ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
13 березня 2025 року Справа № 924/29/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Коломис В.В. , суддя Гудак А.В.
секретар судового засідання Юзефович Д.О.
за участю представників сторін:
від апелянта: Щавінська Т.А.
від боржника: представник не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької областi від 25.11.2024 (суддя Димбовський В.В., повний текст складено 29.11.2024)
у справі № 924/29/23
за заявою Головного управління Державної податкової служби у Хмельницькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровит Інвест"
про банкрутство
В провадженні Господарського суду Хмельницької області перебуває справа № 924/29/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Яровит Інвест", відкрита ухвалою суду від 02.02.2023.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 02.02.2023, серед іншого, визнано грошові вимоги Головного управління Державної податної служби у Хмельницькій області до ТОВ "Яровит Інвест" в загальній сумі 1 474 907,35 грн (в т.ч.: 958 847,89 грн - основний платіж, 354 701,16 грн - штрафні санкції, 161 358,30 грн - пеня), а також 24 810,00 грн судового збору сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном ТОВ "Яровит Інвест" строком на 170 календарних днів; розпорядником майна ТОВ "Яровит Інвест" призначено арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича.
Офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Яровит Інвест" здійснено 10.02.2023.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 31.08.2023 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича; затверджено план санації ТОВ "Яровит Інвест"; введено процедуру санації боржника - ТОВ "Яровит Інвест" строком до 28.02.2025; керуючим санацією ТОВ "Яровит Інвест" призначено арбітражного керуючого Луценка Романа Олександровича.
До Господарського суду Хмельницької області 03.07.2024 надійшла заява ГУДПС у Хмельницькій області про визнання додаткових грошових вимог до ТОВ ''Яровит Інвест'' в сумі 53 372,71 грн та внесення їх до реєстру вимог кредиторів, яку ухвалою суду від 08.07.2024 прийнято до провадження та призначено до розгляду у підсумковому засіданні.
Заява обґрунтована тим, що вказана сума додаткових грошових вимог являє собою податковий борг перед бюджетом, який виник по:
- податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на підставі податкового повідомлення - рішення № 00/3782/0408 від 29.08.2022 в сумі 6 120,00 грн; податкового повідомлення - рішення № 00/7412/0408 від 06.12.2022 в сумі 3 060,00 грн, нарахованої пені по податку на загальну суму 15 588,40 грн.
- орендній платі з юридичних осіб, на підставі нарахованої пені по податку на загальну суму 3 384,97 грн;
- єдиному податку з сільськогосподарських товаровиробників виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітній) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків, на підставі нарахованої пені по податку на загальну суму 4 729,99 грн;
- податках та зборах, не віднесених до інших категорій на підставі податкового повідомлення - рішення № 0052491206 від 20.12.2017 в сумі 7 255,00 грн; нарахованої пені по податку на загальну суму 13 234,36 грн.
Керуючий санацією ТОВ "Яровит Інвест" - арбітражний керуючий Луценко Р.О. у повідомленні про результати розгляду грошових вимог, поданому 13.09.2024 визнав додаткові грошові вимоги кредитора до боржника частково на загальну суму 16 435,00 грн, позаяк додаткові грошові вимоги з податку на додану вартість, що виникли на підставі податкових повідомлень - рішень № 00/3782/0408 від 29.08.2022 на суму 6 120,00 грн та № 00/7412/0408 від 06.12.2022 на суму 3 060,00 грн, а також грошові вимоги з податків та зборів, не віднесених до інших категорій, що виникли на підставі податкового повідомлення - рішення № 0052491206 від 20.12.2017 на суму 7 255,00 грн вважає обґрунтованими та боржник зобов'язаний був сплатити нараховані суми згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Такі підлягають задоволенню та включенню у третю чергу задоволення вимог кредиторів.
