вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" березня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/87/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр"
до Фізичної особи - підприємця Шваї Олександра Олександровича
про стягнення 21 380,48 грн,
за участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача : не з'явився,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Шваї Олександра Олександровича (відповідач) про стягнення 21 380,48 грн заборгованості за договором від 06.04.2018 № 011/61178/381086/1.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Згідно із з позовною заявою, 06.04.2018 між ПАТ "Райффайзен Банк" (банк) та Фізичною особою - підприємцем Шваєю Олександром Олександровичем (відповідач, позичальник) укладено кредитний договір № 011/631178/381086/1 (договір), за умовами якого банк зобов'язався надати відповідачу кредитні кошти в розмірі 32 000,00 грн із процентною ставкою 24 % річних та з кінцевою датою повернення 27.03.2020. На виконання умов зазначеного договору банк надав відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених умовами кредитного договору, проте відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання. 20.09.2019 між АТ "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та ТОВ "Вердикт Капітал" (новий кредитор) укладений договір № 114/2-19-F про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 011/31178/381086/1 від 06.04.2018. 19.10.2022 між ТОВ "Вердикт Капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Колект Центр" (новий кредитор) укладений договір № 19-10/2022 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги, за п. 2.1 якого первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору своє право вимоги, а новий кредитор набув право вимоги за кредитним договором № 011/31178/381086/1 від 06.04.2018. Станом на 19.10.2022 заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 21 380,48 грн, з яких: 14 877,66 грн заборгованості за кредитом, 2 961,66 грн заборгованості за відсотками, 854,75 грн 3% річних та 2 686,41 грн інфляційних, які позивач просить суд стягнути в судовому порядку.
У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст. 512, 514, 516, 525 - 526, 598 - 599, 610 - 611, 615, 625 - 626, 638, 1049 - 1050, 1054 ЦК України.
14.02.2025 від відповідача надійшов відзив, згідно з яким останній визнав заявлені позовні вимоги, однак не погодився із розміром витрат на професійну правничу допомогу.
27.02.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких зазначено, що згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора, АТ "Райффайзен Банк" станом на 11.10.2019 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становив 16 281,72 грн, з яких: 14 877,66 грн заборгованості за кредитом, 1 318,19 грн заборгованості за відсотками та 85,87 грн пені. 20.09.2019 після відступлення права вимоги на користь ТОВ "Вердикт Капітал" за кредитним договором №011/61178/381086/1 станом на 19.10.2022 загальний розмір заборгованості відповідача склав 21 380,48 грн, з яких: 14 877,66 грн - заборгованість за кредитом, 1 318,19 грн - заборгованість за відсотками, 1 645,47 грн - заборгованість за відсотками та 85,87 грн пені, 854,75 грн - 3% річних та 2 686,41 грн - за користування грошовими коштами відповідно до ст. 625 ЦК України. Звертає увагу суду, що всі відсотки за кредитним договором нараховані у період з 11.10.2019 по 26.03.2020, тобто до прийняття Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX. Пеня та інфляційні збитки за кредитним договором нараховані у період з 27.03.2020 по 23.02.2022 відповідно до норм чинного законодавства України. Крім цього, позивач, який набув право вимоги до відповідача від ТОВ "Вердикт Капітал", додаткових відсотків не нараховував, тому згідно з розрахунком заборгованості позивача у справі станом на 02.01.2025 заборгованість за кредитним договором становить 21 380,48 грн.
Процесуальні рішення, заяви і клопотання сторін та результати їх розгляду.
Ухвалою суду від 04.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 03.03.2025.
Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про розгляд справи без його участі.
07.02.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
03.03.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою суду від 11.03.2025 розгляд справи по суті призначено на 17.03.2025.
17.03.2025 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
Інших заяв і клопотань від сторін не надходило.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, оцінивши подані докази, суд установив таке.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
06.04.2018 між ПАТ "Райффайзен Банк" (банк, кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір № 011/631178/381086/1 (договір), за п. 1 якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 32 000,00 грн, а позичальник - використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені договором.
За п. 1.2. договору кінцевий термін погашення кредиту - 27.03.2020, або інша дата, визначена відповідно до ст. 8 договору.
Кредит надається позичальнику на погашення боргових зобов'язань, які виникли згідно з умовами кредитного договору № 011/61178/3841086 від 01.12.2017, укладеного між позичальником та кредитором (п. 1.3. договору).
За умовами п. 1.4. договору заборгованість за кредитом обліковується на позичковому рахунку № НОМЕР_1 ПАТ "Райффайзен Банк", який може змінюватися кредитором самостійно.
Згідно з п. 2.1., 2.2. договору протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 24 % річних, на рахунок нарахованих доходів Кредитора № 20485349 ПАТ "Райффайзен Банк", або на інші рахунки, визначені кредитором та доведені до відома позичальника. Нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту): останній день строку користування кредитом, не враховується.
Порядок надання кредиту обумовлений п. 3.1., 3.2. договору. Обов'язковими умовами надання кредиту є наявність поточного рахунку позичальника, відкритого в установі кредитора, підписання Графіку погашення заборгованості (Додаток №1 до договору), наявність заборгованості позичальника перед кредитором за кредитним договором. На умовах договору, після виконання позичальником обов'язкових умов, вказаних в п. 3.1. договору, кредитор на підставі письмової заяви позичальника, протягом двох банківських днів з дати її отримання, надає кредитні кошти в розмірі фактичної заборгованості позичальника за кредитним договором на дату видачі кредиту, але не більше суми, визначеної в п. 1.1. договору. Кредитні кошти за договором надаються з позичкового рахунку шляхом безготівкового переказу через балансовий рахунок кредитора № 290905555 на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 для подальшого використання за цільовим призначенням, зазначеним у п. 1.3. договору. Фактична заборгованість позичальника за кредитним договором, зазначеним у п. 1.3. договору визначається кредитором самостійно на підставі умов кредитного договору та даних обліку кредитора на дату видачу кредиту.
Судом установлено, що взяті на себе зобов'язання за цим договором банк виконав у повному обсязі, перерахувавши на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 27 459,66 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Відповідно до п. 4.2. договору позичальник здійснює повернення кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком погашення кредиту, оформленого додатком № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною.
За умовами п. 4.1. - 4.8. договору позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за договором (в т.ч. здійснити повернення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штраф, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному договором. Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми кредиту та сплати процентів за йо го користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: Сума щомісячного ануїтетного платежу = Сума кредиту за договором *(1+Процентна ставка за мі сяць) строк кредитування (місяць)* Процентна ставка за місяць)/(1+Процента ставка за місяць) строк кредитування (міс.) -1); Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за кредитом * річна Процентна ставка/кількість днів поточного року)*Кількість днів в місяці, який передує даті сплати ануїтетного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом=Сума щомісячного повернення кредиту - Сума щомісячного платежу за %. Позичальник зобов'язується здійснювати ануїтетний платіж шляхом повернення кредиту та сплати процентів окремими платежами у валюті кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання кредиту в дату, визначену Графіком. Якщо дата сплати, зазначена у Графіку, не є банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього банківського дня, що передує даті, визначеній у Графіку. Якщо Графік містить лише місяць здійснення платежу, вважається, що платіж повинен бути здійсненим не пізніше останнього банківського дня відповідною календарного місяця, за винятком останнього місяця користування кредитом. У останній місяць користування кредитом позичальник зобов'язаний здійснити погашення основної заборгованості за кредитом та сплату процентів в останній день строку користування кредитом, визначений в п. 1.2. договору. Позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту та сплату процентів на рахунки кредитора для повернення кредиту (п.1.4. договору) та сплати процентів (п. 2.1. договору), або на інші рахунки, визначені кредитором та доведені до відома позичальника, у валюті кредиту шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з будь-якого поточного рахунку позичальника. При простроченні повернення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в т. ч. протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум передбачених за Графіком. Вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за договором підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені, штрафів та неустойки за неналежне виконання зобов'язань за договором, сплата прострочених процентів, повернення простроченої суми кредиту, сплата процентів, повернення суми заборгованості за кредитом, сплата інших платежів, передбачених договором або договором застави, іпотеки, укладеними як забезпечення виконання зобов'язань позичальника за договором (у разі наявності).
Пунктом 11.1 договору передбачено, що він вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих на себе зобов'язань.
У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених договором, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством України та положень договору. До регулювання правовідносин, які не врегульовані договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (п. 10.1. договору).
Відповідно до п. 10.5. договору всі спори, що виникають між сторонами у зв'язку з договором підлягають вирішенню шляхом переговорів, а у разі неможливості їх вирішити шляхом переговорів - у судовому порядку відповідно до законодавства України.
До всіх правовідносин, пов'язаних з укладанням та виконанням договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років (п. 10.6. договору).
20.09.2019 між ПАТ "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та ТОВ “Вердикт Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-19F, відповідно до п. 2.1., 2.2. якого на умовах та в порядку, встановленому цим договором та відповідно до ст. 512-519 ЦК України, первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах боржників. За цим договором здійснюється відступлення прав вимоги щодо портфелей заборгованості, сформованих первісним кредитором за власним рішенням та визначеною ним періодичністю відповідно до критеріїв, визначених у додатку № 1 до договору, в межах загальної суми (без урахування пені) за всіма портфелями заборгованості 120 000 000,00 грн.
Згідно з п. 2.4. договору внаслідок передачі (відступлення) прав вимоги за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і, відповідно, вказані у реєстрі(ах) боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань за кредитними договорами. Сторони погодили, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі безвідзивно та без можливості зворотного викупу. Зокрема, але не виключно, до нового кредитора переходить право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитними договорами з дати відступлення прав вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій і за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов кредитного договору.
За умовами п. 2.5. договору, зокрема первісний кредитор зберігає права та обов'язки, визначені кредитними договорами та договорами забезпечення щодо правового режиму збереження та розкриття інформації, в тому числі щодо обробки персональних даних боржників і поручителів за зазначеними договорами. Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди первісного кредитора.
Відступлення прав вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення (п. 2.7. договору).
У п. 2.9. договору зазначено, що у зв'язку з відступленням прав вимоги в дату відступлення прав вимоги первісний кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав первісного кредитора за договорами забезпечення, що наведені у відповідному реєстрі боржників.
Відповідно до п. 7.1.-7.2. договору він набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Договір діє протягом шести місяців з дня його підписання до 20.03.2020, однак у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за договором.
Згідно з витягом з реєстру боржників від 11.10.2019 до ТОВ “Вердикт Капітал» (новий кредитор) відповідно до договору відступлення права вимоги № 114/2/19-F від 20.09.2019 перейшло право вимоги до відповідача у справі за кредитним договором від 31.03.2018 № 011/61178/381086/1 у розмірі 16 195,85 грн, з яких: 14 877,66 грн заборгованості за кредитом та 1 318,19 грн заборгованості за відсотками.
19.10.2022 між ТОВ “Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ "Коллект Центр" (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 19-10/2022 (додатковою угодою № 2 від 20.12.2024 внесено виправлення до договору), відповідно до п. 2.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (Основні договори, права вимоги). Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що є предметом цього договору належить первісному кредитору на підставі зокрема договору відступлення прав вимоги від 20.09.2019 №114/2-19-F, укладеному між первісним кредитором та ПАТ “Райффайзен Банк Аваль».
Укладанням цього договору первісний кредитор гарантує, що йому належить право вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників (п. 3.1. договору).
Порядок передачі відступлених прав врегульовано розділом 5 договору, зокрема первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору реєстри боржників та документацію на умовах та в порядку, визначених цим договором. Реєстр боржників в електронному вигляді передасться новому кредитору за Актом прийому-передачі не пізніше наступного робочого дня після підписання новим кредитором цього договору. Документація передається новому кредитору за Актом прийому-передачі не пізніше 365 календарних днів з моменту підписання договору. Права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання - передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток № 4). З моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, первісний кредитор втрачає всі права вимоги за договорами позики (кредитними договорами), що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги, відповідно, первісний кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржника за кредитним договором. З моменту відступлення (передачі) первісним кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив первісного кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги. Первісний кредитор зобов'язаний повідомити боржників про відступлення права вимоги за основними договорами протягом десяти робочих днів з моменту набрання чинності цим договором у порядку, передбаченому чинним законодавством або основним договором.
Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами позики (кредитними договорами) новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 473 583,00 грн без ПДВ (ціна договору). Ціна договору сплачується новим кредитором первісному кредитору в будь-який передбачений (незаборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п. 12 цього договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору (п. 7.1., 7.2. договору).
Відповідно до п. 11.6. договору, він набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення печатками сторін.
19.10.2022 між позивачем та ТОВ “Вердикт Капітал» складено акт прийому - передачі реєстру боржників за договором № 19-10/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв Реєстр боржників кількістю 3 191. Загальна сума заборгованості на день підписання Акту складає 56 257 094,29 грн. Від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Реєстр боржників передано в повному об'ємі відповідно до умов цього договору, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.
Позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов'язання за кредитним договором від 06.04.2018 № 011/631178/381086/1, у зв'язку чим станом на 19.10.2022 за ним рахується борг у розмірі 21 380,48 грн, з яких: 14 877,66 грн заборгованості за кредитом, 2 961,66 грн заборгованості за відсотками, 854,75 грн 3% річних та 2 686,41 грн інфляційних, на підтвердження чого надано розрахунок заборгованості.
З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, пов'язані із неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному розмірі повернення кредиту, сплати процентів, пені та відступленням права вимоги за такою заборгованістю, регулювання яких здійснюється ЦК України.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Зобов'язання виникають із підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У силу вимог ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частинами 1-3 ст. 1056-1 ЦК України врегульовано, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Отже, зобов'язання з кредитного договору передбачає єдиний обов'язок боржника - повернути кредит у повному розмірі та сплатити проценти за користування кредитом.
Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У силу вимог ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як установлено судом із фактичних обставин справи, з 06.04.2018 відповідачу встановлений кредитний ліміт в розмірі 32 000,000 грн, який останній повернув частково, на суму 17 122,34 грн, отже, розмір боргу становить 14 877,66 грн.
Окрім того, відповідач не сплатив процентів за користування кредитом, розмір яких становить 2 961,66 грн.
Проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за “користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно “користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за “користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України. Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за “користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України (вказаних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (відповідні висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16).
На період після прострочення виконання зобов'язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості судом установлено, що позивач здійснював нарахування процентів по 26.03.2020, тобто у межах строку дії кредитного договору (27.03.2020).
Суд, перевіривши обґрунтованість розрахунку, встановив, що останній є арифметично правильним, відтак вимога позивача про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 2 961,66 грн за кредитним договором підлягає до задоволення.
Крім цього, позивач нарахував та заявив до стягнення 854,75 грн 3% річних та 2 686,41 грн інфляційних.
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних, то суд зазначає таке.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми (подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15- ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.
Нарахування інфляційних втрат здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Нарахування інфляційних втрат за наступний період здійснюється з урахуванням збільшення суми боргу на індекс інфляції попереднього місяця, оскільки інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання (вказана правова позиція щодо порядку нарахування інфляційних викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/190/18 від 04.06.2019 та у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у справі № 905/600/18 від 05.07.2019).
При цьому п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України врегульовано, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Суд, здійснивши перерахунок 3% річних та інфляційних, установив, що розмір перших становить 853,82 грн (при заявленому - 854,75 грн), а розмір других - 2 686,41 грн (при заявленому 2 686,41 грн), отже, 3% річні підлягають частковому задоволенню, а інфляційні - у заявленому розмірі.
Ураховуючи викладене, зважаючи, що до позивача перейшло право вимоги за зобов'язаннями, що виникли на підставі кредитного договору в розмірі 21 380,48 грн, відтак вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових прав позивача, що полягало у неналежному виконанні відповідачем умов кредитного договору щодо повернення кредиту та процентів, а, отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 21 379,55 грн заборгованості.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
При цьому, як установлено судом, позивачем позовну заяву з доданими документами подано в електронній формі.
За правилами ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 2 422,16 грн покладається на відповідача, а решта - на позивача.
Заразом, як установлено судом, відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов.
Приписами ч. 1 ст. 130 ГПК України, ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що у разі, зокрема визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Відтак позивачу підлягає поверненню судовий збір в розмірі 1 211,08 грн, а 1 211,08 грн - стягненню з відповідача.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч. 5 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 130, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" до Фізичної особи - підприємця Шваї Олександра Олександровича про стягнення 21 380,48 грн задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шваї Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926) 14 877, 66 грн заборгованості за кредитом, 2 961,66 грн заборгованості за відсотками, 853,82 грн 3% річних та 2 686,41 грн інфляційних.
У задоволенні позовних вимог про стягнення 0,93 грн 3% річних відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шваї Олександра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926) 1 211,08 грн судового збору.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926) з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1 211,08 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 27.01.2025 № 0491030003.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр" (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, ідентифікаційний код 44276926).
Відповідач: Фізична особа - підприємець Швая Олександр Олександрович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне судове рішення складене та підписане 17.03.2025.
Суддя О.Андрійчук