про залишення позовної заяви без руху
14 березня 2025 року м. Київ Справа № 320/10056/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРТРЕССБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві від 30.08.2021 №3039382/41764833, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 №19.
- зобов'язати ГУ ДПС у м. Києві виключити ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з переліку ризикових платників податків;
- зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні від 31.07.2021 №19 та від 31.08.2021 №21.
Відповідно до частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява вимогам зазначених статтей не відповідає.
Невідповідність позовної заяви вимогам п.п. 4 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС
Відповідно до приписів п.п. 4 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС у позовній заяві, серед іншого зазначається:
зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Водночас, згідно положень ч. 1 ст. 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Спірні правовідносини в частині вимог про зобов'язання виключити ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з переліку ризикових платників податків врегульовано Постановою КМУ № 1165 від 11.12.2019 № 1165, зокрема положеннями п. 6 затвердженого нею Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Так, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, який склав та/або подав податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (крім розрахунку коригування, складеного відповідно до вимог підпунктів “б» і “в» підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення» Кодексу).
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Однак позивач просить виключити ТОВ «ФОРТРЕССБУД» з переліку ризикових платників податків, проте не оскаржує будь-яке рішення відповідача про його відповідність критеріям ризиковості.
Аналогічним чином позивач просить зобов'язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 31.08.2021 №21 проте рішення про відмову в реєстрації чи зупинення її реєстрації не оскаржується.
Водночас, за приписами ч. 5 ст. 161 КАС до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Позивач просить виключити підприємство з переліку ризикових платників податків, однак не долучає рішення відповідача про відповідність/невідповідіність платника податку критеріям ризиковості та не клопоче про витребування такого рішення у відповідача.
Щодо дотримання строку на звернення з адміністративним позовом
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Позивачем оскаржується рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 30.08.2021 №3039382/41764833, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної від 31.07.2021 №19, про що стало відомо з квитанції від 30.08.2024 (без номеру).
При цьому до позовної заяви додано квитанцію відповідача від 30.08.2021 щодо відмови в реєстрації вказаної податкової накладної.
Водночас позивач дійзнався про його вплючення відповідачем до переліку ризикових платників податків з квитанції відповідача від 11.08.2021 № 9229722652 про зупинення реєстрації податкової накладної.
Відомості про оскрарження рішень відповідача в досудовому порядку позовна заява не містить.
Позивач звернувся до суду 22.02.2025 (згідно відмітки на поштовому конверті), тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Щодо сплати судового збору
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з підпунктом 2 пункту третього частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем у позовній заяві заявлено три вимоги немайнового характеру.
Тобто сума судового збору, який має сплати позивач становить 9084,00 грн.
У той же час, з матеріалів справи вбачається, що позивачем до позовної заяви додано квитанцію від № 0098710065 від 31.07.2024 року на суму 3028,00 грн.
Разом з тим, як вбачається з відомостей програмного комплексу Київського окружного адміністративного суду "Діловодство спеціалізованого суду" квитанція від № 0098710065 від 31.07.2024 року на суму 3028,00 грн, подана позивачем при зверненні до Київського окружного адміністративного суду в межах адміністративної справи № 320/38090/24.
Тобто, вказаний судовий збір сплачено за подання іншого адміністративного позову в межах адміністративної справи № 320/38090/24.
Відповідно до ст. 1 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Таким чином за подання кожного окремого позову, в разі відсутності пільг щодо сплати судового збору, необхідно сплатити судовий збір в розмірах та порядку, передбачених Законом №3674-VI, а тому судовий збір, сплачений за подання адміністративного позову, не може бути використаний для підтвердження сплати судового збору за подання до суду іншого адміністративного позову, в тому числі адміністративного позову, поданого тим самим позивачем до того самого суду.
Крім того суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги. Тобто, законодавством встановлено чіткий порядок повернення сплаченої суми судового збору, яка в подальшому, на розсуд особи, може бути використана для сплати судового збору за подання іншого (нового) позову, в той же час використання сплаченої суми судового збору при поданні іншого позову не передбачено законодавством та є порушенням порядку сплати судового збору.
З огляду на це, квитанція від № 0098710065 від 31.07.2024 на суму 3028,00 грн. є підтвердженням сплати судового збору за подання адміністративного позову в адміністративній справі № 320/38090/24 та не може бути підтвердженням сплати судового збору за подання іншого адміністративного позову, зокрема і в адміністративній справі № 320/10056/25.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази про сплату судового збору у розмірі 9084,00 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання трьох примірників позовної заяви з приведеням її у відповідність до вимог процесуального законодавства з відповідними додатками, а саме.
- сформувати позовні вимоги у відповідності до способів захисту порушених прав встановлених КАС (стосовно рішень щодо зупинення реєстрації, відмови в реєстрації податкової накладної та про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку);
- долучити оскаржуванні індивідуальні акти відповідача або подати клопотання про їх витребування.
- заяви про поновлення строку на звернення до суду з зазначенням поважності причин його пропуску та долученням відповідних доказів;
- доказів сплати судового збору у розмірі 9084,00 грн.
Керуючись ст. ст. 122, 160, 161, 169, 171 КАС України, суд, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Сас Є.В.