справа №367/1639/22
провадження № 22-ц/824/3145/2025
головуючий у суді І інстанції Карабаза Н.Ф.
18 лютого 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Писаної Т.О.
суддів - Приходька К.П., Журби С.О.
за участю секретаря судового засідання - Лащевської Д.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
У червні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.
В позовній заяві позивач зазначала, що з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладено ряд договорів на виготовлення, доставку та монтаж меблів. 18 листопада 2021року укладено договір № 21 000 277 на загальну суму 70 700 грн, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язується виготовити, доставити за здійснити монтаж меблів «Ванна», «Санвузол маленький» до 29 січня 2022 року, зовнішній вигляд та параметри яких погоджені сторонами в додатках до договору. 18 листопада 2021 року, по вказаному договору вона здійснила передоплату в розмірі 49 500 грн. Також 21 грудня 2021 року було укладено договір № 21 000 278 на загальну суму 35 555 грн, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язується виготовити, доставити та здійснити монтаж меблів «Стільниця ванна», «Стільниця санвузол» до 11 лютого 2022 року, зовнішній вигляд та параметри яких погоджені сторонами в додатках до договору; по договору № 21 000 278 від 21 грудня 2021 року, вона 21 грудня 2021 року здійснила 100% передоплату в розмірі 35 555 грн. Крім того, 29 січня 2022 року було укладено договір № 221 000 017 на загальну суму 84 140 грн, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язується виготовити, доставити та здійснити монтаж меблів «Кухня» до 21 березня 2022 року, зовнішній вигляд та параметри яких погоджені сторонами в додатках до договору. По договору № 221 000 017 від 29 січня 2022 року вона 29 січня 2022 року здійснила передоплату в розмірі 60 000 грн. 29 січня 2022 року з відповідачем було укладено договір № 221 000 018 на загальну суму 38 994 грн, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язується виготовити, доставити та здійснити монтаж меблів «Балкон» до 21 березня 2022 року, зовнішній вигляд та параметри яких погоджені сторонами в додатках до договору. По вказаному договору нею також було здійснено передоплату в розмірі 28 000 грн 29 січня 2022 року. 29 січня 2022 року було ще укладено договір №221000019 на загальну суму 950 дол. США., відповідно до умов якого, відповідач зобов'язується виготовити, доставити та здійснити монтаж меблів «Стільниця кухня» до 21 березня 2022 року, зовнішній вигляд та параметри яких погоджені сторонами в додатках до договору. По договору № 221 000 019 від 29 січня 2022 року, 29 січня 2022 року вона здійснила 100% передоплату в розмірі 27 284 грн, що еквівалентно 950 дол. США. Загальна сума передоплати сплаченої на користь відповідача по договорам становить - 173 055 грн та 950 доларів США.
Станом на дату подачі цієї позовної заяви, відповідач не виконав свої зобов'язання по договорам, а саме, не здійснив виготовлення, доставку та монтаж замовлених меблів, а також не повідомив про готовність замовлених по договорам меблів. 26 травня 2022 року відповідачу була направлена вимога за вих. № 2505-В від 25 травня 2022 року у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договорам, згідно якої вимагалось наступне: негайно повідомити про дату та час доставки та монтажу меблів за договорами; здійснити доставку та монтаж меблів за договорами у строк до 3 червня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 ; у разі, невиконання договірних зобов'язань, повернути до 31 травня 2022 року сплачену передоплату по договорам у повному обсязі - 200 339 грн за вказаними реквізитами. Вимога була направлена відповідачу всіма відомими засобами зв'язку: на адресу реєстрації відповідача, адресу зазначену в договорах, електронну адресу, Viber. Станом на дату подачі цієї позовної заяви, відповідач на отриману вимогу жодним чином не відреагував, зобов'язання по договорам не виконав, сплачену передоплату не повернув. Просила суд стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 173 055 грн та 950 доларів США та понесені судові витрати.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2024 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бугайчук А.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що проаналізувавши відзив та заперечення сторони відповідача, можна дійти висновку, що відповідач не заперечує отримання передплати за договорами у розмірі 173 055 грн та 27 284 грн, що еквівалентно 950 дол. США. Крім того, відповідач посилається на товарний чек, який суд не взяв до уваги, як на доказ отримання відповідачем грошових коштів в національній валюті - гривні по договору №221 000 019 від 29 січня 2022 року.
