Справа № 461/1934/25
Провадження № 1-кс/461/1637/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
13.03.2025 м. Львів
Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_4 , представника «Служби у справах дітей» Галицького району Львівської міської ради ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання слідчого в ОВС 2-ого відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_7 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Мальцівське Лозівського району Харківської області, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , з повною загальною середньою освітою, до затримання курсанта І курсу факультету ОВТ Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «ХПІ», неодруженої, раніше не судимої,
у кримінальному провадженні, внесеному 29.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000265, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України,-
13.03.3025 слідчий в ОВС 2-ого відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_7 , за погодженням прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням, в якому просить продовжити підозрюваній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.04.2025, з утриманням її в Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№19)», без можливості внесення застави.
В обґрунтування внесеного клопотання покликається на те, що слідчими слідчого відділу Управління Служби безпеки України у Львівській області за процесуального керівництва прокурорів Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024140000000265 від 29.10.2024, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що курсант навчального курсу факультету озброєння та військової техніки військового інституту танкових військ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» солдат ОСОБА_6 , будучи громадянкою України, у період з серпня 2024 року по січень 2025 року, перебуваючи за місцем власного проживання в кімнаті №303 адміністративної будівлі Дочірнього підприємства «Санаторій «Моршинкурорт» Приватниго акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за адресою: Львівська область, Стрийський район, м. Моршин, вул. Степана Бандери, 8, діючи з прямим умислом на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, економічній безпеці України, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки та бажаючи їх настання, з використанням власного мобільного телефону марки TECNO SPARK Go2024 моделі TECNO GB6 з абонентським номером НОМЕР_1 , в ході здійснення телефонної розмови із представником іноземної держави - громадянином рф ОСОБА_8 , повідомила останньому відомості про розташування об'єктів військової інфраструктури (об'єкти навчально-матеріальної бази) Міжнародного центру миротворчості та безпеки (військова частина НОМЕР_2 , далі - МЦМБ) та Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, чим надала іноземній державі - рф та її представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану, чим ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.111 КК України - державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану.
17.01.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
В той же день, ухвалою слідчого судді Галицького районного суду міста Львова стосовно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 17.03.2025 без можливості внесення застави.
У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Мальцівське Лозівського району Харківської області, українка, громадянка України, неодружена, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: повідомленням заступника начальника управління ДВКР СБ України №17/6/1/2/1-493нт від 28.10.2024 про кримінальне правопорушення, у якому зазначено про протиправну діяльність ОСОБА_6 ; протоколом обшуку від 17.01.2025, під час якого вилучено мобільний термінал та іншу комп'ютерну техніку останньої; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 06.12.2024; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 03.01.2025; відомостями, отриманими з Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Двомісячних строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні закінчується 17.03.2025, однак завершити досудове розслідування до закінчення зазначеного строку неможливо внаслідок складності провадження, необхідності проведення низки додаткових слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на збір доказів з метою повного, всебічного і неупередженого з'ясування всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема: отримати висновки експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису та судової військової експертизи; отримати відомості за результатами проведення тимчасових доступів до речей і документів, які містяться в ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ-Україна», після чого, оглянути їх; закінчити розсекречення матеріальних носіїв інформації, які слугували проведенню негласних слідчих (розшукових) дій; з урахуванням зібраних доказів вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру ОСОБА_6 та провести її допит.
Обставинами, які перешкоджали завершити проведення вказаних експертиз та виконання відповідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у двомісячний строк є складність кримінального провадження, тривале проведення призначених експертиз та отримання відомостей від операторів стільникового зв'язку, тобто перелічені дії не могли бути здійсненні чи завершенні раніше з об'єктивних причин.
Результати проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, а також висновки судових експертів в сукупності з іншими доказами, мають важливе значення для завершення досудового розслідування, подальшого судового розгляду та в цілому встановлення усіх обставин кримінального провадження.
У зв'язку з чим, 10.03.2025 керівником Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону винесено постанову про продовження строків досудового розслідування до трьох місяців, тобто 17.04.2025.
Доцільність застосування до підозрюваної найсуворішого запобіжного заходу пов'язана з тим, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, який є особливо тяжким злочином у розумінні ч.6 ст.12 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, а також існують ризики, які є підставою застосування до неї такого запобіжного заходу.
Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання спроб: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на учасників кримінального провадження у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на необхідність забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_6 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, вбачається необхідність у застосуванні до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, який є особливо тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі з конфіскацією майна, а отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що вона може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Попри ситуацію, пов'язану із введенням в Україні воєнного стану, а саме неможливості перетину Державного кордону України у легальний спосіб, ОСОБА_6 може покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України, оскільки лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час.
Ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, обґрунтовується тим, що на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, виражається у тому, що підозрювана може незаконно впливати на інших осіб, невідомих на даній стадії органу досудового розслідування, яким відомі обставини вчинення вище вказаного кримінального правопорушення з метою примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів або відмови від їх надання, що негативно вплине на хід досудового розслідування в цілому.
У випадку застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, призведе до забезпечення конспірації злочинної діяльності шляхом надання порад та вказівок стосовно показань майбутніх свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Зважаючи на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, не виключено, що остання може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підставою для застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали обґрунтована підозра останньої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, який є особливо тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічного позбавлення волі з конфіскацією майна, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що остання, перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також наявність вагомих доказів про вчинення ОСОБА_6 інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Із урахуванням вказаних ризиків, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних рішень та унеможливить спроби останньої перешкоджати кримінальному провадженню. Тому, саме такий запобіжний захід як тримання під вартою, забезпечить виконання підозрюваною передбачених КПК України, обов'язків та зможе запобігти спробам останньої ухилитися від органів досудового розслідування та суду.
Із урахуванням ризиків, передбачених ст.177 КПК України, жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, окрім як тримання під вартою ОСОБА_6 , не забезпечить належну поведінку підозрюваної щодо виконання нею процесуальних рішень та унеможливить спроби останньої перешкоджати кримінальному провадженню, а відтак запобігти зазначеним ризикам.
Так, при вирішенні питання про застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просить врахувати характер вчиненого кримінального правопорушення, внаслідок чого, можна зробити висновок, що дії останньої спрямовані на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній та інформаційній безпеці України, шляхом надання допомоги іноземній державі в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, який має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої тяжкими наслідками для суспільства, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, розмір застави просимо не визначати.
На підставі п.5 ч.4 ст.183 КПК України, просить не визначити ОСОБА_6 розмір застави.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказав, що підозрювана обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та продовжують існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.
Захисник підозрюваної - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт з відбуванням такого за адресою: АДРЕСА_3 . Вважає невірною кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, зокрема, вчинені нею діяння підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.114-2 КК України, а склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України в діях останньої відсутній. Зазначила, що органом досудового розслідування не доведені ризики позапроцесуальної повідінки ОСОБА_6 . Просить врахувати, що така позитивно характеризується за місцем навчання, має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з тим, що має одну нирку. В сім'ї підозрюваної за її зареєстрованим місцем проживання безстроково проживають військовослужбовці ЗСУ, а її брат служить в ЗСУ.
Підозрювана ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримала думку захисника, проти задоволення клопотання заперечила. Додатково пояснила, що з повною загальною середньою освітою, до затримання була курсантом І курсу факультету ОВТ Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «ХПІ», до навчання проживала з батьками, має трьох братів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , її тато інвалід ІІ групи, неодружена, раніше не судима.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши клопотання та документи, якими воно обґрунтоване, дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною другою статті 131 КПК України одними із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).
Згідно положень ст.178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу, що передбачено частиною першою статті 183 КПК України.
У відповідності до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до частини третьої статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: (1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; (2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Положеннями частин третьої та п'ятої статті 199 КПК України визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: (1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до вимог статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом УСБУ у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 29.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000265, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
17.01.2025 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду сувернітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, економічній безпеці України: надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.01.2025 застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 17.03.2025 включно, без можливості внесення застави.
Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим та прокурором доведено, що закінчити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не є можливим, оскільки в ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження необхідно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, без яких неможливо закінчити досудове розслідування, а саме: отримати висновки експертизи матеріалів і засобів відео-звукозапису та судової військової експертизи; отримати відомості за результатами проведення тимчасових доступів до речей і документів, які містяться в ПрАТ «Київстар», ТОВ «Лайфселл», ПрАТ «ВФ-Україна», після чого оглянути їх; закінчити розсекречення матеріальних носіїв інформації, які слугували проведенню негласних слідчих (розшукових) дій; з урахуванням зібраних доказів вирішити питання про зміну раніше повідомленої підозри чи повідомлення про нову підозру ОСОБА_6 та провести її допит.
10.03.2025 постановою керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_12 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 29.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024140000000265, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, до 3 (трьох) місяців, тобто до 17.04.2025.
Щодо обґрунтованості підозри.
Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.
Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням заступника начальника управління - начальника головного відділу 6 управління Департаменту військової контррозвідки СБУ ОСОБА_13 від 28.10.2024 щодо ознак вчинення кримінального правопорушення; повідомленням тимчасово виконуючого обов'язки Начальника академії сухопутних військ імені гетьмана П. Сагайдачного ОСОБА_14 від 02.01.2025 №41; повідомленням начальника Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України ОСОБА_15 від 13.01.2025 №15/1/21; протоколом про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 06.12.2024, від 03.01.2025; протоколом обшуку від 17.01.2025; протоколом огляду від 14.02.2024.
За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують її з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дані злочини.
Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.
Щодо покликань сторони захисту на невірну кваліфікацію дій підозрюваної слідчий суддя зазначає, що правильність кваліфікації її дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні подальшого досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.
Щодо обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.01.2025, та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу тримання під вартою на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Продовження існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що підозрювана ОСОБА_6 може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, підтверджується тим, що остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, який є особливо тяжким злочином у розумінні ст.12 КК України, санкцією якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна, а отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що вона може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.
Попри ситуацію, пов'язану із введенням в Україні воєнного стану, а саме неможливості перетину Державного кордону України у легальний спосіб, ОСОБА_6 може покинути територію України у спосіб, не передбачений законодавством України, оскільки лінія Державного кордону України частково непідконтрольна органам державної влади України станом на даний час.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58).
На думку слідчого судді, не припинив існувати ризик передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлено всіх причетних осіб до вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх перебування та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування.
Слідчий суддя вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки підозрювана, перебуваючи на волі, може безперешкодно впливати на вказаних осіб шляхом підкупу, примусу, погроз, у тому числі із застосуванням насильства, з метою зміни або відмови їх від показів.
При встановленні наявності ризику впливу свідків слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Не припинив існувати ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, зважаючи на те, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 спрямований на шкоду державі, у якій на цей час запроваджено воєнний стан, тому не виключено, що остання може продовжити злочинну діяльність, в тому числі і з метою уникнення від відповідальності.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що ризики, наведені в ухвалі слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 17.01.2025, та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу тримання під вартою, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не втратили свою актуальність, а обставини, на які посилається сторона захисту, не можуть свідчити про їх зменшення чи зникнення.
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що обставини у кримінальному провадженні з часу застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу не змінилися, встановлені ризики на момент розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу не зникли та продовжують існувати. Стороною захисту не спростовано ризиків доведених слідчим та прокурором.
Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.178 КПК України.
При вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.111 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
При продовженні запобіжного заходу слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваної, а саме те, що така з повною загальною середньою освітою, до затримання курсант І курсу факультету ОВТ Військового інституту танкових військ Національного технічного університету «ХПІ», позитивно характеризується за місцем навчання, до навчання проживала з батьками, має трьох братів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , один з її братів служить в ЗСУ, її тато інвалід ІІ групи, така має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з тим, що має одну нирку, неодружена, раніше не судима.
Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, яке належить до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавленням волі, з конфіскацією майна, та доведених ризиків визначених пунктами 1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, відомості щодо особи підозрюваної ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що об'єктивно необхідним є продовження застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Слідчий суддя вважає, що на даний час застосування більш м'якого запобіжного заходу не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_6 та запобігти наявним ризикам. Наявність тих обставин, що підозрювана ОСОБА_6 молодого віку, позитивно характеризується за місцем навчання, один з її братів служить в ЗСУ, її тато інвалід ІІ групи, така має незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з тим, що має одну нирку, раніше не судима, не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваної та не є, в даному випадку, безумовними підставами для застосування їй більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об'єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваної, та для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, підозрюваній слід продовжити строк тримання під вартою, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків.
Шодо можливості визначення розміру застави.
За приписами ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Водночас, відповідно до абз.3 ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
А відтак враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 КПК України, що викладені вище, введення на території України воєнного стану, а також те, що ОСОБА_6 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст.111 КПК України, слідчий суддя вважає недоцільним визначати підозрюваній заставу.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст.176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-
клопотання слідчого в ОВС 2-ого відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, тобто до 17.04.2025.
Відповідно до положень абз.3 ч.4 ст.183 КПК України розмір застави не визначати.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваній та направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складений 17.03.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1