17 березня 2025 року м. Харків Справа № 922/3639/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий Попков Д.О.
судді Стойка О.В., Радіонова О.О.
секретар судового засідання Лутаєва К.В.
за участю представників: від Позивача не з'явився;
від Відповідачане з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків
про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги
у межах апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків
на рішення господарського суду Харківської області
ухвалене 17.12.2024 (повний текст підписано 27.12.2024)
та на додаткове рішення господарського судуХарківської області
ухвалене24.12.2024 (повний текст підписано 30.12.2024)
у справі №922/3639/24 (суддя Аріт К.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків
до Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича, м.Харків
про стягнення 3699125,40 грн,-
І. Короткий зміст розглядуваних вимог заявника в контексті приписів Господарського процесуального кодексу України:
1. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 (текст постанови складено та підписано 19.02.2025) у справі №922/3639/24 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 (повний текст підписано 27.12.2024) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 (повний текст підписано 30.12.2024) у справі №922/3639/24 задоволено:
- рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 (повний текст підписано 27.12.2024) у справі №922/3639/24 скасовано в частині відмови у стягненні суми 3329212,86грн. неустойку за неповернення орендованого приміщення та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 (повний текст підписано 27.12.2024) у справі №922/3639/24 залишено без змін.
- У зв'язку з чим викладено абз. 1 і абз. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Харківської області від 17.02.2024 у справі №922/3639/24 в наступній редакції:
«Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська, буд.96, кв.1; ідентифікаційний код 43528018) неустойку за неповернення орендованого приміщення в розмірі 3 699 125,40грн, а також 44389,50грн судового збору».
- Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 (повний текст підписано 30.12.2024) у справі №922/3639/24 скасовано в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 35 000,00грн. та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення вказаних вимог.
- В іншій частині додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 (повний текст підписано 30.12.2024) у справі №922/3639/24 залишено без змін.
- У зв'язку з чим викладено абз.2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/3639/24 в наступній редакції:
«Стягнути з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська, буд.96, кв.1; ідентифікаційний код 43528018) витрати на правничу допомогу, в розмірі 45 000,00 грн.».
- Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (адреса: 61002, м.Харків, вул.Сумська, буд.96, кв.1; ідентифікаційний код 43528018) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 59925,83грн. 13.02.2023 до Східного апеляційного господарського суду через систему «Електронний суд» надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Прибортрейд», м. Харків про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на надання професійної правничої допомоги, понесених останнім під час перегляду справи у суді касаційної інстанції (в частині вирішення питання про відкриття апеляційного провадження у справі) та під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції (розгляд апеляційної скарги по суті) в сумі 19200,00грн.
2. 20.02.2025р. на адресу Східного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення та стягнення з фізичної особи - підприємця Славтіча Олександра Володимировича на користь позивача витрати на правничу допомогу, в розмірі 90 000,00грн., разом з підтверджуючими доказами таких витрат.
Апеляційним судом встановлено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу був наданий заявником разом із апеляційною скаргою, де Товариство з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" просило суд покласти на відповідача та стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу при розгляді справи в суді апеляційної інстанції в розмірі 90000,00 грн., а також дозволити за правилами ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України надати детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, а також акт виконаних робіт у встановлений законом строк.
3. Згідно з п.5 ч.1 ст.237, п.2 ч.5 ст.238, п.п.в) п.4 ч.1 ст.282 Господарського процесуального кодексу України за результатами апеляційного перегляду суд апеляційної інстанції повинен, серед іншого, вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.123 цього Кодексу судові витрати включають також витрати, пов'язані з розглядом справи, у тому числі - на професійну правничу допомогу.
ІІ. Короткий зміст позиції Відповідача щодо розподілу заявлених судових витрат:
4. Фізичною особою-підприємцем Славтіч Олександром Володимировичем, м.Харків подані заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення. Заява Відповідача обґрунтована таким:
4.1. Заявлена сума судових витрат є завищеною та неспівмірною зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг. Наданий представником позивача до суду Детальний опис робіт при апеляційному розгляді справи від 18.02.2025 року містить всього 3 позиції, з яких:
- складання та подання апеляційної скарги по справі (не потребувало великої кількості часу та зусиль для її підготовки, бо викладені в скарзі обставини неодноразово описувались представником позивача як в позові, так і в заявах та листах протягом розгляду справи, і не містить великих за обсягом юридичних напрацювань або узагальнення нової судової практики);
- клопотання про долучення доказів (не потребує часу та особливого досвіду для його підготовки, окрім доступу до ГПК України);
- складання заяви про ухвалення додаткового рішення (також не потребує багато часу, бо абсолютно аналогічна заява вже була подана представником Позивача до суду 1 інстанції для ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу).
У відповідності до правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 01.10.2018 у справі №569/17904/17, розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Велика Палата Верховного Суду, у справі № 910/12876/19, звернула увагу на те, що при зверненні з клопотанням про стягнення витрат на правничу допомогу, адвокатом повинно бути надано детальний опис витраченого часу на певний вид робіт (підготовка додаткових пояснень, підготовка до судових засідань, аналіз матеріалів судової справи, тощо).
4.2. Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 922/2604/20, відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акту прийому- передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності.
Стороною, яка просить стягнути на її користь витрати на професійну правничу допомогу, має бути надано договір про надання правничої допомоги та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також докази здійснення стороною таких витрат.
4.3. Окрім того, в детальному описі робіт при апеляційному розгляді справи Позивачем зазначаються роботи, які не відносяться до робіт пов'язаних з відшкодуванням витрат на правничу допомогу, а саме це роботи по складанню заяви про стягнення судових витрат.
Відповідач зазначає, що складання клопотання про долучення доказів також не є тією роботою, яка підлягає компенсації, оскільки зазначене клопотання було подане з грубим порушенням норм процесуального права та не було прийнято судом до розгляду.
4.4. Незважаючи на великий розмір апеляційної скарги, в тексті присутні неодноразові повторювані посилання на події та факти, що досліджувались в іншій справі (як то нібито користування Відповідачем спірними приміщеннями та відмова їх повернути), а фактично представник Позивача не наводить апеляційних аргументів, що стали б підставою для скасування рішення. Окрім того, є посилання на обставини, які не мають жодного відношення до справи і враховувати їх у вартість робіт є недоречним. Радою адвокатів Харківської області Національної асоціації адвокатів України у рішенні № 13 від 21.07.2021 року встановлено рекомендаційну ставку гонорару адвоката, яка становить 0,25 % від мінімальної заробітної плати за годину роботи.
З 1 січня 2025 року розмір заробітної плати працівника за повного виконання норми праці має бути не менше 8 000 грн згідно зі статтею 31 закону України № 108/95 Про оплату праці від 24 травня 1995 року.
Отже, рекомендована вартість години роботи адвоката становить 2000,00 грн. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що на неї досвідченим адвокатом не могло бути витрачено значна кількість часу (більше 22 годин).
ІІІ. Щодо процедури розгляду питання про розподіл заявлених судових витрат:
5. Згідно з приписами ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання.
У випадку, визначеному ч.2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.244 цього Кодексу.
6. Так, відповідно до ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, ним не вирішено питання про судові витрати.
У ч.ч.3, 4 означеної статті встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
7. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20.02.2025 в порядку ст.32 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду заяви визначено суддю Попкова Д.О., тоді як іншими членами судової колегії є Стойка О.В., Радіонова О.О.
8. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.02.2025 розгляд питання про розподіл заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 90000,00грн. був призначений на 17.03.2025 о 09:45 з повідомленням учасників справи.
9. Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколі судового засідання у відповідності до вимог ст.ст.222, 223 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.7. його Перехідних положень в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 цього Кодексу.
10. У судове засідання 17.03.2025 учасники справи, попри вжиті судом заходи з належного повідомлення, не з'явились, враховуючи доведеність позиції Відповідача у наданих запереченнях, неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду питання про розподіл заявлених судових витрат. Крім того, апеляційний суд зважає на визначені ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України строки ухвалення додаткової постанови.
ІІІ. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини:
11. Як вбачається з заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" про розподіл судових витрат, витрати останнього на професійну правничу допомогу під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції склали 90 000,00грн.
12. Заявником на підтвердження понесених ним витрат було додано до заяви:
12.1. Договір про надання юридичних послуг №19/07-24 від 19.07.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (Замовник) в особі Директора Ткачова В.І. та ФОП Макаренко О.А. (Виконавець); додаткову угоду №1 до Договору №19/07-24 про надання юридичних послуг (а.с.186-187, 182 т.2;
12.2. акт №2 Приймання-передачі наданих юридичних послуг від 19.07.2024 складений 18.02.2024 (а.с183 т.2);
12.3. детальний опис робіт при апеляційному розгляді справи №922/3639/24 від 18.02.2025 (а.с.184 т.3).
До складу цих витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, увійшов наступний перелік наданих правових (адвокатських) послуг:
• складення та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/3639/24 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/3639/24;
• складення та подання клопотання про долучення додаткових доказів;
• складення заяви про ухвалення додаткового рішення;
12.4. платіжну інструкцію №5 від 14.01.2025 про сплату юридичної послуги за договором на суму 45000,00грн., де платник ТОВ «Чаплинка», отримувач ФОП Макаренко О.А., призначення платежу «Юридичні послуги за договором №19/07-24 про надання юридичних послуг від 19.07.2024р. рах. №10/01-25 від 10.01.2025р. за подання апеляційної скарги на Рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/3639/24», яка підтверджує зарахування відповідних коштів (а.с.185 т.2);
12.5. копія ордеру про надання правничої допомоги (а.с.188 т.2).
ІV. Оцінка апеляційного суду:
13. Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази, згідно з ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
14. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків про ухвалення додаткового рішення у справі №922/3639/24 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича, м.Харків витрат на професійну правничу допомогу, понесених у суді апеляційної інстанції в сумі 90000,00грн., суд апеляційної інстанції зазначає, що попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які Позивач очікував понести у суді апеляційної інстанції, був викладений ним за текстом апеляційної скарги, що свідчить про намір подати докази у подальшому на підтвердження витрат на правничу допомогу після ухвалення судового рішення. Відтак, можна стверджувати про наявність підстав для розгляду апеляційним судом поданих ним відповідних документів у передбачений ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України строк, що повністю узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 29.07.2020р. у справі №2033/5916/12.
15. Велика Палата Верховного Суду у п.п.97-146 постанови від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначила, що практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
16. Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
17. Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
18. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас за змістом ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч.4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
19. У розумінні положень ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
20. Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
21. Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
22. Разом з тим у ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
22.1. Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
22.2. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7 та 9 ст.129 цього Кодексу.
23. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5 та 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
24. Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7 та 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
25. У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7 та 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
26. Щодо порядку обчислення гонорару успіху, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону №5076-VI).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
26.1. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 Цивільного кодексу України.
26.2. Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
26.3. При цьому, Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис наданих правових послуг лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
27. Розглянувши понесені Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків витрати на правничу допомогу під час перегляду справи у суді апеляційної інстанції, а саме відносно включення до суми витрат на правничу допомогу гонорару успіху у розмірі 45000грн., апеляційний суд зазначає наступне.
27.1. У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ вказав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
27.2. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70- 72); (пункти 5.34, 5.40, 5.41, 5.42, 5.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
27.3. Вирішуючи питання щодо можливості стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка є "гонораром успіху" колегія суддів також враховує висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
27.4. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на Відповідача суми узгодженого між Позивачем та представником (адвокатом) "гонорару успіху", оскільки такі витрати не відповідають критерію розумності, не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника Позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв'язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.
28. Надавши оцінку документам, поданих Позивачем на підтвердження понесених судових витрат під час розгляду справи № 922/3639/24, а саме детальний опис робіт при апеляційному розгляді справи №922/3639/24 від 18.02.2025, до складу яких було включено:
• складення та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.12.2024 у справі №922/3639/24 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 24.12.2024 у справі №922/3639/24;
• складення та подання клопотання про долучення додаткових доказів;
• складення заяви про ухвалення додаткового рішення,
суд апеляційної інстанції, враховуючи слушність заперечень Відповідача, зазначає, що скільки у поданому клопотанні про долучення додаткових доказів було відмовлено у п.20 постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2025, отже відповідні дії не призвели до досягнення правового результату в інтересах заявника. Враховуючи це, витрати на правничу допомогу, понесені у зв'язку з підготовкою та поданням зазначеного клопотання, не можуть бути покладені на іншу сторону та відшкодовані.
29. Відносно витрат на складення заяви про ухвалення додаткового рішення судова колегія зазначає таке. Верховний Суд у своїй практиці неодноразово розглядав питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, пов'язаних зі складанням заяв про ухвалення додаткового рішення. Зокрема, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 2 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22 зазначила, що заява про ухвалення додаткового рішення фактично є поданням доказів щодо витрат на правничу допомогу, а тому витрати на її підготовку не підлягають відшкодуванню.
Судова колегія, враховуючи викладену правову позицію, зазначає, що складання такої заяви є процесуальною дією, спрямованою на уточнення або доповнення судового рішення, а не на безпосередній захист чи представництво інтересів сторони у справі. Таким чином, витрати на підготовку заяви про ухвалення додаткового рішення не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню.
30. Отже, заявлений представником Позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, не узгоджується з вищенаведеними вимогами чинного законодавства щодо розумності, необхідності та співмірності відповідних витрат.
Водночас, за змістом складеного Позивачем детального розрахунку точно виокремити вартість правчих послуг, які припадають на процесуальні дії, розглянуті у п.п.28, 29 цієї постанови, що не підялгають компенсації за рахунок іншої сторони, не вбачається за можливе.
За таких обставин, беручи до уваги неврахування згідно наведеного у п.27 цієї постанови обгрунтування "гонорару успіху" у розмірі 45000грн. з 90000грн. загально заявленої суми витрат правничої допомоги, та викладених міркувань у п.п.28,29 цієї постанови і слушних заперечень Відповідача відносно співмірності витрат (п.4.4. цієї постанови), що зумовлює застосовність викладених зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі №550/936/18 та постанові Верховного Суду від 30.01.2023 у cправі №910/7032/17 висновків, судова колегія вважає за необхідне розподілити судові витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 90 000,00грн., шляхом стягнення з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича, м.Харків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків 25000,00грн., а решту витрат віднести на рахунок Заявника.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.126, 129, 221, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд -
1. Прийняти додаткову постанову у справі №922/3639/24.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка", м.Харків про стягнення з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича, м.Харків витрат витрати на правничу допомогу в сумі 90000,00грн. - задовольнити частково:
2.1. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Славтіча Олександра Володимировича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (61002, м.Харків, вул.Сумська, буд.96, кв.1; ідентифікаційний код 43528018) 25000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.
2.2. Розподілити решту суми заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 65000,00грн. шляхом її віднесення на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Чаплинка" (61002, м.Харків, вул.Сумська, буд.96, кв.1; ідентифікаційний код 43528018).
3. Додаткова постанова набирає сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту, з урахуванням порядку подання касаційної скарги, передбаченого п.17.5.Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткової постанови складено та підписано 18.03.2025.
Головуючий суддя Д.О. Попков
Суддя О.В. Стойка
Суддя О.О. Радіонова