Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/2464/2025
11 березня 2025 року місто Київ
справа № 757/13906/24-ц
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року про часткове задоволення клопотання про забезпечення доказів та на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року про задоволення клопотання про витребування доказів, постановлені під головуванням судді Литвинової І.В., у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельмар Арена» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, витребування майна та приведення приміщення у попередній стан, -
У березні 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до відповідачів, у якому просила:
визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 20 жовтня 2022 року, відповідно до якого ОСОБА_1 є власником житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та виключити запис про державну реєстрацію права власності за №48377999 від 07 листопада 2020 року;
витребувати у ОСОБА_1 на її користь квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;
відносити становище, що існувало у житловому приміщенні до передачі квартири у власність ОСОБА_1 та привести приміщення у попередній стан відповідно до виданого на її ім'я технічного паспорту.
09 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала клопотання про забезпечення доказів шляхом витребування у:
приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. - копії документів, поданих ОСОБА_1 для державної реєстрації об'єкта нерухомого майна - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2656381880000, адреса: АДРЕСА_1 .
Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацію щодо підстав відкриття та ведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на один і той самий будинок розташованому за адресою земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:244:00008, адреса: АДРЕСА_2 двох системних папок документів забудовника, які використовуються для подальших дій для вчинення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за двома адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 ;
АТ «Державний ощадний банк України» інформацію про те, чи подавалась на виконання вимог про проходження фінансового моніторингу анкета або інші документи у паперовій формі щодо транзакції (перерахунку) коштів системою мобільний банкінг 21 жовтня 2022 року з персоніфікованого рахунку ОСОБА_1 на рахунок ТОВ «Дельмар Арена» про походження готівкових коштів у розмірі 4 050 000,00 грн. або інші документально підтверджені, належним чином засвідчені копії документів, що підтверджують джерела походження вказаних коштів при купівлі квартири;
ДПІ у Печерському районі Головного управління ДПС у місті Києві інформацію про суми виплачених доходів та утримання податків щодо фізичної особи - громадянина України ОСОБА_1 за період з 30 січня 2017 року по 30 лютого 2022 року та інформацію щодо розміру доходів, які було задекларовано в податковій звітності та отримано ОСОБА_1 як фізичною особою - підприємцем за результатами здійснення підприємницької діяльності в період з 01 січня 2012 року по 30 січня 2017 року;
ОСОБА_1 технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1 , виготовлений у жовтні 2022 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , інженером з інвентаризації нерухомого майна (АЕ 004910); копії документів, які підтверджували джерела походження коштів при проведенні банківської операції по перерахуванню коштів при укладенні договору купівлі- продажу майнових прав.
Клопотання обгрунтовувала тим, що оскільки у позивача відсутні копії документів, які були подані відповідачами для реєстрації права власності на її квартиру, а також у зв'язку з тим, що її квартира була зареєстрована під іншим номером, виникла необхідність звернутися до суду з вказаним клопотанням про забезпечення доказів.
19 серпня 2024 року представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 подала до суду клопотання про витребування доказів: у Подільському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з матеріалів кримінального провадження №42018000000002365 від 25 вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 364, частиною третьою статті 365-2 та частиною другою статті 358 КК України, а саме:
копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 ) власник ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;
плани експлікації розташування квартир 20-го поверху секції 2 будинку з будівельною адресою: м. Київ вул. Михайла Драгомирова 4Б ;
копій будь-яких документів, що стосуються інвестора ОСОБА_3 , зокрема копій договору інвестування квартири №124 від 05 липня 2005 року, свідоцтво про участь у ФФС ФК «Сантанна», технічного плану розташування квартири АДРЕСА_8 , зміни проекту будинку та зміни будівельних номерів квартири, копії акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_5 ;
список з будівельними номерами квартир розподілених між ТОВ «Сантанна» та ТОВ «Дельмар».
Клопотання обгрунтовувала тим, що адвокатом направлялися двічі запити до органу, що проводив досудове розслідування, однак відповідь до вказаного часу не направлено.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року клопотання про забезпечення доказів задоволено частково.
Забезпечено докази, витребувавши у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. копії документів, поданих копії документів, поданих ОСОБА_1 для державної реєстрації об'єкта нерухомого майна - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2656381880000, адреса: АДРЕСА_1 .
Зобов'язано приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. надати запитувані документи протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали.
Забезпечено докази, витребувавши у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформацію щодо підстав відкриття та ведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на один і той самий будинок розташованому за адресою земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:244:00008, адреса: АДРЕСА_2 двох системних папок документів забудовника, які використовуються для подальших дій для вчинення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна за двома адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .
Зобов'язано Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надати запитувані документи протягом тридцяти днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року клопотання про витребування доказів задоволено.
