Справа № 375/2073/24
Провадження № 1-кп/375/9/25
18 березня 2025 року
Рокитнянський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
законного представника потерпілого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого, адвоката ОСОБА_6 ,
обвинуваченого - ОСОБА_7
захисника обвинувачуваного - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024111030002695 від 12.08.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Рокитне, Рокитнянського району, Київської області,зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, громадянин України, одружений, на утриманні має дев'ятьох малолітніх дітей: доньку ОСОБА_9 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина - ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина - ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , сина - ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_5 , доньку - ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_6 , доньку - ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_7 , доньку ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_8 , сина - ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_8 , доньку - ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_9 , є особою з інвалідністю з дитинства ІІІ групи, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,-
11.08.2024 близько 17 год. 15 хв. водій ОСОБА_7 , порушуючи вимоги п.2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі по тексту Правил дорожнього руху, ПДР), де вказано: «Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення - право керування транспортним засобом відповідної категорії», керуючи технічно-справним мотоциклом марки «Kawasaki ZX-6-R» реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Незалежності зі сторони центру смт Рокитне в напрямку до с. Ольшаниця, що на території смт Рокитне, Білоцерківського району Київської області, де біля будинку №12 вул. Незалежності, в порушення вимог:
п.1.5 ПДР, в якому зазначено: «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху чи інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду та руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;
п.1.7 ПДР, в якому зазначено: «Водії зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних, та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності»;
п.2.3 (б) ПДР, де зазначено: «Для забезпечення дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі»,
п.2.4 ПДР, в якому зазначено: «На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил»;
п.11.3 ПДР, де вказано: «На дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для гону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу»;
п.12.1 ПДР, де вказано: «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;
п. 12.3 ПДР, в якому зазначено: «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного інших учасників руху об'їзду перешкоди»;
п.12.4 ПДР, де вказано: «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.»,
тобто, водій ОСОБА_7 , не маючи відповідної категорії «А» на право керування даним транспортним засобом, не виконуючи вимоги поліцейського про зупинку керованого ним транспортного засобу, не був особливо уважний до таких категорій, як велосипедисти та діти, проявив неуважність та безпечність, не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, на дорогах з двостороннім рухом здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, не контролював рух транспортного засобу, при виникненні небезпеки для руху не зменшив швидкості та не зупинив свій транспортний засіб в межах населеного пункту рухався з перевищенням швидкості в наслідок чого здійснив виїзд на зустрічну смугу руху де здійснив зіткнення з малолітнім велосипедистом, ОСОБА_4 , який рухався біля правого краю проїзної частини по вул. Незалежності в напрямку до центру смт. Рокитне та мав перевагу в русі.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди малолітній велосипедист ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння черепа, лицьового черепа (перелом правої скроневої кістки з переходом на велике люто клиноподібної кістки, стінок правої орбіти із забоєм правого ока, стінок правої гайморової пазухи, кісток носа, правої виличної кістки), крововиливом під тверду мозкову оболонку в правій лобно-скроневій області, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя у момент заподіяння.
Сукупність допущених водієм ОСОБА_7 порушень вимог п.п. 1.5, 1.7, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.4, 11.3, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху знаходяться в прямому причинному зв'язку із настанням вказаної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками.
Отже, ОСОБА_7 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України, тобто у порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення винуватим себе не визнав.
Суду пояснив, що подія відбулася 11 серпня 2024 року. Він здійснював рух на мотоциклі Kawasaki, в районі автомстанції у селищі Рокитне його почав переслідувати автомобіль патрульної поліції. На думку ОСОБА_7 переслідування почалося через те, що він їхав без мотошолома. спеціальний звуковий сигнал та ввімкнені проблискові маячки на автомобілі патрульних поліцейських ОСОБА_7 чув і бачив, але, знаючи про необхідність прийняти вправо і зупинитись, згідно ПДР, цього не зробив, тому що злякався. На заокругленні дороги в районі ІНФОРМАЦІЯ_12 він побачив перешкоду, автомобіль який рухався назустріч ОСОБА_7 по зустрічній смузі. Але зупинятися не став, оскільки його наздоганяв автомобіль поліції. Маючи намір уникнути зіткнення із автомобілем, ОСОБА_7 змінив напрямок свого руху максимально до лівого краю проїжджої частини, де також намагався об'їхати велосипедиста. Але кермом свого мотоцикла зачепив кермо велосипедиста, внаслідок чого і сталася ДТП. За твердженням ОСОБА_7 він не має посвідчення водія мотоцикла, але пройшов практичні курси водіння.
На другий день після ДТП ОСОБА_7 поїхав у м. Боярка, де лікувалася дитина, щоб поросити пробачення та домовитися про відшкодування шкоди. Але мати потерпілого суму не назвала, одразу запитавши прізвище та ім'я працівників поліції. На даний час шкода залишається не відшкодованою.
У судовому засіданні потерпілий, ОСОБА_4 у присутності законного представника та психолога повідомив, що про обставини події він нічого не пам'ятає.
У судовому засіданні законний представник потерпілого ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пояснила, що про ДТП вона дізналася від бабусі ввечері того ж дня, коли син вже перебував у лікарні. Також законний представник повідомила, що лікування дитини було тривалим, вони була вимушена перебувати із сином у лікарні. Після лікування була тривала реабілітація. Наданий час знов є потреба у консультації лікарів. Дитина до цього часу погано спить, болить голова, око змінене. Син одразу повідомив, що він не пам'ятає не тільки обставини ДТП, а і весь день, коли це відбулося. Обвинувачений їй телефонував, вибачався, але допомоги не надавав. Цивільний позов підтримала та просила його задовольнити.
У судове засідання представник потерпілого ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_6 , 17.03.2025 подав до суду клопотання, у якому просив вважати, що вина ОСОБА_7 повністю підтверджена, при призначенні покарання просив покладатися на розсуд суду, цивільний позов у частині стягнення моральної шкоди просив задовольнити повністю, а вимогу про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 10000 грн. просив залишити без розгляду. Також просив справу слухати за його відсутності, відсутності потерпілого та законного представника.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що він не пам'ятає точно дати події, але це була світла пора доби. Він на своєму автомобілі MAZDA рухався по вулиці Незалежності у селищі Рокитне у сторону «Нової Пошти». Перед ним їхав хлопець на велосипеді. Свідок його випередив, хлопець опинився позаду автомобіля. У цей момент із повороту виїхав мотоцикл, який їхав назустріч автомобіля MAZDA приблизно по центру проїзної частини, загальмував і почав зі правого боку об'їжджати автомобіль свідка. Через 5-6 секунд з того боку дороги, звідки їхав мотоцикл, виїхав автомобіль працівників поліції.
На думку свідка, мотоцикліст хотів проїхати між його автомобілем і тротуаром. У цей момент свідок одразу зупинив автомобіль. Ззаду свідок почув «хлопок», на його думку це був момент зіткнення мотоцикліста із велосипедитстом. Після ДТП ОСОБА_7 сів біля потерпілого, питав про його самопочуття. Свідок упевнений, що учасником ДТП, водієм мотоцикла був саме обвинувачений ОСОБА_7 , якого він впізнав у залі судового засідання.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що він обіймає посаду інспектора батальйону №2 полку ПП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. У серпні 2024 року він зі своїм напарником, ОСОБА_20 , здійснював вільне патрулювання у селищі Рокитне Білоцерківського району. Ближче до обіду, коли вони на патрульному автомобілі рухалися поблизу автостанції, їх обігнав водій мотоцикла, перетнувши при цьому суцільну лінію розмітки та рухаючись без мотошолома. Водієм патрульного автомобіля був ОСОБА_19 . Одразу після порушення мотоциклістом правил обгону на патрульному автомобілі було ввімкнено спеціальний звуковий сигнал та маячки синього та червоного кольору. Але водій мотоцикла не зупинився, прискорив рух, через вулицю Медоварна звернув на вулицю Незалежності, створивши при цьому на перехресті аварійну обстановку. Під час переслідування автомобіль патрульних рухався зі швидкістю 100-150 км/год. Після того, як патрульні виїхали із-за заокруглення вулиці Незалежності, то ОСОБА_19 побачив водія та мотоцикла, які лежали на дорозі. Водій мотоцикла був у паніці, питав про стан дитини. У цей момент на дорозі стояв ще один автомобіль, якої марки, свідок не пам'ятає, але знає, що це був кросовер. Вказаний автомобіль стояв на своїй полосі руху.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 вказав, що саме обвинувачений, ОСОБА_7 , був за кермом мотоцикла. Під час спілкування із ОСОБА_7 свідок ОСОБА_19 цікавився, чому той тікав від патрульних поліцейських, на що ОСОБА_7 повідомив, що він не має посвідчення водія мотоцикла.
Після надання першої медичної допомоги дитині та виклику швидкої медичної допомоги та оперативної групи, ОСОБА_19 пішов до ІНФОРМАЦІЯ_11 для того, щоб подивитися, чи зафіксовано на відеокамеру момент ДТП. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_11 показали запис із камер спостереження, який ОСОБА_19 з монітора комп'ютера зняв на мобільний телефон.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що він обіймає посаду інспектора батальйону №2 полку ПП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі поліції Головного управління Національної поліції в Київській області. У серпня 2024 року він зі своїм напарником, ОСОБА_19 , здійснював вільне патрулювання у селищі Рокитне Білоцерківського району. Це був серпень 2024 року орієнтовно 12-14 числа.
Свідок здійснював вільне патрулювання у селищі Рокитне Білоцерківського району. Ближче до обіду, коли вони на патрульному автомобілі рухалися поблизу автостанції, їх обігнав водій мотоцикла, перетнувши при цьому суцільну лінію розмітки та рухаючись без мотошолома. Водієм патрульного автомобіля був ОСОБА_19 . Одразу після порушення мотоциклістом правил обгону на патрульному автомобілі було ввімкнено спеціальний звуковий сигнал та маячки синього та червоного кольору. Але водій мотоцикла не зупинився, прискорив рух, звернув на вулицю в сторону магазину «Фора» та ІНФОРМАЦІЯ_12. Коли автомобіль поліцейських під'їхав ближче до ІНФОРМАЦІЯ_12, свідок побачив обвинуваченого та дитину, які лежали на дорозі. До місця ДТП автомобіль поліції під'їхав орієнтовно через 5-10 с. На самому місці ДТП стояв ще один автомобіль, який перебував у своїй смузі руху. ОСОБА_7 підходив до дитини, турбуючись про її стан.
Винуватість ОСОБА_7 у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується також дослідженими в судовому засіданні доказами у їх сукупності, а саме:
-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню № 12024111030002695 від 12.08.2024, згідно з яким внесено відомості про за фактом ДТП, яке відбулося 11.08.2024 близько 17.36 год у селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області (т. 1 а.с. 39);
-рапортом працівника поліції від 11.08.2024, за змістом якого 11.08.2024 о 17.36 надійшло повідомлення про те, що 11.08.2024 о 17.35 біля військкомату в селищі Рокитне водій на мотоциклі здійснив наїзд на дитину (т. 1 а.с. 103);
-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.08.2024 з додатками, за змістом якого вбачається, що місце ДТП розташоване по вул. Незалежності,12 у селищі Рокитне, ділянка дороги має првостороннє заокруглення по напрямку руху транспортного засобу, стан покриття дороги на момент ДТП було рівним, без пошкоджень, рух на цій ділянці дороги не регулюється, виявлено сліди гальмування, подряпини на тротуарі. В результаті огляду вилучено мотоцикл марки «Kawasaki ZX-6-R» реєстраційний номер НОМЕР_1 , та велосипед дорожнього типу (т. 1 а.с. 104);
-схемою ДТП, з якої вбачається місце пригоди та розташування транспортних засобів після ДТП (т. 1 а.с. 122);
-фототаблицею до протоколу огляду місця події від 11.08.2024, з якої вбачається розташування транспортних засобів після ДТП (т. 1 а.с. 123);
-висновком інженерно-технісної експертизи від 30.08.2024 № СЕ-19/111-24/46621-ІТ, відповідно до якого на момент огляду мотоцикла «Kawasaki ZX-6-R» д.н.з. НОМЕР_1 , несправностей технічного стану гальмівної системи не виявлено, тобто вона (гальмівна система) знаходиться в працездатному стані; на момент огляду мотоцикла «Kawasaki ZX-6-R» д.н.з. НОМЕР_1 , несправностей технічного стану рульового керування не виявлено, тобто воно (рульове керування) знаходиться в працездатному стані; на момент огляду мотоцикла «Kawasaki ZX-6-R»д.н.з. НОМЕР_1 , несправностей технічного стану елементів підвіски не виявлено, тобто вони (елементи підвдски знаходиться в працездатному стані (т. 1 а.с. 141);
-протоколом отримання предметів (документів) від 13.08.2024, за змістом якого слідчим було отримано та оглянуто відеозапис із камер зовнішнього спостереження ІНФОРМАЦІЯ_12, розташованого по АДРЕСА_2; (т. 1 а.с. 146)
-відеозаписом, записаним на оптичний диск, який додано до протоколу отримання предметів (документів) від 13.08.2024, на якому о 17.27, (час встановлений на камері відеоспостереження), зафіксовано момент ДТП, зокрема зіткнення мотоцикла із велосипедом; (т. 1 а.с. 147)
-протоколом огляду відеозапису від 17.08.2024, відповідно до якого слідчим було оглянуто відеозапис із камер зовнішнього спостереження ІНФОРМАЦІЯ_12, розташованого по АДРЕСА_2. Також у вказаному протоколі зафіксовано скрін-шоти із відеозапису з моментами події; (т. 1 а.с. 148)
-даними файлів зафіксованими із застосуванням нагрудної камери патрульного поліцейського, та записаною копією на оптичний диск. У файлі cliр-0 зафіксовано, як 11.08.2024 о 17.15 годині водій мотоцикла обігнав автомобіль патрульних поліцейських. Одразу розпочалося переслідування із увімкненням спеціального звукового сигналу. Через декілька хвилин переслідування припинилося. Далі на відеозапису зафіксовано місце розташування транспортних засобів після ДТП, плач та крики потерпілої дитини, надання їй першої медичної допомоги та виклик швидкої медичної допомоги. (т. 1 а.с. 153)
-протоколом огляду відеозапису від 20.08.2024, відповідно до якого слідчим було оглянуто відеозапис із нагрудних камер патрульних поліцейських. Також у вказаному протоколі зафіксовано скрін-шоти відеозапису безпосередньо після події; (т. 1 а.с. 154)
-висновком судово-медичної експертизи № 239Д від 01.10.2024, відповідно до якого при проведенні судово-медичної експертизи за наданою медичною документацією у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження: садна на обличчі; гематома на обличчі справа; закрита черепно-мозкова травма з переломом кісток склепіння черепа, лицьового черепу та основи черепа (перелом правої скроневої кістки з переходом на велике крило клиноподібної кістки, стінок правої орбіти із забоєм правого ока, стінок правої гайморової пазухи, кісток носа, правої виличної кістки), крововиливом під тверду мозкову оболонку в правій лобно-скроневій області; остеоепіфізіоліз дистального епіфізу лівої променевої кістки з зміщенням відламків. (т. 1 а.с. 166)
Вище описані тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_4 , утворилися від дії тупого предмета (-ів), і могли утворитися внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в термін і за обставин, вказаних в постанові, про що свідчить характер і локалізація тілесних ушкоджень. За ступенем тяжкості вище описані тілесні ушкодження у вигляді саден на обличчі; гематом на обличчі справа, заподіяні гр. ОСОБА_4 , відносяться до легких тілесних ушкоджень. За ступенем тяжкості тілесне ушкодження у вигляді остеоепіфізіолізу дистального епіфізу лівої променевої кістки з зміщенням відламків, заподіяне ОСОБА_4 , відноситься до середньої тяжкості, що потягло тривалий розлад здоров'я більше 21 дня. За ступенем тяжкості вище описане тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з переломом кісток склепіння черепа, лицьового черепу та основи черепа (перелом правої скроневої кістки з переходом на велике крило клиноподібної кістки, стінок правої орбіти із забоєм правого ока, стінок правої гайморової пазухи, кісток носа, правої виличної кістки), крововиливом під тверду мозкову оболонку в правій лобно-скроневій області, заподіяне ОСОБА_4 , відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя у момент заподіяння;
-висновком інженерно-технісної експертизи від 11.09.2024 № СЕ-19/111-24/49377-ІТ, відповідно до якого зіткнення мотоцикла «Kawasaki ZX-6-R» д.н.з. НОМЕР_1 з малолітнім велосипедистом, вірогідніше за все, відбулося на проїзній частині вул. Незалежності, в смт. Рокитне, Білоцерківського району Київської області, на смузі руху по напрямку до центру смт. Рокитне. Встановити точне місце зіткнення між мотоциклом «Kawasaki ZX-6-R» д.н.з. НОМЕР_1 та малолітнім не уявляється можливим, по причині відсутності для цього необхідного комплексу слідової інформації; (т. 1 а.с. 169)
-висновком інженерно-технічної експертизи від 24.10.2024 № СЕ-19/111-24/61611-ІТ, відповідно до якого у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій мотоцикла Kawasaki ZX6R (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 повинен був керуватися вимогами пунктів: 3.2; 11.3; 12.4; 12.9.6) Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, в діях водія мотоцикла Kawasaki ZX6R (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пунктів: 11.3; 12.4; 12.9.6) Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, водій мотоцикла Kawasaki ZX6R (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_7 мав технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді шляхом виконання вимог пункту 11.3 Правил дорожнього руху. У дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалася, дії водія мотоцикла Kawasaki ZX6R (р.н. НОМЕР_1 ) ОСОБА_21 , в яких експертом вбачаються невідповідності вимогам пункту 11.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, перебувають у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.
Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, суд уважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 доведеною повністю і кваліфікує його дії за частиною 2 статті 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження. (т. 1 а.с. 172)
Щодо позиції сторони захисту, суд дійшов таких висновків.
Надаючи пояснення, ОСОБА_7 вказував на те, що він хоча і не має посвідчення водія, але пройшов курси із практичного водіння мотоциклом.
Суд звертає увагу на те, що ОСОБА_7 притягується до кримінальної відповідальності не за керування мотоциклом без посвідчення водія, чи відсутність навиків у водінні, а за порушення правил безпеки дорожнього руху, під час керування транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Наявність чи відсутність у обвинуваченого посвідчення водія не впливає на правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Суд також не вбачає причинного зв'язку між заподіяною шкодою та переслідуванням ОСОБА_7 працівниками поліції. Судом встановлено, що причиною переслідування обвинуваченого стало порушення ним правил дорожнього руху та невиконання вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу. А тому такі дії поліцейських не виходять за межі їх повноважень та не мають причинно-наслідкового зв'язку із вчиненим кримінальним правопорушенням.
Суд також не вбачає причинного зв'язку між заподіяною шкодою та керуванням малолітнім велосипедом.
Відповідно до п. 6.1 Правил дорожнього руху, (далі ПДР), рухатися по дорозі на велосипедах дозволяється особам, які досягли 14-річного віку.
Суд погоджується із позицією обвинуваченого у тій частині, що потерпілий ОСОБА_4 порушив у цій частині ПДР, (на дату події йому було 11 повних років).
Водночас судом не встановлено того, який причинно-наслідковий зв'язок є між віком дитини і порушенням ПДР самим обвинуваченим. Крім того, судом не встановлено, що окрім порушення п. 6.1. ПДР, малолітній потерпілий порушив також інші норми ПДР, які б стали наслідком заподіяння йому тілесних ушкоджень та вплинули на обставини вчинення кримінального правопорушення.
Обвинувачений під час судових дебатів у своє виправдання посилався на те, що працівниками поліції порушено вимоги п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки поліцейські не вжили заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення.
Аналізуючи цей аргумент сторони захисту, суд звертає увагу на те, що у судовому засіданні беззаперечно встановлено, що одразу ж після виявлення дорожньо-транспортної пригоди працівники поліції надавали першу медичну допомогу малолітньому потерпілому, викликали невідкладну швидку медичну допомогу та слідчо-оперативну групу. Такі дії поліцейських свідчать про виконання ними своїх посадових обов'язків, у тому числі і вимог п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію».
Вирішуючи питання щодо виду та розміру обвинуваченому ОСОБА_7 покарання, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів частини першої та другої статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Суд призначає покарання враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно зі статтею 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Верховний Суд у постанові від 30 квітня 2020 року по справі №156/549/18 дійшов висновку, що виходячи з мети покарання, що визначена у статті 50 КК України, та принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
При цьому, суд відхиляє позицію захисту щодо наявності такої пом'якшуючої обставини, як наявність у обвинуваченого неповнолітніх дітей, оскільки судом не встановлено, як наявність дев'яти неповнолітніх дітей вплинуло на вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення по відношенню до малолітньої дитини - потерпілого.
До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини.
Суд звертає увагу на те, що станом на дату вчинення кримінального правопорушення, 11.08.2024 в Україні діє воєнний стан, введений Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, та який неодноразово продовжувався.
Водночас того, як ОСОБА_7 використав умови воєнного стану, вчиняючи вказане кримінальне правопорушення, судом не встановлено.
Отже, судом не встановлено та матеріалами справи не підтверджено наявність такої обтяжуючої відповідальність обставини, як вчинення кримінального правопорушення з використанням умов воєнного або надзвичайного стану.
Відповідно до вимоги УІТ ГУ МВС України в Київській області від 31.08.2024 № 18046 обвинувачений ОСОБА_7 не судимий.
Згідно з відомостями лікарняних закладів, обвинувачений ОСОБА_7 на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, у зв'язку із цим є пенсіонером по інвалідності. Крім того, обвинувачений одружений, має пільги, передбачені законодавством для багатодітної сім'ї, на його утримані перебуває дев'ятеро неповнолітніх дітей.
Ураховуючи зазначені обставини в їх сукупності, ураховуючи принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, характер інкримінованих і доведених протиправних дій обвинуваченого та їх небезпечність, а також дані про його особу, суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а також буде відповідати меті покарання.
Щодо того, чи належить ОСОБА_7 ізолювати від суспільства, суд дійшов таких висновків.
Станом на дату розгляду справи, ОСОБА_7 судимостей не має, після вчинення кримінального правопорушення вибачився перед законним представником потерпілого, водночас заподіяну шкоду не відшкодував. Його тісні соціальні зв'язки, сім'я, до якої входять дев'ятеро неповнолітніх дітей, наявність у обвинуваченого інвалідності з дитинства, дозволяють дійти висновку про недоцільність ізоляції ОСОБА_7 від суспільства.
Вказані обставини кримінального провадження свідчать про те, що звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням забезпечує реалізацію приписів статей 50, 65 КК України.
Враховуючи вище зазначені факти, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства. А тому, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від покарання у виді позбавлення волі з випробуванням та поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Крім того, враховуючи те, що обвинувачений неодноразово порушив Правила дорожнього руху, що спочатку стало підставою для його переслідування патрульними поліцейськими, не виконував вимоги працівника поліції про зупинку, що в результаті призвело до ДТП, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вирішуючи вимоги цивільного позову, суд дійшов таких висновків.
Представником потерпілого, адвокатом ОСОБА_6 , було заявлено цивільний позов, у якому він просив стягнути із обвинуваченого на користь ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , заподіяну моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн. та процесуальні витрати.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що в результаті ДТП малолітньому ОСОБА_4 було завдано моральної шкоди. До відповідача у даному позові заявляється не відшкодований розмір заподіяної моральної шкоди, пов'язаний з отриманням фізичного болю та страждань у зв'язку з ушкодженням здоров 'я, душевних страждань, в зв'язку з протиправною поведінкою щодо потерпілого ОСОБА_4 з боку ОСОБА_7 , що являється заподіянням йому моральної шкоди, виходячи зі змісту п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України.
Завдана потерпілому ОСОБА_4 моральна шкода полягає в тому, що він переніс сильний фізичний біль, тривале лікування.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, постійного лікування, змінився звичний спокійний ритм життя. Потерпілий втратив сон та спокій, змушений шукати моральної та психологічної підтримки серед рідних та в психологів. Спричинені йому психологічні страждання мають продовжуваний та інтенсивний характер, порушенні його життєві плани та перспективи. Внаслідок ДТП втратив функцію запам'ятовування та відтворення певних даних, постійно переживає за своє майбутнє, почала сильно боліти голова.
ОСОБА_4 важко переносить будь-які фізичні навантаження, замість того, щоб жити повноцінним молодим життям, змушений їздити на різні обстеження та консультації, лікуватись, вживати ліки для покращення здоров'я, потребує в майбутньому реабілітації. Пересуватися може лише у супроводі мами. Внаслідок цієї ДТП замість того, щоб насолоджуватись життям, змушений постійно відвідувати лікарів та інших спеціалістів в сфері психології, логопедії, психіатрії, невролога.
Розмір моральної шкоди оцінити надзвичайно важко, так як ніякі гроші не повернуть малолітнього потерпілого ОСОБА_4 до звичайного життя, яким живе людина.
За умови ретельного дослідження усіх обставин справи, оцінки ступеню й глибини понесених моральних страждань, виходячи із вимог розумності і справедливості розміру грошового відшкодування, компенсацію за моральні страждання позивачем ОСОБА_5 оцінено в розмірі - 200 000 гривень.
Крім того, 17.03.2025 представник потерпілого подав до суду клопотання, у якому вимогу про стягнення процесуальних витрат просив залишити без розгляду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є матір'ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
З 11.08.2024 по 21.08.2024 ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні у Київській обласній дитячій лікарні, де проходив лікування від отриманих внаслідок ДТП травм.
Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Аналізуючи пред'явлений позов, суд звертає увагу на те, що позивач просить стягнути моральну шкоду не на користь потерпілого, малолітнього ОСОБА_4 , а на користь його законного представника, ОСОБА_5 .
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Частинами 1 та 2 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. На захист інтересів неповнолітніх осіб та осіб, визнаних у встановленому законом порядку недієздатними чи обмежено дієздатними, цивільний позов може бути пред'явлений їхніми законними представниками.
Відповідно до ст.26 ЦК України, усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки.
Статтею 31 ЦК України визначено випадки часткової дієздатності фізичної особи.
Представник у цивільному судочинстві покликаний виконувати дві функції: захищати права та інтереси осіб, які беруть участь у справі (здійснювати правозаступництво); та представляти таких осіб, бути їх повіреними (здійснювати процесуальне представництво).
Процесуальний представник не заміщає сторону в цивільному судочинстві, а діє разом з нею, на захист її суб'єктивних прав і охоронюваних законом інтересів. Особиста участь у справі дитини не є перешкодою для участі у цій справі батьків дитини як її законних представників.
У частині першій статті 242 ЦК України визначено, що законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей є батьки (усиновлювачі).
Відповідно до частини другої статті 154 СК України батьки мають право звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій за захистом прав та інтересів дитини, а також непрацездатних сина, дочки як їх законні представники без спеціальних на те повноважень.
Здійснювати захист прав дитини, в тому числі у судах, насамперед покликані її батьки. Захист прав та інтересів дитини здійснюється її батьками через відсутність у дитини цивільної процесуальної дієздатності (стаття 47, частина перша статті 59 ЦПК України).
Батьки, які представляють інтереси своєї дитини у суді, можуть вчиняти від її імені усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти дитина як особа, що бере участь у справі (стаття 64 ЦПК України). У цьому випадку батьки повинні захищати права і інтереси дітей, а не свої власні.
Зі змісту ст. 127 та 128 КПК України, вбачається, що право на отримання заподіяної шкоди належить виключно потерпілому, тоді як його законний представник може вчиняти процесуальні та правозахисні дії в інтересах потерпілого, зокрема, заявити цивільний позов.
Випадків компенсації законному представнику шкоди, належної до відшкодування потерпілому, ні КПК України, ні ЦК України не передбачають.
Отже, право ОСОБА_4 на отримання на свою користь відшкодування моральної шкоди, незалежно від його віку, гарантоване ст. 23,26,1166 ЦК України, ст.127 та 128 КПК України. У силу свого віку ОСОБА_4 може мати певні обмеження щодо розпорядження цими коштами, як це передбачено ст.31 ЦК України, але право на набуття їх у свою власність нічим не обмежено.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
А тому вимога стягнути із обвинуваченого на користь ОСОБА_5 , яка діє в інтересах малолітнього ОСОБА_4 , заподіяну моральну шкоду у розмірі 200000,00 грн., не відповідає вимогам закону та обмежує право дитини на отримання на свою користь відшкодування, заподіяної йому як потерпілому, моральної шкоди.
За таких обставин цивільний позов у частині стягнення на користь законного представника моральної шкоди, заподіяної дитині, задоволений бути не може, оскільки його вимоги суперечать інтересам дитини.
Позов у частині стягнення процесуальних витрат необхідно залишити без розгляду, відповідно до заявленого представником цивільного позивача клопотання.
Водночас такий висновок суду не позбавляє законного представника звернутися у порядку цивільного судочинства із позовом до ОСОБА_7 про стягнення моральної шкоди, заподіяної злочином, на користь дитини, ОСОБА_4 .
Клопотань про обрання ОСОБА_7 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суду не заявлено.
Долю речових доказів вирішити в порядку, передбаченому статтею 100 КПК України.
При цьому судом встановлено, що, як вбачається із ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2024, мотоцикл «Kawasaki ZX-6-R», державний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_22 , а ОСОБА_7 є його користувачем. За таких обставин вказаний мотоцикл слід повернути його законному користувачу, ОСОБА_7 ..
Арешт, накладений на мотоцикл та велосипед слід скасувати.
Згідно частини другої статті 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
У ході досудового розслідування на залучення експертів, у зв'язку з проведенням судових експертиз витрачено грошові кошти на загальну суму 8047,99 грн., у тому числі:
СЕ-19/111 -23/46621 -ІТ від 21.08.2024 - 3029,12 грн; СЕ-19/111-23/49377-ІТ від 11.09.2024 - 3029,12 грн; СЕ-19/111-23/61611-ІТ від 24.10.2024 - 1989,75 грн.
За таких обставин, вказані витрати слід стягнути із обвинуваченого.
Керуючись статтями 366-368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі статей 75,76 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки, поклавши на обвинуваченого наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирати.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_7 , у частині стягнення моральної шкоди, відмовити повністю.
Цивільний позов ОСОБА_5 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , до ОСОБА_7 , у частині стягнення процесуальних витрат, залишити без розгляду.
Стягнути на користь держави із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні витрати на залучення експертів Київського НДЕКЦ, у зв'язку з проведенням експертиз, у сумі 8047,99 грн (вісім тисяч сорок сім гривень 99 коп.) грн.
Зняти арешт із мотоцикла «Kawasaki ZX-6-R», державний номерний знак НОМЕР_1 .
Речові докази по кримінальному провадженню:
-мотоцикл «Kawasaki ZX-6-R», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , повернути законному володільцю, ОСОБА_7 ;
-дитячий велосипед дорожнього типу зеленого кольору повернути законному представнику потерпілого, ОСОБА_5 .
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок може бути оскарженим до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1