Іменем України
18 березня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/3402/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому позивач просить суд:
- скасувати рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 січня 2021 року № 9/26-15-24-17-26/ НОМЕР_1 про виключення з реєстру платників єдиного податку позивача;
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві відновити реєстрацію ФОП ОСОБА_1 в якості платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 01 січня 2021 року.
Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 мотивовані тим, що рішення від 29 січня 2021 року № 9/26-15-24-17-26/ НОМЕР_1 , яким позивача виключено з реєстру платників єдиного податку, є протиправним і таким, що прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню. Також позивач вказує, що не займається жодним з видів діяльності, які підпадають під обмеження для застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності та сплати єдиному податку. Також вказує на порушення відповідачем процедури виключення з реєстру платників єдиного податку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2022 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
На виконання положень Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 адміністративну справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року справу прийнято до свого провадження, визначено розгляд справи продовжити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267), на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код ВП 44116011).
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року позовну заяву залишено без руху та запропоновано позивачу (представнику позивача) протягом п'яти календарних днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску строку звернення до суду та доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 25 лютого 2025 року продовжено представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 27 лютого 2025 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлено ФОП ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду, відмовити у задоволенні клопотання ГУ ДПС у м. Києві про залишення позову без розгляду та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , ГУ ДПС у м. Києві 13 вересня 2022 року подало відзив на позовну заяву, вказуючи на те, що згідно з інформаційно-комунікаційних систем ДПІ ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ДПС з 12 червня 2018 року як фізична особа-підприємець. При цьому у період з 12 червня 2018 року по 31 грудня 2020 року використовував спрощену систему оподаткування, 3 група платників, ставка 5 % доходу. Основним видом діяльності згідно з КВЕД 2010 ФОП ОСОБА_1 з 12 червня 2018 року по 10 грудня 2021 року було: «45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами».
Нормами пункту 291.5 статті 295 Податкового кодексу України визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи. Відповідно до абзацу 3 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Податкового кодексу України не можуть бути платниками єдиного податку першої третьої груп, зокрема, суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи підприємці), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин). Пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України визначено, що до підакцизних товарів належить, зокрема, автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.
Відповідно до абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Вказане свідчить, що фізична особа-підприємець платник єдиного податку не може перебувати на спрощеній системі оподаткування та застосовувати третю групу спрощеної системи оподаткування у разі здійснення ним виробництва, експорту, імпорту, продажу підакцизних товарів, а тому рішення відповідача є законним і обґрунтованим.
З урахуванням вказаного ГУ ДПС у м. Києві просить відмовити у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем та здійснює діяльність на спрощеній системі оподаткування (3 група, 5 %). Реєстраційні данні ФОП ОСОБА_1 містять такий вид діяльності згідно з КВЕД, як: «45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами».
08 грудня 2020 року головним державним ревізором-інспектором відділу ведення реєстру платників єдиного податку фізичних осіб управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у м. Києві Косовою О. О. на підставі пункту 299.10 і пункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки від 08 грудня 2020 року № 2440/26-15-33-16-11/2818608533, яким встановлено, що платником податків порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування, а саме: абзац 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України (у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання) 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами. Перелік документів та відомості з інформаційних баз даних, використаних під час проведення перевірки: АІС «Податковий блок»; дані інтегрованої картки платника єдиного податку, виписки Державної казначейської служби України, данні з державного реєстру платників єдиного податку; данні з ЄДР: податкова декларація платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця від 07 жовтня 2020 року № 9255588880; заява про право застосування спрощеної системи оподаткування від 12 червня 2018 року № 265118133022.
На підставі зазначеного акта камеральної перевірки, за результатами адміністративного оскарження та з огляду на наведене порушення ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку ФОП ОСОБА_2 від 29 січня 2021 року № 9/26-15-24-17-26/2818608533, яким відповідно до пунктів 299,10, 299.11 статті 299 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу, прийнято рішення про анулювання шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку з 31 грудня 2020 року.
Не погодившись з указаним рішенням, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано позовні вимоги, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податкового кодексу України (далі - ПК України).
У пункті 291.2 статті 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 ПК України до суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Судом установлено, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення слугувало порушення позивачем абзацу 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України, яким передбачено, що платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.
Положеннями пункту 299.10 ПК України визначено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Отже, реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Зазначеним положенням встановлено перелік випадків, у разі яких платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПК України:
1) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
2) у разі перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, встановлених для третьої групи, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
3) у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку третьої групи - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення;
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 цього ПК України, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
5) у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;
6) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення;
7) у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності;
8) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів;
9) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 цього ПК України відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
Згідно з пунктом 299.11 статті 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
З указаного вбачається, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, бути платником єдиного податку.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постановах від 19 лютого 2019 року у справі № 826/7216/17, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 03 грудня 2020 року у справі № 200/9334/19-а і від 14 липня 2021 року у справі № 808/224/18.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд звертає увагу, що передумовою прийняття рішення про виключення з реєстру платників єдиного податку є проведення перевірки, висновки якої повинні бути викладені у відповідному акті.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача, за результатом, якої складено акт від 08 грудня 2020 року № 2440/26-15-33-16-11/2818608533, яким встановлено, що платником податків порушено умови застосування спрощеної системи оподаткування.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок (підпункт 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).
Згідно з підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Статтею 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється, відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що предметом камеральної перевірки можуть бути виключно помилки (порушення) у податковій звітності та/або її неподання (несвоєчасне подання).
Питання ж своєчасності нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки, як це передбачено підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України.
Якщо ж під час проведення камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, контролюючий орган має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку платника податків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 19 березня 2019 року у справі № 803/1908/16, від 23 серпня 2019 року у справі № 826/4242/15, від 06 лютого 2020 року у справі № 813/87/16 і від 04 травня 2023 року у справі № 320/1040/19.
Поряд з цим, Верховний Суд при розгляді аналогічних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі № 805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі № 805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі № 813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі № 813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Разом з тим, належних доказів проведення документальної перевірки позивача відповідачем до суду не надано.
Крім того, суд звертає увагу, що системний аналіз положень пункту 299.11 статті 299 ПК України дає підстави для висновку, що анулювання реєстрації платника єдиного податку повинно проводитись з першого числа місяця, наступного з кварталом, в якому допущено порушення.
Однак, ні акт камеральної перевірки від 08 грудня 2020 року, ні рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку від 29 січня 2021 року не містять конкретного періоду, коли позивачем було допущено інкриміноване йому порушення.
Суд зазначає, що відповідач здійснив анулювання реєстрації позивача в якості платника єдиного податку та виключено його з Реєстру платників єдиного податку з 31 грудня 2020 року, тобто до прийняття самого рішення про анулювання реєстрації та виключення з реєстру платників єдиного податку від 29 січня 2021 року, що є порушенням абзацу 1 пункту 299.11 статті 299 та пункту 5 підпункту 298.2.3 статті 298 ПК України.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем прийнято оскаржуване рішення з порушенням процедури його прийняття, що є самостійною підставою для скасування.
Ураховуючи зазначене вище, з огляду на висновки суду про протиправність дій відповідача та з метою недопущення порушення права позивача та повернення його у становище, яке існувало до винесення протиправного рішення, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом зобов'язання відповідача поновити з 31 грудня 2020 року реєстрацію в якості платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 .
Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, зазначеною нормою, законодавець визначає обов'язок суб'єкта владних повноважень аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, не надав суду жодних доказів та пояснень на спростування тверджень позивача.
За встановлених у цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є частково обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню. Крім того, суд відповідно до вимог статті 245 КАС України вважає за необхідне додатково визнати протиправним оскаржуване рішення ГУ ДПС у м. Києві від 29 січня 2021 року.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з матеріалами справи позивач при зверненні до суду з позовом сплатив судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26 січня 2022 року № 3.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
З огляду на те, що судом встановлено порушення відповідачем прав позивача, суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Задовольнити позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код ВП 44116011, місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116) про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29 січня 2021 року № 9/26-15-24-17-26/2818608533 про виключення з реєстру платників єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві відновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в якості платника єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку з 31 грудня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль