Справа № 175/6888/24
Провадження № 2/175/1156/24
(заочне)
14 березня 2025 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді - Бойка О.М.
за участю секретаря судового засідання Кальченко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецького рибоохоронного патруля), Краматорської міської ради, повноваження якої здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби,-
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецького рибоохоронного патруля), Краматорської міської ради, повноваження якої здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби.
В травні 2024 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2024 року дану справу прийнято до розгляду судді Бойко О.М. та відкрито провадження по справі.
В позовних вимогах просять суд:
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на рахунок Краматорської міської ради Краматорського району Донецької області (отримувач: Краматорська міська територіальна громада, код бюджету 24062100, код ЄДРПОУ 37967785 р/р НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби, в сумі 93602,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтували тим, що постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі про адміністративне правопорушення № 202/14757/23 від 08 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн., з конфіскацією заборонених знарядь лову.
Із матеріалів зазначеної справи вбачається, що 14 травня 2023 року о 04 год. 53 хв. ОСОБА_1 на водосховищі Шевченко-1 с. Городещино м.Краматорськ, здійснював вилов риби забороненими знаряддями ловлі сітками у кількості - 2 шт. з надувного човна та піймав рибу лещ - 1 шт., судак - 2 шт., карась сріблястий - 19 шт., плітка - 35 шт.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.52 Закону України «Про тваринний світ», пп. 1 п.1 р. 4 Правил любительського та спортивного рибальства.
Згідно із розрахунком матеріального збитку, на підставі Постанови КМУ №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», ОСОБА_1 своїми діями заподіяв шкоду у розмірі 93602,00 грн. (копія розрахунку додається).
Зазначена постанова суду у справі № 202/14757/23 набрала чинності 21.08.2023.
Однак, на теперішній час питання щодо відшкодування шкоди, завданої Відповідачем рибному господарству України, не вирішено. На цей час збитки добровільно не відшкодовано.
У судовому засіданні позивач не з'явився. Надали клопотання в якому свої позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Був належним чином повідомлений. Клопотань не надавав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі про адміністративне правопорушення № 202/14757/23 від 08 серпня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП.
Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить грошову суму у розмірі 510 (п'ятсот десять) грн., з конфіскацією заборонених знарядь лову.
Із матеріалів зазначеної справи вбачається, що 14 травня 2023 року о 04 год. 53 хв. ОСОБА_1 на водосховищі Шевченко-1 с. Городещино м.Краматорськ, здійснював вилов риби забороненими знаряддями ловлі сітками у кількості - 2 шт. з надувного човна та піймав рибу лещ - 1 шт., судак - 2 шт., карась сріблястий - 19 шт., плітка - 35 шт.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ст.52 Закону України «Про тваринний світ», пп. 1 п.1 р. 4 Правил любительського та спортивного рибальства.
Згідно із розрахунком матеріального збитку, на підставі Постанови КМУ №1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів», ОСОБА_1 своїми діями заподіяв шкоду у розмірі 93602,00 грн. (копія розрахунку додається).
Зазначена постанова суду у справі № 202/14757/23 набрала чинності 21.08.2023.
Однак, на теперішній час питання щодо відшкодування шкоди, завданої Відповідачем рибному господарству України, не вирішено. На цей час збитки добровільно не відшкодовано.
Відповідно до вимог ст.25 Закону України «Про тваринний світ», Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних. На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове любительське та спортивне рибальство. Правила рибальства, об'єкти рибальства, порядок надання у користування рибогосподарських водних об'єктів, а також вимоги щодо ведення рибного господарства визначаються у порядку, встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктів загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.
Положеннями пп. 1 п.1 р.4 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700 Забороняється добування (вилов) такими знаряддями:
1) сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями добування (вилову), за винятком раколовок конструкції «хапка», підсак та ручних драг, встановлених цими Правилами розмірів.
Відповідно до ст.66 Конституції України, кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодувати завдані ним збитки.
Норма ч,2 ст.10 Закону України «Про тваринний світ» вказує, що громадянин відповідно до закону зобов'язаний відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.
Згідно з ч.1 ст.52 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», порушення вимог цього Закону тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність відповідно закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.
Згідно з вимогами ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якими, шкода і збитки, заподіяні навколишньому природному середовищу підлягають зарахуванню на рахунки фондів охорони навколишнього природного середовища відповідних рад.
Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема, у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Статтею 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення.
На підставі ст. 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно із ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Поняття «інтереси держави» з огляду на процесуальний аспект та особливості такого виду представництва держави органами прокуратури свого часу аналізував Конституційний Суд України (рішення від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 в справі № 1-1/99), зазначивши, зокрема, про те, що:
- державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (абз. 2 п. 3 рішення);
інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств (абз. 3 п. 4 рішення);
із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (абз. 4 п. 4 рішення).
