Справа №761/45498/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/1047/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
12 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №72023000110000047- прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2024 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки IPhone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_1 ; папку синього кольору з чорновими записами, що містять інформацію ТОВ «Київська мостобудівельна компанія», загалом на 60 арк; папку чорного кольору з чорновими записами, що містять реквізити ТОВ «Містобудівельна механізація», загалом на 272 арк; файл з чорновими документами, що містять реквізити ТОВ «МЗОК» та ТОВ «Підприємство Маст-Буд», загалом на 98 арк., що були вилучені 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт майна та накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке були вилученно 03.12.2024 в ході проведення обшуку в кримінальному провадженні № 72023000110000047 від 19.06.2023, за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки IPhone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_1 ;
- папку синього кольору з чорновими записами, що містять інформацію ТОВ «Київська мостобудівельна компанія», загалом на 60 арк;
- папку чорного кольору з чорновими записами, що містять реквізити ТОВ «Містобудівельна механізація», загалом на 272 арк;
- файл з чорновими документами, що містять реквізити ТОВ «МЗОК» та ТОВ «Підприємство Маст-Буд», загалом на 98 арк.,
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що вказана ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, з підстав неповноти судового розгляду і невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що слідчий суддя не взяв до уваги той факт, що мобільний телефон, вилучений під час обшуку, 06.12.2024 був оглянутий, копія огляду якого долучена у судовому засіданні, та за результатом огляду встановлено наявність інформації, що стосується фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Містіндустрія», ТОВ «Київська Мостобудівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 42955300), TOB «Мостобудівельна Механізація» (код ЄДРПОУ 43380687), ТОВ «Підприємство «Маст-Буд» (код ЄДРПОУ 33653812), ТДВ «МЗЕК» (код ЄДРПОУ01373986), ТОВ «Мостобудівельне Підприємство «Мостострой» (код ЄДРПОУ 31317397), ТОВ «Об'єднана Мостобудівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 44261752). Крім того, детективом 04.12.2024 року у вказаному кримінальному провадженні призначено комп'ютерно-технічну експертизу з метою встановлення наявності в телефоні марки IPhone 15 Pro, серійний номер H2WG907VUF документів в електронній формі, що стосуються порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Містіндустрія», а також можливого спілкування між фігурантами кримінального провадження.
Крім того, слідчий суддя не надав оцінку протоколу від 12.12.2024 огляду чорнових записів, вилучених під час обшуку, за результатами огляду якого підтверджено версію органу досудового розслідування щодо ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Містіндустрія», та підконтрольними компаніями. Копія вказаного протоколу долучена у судовому засіданні.
Так, встановлено наявність документів за підписом начальника кошторисного відділу ТОВ «Об'єднана Мостобудівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 44261752) ОСОБА_7 , директорів пов'язаних підприємств ТОВ «Містіндустрія» (код ЄДРПОУ 42935330), ТОВ «Київська Мостобудівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 42955300), ТОВ «Мостобудівельна Механізація» (код ЄДРПОУ 43380687) щодо продажу, перевезення матеріалів (шпунтових паль, з/б плит, арматури) на об'єкти генпідрядника або ж відновлення матеріалів з зазначенням їх кількості, вартості, місць поставки за період 2022-2023 років, що є предметом розслідування.
В інший спосіб, ніж накласти арешт на речові докази вилучені в ході обшуку за адресою: Київська обл., Обухівський р-н, с. Ходосівка, вул. Кузьми Скрябіна, буд. 1, секц. 2, кв. 76, які мають доказове значення у кримінальному провадженні, неможливо забезпечити виконання завдань кримінального провадження.
Незастосування даного виду заходу забезпечення суттєво зашкодить кримінальному провадженню, може привести до втрати та знищення речових доказів.
В судове засідання власник майна та його представник не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою накласти арешт на майно, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72023000110000047 від 19.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що службові особи ТОВ «Містіндустрія» (код ЄДРПОУ 42935330) протягом 2021-2023 років, за попередньою змовою із невстановленими особами, шляхом відображення у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства фінансово-господарських операцій з ТОВ «Сетра Плюс» (код ЄДРПОУ 41918780), ТОВ «Кайрінг» (код ЄДРПОУ 44075473), ТОВ «Селеніт Актив» (код ЄДРПОУ 41715482), ТОВ «Рендалл» (код ЄДРПОУ 43389763) та ТОВ «Пайпроуд» (код ЄДРПОУ 44542065), що мають ознаки ризиковості, ухилились від сплати податку на додану вартість на загальну суму 10 542 196 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що підготовкою та складанням кошторисної документації та фінансових документів, які відображають вартість виконаних робіт (наданих послуг) пов'язаними підприємствами для ТОВ «Містіндустрія» та на підставі яких відображались фінансово-господарські операції у бухгалтерському та податковому обліках підприємств, які фактично не проводились, займалась ОСОБА_7 , яка являється співробітником ТОВ «Об'єднана Мостобудівельна Компанія» (код ЄДРПОУ 44261752) і безпосередньо причетна до незаконної діяльності, пов'язаної з ухиленням від сплати податків, здійснюючи документальне оформлення господарських операцій, які фактично не відбувались.
В ході слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_7 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
03.12.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва детективами Бюро економічної безпеки України було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , за результатом якого було виявлено та вилучено мобільний телефон та ряд документів, які постановою детектива визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Крім того, 04.12.2024 року у вказаному кримінальному провадженні призначено комп?ютерно - технічну експертизу з метою встановлення наявності в телефоні марки IPhone 15 Pro, серійний номер H2WG907VUF документів в електронній формі, що стосуються порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «Містіндустрія».
05.12.2024 прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням у кримінальному провадженні № 720 230 001 100 000 47 від 19.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч 3 ст. 212 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон та ряд документів, що були вилучені 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
З метою забезпечення збереження речового доказу, прокурор просив накласти арешт на мобільний телефон та документи, що були вилучені 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
13.12.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, а саме: мобільний телефон марки IPhone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_1 ; папку синього кольору з чорновими записами, що містять інформацію ТОВ «Київська мостобудівельна компанія», загалом на 60 арк; папку чорного кольору з чорновими записами, що містять реквізити ТОВ «Містобудівельна механізація», загалом на 272 арк; файл з чорновими документами, що містять реквізити ТОВ «МЗОК» та ТОВ «Підприємство Маст-Буд», загалом на 98 арк., що були вилученні 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 .
Відмовляючи у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучені речі та документи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та взагалі відсутні дані, що власник тимчасово вилученого майна на яке прокурор просить накласти арешт, може бути причетним до вчинення злочину досудове розслідування щодо яких здійснюється, а належний йому мобільний телефон та документи можуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України.
При цьому досудовим розслідуванням на даній стадії не надано жодних доказів причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення в рамках якого здійснюється досудове розслідування, останній про підозру повідомлено не було.
З таким висновком колегія суддів погодитись не може.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Твердження слідчого судді в ухвалі про те, що в доданих до клопотання прокурора матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучені речі та документи можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та взагалі відсутні дані, що власник тимчасово вилученого майна на яке прокурор просить накласти арешт, може бути причетним до вчинення злочину досудове розслідування щодо яких здійснюється, а належний їй мобільний телефон та документи можуть мати доказове значення у даному кримінальному провадженні відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України є такими, що не грунтуються на матеріалах справи, оскільки прокурором у клопотанні обґрунтовано мету накладення арешту на майно, та надано постанову старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 04.12.2024 /т.1 а.с. 123-125/, згідно якої майно, на яке прокурор просив накласти арешт, обгрунтовано визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
При цьому, поза увагою слідчого судді залишилась та обставина, що як вбачається з матеріалів провадження, постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 від 04.12.2024 /т.1 а.с. 127-129/, призначено судову комп'ютерно-технічну експертизу, відповідно до якої експертам необхідно надати об'єкт дослідження у кримінальному провадженні №72023000110000047 від 19.06.2023, а саме: мобільний телефон марки IPhone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_1 .
Доводи прокурора щодо необхідності накладення арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів є переконливими.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У відповідності до вимог ст. 173 КПК України, колегією суддів враховуються наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також обставини кримінального провадження №72023000110000047 від 19.06.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, а саме: мобільний телефон марки IPhone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_1 ; папка синього кольору з чорновими записами, що містять інформацію ТОВ «Київська мостобудівельна компанія», загалом на 60 арк; папка чорного кольору з чорновими записами, що містять реквізити ТОВ «Містобудівельна механізація», загалом на 272 арк; файл з чорновими документами, що містять реквізити ТОВ «МЗОК» та ТОВ «Підприємство Маст-Буд», загалом на 98 арк., що були вилученні 03.12.2024 за результатом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 відповідає критеріям ст. 98 КПК України та обґрунтовано визнано речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту на майно є помилковим, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.
Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурорамайно.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Апеляційну скаргупрокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 13 грудня 2024 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про арешт тимчасово вилученого майна,- задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 03.12.2024 в ході проведення обшуку в кримінальному провадженні № 72023000110000047 від 19.06.2023, за місцем проживання ОСОБА_7 , що за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
- мобільний телефон марки IPhone 15 Pro, серійний номер НОМЕР_1 ;
- папку синього кольору з чорновими записами, що містять інформацію ТОВ «Київська мостобудівельна компанія», загалом на 60 арк;
- папку чорного кольору з чорновими записами, що містять реквізити ТОВ «Містобудівельна механізація», загалом на 272 арк;
- файл з чорновими документами, що містять реквізити ТОВ «МЗОК» та ТОВ «Підприємство Маст-Буд», загалом на 98 арк.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4