Забезпечено докази, витребувавши у Подільському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з матеріалів кримінального провадження №42018000000002365 від 25 вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 364, частиною третьою статті 365-2 та частиною другою статті 358 КК України:
копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 ) власник ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;
плани експлікації розташування квартир 20-го поверху секції 2 будинку з будівельною адресою: м. Київ вул. Михайла Драгомирова 4Б ;
копій будь-яких документів, що стосуються інвестора ОСОБА_3 , зокрема копій договору інвестування квартири №124 від 05 липня 2005 року, свідоцтво про участь у ФФС ФК «Сантанна», технічного плану розташування квартири АДРЕСА_8 , зміни проекту будинку та зміни будівельних номерів квартири, копії акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_5 ;
список з будівельними номерами квартир розподілених між ТОВ «Сантанна» та ТОВ «Дельмар».
Не погоджуючись з вказаними ухвалами суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвали суду та прийняти постанову, якою у задоволенні заяв відмовити.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи у відповідності до ст.84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Вказував, що звернення до суду із відповідною заявою у порядку ст.116-117 ЦПК України це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об'єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходи для забезпечення доказів.
Зазначав, що як заява та клопотання, які подавались позивачем, так і оскаржувані ухвали суду, не відповідають даним вимогам ЦПК, оскільки жодних підстав для забезпечення доказів в даній справі заявником зазначено не було, а матеріали справи також не містять в сукупності наведених умов за яких суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Посилався на те, що суд першої інстанції фактично постановив ухвалу про забезпечення доказів, натомість, як заявник обґрунтовував свою заяву неможливістю отримання доказів, оскільки докази знаходяться у банківській установі, органах нотаріату, державного реєстру, ДПІ та безпосередньо у відповідача, що є підставою для витребування доказів в порядку ст.84 ЦПК України, а не їх забезпечення шляхом витребування.
Вказував, що заявником не було доведено у суді першої інстанції наявність обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Зазначав, що суд першої інстанції взагалі повинен був повернути клопотання про витребування доказів, оскільки воно не підписане заявником, що підтверджується оригіналом вказаного клопотання, яке міститься в матеріалах справи.
30 січня 2025 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому остання просила ухвали залишити без змін, посилаючись на їх законність та обгрунтованість.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Позивач та відповідач ТОВ «Дельмар Арена» у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Відповідач ТОВ «Дельмар Арена» направив до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив розглядати справу у відсутність його представника, вимоги скарги задовольнити.
Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.2 ст.372 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - Андрушка І.П., з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Цивільним процесуальним законодавством передбачено механізм витребування доказів як способу забезпечення доказів (ст.116 ЦПК України) та витребування доказів (ст.84 ЦПК України).
Нормою ч.1 ст.84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Отже, механізм сприяння сторонам, у яких виникають складнощі в отриманні доказів, і які вони не можуть одержати самостійно, передбачено ст.84 ЦПК України.
Заяву про забезпечення доказів, подану в порядку ст.116-117 ЦПК України, слід відрізняти від клопотання про витребування доказів, яке може бути подане учасником справи відповідно до ст.84 ЦПК України, оскільки вони є різними за своєю правовою природою.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.
Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.
Відповідно до п.п.4, 5 ч.1 ст.117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути вказані докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, а також обґрунтування необхідності забезпечення таких доказів.
Аналізуючи наведені положення ЦПК України, насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.
Забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому.
Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18 та у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/385/19.
Виходячи з історії права, інститут забезпечення доказів передбачає вжиття судом невідкладних заходів фіксації до закріплення у визначеному процесуальним законом порядку фактичних даних, з метою використання їх як доказів при розгляді цивільної справи. Підставою таких заходів ЦПК України визначає неможливість надання такого доказу стороною або вірогідність його втрати.
Аналіз норм права, що регулюють порядок вирішення вказаного питання, дає можливість зробити висновок про те, що задовольняючи заяву про забезпечення доказів, суд має пересвідчитися в тому, що у особи, яка бере участь у справі є складнощі в отриманні документів, тобто об'єктивної неможливості одержання та подання доказового матеріалу до суду особисто, через обставини, які перешкоджають такому поданню. Ці складнощі можуть мати юридичний та фактичний характер. Складнощі юридичного характеру полягають в тому, що на заваді одержанню та поданню доказу є норма закону забороняючого характеру, яка обмежує доступ особи до потрібної доказової інформації. Фактичні складнощі в одержанні доказів мають місце, коли, незважаючи на вжиті особою заходи, потрібний їй доказ одержати не вдалося.
Представник позивача, подаючи 09 серпня 2024 року клопотання про забезпечення доказів, вказувала на те, що оскільки у позивача відсутні копії документів, які були подані відповідачами для реєстрації права власності на її квартиру, а також у зв'язку з тим, що її квартира була зареєстрована під іншим номером, виникла необхідність звернутися до суду з вказаним клопотанням про забезпечення доказів.Зазначала, що запитувала інформація не може бути самостійно витребувана адвокатом через відсутність правових підстав для надання запитуваної інформації та/або копій документів, що в свою чергу створює для позивача складнощі, які унеможливлюють отримання додаткових письмових доказів.
