Справа № 645/3800/23 Головуючий суддя І інстанції Сілантьєва Е. Є.
Провадження № 33/818/532/25 Суддя доповідач Шабельніков С.К.
12 березня 2025 року м. Харків
Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Кучінської І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Кучінської І.С. на постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року, -
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешканка м. Харкова,
- визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді попередження.
Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп.
Постановою встановлено, що 23.06.2023 року ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків внаслідок чого її донька ОСОБА_2 , 2011 року народження, за адресою: м. Харків, вул. Олімпійська, буд. 35, близько 18 год. 30 хв. під час сварки з ОСОБА_3 , 2012 року народження, вдарила останнього сумкою та пошкодила передні зуби. Внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 877093 від 18.07.2023 року, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 184 КУпАП
В своїй апеляційній скарзі захисник Кучінська І.С. просила судову постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, посилаючись на те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі ОСОБА_4 та не викликав її в судове засідання. Вказувала, що ОСОБА_1 характеризується позитивно, а також піклується про свою дитину та приймає участь у її вихованні.
Крім того, захисник просив поновити пропущений процесуальний строк апеляційного оскарження постанови судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.09.2023 року, зазначивши, що ОСОБА_1 не отримувала будь-яких судових викликів, не приймала участь в судовому засіданні в суді першої інстанції, а про існування оскаржуваної постанови дізналась лише 29.01.2025 року, а тому просила поновити їй пропущений процесуальний строк для звернення з апеляційною скаргою.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк для подачі апеляційної скарги підлягає поновленню.
За таких обставин, з метою належного дотримання конституційних засад забезпечення доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення, - відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою захисника Кучінської І.С. в інтересах ОСОБА_1
12.03.2025 року до канцелярії Харківського апеляційного суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу від представника потерпілої - адвоката Керімова А.З., який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та просив її розглянути без участі потерпілої та її представника.
Поряд з цим, в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції захисник Кучінська І.С. повідомила, що ОСОБА_1 повідомлена про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, однак на теперішній час ОСОБА_1 хворіє та не може прийняти участь в судовому засіданні. Просила розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 .
Враховуючи наведене, а також положення ст.ст. 268 - 270 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги захисника Кучінської І.С. без участі ОСОБА_1 та потерпілої за обов'язковою участю захисника Кучінської І.С., враховуючи наявні в матеріалах справи докази.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи захисника Кучінської І.С.. яка підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд дотримався всіх вказаних вимог закону, встановивши обставини, які мають значення для правильного розгляду справи і вирішення питання винності ОСОБА_1 у воєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом не встановлено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Зокрема, визнаючи ОСОБА_1 винною, суд першої інстанції послався на відомості, які містяться у: протоколі про адміністративне правопорушення; рапорті працівника поліції; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Відповідно до відомостей, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення (арк. 1) вбачається, що ОСОБА_1 ухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків, внаслідок чого її донька ОСОБА_2 під час сварки з ОСОБА_3 вдарила останнього та пошкодила йому передні зуби.
Аналізуючи зміст цього протоколу, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_1 була ознайомлена з відомостями протоколу, про що свідчить його власноручний підпис та власноручні письмові пояснення у цьому протоколі. Поряд з цим, ОСОБА_1 отримала копію цього протоколу, про що є її особистий підпис у відповідній графі протоколу.
Належить взяти до уваги те, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою державою особою і дії посадової особи що його складала, в порядку передбаченому чинним законодавством ані ОСОБА_1 ані її захисником не оскаржувалися, тобто останні не зверталися із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва для проведення службової перевірки, не зверталися до суду в порядку КАСУ на дії працівників поліції, а також не зверталися до правоохоронних органів з відповідними заявами у порядку, передбаченому КПК України, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта щодо незаконності дій працівників поліції.
Тобто ОСОБА_1 не скористалася своїм правом на оскарження дій працівників поліції під час складення ними протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, враховуючи відсутність будь яких скарг сторони захисту щодо незаконності дій працівників поліції під час складення ними стосовно ОСОБА_1 протоколу, а також відсутність будь-яких відповідних рішень компетентних органів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в протоколі відповідають дійсності та заслуговують на увагу.
Крім того, відповідно до відомостей рапорту працівника поліції (арк. 4) вбачається, що 23.06.20233 року о 19:10 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 23.06.2023 року о 19:09 год. за адресою: АДРЕСА_1 , у дворі гуляли діти. Одна дівчина вдарила іншу дитину та вибила їй 2 зуба.
Відповідно до відомостей письмових пояснень ОСОБА_2 (арк. 5) вбачається, що дійсно вона 23.06.2023 року своїм рюкзаком вдарила два рази ОСОБА_3 .
Належить врахувати, що в протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 особисто зазначила, що «…обязуюсь усилить контроль за вихованням доньки».
Тобто, ОСОБА_1 визнала свою провину та зобов'язалась посилити контроль за вихованням своєї доньки.
Крім того, ОСОБА_1 , повідомили, що розгляд цього протоколу буде розглядатись Фрунзенським районним судом м. Харкова, тобто вона була повідомлена, що саме Фрунзенськи районний суд м. Харкова буде розглядати цю справу, проте будь-яким чином не цікавилась її розглядом.
Поряд з цим в протоколі ОСОБА_1 власноручно зазначила, що просить розглянути протокол без неї.
Такі письмові пояснення ОСОБА_1 вочевидь спростовує твердження апелянта про незаконність дій суду першої інстанції щодо розгляду справи без її участі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватись на розвиток її особистості, поваги до прав. Свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Отже, доказів, які спростовують правильність висновків суду першої інстанції, апелянтом не надано, не містять їх і матеріали справи. Більш того, порушень норм КУпАП під час складання протоколу та в суді першої інстанції, які потягли необхідність скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо визнання винною ОСОБА_1 та притягнуто її за ч.1 ст.184 КУпАП до відповідальності, дотримуючись принципу індивідуальності призначення адміністративного стягнення, а тому посилання захисника на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання захисника Кучінської І.С. про поновлення їй пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року задовольнити, поновивши їй цей строк.
Апеляційну скаргу захисника Кучінської І.С. залишити без задоволення. Постанову судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 вересня 2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнана винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.К. Шабельніков