Звертає увагу, що викладені відповідачем заперечення проти позову взагалі не стосуються фактів отримання відповідачем від позивача грошових коштів по укладеним договорам згідно товарних чеків та розписки в договорі про отримання коштів.Крім того, оригінали товарних чеків судом для дослідження не витребовувались, відповідачем клопотання про проведення почеркознавчої експертизи не заявлялись.
Наголошує, що суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Вказує, що саме на суб'єктів господарювання покладено обов'язок формувати товарні чеки на вимогу покупця, при цьому позивач, як покупець (споживач) не бере участі у оформленні товарних чеків, а отже недоліки чи неточності, що містять товарні чеки оформлені відповідачем, як суб'єктом господарювання, не мають спричиняти негативних наслідків для покупця.
5 листопада 2024 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника відповідача ФОП ОСОБА_2 - адвоката Шабрат В.І., в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Вказує, що будинок, в якому проживала відповідачка був пошкоджений та розграбований, у зв'язку з чим були втрачені документи по її замовленням та клієнтам, а тому підтвердити чи спростувати розмір заявлених позивачем вимог, відповідачка не може, в зв'язку з відсутністю у неї документів, які підтверджують дані обставини.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, щодо ненадання позивачем належних та допустимих доказів щодо здійснення передоплати по договорам № 21 000 277 від 18 листопада 2021 року, № 21000278 від 21 грудня 2021 року, № 221 000 017 від 29 січня 2022 року та № 221 00 018 від 29 січня 2022 року, № 221000019 від 29 січня 2022 року, укладених з ФОП ОСОБА_2 .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Бугайчук А.М. просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на електронну адресу, що підтверджується звітом про доставку поштової кореспонденції суду. Клопотання про відкладення розгляду справи до Київського апеляційного суду не надходило.
14 лютого 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання від представника ОСОБА_2 - адвоката Шабрат В.І. про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились в судове засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 ст.367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки всупереч вимог закону позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт здійснення ОСОБА_1 передоплати по укладеним з ФОП ОСОБА_2 договорам № 21 000 277 від 18 листопада 2021 року, №21000278 від 21 грудня 2021 року, № 221 000 017 від 29 січня 2022 року та № 221 00 018 від 29 січня 2022 року, 221000019 від 29 січня 2022 року на суму 173 055 грн та 950 доларів США.
Також суд не прийняв до уваги подані позивачем копії товарних чеків, оскільки вважав, що вони є неналежними доказами оплати позивачкою товарів.
Колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що між позивачем та відповідачем було укладено ряд договорів, проти чого відповідач не заперечує та визнає, також відповідач не заперечує факт отримання від позивача коштів та виготовлення самої продукції.
Так, 18 листопада 2021 року між ОСОБА_1 (замовником) та ФОП ОСОБА_2. (виконавець) укладено договір № 21 000 277. Згідно умов договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати на умовах даного договору роботи, зазначені в договорі і здати результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Згідно п.1.2. договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовити, доставити і провести монтаж: А- ванни та Б- санвузол маленький, згідно додатків № 1, 2, 3, що додаються до договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1.6 даного договору термін виконання робіт по даному договору (виготовлення виробів і монтаж виробів) встановлюється з 19 січня 2022 року по 29 січня 2022 року при умові оплати замовником робіт по даному договору відповідно п.п.3.2.1., 3.2.2., 3.2.3.
Згідно п.3.2. вказаного договору загальна сума вартості робіт складає 70 700 грн: 80% вартості включає - підготовка робочої документації, вартість матеріалів, витрати по закупівлі та доставці необхідних матеріалів - вартістю 56 560 грн, 15% вартості - виготовлення виробу - вартістю 10 605 грн; 5% вартості - вартість робіт (доставка виробу на об'єкт і монтажні роботи) - вартість 3 535 грн.
