Справа № 153/101/25
Провадження № 33/801/288/2025
Категорія: 146
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гаврилюк Т. В.
Доповідач: Сопрун В. В.
19 березня 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді Сопруна В.В.,
за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його адвоката Снітка В.А., представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Вовк Є.П.,
розглянувши в режимі відеоконференції справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2025 року,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №221348, 15 січня 2025 року о 08:30 год в селі Пороги на автодорозі Т-02-02 49 км Могилів-Подільський-Ямпіль-Бершадь-Умань 49 км водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Рено Дастер», державний номерний знак НОМЕР_1 , та під час обгону не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП обидва автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушив п.13.3 ПДР, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Постановою Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у вчинення адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн на користь держави. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн на користь держави.
Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, оскільки висновки суду були зроблені передчасно, справа розглянута однобічно з обвинувальним нахилом, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану постанову не намагався об'єктивно встановити всі обставини справи, а зажадав якнайшвидше визнати особу винною, при цьому допустив ряд грубих порушень всупереч вимогам КУпАП. Судом першої інстанції не повно з'ясовано та не встановлено обставини, що мають значення для справи, не правильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, суд не надав жодної правової оцінки доказам, що наявні в матеріалах справи, при цьому не обґрунтував законність постанови, не зазначив та не вказав ознаки, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП. Просив постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2025 року скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши ОСОБА_1 та його адвоката Снітка В.А., адвоката Вовк Є.П., дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно роз'яснень, викладених у п.24 постанови Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП.
Статтями 245, 278, 280 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вищезазначені вимоги чинного законодавства при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП, судом першої інстанції були дотримані в повному обсязі.
З доводами наведеними в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції погодитися не може, зважаючи на таке.
Згідно ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
У п. 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.
Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.3 «б» ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.
Пунктом 13.3 ПДР України передбачено, що під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.
Згідно положень п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Пунктом 12.1 ПДР України визначений обов'язок водія вибору в установлених межах безпечної швидкості руху необхідної для постійного контролю руху транспортного засобу та безпечного ним керування. Вибір такої швидкості руху водієм повинен проводитись із урахуванням дорожньої обстановки, особливостей вантажу і стану транспортного засобу.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, з заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП, та підписаний уповноваженою особою.
Вина ОСОБА_1 , як правильно встановив суд першої інстанції, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, повністю підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №221348 від 15 січня 2025 року; рапортом від 15 січня 2025 року; схемою місця ДТП від 15 січня 2025 року; письмовими поясненнями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 15 січня 2025 року; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на ОСОБА_1 ; Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на ОСОБА_2 ; тестування на алкоголь із застосуванням приладу «Драгер» №6810 на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 15 січня 2025 року; копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№221390 від 15 січня 2025 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3860744 від 15 січня 2025 року; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №3861086 від 15 січня 2025 року; фотознімками; відеозаписом з місця ДТП з розташуванням автомобіля.
Відповідно до відеозапису з відеореєстратора працівника поліції, відео розпочинається, як працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що відповідно до ст. 40 ЗУ «Про Національну поліції» ведеться відеофіксації розмови, інший поліцейський запитує ОСОБА_2 , що він не включив покажчик повороту, хотів об'їхати перешкоду, на що він погодився, а саме яму, не побачив що позаду його автомобіля рухається транспортний засіб та здійснює обгін, на що ОСОБА_2 сказав, що інший автомобіль їхав крепко. Після чого поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що він не дотримався дистанції, інтервалу, швидкості, ОСОБА_2 не включив покажчик повороту, внаслідок чого відбулося ДТП. В подальшому працівники поліції склали на водіїв протоколи про адміністративне правопорушення.
Аналізуючи схему місця ДТП, характер та локалізацію зазначених пошкоджень транспортних засобів, апеляційний суд дійшов висновку про правильність висновків суду першої інстанції про наявність та доведення порушення вимог п.13.3 ПДР з боку водія ОСОБА_4 , який керуючи автомобілем не був уважним за кермом, не впевнився в безпечності маневру та здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21013, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 щодо відсутності його вини в скоєному ДТП, є безпідставними.
Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять посилань на докази, які б свідчили про їх помилковість.
Враховуючи відсутність доказів, які б спростували висновок суду про те, що дії водія ОСОБА_4 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку із вчиненням дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце при викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі місця ДТП обставинах, апеляційний суд не вбачає достатніх правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
За таких обставин, перевіривши доводи апеляційної скарги та вислухавши думку учасників апеляційного розгляду щодо обставин ДТП, апеляційний суд дійшов висновку, що судове рішення постановлено з дотриманням вимог ст. ст. 245, 251, 253, 280, 283 КУпАП, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає
Враховуючи наведене, керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 18 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду В. В. Сопрун