Додаткові грошові вимоги в сумі 36 937,71 грн, що складаються з нарахованої кредитором пені, керуючий санацією не визнає з огляду на те, що такі підлягають анулюванню відповідно до пп. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України. З даного приводу керуючий санацією звертав увагу на висновок щодо застосування норм права, викладений в постанові Верховного Суду України від 25.06.2024 у справі № 908/3614/21 з приводу можливості заявлення нарахованої контролюючим органом пені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до п. 129.9 ст. 129 ПК України. Окрім того, керуючий санацією, посилаючись на абзац 11 пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, вважає, що протягом періоду дії карантину з 01.03.2020 до 30.06.2023 платникам податків пеня також не нараховується.
В заперечення доводів керуючого санацією, ГУДПС у Хмельницькій області вказувало, що при нарахуванні пені враховувався початок розрахунку пені, згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання), та враховувалось закінчення нарахування пені з урахуванням п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України (у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство). Також, при заявленні пені враховувалися положення п. 3 ч. 5 розділу VI Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 № 5, згідно якого, станом на дату постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі про банкрутство і введення мораторію на задоволення вимог кредиторів в інтегрованій картці платника банкрута здійснюється остаточний розрахунок податкового боргу, який складається із: суми несплачених податкових зобов'язань (основного платежу), суми несплачених штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), суми несплаченої пені, суми несплачених процентів за користування розстроченням (відстроченням), пені, нарахованої на несплачені станом на день постановлення ухвали грошові (податкові) зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької областi від 25.11.2024 заяву ГУ ДПС у Хмельницькій області про визнання додаткових грошових вимог до боржника в сумі 53 372,71 грн задоволено частково. Визнано додаткові грошові вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області до боржника у сумах: 16 435 грн податкового боргу - 3 черга задоволення вимог кредиторів; 6 056,00 грн судового збору - 1 черга задоволення вимог кредиторів.
Суд визнав додаткові грошові вимоги у сумі 16 435,00 грн податкового боргу, як суму узгодженого грошового зобов'язання, не оскарженого та несплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк.
Водночас, у відмовленій частині судове рішення мотивоване посиланням на п. 129.9.1 п. 129.9 ст. 129 Податкового кодексу України, згідно якого нарахована пеня підлягає анулюванню у зв'язку із закінченням 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до ПК України виникло право нарахувати таку пеню платнику податків.
Не погоджуючись із вказаним процесуальним рішенням суду першої інстанції, кредитор - ГУ ДПС у Хмельницькій області звернувся із апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Хмельницької областi від 25.11.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким визнати вимоги управління до боржника в сумі 53 372,72 грн в повному обсязі та внести їх до реєстру вимог кредиторів.
Доводи апеляційної скарги тотожні викладеним у заяві про визнання додаткових кредиторських вимог підставам обґрунтованості нарахування контролюючим органом пені на несплачені платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької областi від 25.11.2024 у справі № 924/29/23; апеляційну скаргу постановлено розглянути із повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи правом подати письмові відзиви на апеляційну скаргу не скористалися.
В судовому засіданні присутній представник апелянта підтримав доводи, викладені у поданих ним процесуальних документах та надав усні пояснення.
Від керуючого санацією надійшла заява про розгляд апеляційної скарги ГУ ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Господарського суду Хмельницької областi від 25.11.2024 у справі № 924/29/23 без його участі, в задоволенні апеляційної скарги просив відмовити, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Окрім того, інформація щодо слухання судом справ є публічною і розміщується на офіційному веб-сайті суду в мережі Інтернет, що також свідчить про наявність в учасників можливості дізнатись про слухання справи за їх участю.
За умовами ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що всі учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи та явка сторін обов'язковою не визнавалась, суд дійшов висновку про відсутність перешкод для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд зазначає таке.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті, тобто протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (ч. 4 ст. 45 Кодексу України з питань банкрутства).
Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов'язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов'язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутства.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з питань банкрутства вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) задовольняються у третю чергу.
Порядок виникнення грошових зобов'язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України, положеннями пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Кодексом України з питань банкрутства, регулюються цим Кодексом.
Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов'язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (п. 14.1.39 Податкового кодексу України).
Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Так, судами встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області сформовано податкове повідомлення рішення № 00/3782/0408 від 29.08.2022, яким на підставі несвоєчасного подання податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2021 року, лютий-червень 2022 року та керуючись пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 6 120,00 грн Вказане податкове повідомлення-рішення вручено директору ТОВ "Яровит Інвест" Бортнику В.І. 29.08.2022.
Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області сформовано податкове повідомлення рішення № 00/7412/0408 від 06.12.2022, яким на підставі неподання податкової звітності з податку на додану вартість за липень - вересень 2022 року та керуючись пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 3 060,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було вручено директору ТОВ "Яровит Інвест" Бортнику В.І. 06.12.2022.
Головним управлінням Державної податкової служби у Хмельницькій області сформовано податкове повідомлення рішення № 0052491206 від 20.12.2017, яким на підставі порушення строку сплати податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами та керуючись п. 57.1 ст. 57 і п. 203.2 ст. 203, ст. 126 ПК України застосовано штраф у розмірі 7 255,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вручено директору ТОВ "Яровит Інвест" Бортнику В.І. 20.12.2017.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України).
Зазначені податкові повідомлення-рішення №00/3782/0408 від 29.08.2022, № 00/7412/0408 від 06.12.2022, № 0052491206 від 20.12.2017 боржником не оскаржені, відтак останній зобов'язаний був їх сплатити протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання.
Однак, ТОВ "Яровит Інвест" не оплатило податкові повідомлення-рішення, що призвело до виникнення податкового боргу на загальну суму 16 435,00 грн.
Таким чином, сума 16 435,00 грн є податковим боргом, тобто сумою узгодженого грошового зобов'язання, але не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк.
Податковим боргом є, серед іншого, також пеня, нарахована на суму грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Податковий кодекс України у пункті 129.1 статті 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов'язання: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок (підпункт 129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (підпункт 129.1.3).
Зокрема, за змістом пункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт129.4 статті 129 ПК України).
З 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" №466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (підпункт 129.9.1).
Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до пункту 129.9 статті 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов'язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов'язаний встановити, зокрема:
1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов'язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);
2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений Податковим кодексом України спосіб;
3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;
4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до підпункту 129.9 статті 129 Податкового кодексу України.
Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).
Покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18; від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019р. у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17.
Як вже вказувалось вище, відповідно до пп. 129.9.1 п. ,129.9 ст. 129 ПК України, пеня не нараховується, а нарахована підлягає анулюванню, зокрема, у разі закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.
З наданого розрахунку пені по податку на додану вартість вбачається нарахування пені за період з 12.07.2019 року до 02.02.2023 року у сумі 15 588,40 грн.
Пеню по податку на додану вартість нараховано одним розрахунком по чотирьох податкових повідомлення - рішеннях, а саме: за період з 12.07.2019 року до 02.02.2023 року на борг по податковому повідомленню-рішенню № 00177І5405 від 01.07.2019 року; за період з 30.09.2019 року до 02.02.2023 року на борг по податковому повідомленню-рішенню № 0023835404 від 19.09.2019 року; за період з 02.12.2019 року до 02.02.2023 року на борг по податковому повідомленню-рішенню № 0048665404 від 21.11.2019 року; за період з 31.12.2019 року до 02.02.2023 року на борг по податковому повідомленню-рішенню № 0064735404 від 20.12.2019 року.
Отже, нарахування пені має чотири окремі податкові зобов'язання (податкові повідомлення - рішення) та, відповідно, чотири моменти початку нарахування пені, а саме: по податковому повідомленню-рішенню № 0017715405 від 01.07.2019 року право нарахування пені виникло 12.07.2019 року, а тому 1095 днів закінчилися 13.07.2022 року; по податковому повідомленню-рішенню № 0023835404 від 19.09.2019 року право нарахування пені виникло 30.09.2019 року, а тому 1095 днів закінчилися 01.10.2022 року; по податковому, повідомленню-рішенню № 0048665404 від 21.11.2019 року право нарахування пені виникло 02.12.2019 року, а тому 1095 днів закінчилися 03.12.2022 року; по податковому повідомленню-рішенню № 0064735404 від 20.12.2019 року право нарахування пені виникло 31.12.2019 року, а тому 1095 днів закінчилися 01.01.2023 року.
