Справа № 175/5851/23
Провадження № 2/175/1490/23
(заочне)
14 березня 2025 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючого судді - Бойка О.М.
за участю секретаря судового засідання Кальченко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до Краматорської міської ради, повноваження якої, на період воєнного стану, здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області та ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки,-
В провадженні Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовною заявою Керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до Краматорської міської ради, повноваження якої, на період воєнного стану, здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області та ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки.
В вересні 2023 року до суду надійшла вищевказана позовна заява.
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 29 вересня 2023 року дану справу прийнято до розгляду судді Бойко О.М. та відкрито провадження по справі.
В позовних вимогах просять суд:
Визнати незаконним та скасувати пункт 1.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/УІІ-391 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна, площею 2,0000 га кадастровий номер 1412900000:00:021:0025 громадянину ОСОБА_2 (номер НОМЕР_1 ).
Визнати незаконним та скасувати пункт 2.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/VII-391 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам», яким передано безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Краматорської міської ради земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 1412900000:00:021:0025 за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна.
Позовні вимоги обґрунтували тим, що ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 30.07.2019 №3646-СГ отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовищ 2,0000 га, з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, за межами населених пунктів.
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845 зареєстровано 13.12.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: 34734939).
В подальшому, 17.03.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області.
На підставі вказаного договору 17.03.2020 державним реєстратором зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 35982321).
Надалі, пунктом 1.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/УІІ-391 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) ОСОБА_2 (ідей, номер НОМЕР_1 ) за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна, площею 2,0000 га (кадастровий номер 1412900000:00:021:0025).
Пунктом 2.1.11 вказаного рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/У1І-391 передано безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Краматорської міської ради земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1412900000:00:021:0025 за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна.
Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1412900000:00:021:0025 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37816132).
Водночас, пункти 1.1.11 та 2.1.1 1 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 року № 72/УІ1-391 винесено з порушенням норм земельного законодавства, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.
У судовому засіданні позивач не з'явився. Надали клопотання в якому свої позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Був належним чином повідомлений. Клопотань не надавав.
Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.
Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частиною 1 статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За змістом ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши наданні докази, суд встановив, що наявні підстави для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 30.07.2019 №3646-СГ отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовищ 2,0000 га, з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, за межами населених пунктів.
Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845 зареєстровано 13.12.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: 34734939).
В подальшому, 17.03.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений Договір купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845, посвідчений приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області.
На підставі вказаного договору 17.03.2020 державним реєстратором зареєстровано право власності за ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку (номер запису про право власності 35982321).
Надалі, пунктом 1.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/УІІ-391 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) ОСОБА_2 (ідей, номер НОМЕР_1 ) за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна, площею 2,0000 га (кадастровий номер 1412900000:00:021:0025).
Пунктом 2.1.11 вказаного рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/У1І-391 передано безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Краматорської міської ради земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1412900000:00:021:0025 за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна.
Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку з кадастровим номером 1412900000:00:021:0025 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2020 (номер відомостей про речове право: 37816132).
Водночас, пункти 1.1.11 та 2.1.1 1 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 року № 72/УІ1-391 винесено з порушенням норм земельного законодавства, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.
Право власності та користування на землю набувається та реалізується в порядку та на підставах, визначених Конституцією України, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також іншими законами, що видаються відповідно до них.
Згідно із вимогами частини першої статті 13 та частини першої статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охорони держави.
Відповідно до частини 2 та 3 статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Статтею 80 ЗК України встановлено, що самостійними суб'єктами права власності на землю є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, на землі комунальної власності.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Порядок отримання громадянами у власність земельних ділянок регламентовано статтями 116, 118 та 121 Земельного Кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Відповідно до частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:
а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;
б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;
в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною четвертою статті 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання.
Відповідно до частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, а саме:
а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району;
б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Беручи зазначене до уваги, реалізація повноважень органами виконавчої влади та місцевого самоврядування має здійснюватися з дотриманням вимог законодавства, яке передбачає максимальну площу земельних ділянок, яка може бути передана у власність громадян для ведення особистого селянського господарства, а саме не може перевищувати 2,0 га.
При цьому, встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 328245473, ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 30.07.2019 № 3646-СГ отримав безоплатно у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі пасовищ 2,0000 га, з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845 із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства на території Райгородоцької селищної ради Слов'янського району Донецької області, за межами населених пунктів.
13.12.2019 державним реєстратором за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) зареєстровано право власності на вказану ділянку.
Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:021:0025 (рішення Краматорської міської ради Донецької області від 29.07.2020 № 72/УІІ-391) вже використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, попередньо отримавши у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 1424256200:11:000:0845 (наказ Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 30.07.2019 № 3645-СГ).
Таким чином, ОСОБА_1 при зверненні до Краматорської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності територіальної громади міста Краматорськ, всупереч вимогам статей 116, 118 та 121 Земельного кодексу України, приховав той факт, що раніше використав право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства та не повідомив про це.
Такі дії призвели до незаконного вибуття з комунальної власності земельної ділянки з кадастровим номером 1412900000:00:021:0025 сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га, яка на даний час знаходиться в межах Краматорської міської громади Краматорського району Донецької області, внаслідок повторного незаконного використання відповідачем права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання (для ведення особистого селянського господарства) шляхом державної реєстрації права на них.
Краматорської міською радою на момент прийняття оспорюваного рішення не перевірено факт реалізації ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування.
Згідно з частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
З урахуванням викладеного, пункти 1.1.11 та 2.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/УІІ-391, якими затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення та передано безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Краматорської міської ради земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 1412900000:00:021:0025 за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна, прийняті з порушенням норм статей 116, 118 та 121 ЗК України, а тому підлягають визнанню незаконними та скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15 та ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19.07.2017 у справі №278/3862/14-ц.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно із частини четвертої статті 56 Цивільного процесуального Кодексу України (далі - ЦПК України) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Із аналізу зазначених норм закону вбачається, що «інтереси держави» (як загальне поняття) являють собою комплекс прав та законних інтересів як в цілому держави України (або народу України), так і інтересів окремої територіальної громади певної місцевості (жителі певного населеного пункту або декількох населених пунктів).
Інтереси держави Україна та інтереси певної територіальної громади можуть збігатися повністю, частково, або навіть взагалі не пересікатися.
У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 (справа №587/430/16-ц) наголошено, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов'язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов'язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20 листопада 2018 року у справі № 5023/10655/11, у пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 915/478/18).
Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що і в судовому процесі, зокрема в цивільному, держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (пункт 35 постанови від 27 лютого 2019 року у справі №761/3884/18). Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації (2012)11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоб представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatismutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia, заява № 42454/02, § 35)).
Згідно із вимогами частини першої статті 13 та частини першої статті 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, у зв'язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів.
Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження земельними ділянками комунальної власності, порядку продажу земель і є підставою для втручання органу прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави.
Прийняття Краматорською міською радою рішення щодо передачі земельної ділянки комунальної власності ОСОБА_1 всупереч вимог статей 116, 1 18 та 121 ЗК України призвело до порушення інтересів держави.
Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини своєму рішенні у справі «Трегубенко проти України» від 02.11.2004 категорично ствердив, що... «правильне застосування законодавства незаперечно становить «Суспільний інтерес» (п. 54 рішення).
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини представництво інтересів держави прокуратурою є обґрунтованим в разі якщо правопорушення зачіпає велику кількість людей (Korolev v. Russia (no. 2), №5447/03, § 33, ЄСПЛ, від 01 квітня 2010 року; Menchinskaya v. Russia, №42454/02, § 35, ЄСПЛ, від 15 січня 2009 року).
У рішенні Європейського Суду з прав людини від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного королівства» суд проголосив, що засіб захисту повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Вказані порушення інтересів держави та інтересів територіальної громади свідчать про наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у розумінні статті 23 Закону України «Про прокуратуру».
Краматорською міською радою як органом, уповноваженим територіальною громадою на вирішення питань при розпорядженні землями територіальних громад, порушено вимоги чинного законодавства, внаслідок чого прийнято незаконне рішення. У зв'язку з зазначеним, рада виступає відповідачем у справі.
Відповідно до указу Президента України № 469/2022 від 04.07.2022 утворено Краматорську міську військову адміністрацію Краматорського району Донецької області.
Постановою Верховної ради України №2542-ІХ від 30.08.2022 начальнику Краматорської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області у період дії воєнного стану в Україні та 30 днів після його припинення чи скасування надано здійснення повноважень міської ради, виконавчого комітету та міського голови.
Водночас, нормами чинного законодавства не передбачено право органів місцевого самоврядування скасовувати свої попередні рішення, якщо на їх підставі виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.
Таке офіційне тлумачення і роз'яснення ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування» надано в рішенні Конституційного Суду від 16.04.2009 № 7-рп/2009.
Прокурор звернувся до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області з огляду на наступне.
Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» потрібно розуміти «орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органу виконавчої влади».
Статтею 188 Земельного кодексу України встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.
Відповідно до ст.ст. 5, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. До повноважень вказаного органу віднесено державний контроль за додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства
Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015 є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастр).
Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, зокрема за: дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю тощо.
Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області діє відповідно до Положення про Головне Управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого Наказом Держгеокадастру від 23.12.2021 № 603 (далі - Положення), пунктом 1 якого передбачено, що територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру є Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області
На території Донецької області відповідні повноваження державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, здійснює Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області.
Згідно підпункту 29 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головне управління Держгеокадастру в Донецькій області здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за дотриманням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування; дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.
Відповідно до частини першої статті 15-1 ЗК України до повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у порядку, встановленому законом.
Статтею 28 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади та їх територіальні органи звертаються до суду, якщо це необхідно для здійснення їхніх повноважень у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Краматорською окружною прокуратурою скеровано до Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області лист з повідомленням про виявлені порушення вимог земельного законодавства, та водночас, з'ясуванням питання чи будуть управлінням вживатися заходи реагування (лист від 09.06.2023 № 53/2-1904ВИХ-23).
Водночас, за результатами розгляду вказаного листа, Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області листом від 10.07.2023 №10-5-0.62- 1483/2-23 повідомило, що заходи щодо захисту інтересів держави в судовому порядку не вживалися та не будуть вживатися у майбутньому.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, а також відмова у їх визнанні, має кваліфікуватись як бездіяльність відповідного органу.
Вказане відповідає висновкам про застосування норм права, що висловлені у постанові Великої Палати Верховного суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, де зокрема зазначено, що бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що органом, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області допущено бездіяльність, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду із вказаним позовом.
Зазначене свідчить про те, що ГУ Держгеокадастру у Донецькій області самоусунулось від вжиття заходів із захисту порушених інтересів держави у сфері земельних правовідносин. За таких обставин інтереси держави залишаються незахищеними і потребують захисту.
Для здійснення прокурором представництва інтересів держави не має значення з яких причин (об'єктивних чи суб'єктивних) компетентний орган не здійснив їх захист. Важливо лише те, що захист інтересів держави не здійснено і вони його потребують.
З огляду на це, у прокурора наявні підстави для подання до суду позовної заяви в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастру у Донецькій області. В даному випадку представництво інтересів держави здійснюється прокурором, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишилися незахищеними.
Прокурором дотримано вимоги абз.3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру». На виконання зазначених норм, Краматорською окружною прокуратурою попередньо листом від 12.09.2023 №53/2-3162ВИХ-23 повідомлено позивача про прийняття рішення щодо представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання додержання законності передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності, яке проведене з грубим порушенням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 14 Конституції України, частини першої статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до статті 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
За правилами статей 4 та 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.
Стаття 80 ЗК України закріплює суб'єктний склад власників землі, визначаючи, що громадяни та юридичні особи є суб'єктами права власності на землі приватної власності, територіальні громади є суб'єктами права власності на землі комунальної власності та реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, держава, реалізуючи право власності через відповідні органи державної влади, є суб'єктом права власності на землі державної власності.
З огляду на таке, положення частини першої статті 83, частини першої статті 84 та статті 122 ЗК України, земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.
Прийняття рішення про передачу в приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. В цьому контексті в сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).
Отже правовідносини, пов'язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять «суспільний», «публічний» інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.
За таких обставин, визнання незаконними та скасування пунктів 1.1.11 та 2.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72Л/ІІ-391 щодо передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки становить «суспільний», «публічний» інтерес оскільки вказане є задоволенням суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання - безоплатної передачі у власність громадянам земель сільськогосподарського призначення, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу.
Таким чином, відповідач не міг законно набути права приватної власності на спірну земельну ділянку. Натомість він набув такого права власності в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті прийняття органом виконавчої влади незаконного рішення.
У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 , зловживаючи своїм правом, набув спірну земельну ділянку у власність внаслідок вчинення неправомірних дій, а саме: не повідомив Краматорську міську раду про те, що раніше скористався правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для аналогічних потреб, а навпаки ввів в оману, зазначаючи, що не отримував раніше земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, отримав незаконні переваги порівняно з іншими громадянами, чим порушено суспільний інтерес на законність у цій сфері, порушено гарантовану статтею 21 Конституції України рівність прав всіх громадян, оскільки кожен громадянин має змогу лише одноразово використати своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для певної категорії потреб.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позовних вимог з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати.
Керуючись статтями 12. 13, 141.209. 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов Керівника Краматорської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області до Краматорської міської ради, повноваження якої, на період воєнного стану, здійснює Краматорська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області та ОСОБА_1 , про визнання незаконним та скасування рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати пункт 1.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/УІІ-391 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам», яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства (код КВЦПЗ 01.03) за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна, площею 2,0000 га кадастровий номер 1412900000:00:021:0025 громадянину ОСОБА_2 (номер НОМЕР_1 ).
Визнати незаконним та скасувати пункт 2.1.11 рішення Краматорської міської ради від 29.07.2020 № 72/VII-391 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства громадянам», яким передано безоплатно у власність ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Краматорської міської ради земельну ділянку площею 2,0000 га кадастровий номер 1412900000:00:021:0025 за адресою: м. Краматорськ, поблизу сел. Ясна Поляна.
Стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з Краматорської міської ради (код ЄДРПОУ 24812116) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури (р/р №UA918201720343180002000016251, Держказначейська служба України м.Київ, МФО - 820172, код ЄДРПОУ - 25707002, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом тридцяти днів до Дніпровського апеляційного суду з дня складання повного судового рішення.
Суддя Бойко О.М.