03 лютого 2025 року м. Київ
Справа №939/2867/24
Апеляційне провадження №33/824/438/2025
Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Цюрпіти Д.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Бородянського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року за матеріалами, які надійшли з військової частини Міністерства оборони України, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України, до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 172-20 КУпАП,
Згідно з протоколом НОМЕР_1 №127 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 01 жовтня 2024 року, 01 жовтня 2024 року солдат ОСОБА_1 , приблизно о 21.30 год був виявлений на ТПД «ЛІС» військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в місці несення служби в стані алкогольного сп'яніння, з ознаками: стійкий запах із ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Солдат ОСОБА_1 свою провину у вживанні не визнав та відмовився від проходження медичного дослідження щодо стану алкогольного сп'яніння від 01 жовтня 2024 року.
Таким чином, ОСОБА_1 в умовах особливого періоду перебував в стані алкогольного сп'яніння чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року визнано ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 грн.
Постанова суду мотивована тим, що вина ОСОБА_1 у вчинені у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , ним подана апеляційна скарга, в якій він вказує на те, що йому, як громадянину під час складання протоколу не було забезпечено право на реальну допомогу адвоката, що є істотним порушенням його права на захист, і ставить під сумнів висновок суду про доведеність його вини.
Також зазначає, що ні він, ні будь яка інша уповноважена ним особа заяву від 01 жовтня 2024 року про розгляд справи за його відсутності до суду не подавали.
Вказує, що всупереч вимогам п.5 розділу ІІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року №329, яка є обов'язковою для командування військової частини, супровідний лист про вчинення адміністративного правопорушення направлено до суду тільки 24 жовтня 2024 року, тобто з запізненням на 20 діб.
Вказані обставини свідчать про порушення та неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що мало наслідком винесення неправомірного судового рішення.
На підставі викладеного, просить скасувати постанову суду першої інстанції, і справу закрити. Також, ОСОБА_1 просив розглядати справу без виклику сторін.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином засобами поштового зв'язку на зазначену ним в апеляційній скарзі адресу, однак судова кореспонденція повернулась до суду з поштовою відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, суд апеляційної інстанції беручи до уваги прохання ОСОБА_1 щодо розгляду справи без виклику сторін, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Перевіряючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
З аналізу ст.ст. 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об'єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 172-20 КУпАП розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння -
тягнуть за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до семи діб.
Участь начальників (командирів) та інших керівників у розпиванні з підлеглими військовослужбовцями, а також військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів під час виконання ними обов'язків військової служби, або невжиття ними заходів для відсторонення від обов'язків військової служби осіб, які перебувають у нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або приховування випадків розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, появи на території військової частини в нетверезому стані, стані наркотичного чи іншого сп'яніння підлеглих військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів -
тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.
Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду, -
тягнуть за собою накладення штрафу від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Процедура проведення огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного сп'яніння визначена ст. 266-1 КУпАП та Порядком направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2024 року № 32.
Відповідно до ч.ч. 1,2,6,8 ст. 266-1 КУпАП, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Порядок направлення військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.6 Порядку уповноважена посадова особа, яка проводить огляд, застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі неможливості застосування спеціальних технічних засобів відеозапису такий огляд проводиться у присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки особи, які перебувають у відносинах підлеглості з особою, стосовно якої проводиться огляд, або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Військовослужбовець/військовозобов'язаний, який відмовився від проведення огляду уповноваженою посадовою особою з використанням спеціального технічного засобу і тесту або не висловив згоду з його результатами, направляється відповідним командиром (начальником) для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я (п.8 Порядку).
У разі відмови військовослужбовця/військовозобов'язаного від проведення огляду в закладі охорони здоров'я уповноважена посадова особа із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії військовослужбовця/військовозобов'язаного щодо ухилення від огляду (п.11 Порядку).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2024 року солдат ОСОБА_1 , приблизно о 21.30 год був виявлений на ТПД «ЛІС» військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в місці несення служби в стані алкогольного сп'яніння, з ознаками: стійкий запах із ротової порожнини, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Солдат ОСОБА_1 свою провину у вживанні не визнав та відмовився від проходження медичного дослідження щодо стану алкогольного сп'яніння від 01 жовтня 2024 року. Таким чином, ОСОБА_1 в умовах особливого періоду перебував в стані алкогольного сп'яніння чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме:
протоколом НОМЕР_1 №127 про військове адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 172-20 КУпАП від 01 жовтня 2024 року, який складений командиром військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_2 , в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від підпису відмовився, що також засвідчено двома свідками /а.с. 1/;
витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 02 травня 2022 року, №106, відповідно до якої солдата ОСОБА_1 , який призваний на військову службу осіб рядового складу під час проведення загальної мобілізації в особливий період призначено на посаду сапера інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу НОМЕР_3 окремого батальйону спеціального призначення, ВОС-166662А /а.с.2/;
комісійним актом №1 відмови від проходження медичного обстеження щодо стану алкогольного сп'яніння від 01 жовтня 2024 року, підписаного двома свідками /а.с. 3/;
копією військового квитка ОСОБА_1 /а.с. 5-9/.
Наведені докази у своїй сукупності є взаємопов'язаними, узгоджуються між собою, відповідають вимогам належності та допустимості та вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що йому, як громадянину під час складання протоколу не було забезпечено право на реальну допомогу адвоката, що є істотним порушенням його права на захист, і ставить під сумнів висновок суду про доведеність його вини, відхиляються судом апеляційної інстанції, оскільки громадянину ОСОБА_1 було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП в присутності двох свідків, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги про те, що всупереч вимогам п.5 розділу ІІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 жовтня 2021 року №329, яка є обов'язковою для командування військової частини, супровідний лист про вчинення адміністративного правопорушення було направлено до суду тільки 24 жовтня 2024 року, тобто з запізненням на 20 діб, суд апеляційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції, справа не пізніше ніж у триденний строк з дати складання протоколу із супровідним листом, підписаним командиром (начальником) військової частини (начальником органу військового управління, органу управління Служби правопорядку, органу управління ДССТ), надсилається до суду.
Згідно п.6 розділу ІІІ Інструкції, оформлення протоколу і матеріалів до нього та направлення цих матеріалів до суду здійснюються з урахуванням статті 38 КУпАП, відповідно до вимог якої адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
З матеріалів справи вбачається, що справа з дати складання протоколу (01 жовтня 2024 року) із супровідним листом була направлена командиром військової частини до суду першої інстанції 24 лютого 2024 року, тобто з порушенням строків встановлених п.5 розділу ІІІ Інструкції. Однак, вказане порушення, не вплинуло на правильність встановлених судом першої інстанції обставин справи, та правильність висновків суду першої інстанції викладених в постанові про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, а адміністративне стягнення було накладено в межах тримісячного строку з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, вказані доводи хоч і знайшли своє часткове підтвердження, однак на правильність висновків суду першої інстанції не вплинули.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
Доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, апеляційному суду надано не було.
За таких обставин, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП. А отже відсутні підстави для закриття провадження у справі, як на тому вказано в апеляційній скарзі.
Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення.
Порушень норм матеріального чи процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції допущено не було.
За таких обставин доводи апеляційної скарги є безпідставними, що свідчить про відсутність підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 04 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.
Суддя: Соколова В.В.