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу складає 156766,93 грн. За змістом даного звіту також вказано, що при огляді об'єкту оцінки були присутні власник транспортного засобу ОСОБА_1 та представник КП «Київтеплоенерго».
Відповідно до рахунку-фактури №51-А від 31.05.2021 ОСОБА_1 сплатив 3500 грн за виготовлення та складення вказаного вище звіту №51-А від 09.06.2021 ТОВ «Український центр післяаварійного захисту «Експерт-Сервіс».
Також в матеріалах справи міститься припис-попередження про випробування на щільність теплових мереж, який було вручено 05.04.2021 представнику Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, приміщення якого розташоване за адресою: м.Київ, просп. Голосіївський, 3.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно вимог частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За приписами частини третьої статті 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (пункт 8 частини другої статті 16 ЦК України).
Як визначено приписами статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У відповідності до положень статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, для застосування положень статті 1166 ЦК України необхідно довести, що шкоду позивачу завдано саме неправомірними діями чи бездіяльністю особи, на яку покладається відповідальність відшкодувати шкоду, а саме необхідна наявність таких складових елементів як: а) протиправна поведінка; б) настання шкоди; в) прямий причинно-наслідковий зв'язок між першим та другим елементами; г) вина завдавача шкоди.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 2 Постанови від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв'язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.
Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 03 грудня 2014 року в справі №6-183цс14, постановах Верховного Суду від 11 грудня 2018 року в справі №759/4781/16-ц, від 11 вересня 2019 року в справі №203/2378/14-ц та від 28 серпня 2019 року в справі №638/20603/16.
З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (пункт 1 частини другої статті 1167, частина п'ята статті 1187 цього Кодексу). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.
За приписами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з пунктом 6.3.7 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 14.02.2007 №71, організацією, що експлуатує теплову мережу, має бути забезпечено справність огороджувальних конструкцій, що перешкоджають доступу сторонніх осіб до устаткування і до запірно-регулювальної арматури, та здійснено контроль за підтриманням в належному стані шляхів доступу до об'єктів мережі, а також за дорожніми покриттями і плануванням поверхонь над підземними спорудами.
Відстані від огороджувальних конструкцій тепломережі до будівель, споруд повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.07.
У місцях прокладання трубопроводів теплових мереж забороняється спорудження будівель, розміщення автозаправних станцій, гаражів, ринків, стоянок, складування, насадження дерев і багаторічних кущів у межах охоронних зон на віддалі менше ніж 3 м від проекції на поверхню землі краю будівельних конструкцій теплової мережі підземної канальної прокладки та повітряної прокладки або від проекції на землю краю трубопроводів теплових мереж безканальної прокладки.
Згідно з пунктом 6.3.27 вказаних вище Правил організація, що експлуатує теплову мережу, повинна систематично, за графіком, здійснювати контроль стану будівельних конструкцій, трубопроводів і устаткування, антикорозійного покриття і теплової ізоляції трубопроводів теплової мережі із застосуванням сучасних ЗВТ і методів діагностики. Слід вести облік, систематизацію та аналіз виявлених дефектів за видами устаткування, виявляти причини, розробляти і впроваджувати заходи до запобігання виникненню дефектів. У разі відсутності сучасних ЗВТ і методів діагностики, як виняток, можливим є застосування шурфовок.
Контроль за станом трубопроводів і устаткуванням теплової мережі має здійснюватися з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.11.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 №1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відповідно пунктів 2.2.1 та 2.2.5 Статуту Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», на які посилався відповідач у своєму відзиві, метою та предметом діяльності підприємства є надання комунальних послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, постачання та розподіл енергетичної енергії, а також виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем не заперечується той факт, що теплова траса, на якій стався прорив, перебуває на балансі КП «Київтеплоенерго».
На підтвердження факту пошкодження транспортного засобу «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , 20.05.2021 в м.Києві по проспекту Голосіївському, 3 поблизу бібліотеки імені Вернадського внаслідок прориву труби та завдання шкоди позивачу, позивач надав: звіт №51-А про оцінку автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , від 09.06.2021; рахунок-фактуру №51-А від 31.05.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 сплатив 3500 грн за виготовлення та складення вказаного вище звіту; фото-знімки; довідку Голосіївського УП ГУНП у м.Києві від 25.05.2021 та копію постанови слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м.Києві від 11.04.2024 про визнання позивача ОСОБА_1 потерпілим.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (частини перша, третя статті 77 ЦПК України).
За положеннями статті 80 цього Кодексу, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач довів належними та достатніми доказами обставини щодо пошкодження належного йому автомобіля, причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням автомобіля та проривом на зовнішній тепловій мережі 20.05.2021 на просп. Голосіївському, 3 у м. Києві.
При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності своєї вини у заподіянні збитків позивачу в передбаченому статтями 12, 81 ЦПК України порядку суду не надано.
Відсутність встановлення саме органами поліції обставин пошкодження автомобіля позивача, причинно-наслідкового зв'язку між пошкодженням автомобіля та проривом труби 20.05.2021 в місті Києві по проспекту Голосіївському, 3 поблизу бібліотеки імені Вернадського не звільняє КП «Київтеплоенерго», як балансоутримувача та надавача послуг з теплопостачання, від відповідальності за заподіяну позивачу шкоду і не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що представник КП «Київтеплоенерго» був присутній під час огляду транспортного засобу позивача й під час складення відповідного протоколу про огляд автомобіля, однак із вказаного протоколу не вбачається того, що представник відповідача заперечував факт завдання шкоди саме у зв'язку із проривом труби внаслідок гідравлічних випробувань.
Оскільки, теплові мережі в м.Києві на просп. Голосіївському, 3 поблизу бібліотеки імені Вернадського знаходяться на балансі та обслуговуванні КП «Київтеплоенерго» (й вказане не заперечується відповідачем) та у зв'язку з тим, що внаслідок прориву труби було пошкоджено автомобіль позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для покладення відповідальності за завдані позивачу збитки на КП «Київтеплоенерго» в розмірі, визначеному у звіті №51-А від 09.06.2021 про оцінку автомобіля та визначення розміру матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу марки «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , а саме у розмірі 156766,93 грн.
Суд не враховує посилання представника відповідача на те, що у КП «Київтеплоенерго» відсутня відповідальність за завдану шкоду, оскільки підприємство завчасно попередило про проведення гідравлічного випробування бібліотеку, яка і повинна була попередити всіх мешканців про те, що такі роботи будуть проводиться з метою уникнення ризиків пошкодження майна, оскільки вини бібліотеки в завданні шкоди позивачу не вбачається.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що позивач по справі ОСОБА_1 сплатив 3500 грн за складення звіту про оцінку автомобіля «Ford Mondeo», д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується рахунком-фактурою №51-А від 31.05.2021, а тому вказані кошти також підлягаю стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, звертаючись із вказаним позовом до суду, позивач зазначав, що діями відповідача йому було завдано моральної шкоди, яка полягає в душевних стражданнях, зокрема, через вимушену зміну ритму життя на період, коли він був позбавлений можливості користуватися автомобілем.
Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
За загальним правилом підставою виникнення зобов'язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі. Зобов'язання про компенсацію моральної шкоди завданої особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади при здійсненні своїх повноважень виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4 визначено, що моральна шкода - це втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
У абзаці 2 пункту 5 цієї постанови судам роз'яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в пукнті 9 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У разі заявлення вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачу, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Крім того, відшкодування шкоди, зокрема й моральної, що зумовлює порушення прав людини, є одним з ефективних засобів юридичного захисту. Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання та приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік і стан здоров'я потерпілого.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 81 ЦПК України).
А тому, з урахуванням ступеню моральних страждань позивача та характеру вини відповідача, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню і стягує з відповідача на користь позивача 7000 грн на компенсацію моральної шкоди.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача підлягають судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1672,67 грн на користь позивача у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись статтями 2, 4, 7, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 263, 264, 265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 156766,93 грн, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі 3500 грн, моральну шкоду в сумі 7000 грн, а також понесені у справі судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору в розмірі 1672,67 грн, а всього стягнути 168939,60 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ;
2. Відповідач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», адреса: місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄДРПОУ - 40538421.
Повне рішення складено 20.03.2025.
Суддя А.О. Митрофанова