Справа №522/5758/23
Провадження №1-кп/523/585/25
про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
(повний текст)
17 березня 2025 року м. Одеса
Колегія суддів Суворовського районного суду міста Одеси у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_4
прокурора Одеської обласної прокуратури - ОСОБА_5
захисника - ОСОБА_6
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_7 ,
розглянувши в судовому засіданні в залі суду клопотання вказаного прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, поданого в межах розгляду кримінального провадження №22023160000000039, внесеному до ЄРДР 26.01.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Железнодорожне Республіка Комі рф, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно непрацевлаштованого, до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-
На розгляді Колегії суддів Суворовського районного суду м. Одеси у складі: головуючого-судді ОСОБА_8 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 року, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого-судді ОСОБА_8 , справа передана на розгляд Колегії суддів під головуванням судді ОСОБА_1 для розгляду питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою.
17.03.2025 року прокурором Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 подано до суду письмове клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_7 , посилаючись на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки останній обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, покарання за яке передбачає позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, що свідчить про наявність ризику переховування вказаного підсудного від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності; перебуваючи на свободі підсудний матиме можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 означене клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, оскільки слухання справи відбувається протягом тривалого часу, ризики прокурором не доведені, а документи, які їх підтверджують - відсутні; підсудний має на утриманні двох дітей: сина 2012 року народження та доньку 2005 року народження, яка має інвалідність; просила застосувати до її підзахисного запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підсудний ОСОБА_7 також заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що обвинувачення не доведено, оскільки його підставили, ризики наведені прокурором - відсутні; свою провину не визнає; просить застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши прокурора ОСОБА_5 на підтримку внесеного ним клопотання, вислухавши заперечення захисника ОСОБА_6 та підсудного ОСОБА_7 на клопотання прокурора, Колегія суддів дійшла наступних висновків.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 17.01.2025 року відносно підсудного ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 18.03.2025 року, включно.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 зазначеного Кодексу регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
На підставі ч.6 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті (тримання під вартою).
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 висунуте обвинувачення у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, за кваліфікуючими ознаками: державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, інформаційній безпеці України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинене в умовах воєнного стану.
Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, не зважаючи на те, що підсудний ОСОБА_7 раніше не судимий; на обліку в КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я ООР» не перебуває; одружений; забезпечений місцем проживання на території м. Одеси; має на утриманні двох дітей: сина 2012 року народження та доньку 2005 року народження, яка має інвалідність; зі слів - є пенсіонером і зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ; проте вказаний підсудний обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України; офіційно непрацевлаштований (зі слів - ФОП, але припинив свою діяльність), сукупність чого свідчить про схильність останнього до вчинення кримінально-протиправних діянь, які у сучасних умовах становлять найвищий ступінь суспільної небезпеки.
Наведені обставини у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини підсудного ОСОБА_7 у цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком від п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану, та запобігти означеним ризикам.
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого підсудному ОСОБА_7 кримінального правопорушення, його характер, суспільну небезпечність кримінально-протиправного діяння, а також зважаючи на характеризуючі особу підсудного дані, Колегія суддів доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів до зазначеного підсудного не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.26, 31, 171, 176-178, 194, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, Колегія суддів
Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 15.05.2025 року, включно.
Строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закінчується 15.05.2025 року.
Копію ухвали вручити під розписку підсудному ОСОБА_7 , направити для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та надати для відома іншим заінтересованим особам.
На підставі ч.2 ст.392 КПК України, ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України
Головуючий - суддя: ОСОБА_1
судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3