Згідно п. 3.2.1. вказаного договору передплата в розмірі 70% від загальної суми по договору складає 49 490 грн.
Згідно п. 3.2.2. вказаного договору залишок в розмірі 25% вартості робіт, що складає 17 675 грн оплачується замовником перед доставкою виробу на об'єкт, а саме до 19 січня 2022 року (до початку монтажних робіт). При доставці виробу замовнику, останній зобов'язаний підписати акт прийому передачі, що свідчить про те, що виріб доставлений замовнику в переданий йому під його відповідальність.
21 грудня 2021 року між ОСОБА_1 (замовником) та ФОП ОСОБА_2. (виконавець) укладено договір № 21 000 278. Згідно умов договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати на умовах даного договору роботи, зазначені в договорі і здати результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Згідно п.1.2. договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовити, доставити і провести монтаж наступних виробів: А- стільниця ванни та Б- стільниця санвузол, згідно додатків № 1, 2, 3, що додаються до договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1.6 даного договору термін виконання робіт по даному договору (виготовлення виробів і монтаж виробів) встановлюється з 4 лютого 2022 року по 11 лютого 2022 року при умові оплати замовником робіт по даному договору відповідно п.п.3.2.1., 3.2.2., 3.2.3.
Згідно п.3.2. вказаного договору загальна сума вартості робіт складає 35 555 грн: 80% вартості включає - підготовка робочої документації, вартість матеріалів, витрати по закупівлі та доставці необхідних матеріалів - вартістю 28 422 грн, 15% вартості - виготовлення виробу - вартістю 5 333 грн; 5% вартості - вартість робіт (доставка виробу на об'єкт і монтажні роботи) - вартість 1 778 грн.
Згідно п. 3.2.1. вказаного договору передплата в розмірі 70% від загальної суми по договору складає 24 888 грн.
Згідно п. 3.2.2. вказаного договору залишок в розмірі 25% вартості робіт, що складає 8 889 грн оплачується замовником перед доставкою виробу на об'єкт, а саме до 4 лютого 2022 року (до початку монтажних робіт). При доставці виробу замовнику, останній зобов'язаний підписати акт прийому передачі, що свідчить про те, що виріб доставлений замовнику в переданий йому під його відповідальність.
29 січня 2022 року між ОСОБА_1 (замовником) та ФОП ОСОБА_2. (виконавець) укладено договір № 221 000 017. Згідно умов договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати на умовах даного договору роботи, зазначені в договорі і здати результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Згідно п.1.2. договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовити, доставити і провести монтаж наступних виробів: А- кухня, згідно додатків № 1, 2, 3, що додаються до договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1.6 даного договору термін виконання робіт по даному договору (виготовлення виробів і монтаж виробів) встановлюється з 12 березня 2022 року по 21 березня 2022 року при умові оплати замовником робіт по даному договору відповідно п.п.3.2.1., 3.2.2., 3.2.3.
Згідно п.3.2. вказаного договору загальна сума вартості робіт складає 84 140 грн: 80% вартості включає - підготовка робочої документації, вартість матеріалів, витрати по закупівлі та доставці необхідних матеріалів - вартістю 673 122 грн, 15% вартості - виготовлення виробу - вартістю 12 621 грн; 5% вартості - вартість робіт (доставка виробу на об'єкт і монтажні роботи) - вартість 4 207 грн.
Згідно п. 3.2.1. вказаного договору передплата в розмірі 70% від загальної суми по договору складає 58 898 грн.
Згідно п. 3.2.2. вказаного договору залишок в розмірі 25% вартості робіт, що складає 21 035 грн оплачується замовником перед доставкою виробу на об'єкт, а саме до 12 березня 2022 року (до початку монтажних робіт). При доставці виробу замовнику, останній зобов'язаний підписати акт прийому передачі, що свідчить про те, що виріб доставлений замовнику в переданий йому під його відповідальність.
29 січня 2022 року між ОСОБА_1 (замовником) та ФОП ОСОБА_2. (виконавець) укладено договір № 221 000 018. Згідно умов договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати на умовах даного договору роботи, зазначені в договорі і здати результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Згідно п.1.2. договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовити, доставити і провести монтаж наступних виробів: А- балкон, згідно додатків № 1, 2, 3, що додаються до договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1.6 даного договору термін виконання робіт по даному договору (виготовлення виробів і монтаж виробів) встановлюється з 12 березня 2022 року по 21 березня 2022 року при умові оплати замовником робіт по даному договору відповідно п.п.3.2.1., 3.2.2., 3.2.3.
Згідно п.3.2. вказаного договору загальна сума вартості робіт складає 38 994 грн: 80% вартості включає - підготовка робочої документації, вартість матеріалів, витрати по закупівлі та доставці необхідних матеріалів - вартістю 31 195 грн, 15% вартості - виготовлення виробу - вартістю 5 849 грн; 5% вартості - вартість робіт (доставка виробу на об'єкт і монтажні роботи) - вартість 1 950 грн.
Згідно п. 3.2.1. вказаного договору передплата в розмірі 70% від загальної суми по договору складає 27 295 грн.
Згідно п. 3.2.2. вказаного договору залишок в розмірі 25% вартості робіт, що складає 9 749 грн оплачується замовником перед доставкою виробу на об'єкт, а саме до 12 березня 2022 року (до початку монтажних робіт). При доставці виробу замовнику, останній зобов'язаний підписати акт прийому передачі, що свідчить про те, що виріб доставлений замовнику в переданий йому під його відповідальність.
29 січня 2022 року між Сімочкіною Тетяною (замовником) та ФОП ОСОБА_2. (виконавець) укладено договір № 221 000 019. Згідно умов договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати на умовах даного договору роботи, зазначені в договорі і здати результат замовнику, а замовник зобов'язується прийняти роботи та оплатити їх. Згідно п.1.2. договору виконавець зобов'язується виконати наступні роботи: виготовити, доставити і провести монтаж наступних виробів: А- стільниця кухня, згідно додатків № 1, 2, 3, що додаються до договору і є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 1.6 даного договору термін виконання робіт по даному договору (виготовлення виробів і монтаж виробів) встановлюється з 12 березня 2022 року по 21 березня 2022 року при умові оплати замовником робіт по даному договору відповідно п.п.3.2.1., 3.2.2., 3.2.3. Оплата в гривні по фактичному курсу на момент оплати: 80% вартості включає - підготовка робочої документації, вартість матеріалів, витрати по закупівлі та доставці необхідних матеріалів - вартістю 760 у.е., 15% вартості - виготовлення виробу - вартістю 142 у.е.; 5% вартості - вартість робіт (доставка виробу на об'єкт і монтажні роботи) - вартість 48 у.е.
Згідно п. 3.2.1. вказаного договору передплата в розмірі 70% від загальної суми по договору складає 665 у.е. 1у.е.=1 долару США. Оплата в гривні по фактичному курсу на момент оплати.
Згідно п. 3.2.2. вказаного договору залишок в розмірі 25% вартості робіт, що складає 237 у.е., 1у.е.=1 долару США. Оплата в гривні по фактичному курсу на момент оплати. Оплачується замовником перед доставкою виробу на об'єкт, а саме до 12 березня 2022 року (до початку монтажних робіт). При доставці виробу замовнику, останній зобов'язаний підписати акт прийому передачі, що свідчить про те, що виріб доставлений замовнику в переданий йому під його відповідальність.
Згідно товарного чеку № 21000278 від 21 грудня 2021 року вбачається оплачено згідно договору 35 555 грн, товарний чек містить підпис Олійник.
Згідно товарного чеку від 29 січня 2022 року вбачається постачальник СПД ОСОБА_2 платник «той самий» «на замовлення, «часткова оплата» оплата згідно договору 22 000 017, кількість 0.71, ціна 84 140 грн, сума 60 000 грн, товарний чек містить підписи постачальника та платника.
Згідно товарного чеку від 29 січня 2022 року вбачається постачальник СПД ОСОБА_2 платник «той самий» «на замовлення, «часткова оплата» оплата згідно договору 22 000 018, кількість 0.7, ціна 38 994 грн, сума 28 000 грн, товарний чек містить підписи постачальника та платника.
Згідно товарного чеку від 29 січня 2022 року вбачається постачальник СПД ОСОБА_2 платник «той самий» «на замовлення, «часткова оплата» оплата згідно договору 22 000 019, кількість 0.7, ціна 27 284 грн, сума 27 284 грн, товарний чек містить підписи постачальника та платника.
Згідно вимоги вих. № 2505-В від 25.05.2022 р. адресованої фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 Д. ViBer: НОМЕР_1 . e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 адвокатом Бугайчук А.М. (представником ОСОБА_1 було повідомлено, що станом на 25 травня 2022 року вона не виконала свої зобов'язання по Договорам, а саме, не здійснила поставку (доставку) та монтаж замовленого товару, а також не повідомила про готовність замовленого по договорам товару. Повідомляє, що ОСОБА_1 готова прийняти замовлений товар та роботи по договорам до 3 червня 2022 року та здійснити доплату по наступним договорам: № 21000277 від 18 листопада 2021 року, № 221000017 від 29 січня 2022 року, № 221 000018 від 29 січня 2022 року згідно умов цих договорів, безпосередньо перед доставкою (монтажем) замовлених товарів, переконавшись їх готовності до монтажу. Додатково повідомляє, що доплата по наступним договорам № 21000277 від 18 листопада 2021 року, №221000017 від 29 січня 2022 року, № 221 000018 від 29 січня 2022 року можлива виключно готівкою безпосередньо перед доставкою товарів на об'єкт, з наступних підстав: в договорах було зазначено реквізити в застарілому форматі, на які неможливо здійснити оплату, оскільки, постановою НБУ від 28 грудня 2018 року № 162 запроваджено міжнародний номера банківського рахунку (IBAN), у зв'язку з чим банки проводять розрахунки коштів виключно на рахунки у форматі IBAN. Заперечувала, що нею не виконано зобов'язання по договорам, за якими клієнтка здійснила 100% оплату. Що свідчить про можливе не виконання зобов'язань по іншим договорам. З огляду на викладене, вимагала: негайно повідомити про дату та час доставки та монтажу товарів за договорами; здійснити доставку та монтаж товару за договорами у строк до 3 червня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 ; у разі, якщо не має можливості виконаня зобов'язання по договорам, повернути ОСОБА_1 до 31 травня 2022 року сплачену передоплату по Договорам у повному обсязі - 200 339 грн за зазначеними реквізитами.
Згідно із ч. 2 ст. 263 ЦПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі та інші юридичні факти.
Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов'язання між особою, яка таку шкоду завдала, та потерпілою особою. Залежно від змісту такого зобов'язання воно може бути грошовим або не грошовим.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ч. 1 ст. 865 ЦК України договір побутового підряду - це договір підряду, за яким одна сторона (підрядник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 2 ст. 865 ЦК України договір побутового підряду є публічним договором, що накладає на підрядника обов'язки виконувати роботи кожному, хто до нього звернеться, встановлюючи однакові умови для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги, не маючи права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення договору побутового підряду і відмовлятись від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей виконання відповідних робіт (ст. 633 ЦК України ).
Відповідно до ч. 3 ст. 865 ЦК України до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Частина 2 ст. 867 ЦК України передбачає право замовника в будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті.
Предметом договору побутового підряду є результат роботи підрядника у певній матеріалізованій формі, який задовольняє побутові та інші особисті потреби фізичної особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зі змісту договорів № 21 000 277 від 18 листопада 2021 року, № 21000278 від 21 грудня 2021 року, № 221 000 017 від 29 січня 2022 року та № 221 00 018 від 29 січня 2022 року, № 221000019 від 29 січня 2022 року вбачається, що сторонами визначено вартість робіт, найменування робіт та виробів, розміри виробів, їх кількість, погоджено матеріал для виготовлення виробів, вигляд замовлених виробів, зокрема їх вигляд чи ескізи, погоджено строки виконання робіт, та їх умови.
Відповідачем не подано жодного належного доказу, яким спростовано твердження позивача, щодо укладання спірних договорів. Більш того, як слідує із відзиву на позов, сторона відповідача визнає факт укладення договорів і закупівлю матеріалів для виконання цих договорів.
В той же час, відповідачем зазначено що виконання укладених договорів стало неможливим через форс-мажорні обставини, а саме: військові дії.
Також у відзиві стороною відповідача заперечувалось порушення зобов'язань зі сторони відповідача, оскільки стороною позивача не було виконано обов'язок щодо сплати 25 % вартості робіт за договором.
Таким чином, заперечення сторони відповідача ґрунтуються на тому, що фактично наявне правомірне притримання меблів до їх оплати позивачем. При цьому, сторона відповідача, як уже було зазначено, не заперечує факт укладання договорів та отримання від позивача грошових коштів у гривні.
Суд першої інстанції за відсутності заперечень відповідача щодо отримання грошових коштів від позивача дійшов безпідставного висновку, що надані позивачем копії товарних чеків не є належними доказами здійснення передоплати.
Колегія апеляційного суду не може погодитись із таким висновком та критичною оцінкою змісту чеків, яка була зроблена виключно за власною ініціативою суду.
Відповідач справжність чеків не ставив під сумнів, не заявляла клопотання про витребування оригіналів товарних чеків судом для дослідження, клопотання про проведення почеркознавчої експертизи відповідачем також не заявлялись.
Крім того, колегія апеляційного суду визнала обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що порядок оформлення розрахункових документів при проведенні розрахункових операцій за готівку в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265). Статтею 9 Закону № 265 встановлено, що при наданні послуг платниками єдиного податку (фізичними особами - підприємцями), які не застосовують реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій відповідно до Податкового кодексу України, такі фізичні особи - підприємці звільняються від обов'язкового надання покупцю складених за встановленою формою фіскальних чеків, надрукованих РРО або розрахункових квитанцій, заповнених вручну.
Водночас п. 15 ст. З Закону № 265 передбачено, що чеки, накладні та інші письмові документи, які засвідчують передачу права власності на товари (послуги) від продавця до покупця, повинні видаватись покупцю таких товарів (послуг) на його вимогу. Тобто такі документи видаються за вимогою покупця.
Таким чином, оформлення розрахункових операцій з використанням товарних чеків у випадках, передбачених Законом № 265, є правомірним.
Разом з тим, якщо форми та зміст фіскального чека, розрахункової квитанції та інших розрахункових документів, надання покупцю яких є обов'язковим, встановлені п. 2 розд. II Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13, то форма та зміст товарного чека на теперішній час законодавчо не визначена.
Таким чином, суб'єкти господарювання можуть видавати товарні чеки довільної форми.
Саме на суб'єктів господарювання покладено обов'язок формувати товарні чеки на вимогу покупця, при цьому позивач, як покупець (споживач) не бере участі у оформленні товарних чеків, а отже недоліки чи неточності, що містять товарні чеки оформлені відповідачем, як суб'єктом господарювання, не мають спричиняти негативних наслідків для покупця.
На переконання колегії суддів, оцінивши докази, додані до позовної заяви в сукупності, можна однозначно стверджувати, що оплати по товарним чекам здійснені позивачем відповідачу згідно укладених договорів на заявлену суму 200 339 грн, а тому є помилковим висновок суду першої інстанції щодо відсутності належних доказів оплати за договорами.
Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми, згідно статті 80 ЦПК України є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність коленого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Інших висновків, які унеможливлюють задоволення позову, суд в оскаржуваному рішенні не навів.
Не погоджуючись із такими висновками, колегія апеляційного суду, також надає оцінку іншим запереченням сторін, яким не було надано оцінки судом першої інстанції.
Так, сторона відповідача посилалася на форс мажорні обставини.
Проте, форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання зобов'язання.
Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів щодо наявності форс-мажорних обставин при виконанні договорів, зокрема тих, строк виконання за якими настав ще до вторгнення ворога на територію України.
Крім того, не було надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв'язків між введенням воєнного стану в Україні 24 лютого 2022 року та неможливістю виконання відповідачем вимог позову в частині повернення грошових коштів.
Так, залишились поза увагою суду умови договорів, які були укладені між сторонами, що регулюють форс- мажор. У п. 9, що є однаковим у всіх договорах, передбачено, що сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання зобов'язань непереборної сили, як то: пожежа, потоп, землетрус, воєнні дії, аварійна ситуація на виробництві, зміна законодавства та інше, за умови, що дані обставини безпосередньо вплинули на виконання умов за цим договором. У такому випадку строк виконання договірних зобов'язань буде продовжено на час дії таких обставин. Сторона, яка невзмозі виконати свої контрактні зобов'язання, негайно інформує іншу сторону про початок та припинення дії указаних обставин, але не пізніше 10 днів після початку їх дії.
Як убачається із матеріалів справи, жодних доказів щодо виконання умов п. 9 договорів сторона відповідача, як виконавця за договорами, не виконала.
Жодних обставин неможливості виконання умов договору сторона відповідача не навела.
Повідомила у відзиві, що наслідком військових діє є лише те, що був зруйнований її будинок, у якому були документи по її замовленням та клієнтам. При цьому, надані позивачкою документи сторона відповідача не заперечувала.
Інших наслідків, на які вплинули форс-мажорні обставини в частині виконання зобов'язань за договорами, сторона відповідача не наводить, як і не наводить обставин, які унеможливлюють повернення грошових коштів, які були передплачені стороною позивача, однак виконання зобов'язань відповідачем, а саме передача позивачеві товару та його встановлення, не відбулося.
Також колегія суддів не може погодитись із доводами сторони відповідача про те, що оскільки позивачкою по 3 договорам з 5 не виконано обов'язку щодо оплати 25% вартості робіт за договором, які сплачуються перед доставкою виробу на місце монтажу, то таким чином відповідачем не було порушено обов'язку по частині договорів монтажу меблів, у зв'язку із їх неоплатою з посиланнями на п. 3.2. договору.
Відповідно до ст. 594 ЦК України кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.
Матеріали справи, як слушно зауважив позивач у відзиві на позов, не містять доказів виготовлення речей, як і не містить доказів повідомлення позивача про факт виготовлення речі, що хоч і не передбачене умовами договору, проте відповідає загально-прийнятій поведінці у аналогічних правовідносинах. Так, умовами договору передбачені строки виконання умов договору, та відповідальність за прострочення виконання умов договору.
Колегія апеляційного суду враховує також той факт, що сторона відповідача навіть під час судового розгляду лише посилається на право виконавця щодо притримання товару, однак жодних доказів наявності такого товару, який міг бути переданий позивачеві, також не надає.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи позивача щодо відсутності підстав у відповідача для збереження коштів у розмірі 200 339 грн сплачених позивачем за договорами, оскільки зобов'язання зі сторони виконавця договору не були виконані стороною відповідача.
При цьому, колегія апеляційного суду не вбачає підстав для стягнення з відповідача грошових коштів у іноземній валюті, оскільки умовами договору не передбачено, що розрахунок за умовами договору має відбуватись в іноземній валюті.
Відповідно до статті 374 ЦК України суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до частини 1, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У суді першої інстанції було заявлено позов на загальну суму 200 339 грн, які підлягають задоволенню.
При зверненні до суду із позовом, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 2 003,39 грн, який був правильно сплачений позивачем.
При зверненні до суду із апеляційною скаргою, підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3 005,09 грн, який також був правильно сплачений позивачем.
З урахуванням наведеного, судові витрати, які були понесені позивачем у виді сплати судового збору за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі 5 008,48 грн (2 003,39+3005,09).
Керуючись ст. 268, 374, 376, 379, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошові кошти у розмірі 200 339 (двісті тисяч триста тридцять дев'ять) грн та витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанцій у розмірі 5 008 (п'ять тисяч вісім) грн 48 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий Т.О. Писана
Судді К.П. Приходько
С.О. Журба