Задовольняючи частково вказане клопотання та забезпечуючи докази, шляхом витребуванняу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Русанюка З.З. копії документів, а у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) інформації щодо підстав відкриття та ведення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на один і той самий будинок двох системних папок документів, суд першої інстанції з метою повного та всебічного розгляду справи виходив з вмотивованості клопотання про забезпечення доказів у частині вимог про витребування доказів у приватного нотаріуса Русанюка З.З. та у Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Разом з тим, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що клопотання про забезпечення доказів від 09 серпня 2024 року не містить обґрунтування наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання сторона позивача можуть бути з часом втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим.
Жодних доказів на підтвердження даних обставин представник позивача не надала.
При цьому, сама по собі необхідність витребування документів, які сторона позивача не може отримати, не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення доказів.
А відтак, представником позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не наведено достатніх підстав для забезпечення доказів у розумінні вимог статей 116, 117 ЦПК України.
Вищевикладеного суду першої інстанції не врахував, а відтак дійшов помилково висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення доказів.
Таким чином, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року про часткове задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення доказів підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у його задоволенні.
Що стосується клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів, поданого 19 серпня 2024 року, колегія суддів виходить з наступного.
Заявляючи клопотання про витребування доказів: у Подільському управлінні поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві з матеріалів кримінального провадження № 42018000000002365 від 25 вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 364, частиною третьою статті 365-2 та частиною другою статті 358 КК України, а саме: копію технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_5 ) власник ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ; плани експлікації розташування квартир 20-го поверху секції 2 будинку з будівельною адресою: м. Київ вул. Михайла Драгомирова 4Б ; копій будь-яких документів, що стосуються інвестора ОСОБА_3 , зокрема копій договору інвестування квартири №124 від 05 липня 2005 року, свідоцтво про участь у ФФС ФК «Сантанна», технічного плану розташування квартири АДРЕСА_8 , зміни проекту будинку та зміни будівельних номерів квартири, копії акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_5 ; список з будівельними номерами квартир розподілених між ТОВ «Сантанна» та ТОВ «Дельмар», представник позивача вказувала на те, що нею направлялися двічі запити до органу, що проводив досудове розслідування, однак відповідь до вказаного часу не направлено. А тому вважає, що у наданні запитуваної інформації їй відмовлено, незважаючи на те, що кримінальне провадження на даний час закрито.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень КПК України, матеріали кримінального провадження - це сукупність документів, що мають значення для цього кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.222 КПК України відомості досудового розслідування можуть бути розголошеними лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Тому, суд не вправі без письмового дозволу слідчого або прокурора витребувати документи з матеріалів кримінального провадження.
При цьому, сторона позивача вказуючи у клопотання про те, що кримінальне провадження №42018000000002365 від 25 вересня 2018 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 364, частиною третьою статті 365-2 та частиною другою статті 358 КК України закрито, доказів на підтвердження вказаних обставин не надала.
Також стороною позивач не обгрунтовано наявності підстав витребування з матеріалів кримінального провадження саме оригіналів: планів експлікації розташування квартир 20-го поверху секції 2 будинку з будівельною адресою: м. Київ вул. Михайла Драгомирова 4Б ; списку з будівельними номерами квартир розподілених між ТОВ «Сантанна» та ТОВ «Дельмар».
На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, а відтак ухвала Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року про задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів слід скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання про витребування доказів.
Позивач ОСОБА_3 подала до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просила постановити окрему ухвалу щодо ТОВ «Дельмар Арена» за безпідставне та тривале невиконання ним вимог про суду про витребування доказів та надання відповіді на питання у порядку ст.93 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.385 ЦПК України суд апеляційної інстанції у випадках і в порядку, встановлених ст.262 ЦПК України, може постановити окрему ухвалу.
Відповідно до ч.ч.1, 11 ст.262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.
Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального закону; встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень.
За наявності цих двох правових підстав у сукупності суд має право постановити окрему ухвалу і направити її відповідним особам чи органам для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню виявлених порушень.
Окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для постановлення окремої ухвали немає.
Надання оцінки вищезазначеним доказам є компетенцією суду при вирішенні спору щодо законності прийняття оскаржуваних рішень.
Колегія суддів, виходячи з обставин справи, вважає, що відсутні підстави для постановлення окремої ухвали відносно ТОВ «Дельмар Арена» на підставі ст.ст.262, 385 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року про часткове задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення доказів скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про забезпечення доказів.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2024 року про задоволення клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про витребування доказів.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складено 19 березня 2025 року.
Головуючий:
Судді: