апеляційне провадження №22-ц/824/4263/2025
справа №761/18221/21
12 березня 2025 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Невідомої Т.О., Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Таранець Ксенією Олександрівною, на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року, постановлену під головуванням судді Савицького О.А.,
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У лютому 2024 року представниця ОСОБА_1 - адвокат Таранець К.О. звернулась до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у якій просить прийняти заяву про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі №761/18221/21 за нововиявленими обставинами. Заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року скасувати, ухвалити нове судове рішення.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року відмовлено представнику заявника ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Заяву представника заінтересованої особи Коробка А.В. про залишення заяви без розгляду задоволено. Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без розгляду.
Не погодившись з постановленою ухвалою, адвокатом Таранець К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на передчасність та суперечність висновків суду першої інстанції обставинам справи.
Стверджує, що судом першої інстанції зроблено не правильний висновок відносно дати, з якої скаржниця стала обізнаною про дату виникнення у неї процесуальної можливості подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, оскільки такою датою є 13 лютого 2024 року.
Вказує, що обставиною, що зумовила звернення з клопотанням про поновлення строку стало те, що 29 березня 2023 року ОСОБА_1 направлено до Шевченківського районного суду міста Києва заяву про скасування рішення за нововиявленими обставинами у справі №761/18221/21 з підстав скасування заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року.
Проте, 13 лютого 2024 року під час ознайомлення з матеріалами справи представником заявниці - адвокатом Таранець К.О. установлено, що за вказаною заявою судом 29 січня 2024 року постановлено ухвалу про повернення заявнику поданої заяви про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.
До 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 не була обізнана щодо того, що у справі №761/18221/21 при перегляді за нововиявленими обставинами їй слід подати нову заяву про перегляд судового рішення, оскільки була впевнена, що раніше подана ОСОБА_1 заява від 29 березня 2023 року про скасування судового рішення за нововиявленими обставинами судом прийнята до провадження, отже відсутні правові підстави для повторної подачі заяви про перегляд судового рішення з тієї ж правової підстави.
Звертає увагу, що чинний ЦПК України забороняє звернення до суду з позовною заявою з однієї і тієї ж підстави щодо такого самого предмету спору, отже до 13 лютого 2024 р. у ОСОБА_1 не було процесуальної можливості та правової підстави у цій самій цивільній справі повторно подавати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставини щодо того ж самого судового рішення у тій же самій цивільній справі.
Мотивуючи наведеним, просить суд ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року скасувати. Поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви від 15 лютого 2024 року про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у цивільній справі №761/18221/21 за нововиявленими обставинами. Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
10 лютого 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Стеченка Я.В., на апеляційну скаргу.
В обґрунтування відзиву посилається на безпідставність апеляційної скарги.
Зазначає, що скаржниці було відомо про новий розгляд справи в суді апеляційної інстанції 28 листопада 2023 року та ухвалення постанови судом апеляційної інстанції за результатами нового розгляду справи, адже під час розгляду справи №761/25760/16-ц відповідачка безпосередньо брала участь у розгляді справи у судовому засіданні та була обізнана про результат розгляду справи в день проголошення постанови.
Вказує, що перша заява ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №761/18221/21 подана до суду в березні 2023 року та обґрунтовувалась ухваленою постановою Київським апеляційним судом від 14 листопада 2022 року №761/25760/16-ц, як підставою перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами. Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року постанова Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року скасована, а справа передана на новий розгляд.
ОСОБА_1 було відомо про скасування постанови суду апеляційної інстанції від 14 листопада 2022 року №761/25760/16-ц та про новий розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Зазначає, що в лютому 2024 року ОСОБА_1 подано нову заяву про перегляд рішення за нововиявленимиобставинами у справі №761/18221/21 з посиланням на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року №761/25760/16-ц, що є абсолютно відмінною та не пов'язаною підставою для звернення до суду із заявою про перегляд рішення.
Звертає увагу, що скаржницею не доведено порушення норм процесуального чи матеріального права судом першої інстанції.
Стверджує, що заявницею пропущено строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі №761/18221/21 на підставі пункту 3 частини 2 статті 423 ЦПК України.
Заявниця була обізнана про ухвалення Київським апеляційним судом постанови від 28 листопада 2023 року №761/25760/16-ц в день ухвалення такої постанови.
При цьому, вказує, що 28 грудня 2023 року заявницею подано до Верховного Суду касаційну скаргу, до якою долучено копію постанови від 28 листопада 2023 року, завіреної 28 грудня 2023 року підписом адвоката Таранець К.О.
Зазначає, що положення статті 423 ЦК України не пов'язує перебіг строку на звернення до суду з моментом отримання копії рішення чи обізнаності з таким рішенням, законодавець встановив строк, перебіг якого починається з дня набрання законної сили рішення суду.
Отже, останній день строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у справі №761/18221/21 на підставі пункту 3 частини 2 статті 423 ЦПК України та ухваленої постанови Київським апеляційним судом від 28 листопада 2023 року №761/25760/16-ц, становив 28 грудня 2023 року.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
В судовому засіданні адвокат Стеченко Я.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Скаржниця ОСОБА_1 та її представниця у судове засідання не з'явились. 04 березня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності. Вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд її задовольнити.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - адвоката Стеченка Я.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи установлено, що заочним рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 730 680,86 грн, яких: 199 724,00 - три проценти річних; 514 316,46 грн - інфляційні втрати; 7 140,40 грн - судові витрати по сплаті судового збору; 9 500,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу (том 1 а.с. 75-78).
03 квітня 2023 року на адресу Шевченківського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_1 про скасування за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києві від 10 липня 2017 року. В обґрунтування поданої заяви заявниця посилалась на постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року у справі №761/25760/16, якою рішення Шевченківського районного суду від 10 липня 2017 року, яким з ОСОБА_1 стягнуті інфляційні втрати у зв'язку із невиконанням рішення Дарницького районного суду міста Києва від 07 червня 2011 року у справі №2-324/11 скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів за порушення грошового зобов'язання (том 1 а.с. 89-90).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 08 травня 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без руху (том 1 а.с. 93-94).
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2024 року заяву ОСОБА_1 заінтересована особа ОСОБА_2 , про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості повернуто заявнику (том 1 а.с. 97).
15 лютого 2024 року засобами поштового зв'язку адвокатом Таранець К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, до якої додано клопотання про поновлення строку на подання вказаної заяви.
В обґрунтування поданої заяви ОСОБА_1 вказує, що рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року, про перегляд якого звертається заявниця, ґрунтувалось, у тому числі, на заочному рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у справі №761/25760/16-ц. При обчисленні суми заборгованості за судовим рішенням суд включив до розрахунку суму, яка була вказана у заочному рішенні Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року.
Проте, заочне рішення Шевченківського районного суду суму міста Києва від 10 липня 2017 року скасоване постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, копія якої надійшла на поштову адресу адвоката Таранець К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , 10 січня 2024 року.
Зазначає, що обставини, на які посилається заявниця, виникли після постановлення заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у цивільній справі №761/18221/21, у зв'язку із рухом справи №761/25760/16-ц.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку вказує, що постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у справі № 761/25760/16-ц скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , що стало підставою для подання ОСОБА_1 заяви до Шевченківського районного суду міста Києва про скасування судового рішення.
Постановою Верховного Суду від 20 вересня 2023 року постанову Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року скасовано та направлено справу №761/25760/16-ц на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Київського апеляційного суду 28 листопада 2023 року у справі №761/25760/16-ц частково задоволено апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_1 , рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення.
10 січня 2024 року примірник копії постанови Київського апеляційного суду надійшов до поштової скриньки адвоката Таранець К.О..
15 січня 2024 року Київським апеляційним судом постановлено ухвалу щодо розгляду заяви відповідачки про виправлення арифметичної описки в судовому рішенні.
18 січня 2024 року зазначена ухвала надійшла на офіційну електронну пошту представника ОСОБА_1 - адвоката Таранець К.О..
Таким чином, відомості про остаточний текст постанови та зміст судового рішення, яким скасовано заочне рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у справі №761/25760/16-ц, заявницею отримано 18 січня 2024 року.
Крім того, у цивільній справі № 761/25760/16-ц касаційним цивільним судом Верховного Суду 06 лютого 2024 року відкрито касаційне провадження у справі, при відкритті провадження вирішено питання про відмову у задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року.
Отже, відомості про те, що постанова Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року не зупинена, відтак вступила у законну силу та підлягає виконанню заявниця отримала тільки 08 лютого 2024 року, коли ухвала касаційного цивільного суду Верховного Суду надійшла до електронного кабінету ЄСІТС представника.
Зазначає, що до 13 лютого 2024 року ОСОБА_1 не була обізнана щодо того, що у справі №761/18221/21 при перегляді за нововиявленими обставинами їй слід подати нову заяву про перегляд заочного рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у цивільній справі № 761/18221/21, оскільки була впевнена, що судом раніше подана ОСОБА_1 заява від 29 березня 2023 року про скасування судового рішення від 10 липня 2017 року за нововиявленими обставинами прийнята до провадження. Вказує, що ухвалу від 29 січня 2024 року про повернення заяви ОСОБА_1 про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у цивільній справі №761/18221/21 за нововиявленими обставинами з підстав скасування судового рішення, яке було підставою ухвалення, адвокат Таранець К.О. отримала тільки 13 лютого 2024 року.
Просить поновити ОСОБА_1 строки на подання заяви про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у цивільній справі №761/18221/21 за нововиявленими обставинами.
Повернувши без розгляду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд першої інстанції зробив висновок, що останнім днем строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року у цивільній справі №761/18221/21 з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 423 ЦПК України, є 28 грудня 2023 року.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, зазначивши, що наведені у клопотанні про поновлення строку на подання такої заяви підстави, а саме щодо того, що копію постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у цивільній справі №761/25760/16-ц отримано засобами поштового зв'язку тільки 10 січня 2024 року, є необґрунтованими.
Суд звернув увагу, що 28 грудня 2023 року представником заявника подано до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року та рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у цивільній справі № 761/25760/16-ц, до якої додано копію постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, завірену 28 грудня 2023 року підписом адвоката Таранець К.О.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 423 ЦПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини 2 статті 423 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Із змісту поданої заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами убачається, що така обґрунтована скасуванням заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року у справі №761/25760/16-ц.
Установлено, що постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року у справі №761/25760/16-ц частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 .. Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_4 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інфляційні втрати у розмірі 967 421,35 гривень, 3% річних у розмірі 110 099,84 гривень та судові витрати у розмірі 5 932,97 гривень. В решті вимог відмовлено (том 1 а.с. 239).
Із змісту протоколу судового засідання убачається, що постанова Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року проголошена у судовому засіданні, у якому була присутня представниця відповідачки ОСОБА_1 - Таранець К.О. (том 1 а.с. 164).
Матеріали справи містять копію касаційної скарги адвоката Таранець К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, датовану 28 грудня 2023 року. Крім цього, до касаційної скарги додано копію постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, завірену 28 грудня 2023 року адвокатом Таранець К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржниця посилається на те, що датою виникнення у скаржниці процесуальної можливості подати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є 13 лютого 2024 року, оскільки саме тоді скаржниця дізналась про те, що її заява від 29 березня 2023 року про перегляд рішення заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року повернута заявниці.
Згідно зі статтею 126, частинами 1, 4 статті 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.
Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 червня 2022 року у справі № 760/3389/15-ц (провадження № 61-3592св22) зроблено висновки, що «у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об'єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності. […] Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, у цій справі йдеться про подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення».
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року); «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2022 року у справі № 2о-296/08 (провадження № 61-925св19) зазначено, що:
«З аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа «Мушта проти України»); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи «Рябих проти Росії», «Устименко проти України»); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії»)).
У справі, що переглядається колегією суддів, суд установив, що останнім днем строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 423 ЦПК України, рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року, є 28 грудня 2023 року.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що датою, з якої у скаржниці виникло право на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є 13 лютого 2024 року колегія суддів відхиляє, оскільки положеннями пункту 3 частини 1 статті 424 ЦПК України визначено, що такий строк починає перебіг з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення.
Згідно частини 1 статті 384 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Отже, початок строку, визначеного пунктом 3 частини 1 статті 424 ЦПК України, почав перебіг 28 листопада 2023 року, про що правильно зазначив суд першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги в цій частині висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегія суддів звертає увагу, що скаржниця у своїй апеляційній скарзі вказує про те, що копію постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року отримала 10 січня 2024 року засобами поштового зв'язку.
Разом з цим, у касаційній скарзі на постанову Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, поданій до суду касаційної інстанції 28 грудня 2023 року, скаржниця зазначила, що копію вказаної постанови отримала 04 грудня 2023 року засобами електронної пошти (том 1 а.с. 245).
До касаційної скарги також додано копію постанови Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, завірену 28 грудня 2023 року адвокатом Таранець К.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 .
Наведене дає підставим для висновку, що станом на 28 грудня 2023 року скаржниця мала об'єктивну можливість ознайомитись із постановою Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року, а також вчинити ті процесуальні дії, які уважала за потрібне.
Колегія суддів також уважає безпідставними твердження скаржниці про те, що дія постанова Київського апеляційного суду від 28 листопада 2023 року не зупинена, отже вступила у законну силу та підлягає виконанню 06 лютого 2024 року, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах закону та суперечать положенням статті 384 ЦПК України. Крім цього, зупинення дії постанови апеляційного суду, не змінює порядок набрання її законної сили.
Посилання скаржниці на факт направлення 29 березня 2023 року ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Києва заяви про скасування рішення за нововиявленими обставинами у справі №761/18221/21 з підстав скасування постановою Київського апеляційного суду від 14 листопада 2022 року заочного рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 10 липня 2017 року, відхиляються апеляційним судом, оскільки вказана заява ґрунтувалась на інших обставинах, відтак доводи в цій частині є безпідставними.
Отже, суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, надав оцінку доводам заявниці щодо визначених нею підстав для поновлення процесуального строку, та обґрунтовано відхилив твердження скаржниці щодо наявності поважних причин для поновлення такого строку.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, та на їх правильність не впливають.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Таранець Ксенією Олександрівною, залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 09 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 18 березня 2025 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді Т.О. Невідома
В.В. Соколова