Зазначені висновки Конституційного Суду України не втратили своєї актуальності й на теперішній час, у тому числі з огляду на норми чинної статті 131-1 Конституції України в діючій редакції.
Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-УІІ «Про прокуратуру» встановлює певні рамки для відповідного представництва, але в стаття 23 цього закону зберігає правові підстави для використання прокурором процесуального інструменту представництва в суді законних інтересів держави.
Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовуванні в економіці в даний період (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
В Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища за рахунок Державного бюджету України, бюджету АРК та місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, фондів охорони навколишнього природного середовища, добровільних внесків та інших коштів.
Невідшкодування заподіяної шкоди створює загрозу економічним інтересам держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання коштів державного бюджету, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.
Несплата відповідачем матеріальних збитків, завданих незаконним виловом риби, які повинні бути сплачені до бюджету порушує такі основні принципи бюджетної системи, як повнота та ефективність, створює перешкоди для фінансування програмних заходів за рахунок вказаних коштів. Таким чином, враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію, політику жорсткої економії бюджетних коштів, значний дефіцит державного бюджету діями відповідача порушуються інтереси територіальної громади та держави в цілому в частині повного та своєчасного надходження коштів.
Так, згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави у сфері бюджетного відшкодування полягають у забезпеченні стягнення заборгованості до бюджету, своєчасного наповнення фіскальних рахунків, перешкоджанні дефіциту бюджетних коштів та запобіганні неплатоспроможності бюджетних установ.
Так, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного Кодексу України (далі БК) джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є ЗО відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.
За п. 4 ч. 1 ст. 69-1 БК України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, у тому числі до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.
Порушення інтересів держави полягає у тому, що непогашення заборгованості перед бюджетом та невідшкодування заподіяної шкоди створює загрозу економічним інтересам держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання коштів державного або місцевого бюджету, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів, у т.ч. захищених (заробітна плата, фінансування закладів охорони здоров'я тощо).
Компетентним органом, який має здійснювати захист державних інтересів, є Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль), яке має право подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Так, відповідно до ст. 57 Закону України «Про тваринний світ», ст. 21 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону
водних біоресурсів» державний контроль у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, за провадженням рибогосподарської діяльності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства.
Згідно з п. п. 1, 7 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 30.09.2015 Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства. Держрибагентство (орган рибоохорони) здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи (органи рибоохорони).
Нездійснення захисту інтересів держави обумовлено тим, що з часу винесення судом постанови у справі про адміністративне правопорушення вказаний орган не звернувся до суду з відповідним позовом.
Станом на теперішній час, Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) не звернулось із зазначеним позовом до суду з підстав відсутності бюджетних асигнувань, що підтверджується листом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) від 18.12.2023 № 1-7-9/1414-23.
В даному листі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецький рибоохоронний патруль) просить Донецьку обласну прокуратуру вжити заходів представницького характеру та звернутися до суду в інтересах держави з відповідною позовною заявою про стягнення шкоди, завданої державі незаконним виловом риби.
Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Враховуючи те, що правопорушення вчинено на території Краматорської міської ради, платежі щодо відшкодування завданої навколишньому природному середовищу шкоди зараховуються на спеціальний рахунок міської ради, а тому їх несвоєчасна сплата призводить до дефіциту місцевого бюджету.
Невідшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої рибним запасам, є порушенням вимог цивільного законодавства України, що у свою чергу призводить до порушення інтересів держави, яке виявляється у недоотриманні коштів Краматорською міською радою.
Указом Президента України від 04.07.2022 № 469/2022 постановлено утворити Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.
Постановою Верховної ради України №2542-ІХ від 30.08.2022 начальнику Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області у період дії воєнного стану в Україні та ЗО днів після його припинення чи скасування надано здійснення повноважень міської ради, виконавчого комітету та міського голови.
Окружною прокуратурою до Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області 23.04.2024 направлено лист щодо вжитих заходів для відшкодування завданих збитків. Однак, Краматорською міською військовою адміністрацією заходи щодо стягнення вищевказаної суми не вживались, відповідну позовну заяву до суду не подано, що підтверджується листом від 24.04.2024 № 01-29/843.
У п. 6.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що сам факт не звернення до суду компетентного суб'єкта з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити відповідні інтереси, свідчить про те, що указаний суб'єкт неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Таким чином, зазначене свідчить про наявність підстав для вжиття прокурором заходів представницького характеру.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 12. 13, 141.209. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов в.о. керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Донецькій області (Донецького рибоохоронного патруля), Краматорської міської ради, повноваження якої здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області до ОСОБА_1 , про стягнення шкоди завданої внаслідок незаконного вилову риби - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на рахунок Краматорської міської ради Краматорського району Донецької області (отримувач: Краматорська міська територіальна громада, код бюджету 24062100, код ЄДРПОУ 37967785 р/р НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування збитків, спричинених державі внаслідок незаконного вилову риби, в сумі 93602,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня складання повного судового рішення.
Суддя Бойко О.М.