Справа № 752/10009/24
Провадження №: 2/752/1298/25
19 березня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про проведення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» (далі - КП «Київтеплоенерго», Підприємство) про відшкодування матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 163766,93 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 20.05.2021 поблизу бібліотеки ім.Вернадського під час проведення працівниками КП «Київтеплоенерго» випробувань тепломереж у зоні обслуговування ТЕЦ-5 утворився струмінь і викид асфальту, у результаті чого було пошкоджено 26 автомобілів, припаркованих на прилеглій до бібліотеки ім.Вернадського, території у тому числі автомобіль Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , на той час належний позивачеві.
21.05.2021 на підставі «повідомлення в засобах масової інформації» Голосіївським управлінням поліції ГУ Нацполіції у м.Києві за кваліфікацією ч.1. ст. 367 КК України (службова недбалість) було порушено кримінальне провадженні №12021100010001226 за фактом того, що 20.05.2021 поблизу бібліотеки ім.Вернадського під час проведення працівниками КП «Київтеплоенерго» випробувань тепломереж у зоні обслуговування ТЕЦ-5 утворився струмінь і викид асфальту, у результаті чого було пошкоджено 26 автомобілів, які припаковані на прилеглій до бібліотеки ім.Вернадського території, чим завдано матеріальну шкоду фізичним особам. Таким чином унаслідок неналежного виконання службовими особами КП «Київтеплоенерго» своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них завдано шкоди охоронюваним інтересам окремих громадян.
В рамках указаного вище кримінального провадження ОСОБА_1 , як заявник, 25.05.2021 звернувся про пошкодження належного на той час йому автомобіля та постановою слідчого від 11.04.2024 позивача було визнано потерпілим у кримінальному провадженні № 12021100010001226.
ОСОБА_1 вказував, що для встановлення точної суми завданих збитків, на його замовлення ТОВ «Український експертний центр «Експерт-Сервіс» було складено звіт №51-А від 09.06.2021 про оцінку автомобіля Ford Mondeo, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого завданий позивачу, як власнику вказаного транспортного засобу, матеріальний збиток в результаті його пошкодження склав 156766,93 грн. Для визначення розміру завданих збитків позивачем також були понесені витрати на складення цього звіту в сумі 3500 грн.
Окрім того, позивач у своїй позовній заяві посилався на те, що відповідач є підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго», якому видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії. Відповідач у своїй діяльності надає комунальні послуги з постачання теплової енергії, гарячої води, відповідальне за виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Сама теплова траса, на якій стався прорив, перебуває на балансі саме у відповідача.
Аналіз нормативних актів свідчить про те, що до обов'язків відповідача входить не тільки здійснення гідравлічних випробувань тепломереж, а і контроль за їх станом, враховуючи строки зносу.
У зв'язку із цим, позивач уважає, що особою, відповідальною за заподіяну в даному випадку шкоду, є КП «Київтеплоенерго», яке не забезпечило вчинення ефективних та своєчасних дій з належного збереження, реконструкції, ремонту та експлуатації майна, а саме: теплових мереж за адресою: м.Київ, площа Деміївська поблизу бібліотеки імені Вернадського, переданих йому в управління Київрадою, і тому прорив води на тепловій мережі, в результаті якого було пошкоджено належний йому автомобіль, стався саме з вини відповідача.
Окрім того, зазначеними вище діями відповідача ОСОБА_1 було завдано моральну шкоду, яка виразилася у тому, що позивач зазнав душевних страждань, так як у нього змінився ритм життя на період, коли він був позбавлений можливості користування власним автомобілем. Тому, задля компенсації завданої йому моральної шкоди позивач просив суд стягнути із відповідача 7000 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 для розгляду цивільної справи №752/10009/24 визначено суддю Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанову А.О.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 23 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, запропоновано відповідачу у 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали суду подати суду відзив на позов.
19.06.2024 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, поданий представником ОСОБА_2 , у якому останній заперечував проти позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі та просив суд відмовити у їх задоволенні.
Разом з тим, у поданій до суду заяві по суті спору відповідачем було заявлено клопотання про проведення розгляду даної справи з повідомленням (викликом) сторін та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національну бібліотеку України ім. В.І.Вернадського.
Дослідивши вказані клопотання представника відповідача та наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
За положеннями частин першої, третьої статті 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов'язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Згідно частин п'ятої, шостої статті 53 ЦПК України, про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов'язки, встановлені статтею 43 цього Кодексу.
В обґрунтування клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, представник відповідача зазначає, що Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського є балансоутримувачем прибудинкової території будинків, розташованих за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 3, тому вона має відповідати за невжиття заходів для запобігання аварійних та нещасних випадків під час проведення гідравлічних випробувань теплопостачальною організацією з огляду на те, що відповідач заздалегідь повідомив представників Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського про проведення гідравлічних випробувань теплових мереж у період з 08 год. 00 хв. 18.05.2021 до 24 год. 00 хв. 07.06.2021, що підтверджується копіями приписів-попереджень, у яких передбачалась, зокрема, заборона паркування та стоянки автотранспорту.
Так, в ухвалі від 08 лютого 2022 року у справі №824/115/21 Верховний Суд зазначив, що рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.
У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Дослідивши доводи клопотання представника відповідача про залучення до участі у даній справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, суд не вбачає чинників, що вказували б на те, що судове рішення за результатом розгляду цієї справи може містити висновки суду або прямо вказувати на права та обов'язки Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського, оскільки предметом спору у справі є відшкодування відповідачем матеріальної та моральної шкоди власнику транспортного засобу у зв'язку з пошкодженням магістрального трубопроводу під час проведення гідравлічних випробувань відповідачем, за яким закріплені теплові мережі зони обслуговування на праві господарського відання.
З огляду на зазначене, враховуючи вищевказані обставини, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав, передбачених статтею 53 ЦПК України, для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського.
Що стосується клопотання КП «Київтеплоенерго» про проведення розгляду даної справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, то суд зазначає таке.
Так, згідно з вимогами частини п'ятої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
- предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є відшкодування матеріальної та моральної шкоди у загальному розмірі 167266,93 грн.
За правилами частини сьомої статті 279 ЦПК України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частинами першою, шостою статті 277 ЦПК України питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження в справі судом були враховоні обставини справи, які є необхідними для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Справа відноситься до категорії справ, при розгляді яких суд може відмовити стороні у клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК, а тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача.
Обраний позивачем спосіб захисту, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін справи та категорія справи не свідчить про високий суспільний інтерес до результатів її розгляду, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання представника відповідача необхідно відмовити.
При цьому, судом було створено учасникам процесу належні умови для надання суду усіх вагомих доводів та заперечень, зокрема, шляхом подання до суду заяв по суті спору, а саме бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Враховуючи викладене та керуючись статтей 19, 260, 261, 279, 353 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго» про проведення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін та про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.О. Митрофанова