Житомирський апеляційний суд
Справа №272/927/24 Головуючий у 1-й інст. Чуб І. А.
Номер провадження №33/4805/168/25
Категорія ч.1 ст.130, 124, ч.5 ст.126 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
19 березня 2025 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Сокирка Володимира Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Постановою судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 130 ч. 1, ст. 124, ст. 126 ч. 5 КУпАП та призначено йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень в дохід держави (протоколи серії ААД № 270282, серії ААД№ 270281, серії ААД № 398368) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 20 серпня 2024 року о 00 год. 33 хв. ОСОБА_1 в с. Гальчин по вул. Набережна, 106, керував т/з Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 2.1А ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Цього ж дня, о 00 год. 33 хв. ОСОБА_1 в с. Гальчин по вул. Набережна, 106, керував т/з Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Крім того, 20 серпня 2024 року о 00 год. 33 хв. ОСОБА_1 в с. Гальчин по вул. Набережна, 106, керував т/з Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з електроспорудою, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачено відповідальність ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Сокирко В.М. подав апеляційну скаргу в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, однобічне та неповне з'ясування судом обставин справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що співробітники поліції допустили істотні порушення вимог ст.ст. 251, 255, 266 КУпАП та порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст.ст. 23, 31, 35 ЗУ «Про національну поліцію», у зв'язку з чим протоколи про адміністративні правопорушення не можуть бути допустимими доказами. Відеозапис не є безперервним, оскільки працівниками поліції не зафіксовано, що ПДР порушив саме ОСОБА_1 , останній не керував транспортним засобом, а керувала інша особа. Зазначає, що співробітники поліції порушили ч. 2 та 3 розділу ІІ Інструкції, оскільки не вказали ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 .
Одночасно апеляційна скарга містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що справу було розглянуто за відсутності представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності (адвоката), оскільки останній станом на 19.11.2024 перебував на лікарняному, а тому несвоєчасно отримав копію оскаржуваної постанови.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ст. 124 КУпАП.
Згідно з пункту 12.1 Правил України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Так, згідно з вимог пункту 2.1.а Правил дорожнього руху України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно з ч.ч. 9, 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП).
Відповідно до пунктів 4, 5 розділу VII «Особливості оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, вчинені повторно» Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. У разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення.
Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частин 2-5 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису або у закладах охорони здоров'я.
Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушені ним правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження дорожньої споруди, у керуванні транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року, та у відмові в проходженні огляду на стан сп'яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 270282 від 20.08.2024 вбачається, що 20 серпня 2024 року о 00 год. 33 хв. ОСОБА_1 в с. Гальчин по вул. Набережна, 106, керував т/з Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортним засобом, правопорушення вчинено повторно протягом року постанова серії ЕНА №2242272 від 26.05.2024, чим порушив вимоги п. 2.1А ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с. 1).
Цього ж дня, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №270281, о 00 год. 33 хв. ОСОБА_1 в с. Гальчин по вул. Набережна, 106, керував т/з Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у лікаря нарколога, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).
Крім того, згідно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №398368, убачається, що 20 серпня 2024 року о 00 год. 33 хв. ОСОБА_1 в с. Гальчин по вул. Набережна, 106, керував т/з Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, у результаті чого здійснив зіткнення з електроспорудою, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди, чим порушив вимоги п. 12.1, 13.1 ПДР України, за що передбачено відповідальність ст. 124 КУпАП (а.с. 5).
Встановлені судом обставини підтверджено також:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ААД № 270282, серії ААД №270281, серії ААД №398368 від 20 серпня 2024 року, в яких зафіксовано факт вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 (а.с. 1, 3, 5);
- розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 від 20.08.2024 де наявна відмітка: відмовився (а.с. 7);
- розпискою про інформування ОСОБА_1 про порядок застосування спеціального технічного засобу від 20.08.2024 про що наявна відмітка: відмовився (а.с. 8);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 не проводився, ОСОБА_1 відмовився, проводилася відеофіксація (а.с. 9);
- довідкою ВПД №1 з якої вбачається, що відповідно до наявної електронної бази даних НАІС/ІПНП інформація щодо отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії ОСОБА_1 відсутня. Протягом року ОСОБА_1 за ст. 130 КУпАП не притягувався. Притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП та було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу (а.с. 11);
- направленням від 20.08.2024 на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану сп'яніння, з якого вбачається, що огляд проводився в лікарняному закладі (а.с. 12);
- постановою серія ЕНА № 2242372 від 26.05.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 2 КУпАП (а.с. 14);
- рапортом БРВП ГУ НП в Житомирській області з якого вбачається, що 20.08.2024 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 12487 від 20.08.2024 щодо ДТП (а.с. 15-17);
- схемою місця ДТП яка сталася 20.08.2024 о 00.33 год. за участю транспортного засобу Mazda CX-7, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , де в графі особистий підпис учасника пригоди наявна відмітка - відмовився та вбачається, що транспортний засіб отримав механічні пошкодження (а.с. 18);
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з яких вбачається, що вони 19.08.2024 приблизно о 23.50 хв. йшли по вул. Набережній в с. Гальчин та в цей час почули, що позаду них рухався автомобіль на великій швидкості, який в подальшому здійснив зіткнення з електроопорою, які відповідають зафіксованим на бодікамеру (а.с. 19-20);
- фотофіксацією вчиненого правопорушення, де зафіксовано пошкоджену електоопору та механічно пошкоджений автомобіль (а.с. 21-23);
- актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння №36 від 20.08.2024 о 01.15 хв. у ОСОБА_1 з якого вбачається, що ОСОБА_1 був оглянутий лікарем, при зовнішньому огляді мав пошкодження шкіри голови (ссадина), настрій збуджений, неспокійний настрій, незв'язна мова, присутня ненормативна лексика, вживання алкоголю заперечував. Відмовився від обстеження на апараті Алкофор 307. Відмовився від забору крові на вміст алкоголю з ліктьової вени (а.с. 60);
- відеозаписом з нагрудної камери патрульного поліцейського, на якому зафіксовано місце події 20.08.2024 о 00.48 год., де на місці події біля автомобіля присутній ОСОБА_1 , який підтвердив, що був водієм автомобіля, який вчинив ДТП, також вказані обставини повідомили на відео свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які вказали, що почули різкий звук удару і побачили позаду них як перевернувся автомобіль, коли підбігли до автомобіля, то побачили там водія, який був на задньому сидінні з розбитою головою, при цьому про наявність інших осіб у автомобілі не повідомляли. Також на відео зафіксовано пропозицію проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці події, від якого він відмовився та бажав пройти огляд у лікарні. В подальшому ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу, де також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, в ході перебування у лікарні та спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 підтвердив факт керування ним транспортним засобом та скоєння ДТП, в результаті якого автомобіль, яким він керував отримав механічні пошкодження, про інших осіб за кермом не повідомляв (відеофайл № 0000000_ 00000020240820011939_0021 дата 20.09.2024 о 01:19 год). Також зафіксовано складення протоколів за порушення за ст. 130 ч. 1, 126 ч. 5, 124 КУпАП та інших матеріалів, які водій відмовився підписати (а.с. 24, 58).
Слід зауважити, що ОСОБА_1 ознайомлений зі змістами протоколів про адміністративні правопорушення, але від надання пояснень та підпису відмовився.
Крім того, суд першої інстанції надав вірну оцінку висновку №34 від 20.08.2024, з яким погоджується суд апеляційної інстанції, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння з якого убачається, що 20.08.2024 о 01.25 год. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 13), останній не враховується як доказ, оскільки в ньому вказано, що особа перебуває в стані алкогольного сп'яніння, проте матеріалами справи підтверджується відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, а тому посилання на нього поліцейським в протоколі серії ААД №270281 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП є безпідставним.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами, та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів захисника відносно того, що співробітники поліції допустили істотні порушення вимог ст.ст. 251, 255, 266 КУпАП та порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та ст.ст. 23, 31, 35 ЗУ «Про національну поліцію», у зв'язку з чим протоколи про адміністративні правопорушення не можуть бути допустимими доказами апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 255 КУпАП, у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи: органів Національної поліції (частини третя і четверта статті 424, частина перша статті 44, стаття 441, частина перша статті 443, статті 461, 462, 51, 512, 514, 513, 881, 89, 92, частина перша статті 1061, стаття 1062, частини четверта, сьома - дев'ята статті 121, частина третя статті 1213, частини п'ята і сьома статті 122, частина перша статті 1222, статті 1222, 1224, 1225, частини друга і третя статті 123, стаття 124, частини третя і п'ята статті 126, частина четверта статті 127, стаття 1271, частина третя статті 1274, стаття 130, частина третя статті 133, стаття 1351, стаття 136 (про порушення на автомобільному транспорті), стаття 139, частина четверта статті 140, статті 148, 151, 152, частина восьма статті 1521, статті 154, 155,1552-156, частини перша - четверта статті 1561, статті 1562,1564,159,160, частини перша і третя статті 1611, статті 162, 1623, частина перша статті 16317, статті 164-1648, 16410, 16415- 16418, 1651,1652,16614-16618,16627,1724-1729(за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище),1729-1,1729-2,17210 і 17219 (про правопорушення, вчинені поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану),173-1732,1734,1736, 1737, частини друга і третя статті 1738, стаття 174,стаття 1751(за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статті 176, 177, 178-1811,182-1831, частини перша - третя, сьома статті 184, статті 1841,1842,1843 (у частині незаконного використання найменування та ознак належності до Національної поліції України), 185-1852,1854-1859,186,1861,1863,1865-187,18828,18847,189-1956,статті 2041, 2061, 2126, 2127, 2128, 21210, 21212, 21213, 21214, 21219,21220,21222-21224).
З наявних в матеріалах справи відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції убачається, приїзд екіпажу патрульних на місце обумовлене викликом, та прибувши на місце виклику вул. Набережна,106 с.Гальчин виявлено заявника ОСОБА_4 . На місці присутні очевидці 2 свідки (чоловіки). В ході подальшого з'ясування обставин встановлено особу, на яку вказали свідки, ним виявився ОСОБА_1 , який стояв біля автомобіля, а тому покликання захисника на те, що працівниками поліції не зафіксовано, що ПДР порушив саме ОСОБА_1 є безпідставними, оскільки при встановлених обставинах поліціянти не здійснювали зупинку транспортного засобу, а водій зупинився самостійно, зокрема, вчинивши зіткнення з електроопорою, тому не підлягають перевірці їх дії на відповідність ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію».
Доводи апеляційної скарги відносно того, що відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовується належними та допустимими доказами, яким суд дав вірну оцінку, зокрема, письмовим поясненням свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з яких вбачається, що вони 19.08.2024 приблизно о 23.50 хв. йшли по вул. Набережній в с. Гальчин та в цей час почули, що позаду них рухався автомобіль на великій швидкості, який в подальшому здійснив зіткнення з електроопорою та відеозапису, на якому зафіксовані також вказані обставини, свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 повідомили, що почули різкий звук удару і побачили позаду них як перевернувся автомобіль, коли підбігли до автомобіля, то побачили там водія, який був на задньому сидінні з розбитою головою, при цьому про наявність інших осіб у автомобілі не повідомляли. Крім того, ОСОБА_1 підтвердив, що був водієм автомобіля. Під час спілкування з ОСОБА_1 у лікарні, останній не заперечував факту керування ним транспортним засобом та скоєння ДТП, зокрема, запитує у поліціянта «я крепко начудив, потерпілих не має, люди живі, все нормально, 200 та 300 не має», щодо перебування інших осіб за кермом не повідомляв.
Апеляційний суд також критично оцінює пояснення ОСОБА_1 щодо того, що він не керував транспортним засобом, а був пасажиром на задньому сидінні автомобіля, так як за кермом була якась дівчина, вказані покази суд вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності.
Окрім того, захисником до апеляційної скарги не надано жодних доказів про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а інша особа, а тому доводи в цій частині є безпідставними.
Також, у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.п. 2, 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Таким чином, тільки наявність у водія ознак алкогольного сп'яніння надає право працівнику поліції запропонувати йому пройти огляд на стан сп'яніння, а тому у працівників поліції була обґрунтована підозра вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, зважаючи на ознаки, відображені в протоколі про адміністративне правопорушення, а іншими доказами або спеціальними прийомами (методами) підтверджувати ці ознаки не потрібно, тому доводи в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Окрім того, згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі-Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 7 Розділу І Інструкції ).
Аналогічні вимоги закріплено у п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 17.12.2008 № 1103 (далі - Порядок № 1103).
Згідно п. 6 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 8 Порядку № 1103).
ОСОБА_5 не проходив огляд на стан сп'яніння на місці зупинки та був доставлений в заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння лікарем.
Однак у подальшому ОСОБА_5 відмовився від проходження цього огляду, що зафіксовано на відеозапису, а тому його дій вірно кваліфіковано, як порушення п. 2.5 ПДР України відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Таким чином, протоколи про адміністративні правопорушення складені за встановленою формою з урахуванням всіх вимог, передбачених ст. ст. 254, 256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 №1376 та є належними і допустимими доказами.
Присутність свідків при проходженні огляду на стан сп'яніння (як і відмови від цього), не є обов'язковою за умови здійснення відеофіксації події (ст. 266 КУпАП).
Під час апеляційного розгляду справи апелянтом не були спростовані обґрунтовані висновки суду першої інстанції, якими було надано оцінку відеозаписам, як належним та допустимим доказам та які не мають ознак переривання чи монтування під час фіксації обставин, які мають значення для справи і який відповідає вимогам ст. 251 КУпАП. Крім того в протоколах про адміністративні правопорушення є посилання на відеоматеріали, що додаються до нього, зокрема, портативний відео реєстратор №7. Отже, долучені докази дають змоги встановити джерело походження відеозапису. З урахуванням наведеного, судом першої інстанції надано належну оцінку факту не безперервності відеозапису на предмет його належності та достатності для встановлення обставин справи. Зазначені доводи були предметом розгляду в суді першої інстанції і суд надав їм правильну, повну та неупереджену оцінку, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 , ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не надано.
Враховуючи наведене, проходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Заявлене у суді апеляційної інстанції клопотання про врахування при розгляді справи життєвих та інших обставин особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не можуть бути прийняті до уваги апеляційним судом, оскільки положення ч. 2 ст. 33 КУпАП щодо врахування при накладенні стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, застосовуються у всіх випадках, крім накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Судом першої інстанції стягнення за ч. 5 ст. 126 КУпАП накладено мінімальне згідно санкції статті, а санкція статті 130 ч.1 КУпАП є безальтернативною та закон в даному випадку не передбачає процесуальної можливості призначити будь-яке інше адміністративне стягнення.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, відсутні підстави для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2024 року.
Апеляційну скаргу адвоката Сокирка Володимира Михайловича, в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Андрушівського районного суду Житомирської області від 19 листопада 2024 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й. Григорусь