Копії вказаних податкових повідомлень - рішень до заяви з додатковими грошовими вимогами не додано.
З наданого розрахунку пені з орендної плати з юридичних осіб вбачається нарахування пені за період з 01.05.2019 року до 02.02.2023 року у сумі 3 384,97 грн.
При цьому, нарахування пені має дванадцять окремих податкових зобов'язань (податкові розрахунки земельного податку та податкові повідомлення рішення) та, відповідно, дванадцять моментів початку нарахування пені, а саме: 01.05.2019 року, 01.06.2019 року, 29.06.2019 року, 30.07.2019 року, 29.08.2019 року, 29.09.2019 року, 30.09.2019 року, 29.10.2019 року, 29.11.2019 року, 30.12.2019 року, 29.01.2020 року, 29.02.2020 року.
Так, найпізнішим з моментів виникнення права нарахування пені є 29.02.2020 року, а тому 1095 днів по ньому закінчилися 01.03.2023 року, відповідно, інші закінчилися ще раніше.
Копії вказаних податкових розрахунків земельного податку та податкових повідомлень - рішень до заяви з додатковими грошовими вимогами не додано.
З наданого розрахунку пені з єдиного податку з сільськогосподарських товаровиробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній (звітній) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків вбачається нарахування пені за період з 04.01.2019 року до 02.02.2023 року у сумі 4 729,99 грн.
Вказану пеню нараховано на борг, що виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0010175405 від 22.12.2018 року. Так, право нарахування пені виникло 04.01.2019 року, а тому 1095 днів закінчилися 05.01.2022 року.
Копії вказаного податкового повідомлення - рішення до заяви з додатковими грошовими вимогами не додано.
З наданого розрахунку пені по податку на додану вартість с/г підприємств за операціями із зерновими і технічними культурами вбачається нарахування пені за період з 30.09.2017 року до 02.02.2023 року у сумі 13 234,36 грн.
Нарахування має два окремі податкові зобов'язання (податкові повідомлення рішення) та, відповідно, два моменти початку нарахування пені, а саме: за період з 30.09.2017 року до 02.02.2023 року на борг по податковому повідомленню - рішенню № 0024451206 від 19.09.2017 року; за період з 31.12.2017 року до 02.02.2023 року на борг по податковому повідомленню - рішенню № 0052491206 від 20.12.2017 року.
По зазначених податкових повідомленнях - рішеннях 1095 днів закінчилися до подання заяви з додатковими грошовими вимогами, а саме: - по податковому повідомленню-рішенню № 0024451206 від 19.09.2017 року право нарахування пені виникло 30.09.2017 року, а тому 1095 днів закінчилися 01.10.2020 року; - по податковому повідомленню - рішенню № 0052491206 від 20.12.2017 року право нарахування пені виникло 31.12.2017 року, а тому 1095 днів закінчилися 01.01.2021 року.
Копії вказаних податкових повідомлень - рішень до заяви з додатковими грошовими вимогами не додано.
Таким чином, з урахуванням норм п.п. 129.9.1 п.129.9 ст. 129 ПК України, встановлені 1095 днів по всіх зазначених податкових зобов'язаннях закінчилися до подання кредитором заяви з додатковими грошовими вимогами, відтак нарахована ГУ ДПС у Хмельницькій області пеня підлягає анулюванню.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови суду першої інстанції у задоволенні вказаних грошових вимог. Доводи апелянта грунтуються лише на визначеному Податковим кодексом України порядку нарахування пені та не спростовують обставин перевищення 1095-денного строку, що є підставою для її анулювання. Відповідно висновку суду першої інстанції колегія суддів вважає не спростованими.
В силу ст. 73, 74, 76 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Наведені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки вони не спростовують обґрунтованих висновків господарського суду, правильність застосування норм матеріального права та не вказують на порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 25.11.2024 у справі № 924/29/23 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 25 листопада 2024 року у справі № 924/29/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу № 924/29/23 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повний текст постанови складений "18" березня 2025 р.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Коломис В.В.
Суддя Гудак А.В.