Справа № 644/8226/24 Головуючий суддя І інстанції Попова В. О.
Провадження № 33/818/562/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
14 березня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К. при секретарі Вакула Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець м. Харкова,
- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постановою встановлено, що ОСОБА_1 15 вересня 2024 року о 02 год. 12 хв. рухаючись по м. Харкову, просп. Героїв Харкова, 307, керував транспортним засобом ВАЗ 21081, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Оглядна стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу у встановленому законом порядку зі застосуванням газоаналізатору Драгер, тест № 2768; в результаті огляду встановлено вміст алкоголю - 1,75 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9А ПДР України. За вказаним фактом складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 129633 від 15.09.2024 року за ч.1 ст. 130 КУпАП. В протокол зазначено, що свідки не залучались, проводилась відеофіксація на б/к 470006, 474461.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що він керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Вказував, що судом не було допитано свідків у цьому провадженні. Також вказував, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки транспортного засобу.
14.03.2024 року під час виконання секретарем судового засідання розпорядження головуючого судді щодо з'ясування, чи повідомлений ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги. В телефонному режимі ОСОБА_1 повідомив, що він дійсно повідомлений про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги та не заперечував щодо її розгляду без його участі.
Враховуючи наведене, а також положення ст. 268 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 без його участі, враховуючи наявні в матеріалах справи докази, оскільки останній був належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак не виявив бажання приймати участь у її розгляді.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху України, передбачених п. 2.9А.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винним, суд першої інстанції послався на відомості, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення; рапорті працівника поліції; акті огляду водія на стан сп'яніння; направленні на огляд водія; роздруківці алкотестеру «Драгер»; зобов'язанні ОСОБА_1 , а також на відомості відеозапису бодікамери працівників поліції.
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що ОСОБА_1 керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці зупинки та за допомогою газоаналізатора Драгер, що підтверджується тестом 2768 від 15.09.2024 року. результат огляду становить 1,75 проміле.
Аналізуючи зміст цього протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 був ознайомлений з відомостями протоколу, про що свідчить його власноручний підпис та власноручні письмові пояснення у цьому протоколі. Поряд з цим, ОСОБА_1 отримав копію цього протоколу, про що є його особистий підпис у відповідній графі протоколу.
Відповідно до положень ст. 267 КУпАП, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ОСОБА_1 не оскаржувалися, тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для проведення службової перевірки, не звертався до суду в порядку КАС України на дії працівників поліції, а також не звертався до правоохоронних органів з відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.
Тобто ОСОБА_1 не скористався своїм правом на оскарження дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення, а також під час проведення працівниками поліції огляду на стан його алкогольного сп'яніння.
Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг ОСОБА_1 щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними стосовно ОСОБА_1 протоколу, а також відсутність будь-яких відповідних рішень компетентних органів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Крім того, відповідно до відомостей роздруківки алкотестеру Драгер (арк.4) вбачається, що вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі складав 1,75 проміле.
Належить врахувати, що ОСОБА_1 беззаперечно поставив свій особистий підпис у цій роздруківці, що свідчить про його згоду з таким результатом.
Крім того, в матеріалах справи міститься відеозапис події за участю ОСОБА_1 (арк. 2).
З відомостей цього відеозапису вбачається, що працівники поліції на блок посту ХТЗ під час дії комендантської години зупини автомобіль під керуванням саме ОСОБА_1 .
Такі відомості відеозапису вочевидь спростовують такі твердження ОСОБА_1 .
Отже з відомостей цього відеозапису поза розумним сумнівом вбачається, що водієм автомобіля був саме ОСОБА_1 .
Також з відомостей відеозапису вбачається, що працівники поліції виявили ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 . Останній визнав, що вчора вживав алкогольні напої. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки або в медичному закладі. ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору Драгер.
Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції показав наявні документи та сертифікати щодо газоаналізатора Драгер та запропонував ОСОБА_1 , ознайомитися з ними, від чого останній відмовився, погодившись з тим, що ці документи підтверджують справність газоаналізатору. Після цього працівник поліції надав ОСОБА_1 запаковані мундштуки, з яких ОСОБА_1 вибрав один. Працівник поліції розпакував його, встановив до газоаналізатору, провів контрольний забір повітря, який вказав на відсутність алкоголю у приладі. Після цього ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням газоаналізатору Драгер, - результат позитивний, 1,75 проміле. З таким результатом ОСОБА_1 повністю погодився та не заперечував щодо цього.
Враховуючи такі відомості відеозапису, а також відсутність будь-яких скарг щодо протиправних дій працівників поліції під час проведення огляду та складення ними протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння з боку працівників поліції.
Крім того, з відоостей акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (арк. 5) вбачається, що в графі «З результатом згоден» ОСОБА_1 , поставив свій особистий підпис, що свідчить про те, що він погодився з результатом проведеногоогляду.
Крім того, в протоколі ОСОБА_1 особисто зазначив, що « я згоден з своїм правопорушенням».
Крім цього, відповідно до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
При цьому до матеріалів справи був долучений відеозапис події за участю ОСОБА_1 , який містить відомості про: зупинку автомобіля, яким керував ОСОБА_1 ; проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці його зупинки з використанням газоаналізатору Драгер, а тому, враховуючи наявність цього відеозапису, залучення працівниками поліції свідків було необов'язковим.
Між тим, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Крім того, з відомостей зобов'язання (арк. 7) вбачається, що ОСОБА_1 особисто зобов'язався не сідати за кермо транспортного засобу до повного протверезення та зникнення ознак сп'яніння, що також свідчить про те, що ОСОБА_1 погоджувався, що керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п. 2.9А Правил дорожнього руху України та притягнуто його за ч.1 ст.130 КУпАП до відповідальності, а тому його посилання на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06 лютого 2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков