10 березня 2025 року м. Київ № 320/22975/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились,
від відповідача - Гаврилюк Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України від 30.04.2024 № 15-дс.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний наказ про звільнення з посади за вчинення дисциплінарного проступку є протиправним та підлягає скасуванню, позаяк, не дивлячись на повідомлені позивачем грубі порушення законодавства зі сторони працівників ГУ ДПС у м. Києві, Дисциплінарною комісією Головного управління ДПС у м. Києві не було перенесено розгляд дисциплінарного провадження та упереджено внесено подання, яким, запропоновано притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності. Повідомлення № 344/26-15-02-02-12 від 23.04.2024, як і у випадку з електронними листами надісланими 17.04.2024 та 18.04.2024, надіслане з поштової скриньки інформація про яку відсутня на офіційній ресурсах Головного управління ДПС у м. Києві та не містить КЕП, що не дало можливість достеменно встановити особу відправника.
Також, позивач наголошує на тому, що жодних порушень в організації роботи управління, які давали б підстави для притягнення до відповідальності не було допущено, при цьому, через важкий перебіг вагітності, до травня 2023 року позивач на робочому місці була не значний проміжок часу, що підтверджується табелями обліку робочого часу, а з 01.05.2023 взагалі відсутня на роботі. Крім того, позивач зауважує про досягнення в роботі на посаді начальника управління, а саме забезпечення відпрацювання індикативних показників на рівні 150%-250% та відсутність у її діях ознак дисциплінарного проступку.
Крім того, позивач посилається на приписи ч. 4 та ч. 5 ст. 74 Закону України «Про державну службу», за змістом яких, дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі на 17.09.2024.
Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів дисциплінарної справи позивачки.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що доводи позивача щодо неналежного надсилання електронних листів від 18.04.2024 № 354/26-15-02-02-12 та від 23.04.2024 № 377/26-15-02-02-12 з електронної скриньки, відомості про яку не розміщенні на інтернет-ресурсі ГУ ДПС, є безпідставними, адже електронна поштова скринька (kiev.personal@tax.gov.ua), з якої направлені листи ОСОБА_1 , створена в ГУ ДПС відповідно до Положення про порядок використання електронної пошти Державної податкової служби України з доступом до мережі Інтернет, затвердженого наказом ДПС від 28.11.2019 № 186 (зі змінами), та використовується посадовими особами ГУ ДПС виключно для виконання своїх службових завдань і посадових обов'язків. Стосовно того, що зазначені листи не містять КЕП (кваліфікованого електронного підпису) та/або печатки, що не дає можливості ідентифікувати автора, відповідач зазначає, що 18 квітня 2024 року о 16 год. 40 хв. Було складено протокол № 112-ПДІ про доведення інформації/документів до відома державного службовця, а саме, що було надіслано ОСОБА_1 інформацію щодо часу, дати та місця засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у м. Києві для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження з додатком - копією запрошення від 18.04.2024 № 354/26- 15-02-02-12. Також, 23 квітня 2024 року, о 16 год. 47 хв. Було складено протокол № 118-ПДІ про доведення інформації/документів до відома державного службовця, а саме, що було надіслано ОСОБА_1 інформацію про дату внесення керівнику Головного управління ДПС у м. Києві подання про результати розгляду дисциплінарної справи та необхідність надання письмових пояснень керівнику Головного управління ДПС у м. Києві з додатком - копією повідомлення від 23.04.2024 № 377/26-15-02-02-12.
Відповідач наголошує на тому, що за результатами проведення дисциплінарного провадження, Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність у діях позивача дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, а саме, неналежний рівень організації роботи підпорядкованого підрозділу та відсутність контролю за виконанням функції, визначеної Положенням про управління по роботі з податковим боргом, що призвело до численних порушень, які були виявлені в ході тематичної планової перевірки стану організації роботи управління по роботі з податковим боргом за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року. Тож, за результатами голосування члени Дисциплінарної комісії дійшли висновку рекомендувати притягнути начальника управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме дисциплінарного стягнення, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VІІІ, у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги.
До суду позивачем надано відповідь на відзив, в якій наголошено на необґрунтованості доводів та посилань, покладених в основу відзиву на позовну заяву та зауважено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 31.04.2024 стали факти викладені у доповідній записці управління забезпечення відомчого контролю від 29.03.2024 № 247/26-15-02-01-12, проте доповідна записка містить лише статистичну інформацію не підкріплену жодним доказом. Фактично ж, що наказ від 30.04.2024, що подання від 23.04.2024 №371/26-15-02-02-12, що відзив на позовну не містять доказів та обґрунтувань порушення присяги державного службовця ОСОБА_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2024 судом було витребувано у відповідача:
- перелік боржників за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року по яким не сформовано справи з зазначенням періоду та підстав виникнення податкового боргу;
- перелік боржників за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року по яким не сформовано податкові вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу у кількості 5 545;
- перелік боржників за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року та копії актів опису у податкову заставу з витягами про реєстрацію обтяжень по платникам податків перелік яких наведено в абз. 4-9 ст. 5, ст. 6, абз. 1 ст. 7;
- перелік боржників за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року по яким не складені акти про відсутність майна та копії таких актів складених після встановлених порушень;
- перелік боржників за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року по яким не сформовано позовні заяви про стягнення податкового боргу з зазначенням періоду та підстав виникнення податкового боргу.
Від позивача до суду надійшла заява про здійснення розгляду справи за відсутності позивача та представника позивача у порядку письмового провадження.
У судовому засіданні 10.03.2025 представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.
ОСОБА_1 є державним службовцем категорії «Б», перебувала на посаді начальника управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у м. Києві.
Згідно з наказом Головного управління ДПС у м. Києві від 16.04.2024 № 48-дп, порушено дисциплінарне провадження відносно начальника управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС ОСОБА_1 за фактами, викладеними у доповідній записці управління забезпечення відомчого контролю від 29.03.2024 № 247/26-15-02-01-12.
Дисциплінарною комісією під час дисциплінарного провадження розглянуто дисциплінарну справу та встановлено, що відповідно до доповідної записки під час перевірки встановлено неналежну організацію роботи начальника управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 , відсутність контролю за виконанням функції, визначеної Положеннями про управління по роботі з податковим боргом, затвердженими наказами ГУ ДПС від 18.12.2020 № 24-ВП (зі змінами) та від 29.06.2023 № 130, що призвело до порушень:
-вимог, визначених пунктом 2 розділу V Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610) в частині невнесення даних про вручення податкової вимоги до реєстру податкових вимог в ІКС «Податковий блок», у т.ч.: ТОВ «Нью медікал промоушен», ТОВ «Гранд артіс трейд», ДВ «Преса України», ТОВ «Промспецмонтаж КС», ФОП ОСОБА_2 );
-вимог, визначених пунктом 4 розділу І та пунктів 1 та 2 розділу II Порядку застосування податкової застави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок № 586), в частині нездійснення заходів зі складання та оформлення рішень про опис майна у податкову заставу стосовно 5545 платників податків - боржників);
- вимог, визначених пунктом 2 розділу II Порядку № 586 в частині не складення актів опису майна боржників по 193 платниках, у т.ч.: ТОВ «Юнайс», ТОВ «Оптторг-15», ДВ «Преса України», ТОВ «ПТБ», ТОВ «ПРК Принт», ТОВ «Карго брок сервіс ЛТД», ТОВ «Мілк», КСП «Пожтехніка» ДПТ України, ТОВ «Марант», ТОВ «Пайлком», гр-н ОСОБА_3 , підприємець-фізична особа ОСОБА_4 , ТОВ «Бердянськ Шиппинг» та іншим);
- вимог, визначених підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 розділу 3 Порядку організації роботи органів ДПС при здійсненні заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій, затвердженого наказом ДПС від 26.08.2022 № 564 (далі - Порядок № 564) в частині непроведения перевірок стану збереження майна по 45 платниках, у т.ч.: ДП «Готель «Україна», ТОВ «Агсолко Україна», ДП «Київський інститут інженерних вишукувань і досліджень «Енергопроект» та іншим);
- не виконання процедури 126.2.8, визначеної Положенням про Управління (не підготовлено матеріали для звернення до суду та/або заходів щодо прийняття керівником (заступником керівника) Головного управління ДПС у м. Києві рішень, передбачених пунктом 95.5 статті 95 Кодексу щодо погашення податкового боргу з рахунків платників, у т.ч.: ТОВ «Книжковий ринок», ТОВ «Агсолко Україна» та іншим);
- не виконання норм, визначених пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами) (по 11 платниках податку - фізичним особам не направлено до суду адміністративний позов, у т.ч., ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 та іншим);
- не виконання процедури 126.2.2, визначеної Положенням про Управління (відсутні заходи з виконання судових рішень та/або рішень, передбачених пунктом 95.5 статті 95 Кодексу, прийнятих керівником (заступником керівника) Головного управління ДПС у м. Києві щодо стягнення коштів з рахунків за 13 такими рішеннями, у т.ч.: Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, ДП ВО «Київприлад», Комплекс відпочинку «Пуща-водиця» Державного управління справами, ТОВ «НТЦ «Алвіго», ПП «Трансбуд», ТОВ «Комплекс Рибацький» та іншим);
-не виконання норм, визначених пунктом 95.3 статті 95 Кодексу (відсутні заходи зі звернення до суду з позовом щодо отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна по 18 платниках податків, майно яких перебуває у податковій заставі, у т.ч.: ДП «КАРЗ», ТОВ «Омега стоун», ПП «Гранд М» та іншим);
- не виконання вимог, визначених пунктом 95.4 статті 95 Кодексу (не вжито заходів щодо направлення до суду адміністративного позову стосовно стягнення коштів за рахунок готівки ТОВ «СВГ-транс», ТОВ «Топгрупп»);
- відсутність заходів щодо виконання рішень суду з погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків;
- не виконання індикативних показників із забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу до державного бюджету за 2022 рік та 9 місяців 2023 року за рахунок погашення податкового боргу від реалізації майна боржників.
Листом ГУ ДПС у м. Києві від 18.04.2024 № 354/26-15-02-02-12, ОСОБА_1 запрошено на засідання Дисциплінарної комісії 23.04.2024 для надання пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення відносно неї дисциплінарного провадження, а також було запропоновано надати їх у письмовому вигляді.
Відповідач наголошує на тому, що враховуючи те, що ОСОБА_1 перебуває у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (наказ Головного управління ДПС у м. Києві від 01.11.2023 № 210-вб), зазначеним листом також їй запропоновано прийняти участь у засіданні у режимі відеозв'язку. Станом на 23.04.2024, пояснення ОСОБА_1 не надані, а в запиті про доступ до публічної інформації від 22.04.2024 № 213/ЗПІ вона висловлює прохання щодо перенесення розгляду справи. Членами дисциплінарної комісії 23.04.2024 складено акт про відмову від надання пояснень.
Ознайомившись з матеріалами дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 , враховуючи всі обставини цієї справи, за результатами голосування члени Дисциплінарної комісії дійшли висновку про наявність у її діях дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889-VIII, а саме: неналежний рівень організації роботи підпорядкованого підрозділу та відсутність контролю за виконанням функції 126.2, визначеної Положенням про управління по роботі з податковим боргом призвело до численних порушень, які були виявлені в ході тематичної планової перевірки стану організації роботи управління по роботі з податковим боргом за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року, а саме:
вимог визначених пунктом 2 розділу V Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 № 610 (далі - Порядок № 610);
вимог визначених пунктом 4 розділу І та пунктів 1 та 2 розділу II Порядку застосування податкової застави, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок № 586);
вимог визначених пунктом 2 розділу II Порядку № 586;
вимог визначених підпунктом 3.2.4 пункту 3.2 розділу 3 Порядку організації роботи ДПС при здійсненні заходів з погашення податкового боргу (заборгованостей) платників та представництві інтересів у судових справах відповідних категорій (затвердженого наказом ДПС від 26.08.2022 № 564 (далі - Порядок № 564);
невиконання процедур 126.2.2, 126.2.8, визначених Положенням про управління по роботі з податковим боргом;
невиконання норм, визначених пунктом 87.11 статті 87, пунктом 95.3 статті 95, пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами);
невжиття заходів щодо виконання рішень суду з погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків;
невиконання індикативних показників із забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу до державного бюджету за 2022 рік та 9 місяців 2023 року за рахунок погашення податкового боргу від реалізації майна боржників.
За висновками дисциплінарного провадження, сукупність та системність недоліків в роботі, встановлених актом тематичної перевірки відносно начальника управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 призвели до недотримання положень законів України (в тому числі норм Податкового кодексу України) та неналежного виконання своїх посадових обов'язків передбачених Положенням про управління по роботі з податковим боргом. Порядком № 564, Порядком № 586, Порядком № 610.
За результатами голосування, члени Дисциплінарної комісії дійшли висновку рекомендувати притягнути начальника управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, а саме дисциплінарного стягнення, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 66 Закону № 889-VІІІ, у вигляді звільнення з посади державної служби за порушення Присяги.
Наказом ГУ ДПС у м. Києві від 30.04.2024 № 15-дс звільнено з посади державної служби начальника управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 за вчинення нею дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону № 889- VIII у перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, або перший робочий день після виходу з відпустки. Підстава: подання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС у м. Києві від 23.04.2024 № 371/26-15-02-02-12, пояснення ОСОБА_1 .
Позивач вважає вказаний наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
При вирішенні спору, суд виходить з наступного.
Відповідно до норм ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 43 Конституції України, передбачає, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби врегульовано Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 5 Закону № 889-VIII, відносини, що виникають у зв'язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Частиною 1 ст. 64 Закону № 889-VIII, передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону № 889-VIII, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
За приписами п. 1 ч. 2 ст. 65 № 889-VIII, дисциплінарними проступками є порушення Присяги державного службовця.
Статтею 66 Закону № 889-VIII, встановлено види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування. Так, до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
За змістом ст. 67 Закону № 889-VІІІ, обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; 3) високі показники виконання службових завдань; 4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяжких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.
Згідно з ч. 3 ст. 67 Закону № 889-VІІІ, під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом'якшують відповідальність державного службовця.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 69 Закону № 889-VIII, для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - Дисциплінарна комісія).
Частинами 10 та 11 ст. 69 Закону № 889-VІІІ, визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (ч. 1 ст. 73 Закону № 889-VIII).
За приписами ст. 75 Закону № 889-VІІІ, перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відповідно до положень ст. 77 Закону № 889-VІІІ, рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Отже, наведеними нормами передбачені підстави та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, види дисциплінарних стягнень та умови їх застосування, гарантії прав державних службовців під час застосування уповноваженими суб'єктами дисциплінарного стягнення.
Суд зазначає, що дисциплінарне стягнення це передбачена законом міра примусу, що застосовується роботодавцем до працівника, який порушив трудову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
Зі змісту спірних правовідносин, що склались у цій справі, вбачається, що позивача звільнено у зв'язку з порушенням нею Присяги державного службовця, зокрема, відповідачем констатовано порушення Присяги державного службовця у встановлених недоліках роботи управління, яке очолювала позивач та неналежному контролі, як керівника.
Зокрема, було встановлено порушення в частині невнесення даних про вручення податкової вимоги до реєстру податкових вимог в ІКС «Податковий блок»; нездійснення заходів зі складання та оформлення рішень про опис майна у податкову заставу стосовно 5545 платників податків - боржників); не складення актів опису майна боржників по 193 платниках; непроведения перевірок стану збереження майна по 45 платниках; не підготовлено матеріали для звернення до суду та/або заходів щодо прийняття керівником (заступником керівника) Головного управління ДПС у м. Києві рішень, передбачених пунктом 95.5 статті 95 ПК України щодо погашення податкового боргу з рахунків платників;
по 11 платниках податку - фізичним особам не направлено до суду адміністративний позов; відсутні заходи з виконання судових рішень та/або рішень щодо стягнення коштів з рахунків за 13 такими рішеннями; відсутні заходи зі звернення до суду з позовом щодо отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна по 18 платниках податків, майно яких перебуває у податковій заставі; невиконання індикативних показників із забезпечення надходжень в рахунок погашення податкового боргу до державного бюджету за 2022 рік та 9 місяців 2023 року за рахунок погашення податкового боргу від реалізації майна боржників.
Водночас, суд звертає увагу на те, що порушення Присяги (кваліфікацію порушення) слід розуміти, як скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Таким чином, з наведеного слідує, що звільнення з посади саме за порушення Присяги, має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.
Передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстави припинення державної служби за порушення Присяги мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування.
Так, дисциплінарна комісія в ході дисциплінарного провадження повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Таким чином, дисциплінарним проступком є протиправна винна дія, яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Водночас, для застосування дисциплінарного стягнення, уповноваженому органу необхідно встановити наявність всіх елементів складу дисциплінарного проступку-об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкта, суб'єктивної сторони, а також врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Отже, на переконання суду, для притягнення до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення, необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, настання шкідливих наслідків та причинний зв'язок між ними та протиправною поведінкою державного службовця, а також врахувати інші обставини, що мають значення під час дисциплінарного провадження, а саме: усвідомлення протиправності вчинених дій, характер дисциплінарного проступку, обставини, які зумовили вчинення проступку, наявність тяжких наслідків, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Суд наголошує на тому, що припинення державної служби у зв'язку з порушенням Присяги та дисциплінарна відповідальність можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушень, однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.
Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати, як порушення Присяги.
Отже, звільнення за порушення Присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять, або доказів вчинення порушень з метою забезпечення якихось своїх особистих корисливих мотивів. Кожне із перелічених негативних наслідків, що настали в результаті вчинення позивачем дисциплінарного проступку повинно бути підтверджено належними і допустимими доказами, в тому числі вироком чи постановою про притягнення до адміністративної відповідальності.
Підсумовуючи викладене, суд констатує, що матеріали справи не містять достатніх належних доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку, який може бути кваліфіковано, саме як порушення Присяги державного службовця.
Відповідач, не встановив наявність об'єктивної сторони такого дисциплінарного проступку як порушення Присяги, належним чином не обґрунтував необхідності кваліфікації відповідних діянь як порушення Присяги державного службовця.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про державну службу», дисциплінарна справа повинна містити між іншим, належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку.
З опису та змісту наданої суду дисциплінарної справи вбачається, що документів і матеріалів, що підтверджують факти вчинених порушень, у дисциплінарній справі відсутні, тобто мав місце формальний підхід щодо аналізу лише узагальнених показників та виявлених недоліків в організації роботи управління, яке очолювала позивач, проте, відповідачем не було проаналізовано та встановлено індивідуальні дії/бездіяльність/рішення позивача, як керівника, що призвели до допущення таких недоліків у роботі управління, як то ненадання розпоряджень підлеглим, не підписання вже підготованих документів задля їх подальшого направлення до виконання чи подання позову до суду тощо.
Також, всупереч вимог статті 74 Закону № 889-VIII, відповідачем під час визначення виду стягнення не враховано характер проступку, який ставиться у вину позивачу, обставин, за яких їх було вчинено, обставин, що пом'якшують покарання, тощо.
На користь таких висновків свідчить відсутність в дисциплінарній справі документів, в яких такі відомості відображено.
Натомість, прийняття до уваги та аналіз дисциплінарною комісією лише службової записки Управління забезпечення відомчого контролю від 29.03.2024 № 247/26-15-02-01-12, яка не містить відповідного доказового підтвердження, на переконання суду, не може вважатись доведенням обставин, які покладені в провину позивачу без відповідного підтвердження та дослідження обставин конкретних дій/бездіяльності та рішень позивача, як керівника управління, що призвели до висновків про неналежну організацію роботи управління, керівником якого була позивач.
Службова записка забезпечення відомчого контролю, дійсно, могла бути підставою для перевірки викладених в ній обставин та порушення дисциплінарного провадження за фактом, однак, не може вважатись та прийматись до уваги, як доказ неналежного виконання позивачем своїх обов'язків.
Відповідачем під час розгляду даного спору не було обґрунтовано та доведено наявність складу дисциплінарного правопорушення в діях позивача та притягнення її до відповідальності саме за порушення Присяги державного службовця, адже, за висновком суду, за обставин, які встановлені дисциплінарним провадженням, недоліки роботи управління, не можуть кваліфікуватись, як порушення Присяги державного службовця.
Крім того, відповідачем не було зазначено, чи враховувались показники ефективності роботи управління/позивача при проведенні щорічного оцінювання державного службовця, зокрема, і працівників відділу та чому саме було обрано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, а не було застосовано більш м'яке стягнення.
Частинами 1, 2 ст. 74 Закону № 889-VIII, визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Підсумовуючи, суд дійшов висновку про те, що як дисциплінарним провадженням, так і у поданні Дисциплінарної комісії не встановлено обґрунтованих фактів чи обставин вчинення саме позивачем дій/допущення бездіяльності та неналежне здійснення керівництва та організації роботи, та не зазначено, якої істотної шкоди дії позивача завдали охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб.
Суд вважає, що фактично на позивача покладено відповідальність за результати роботи управління, які могли бути допущені конкретними його працівниками, які були відповідальними за відповідний напрямок роботи, проте без належного дослідження дій/рішень позивача, що сприяли їх можливому допущенню, а також, так і не доведено наявність підстав для висновку про порушення позивачем Присяги державного службовця, та обґрунтованості та пропорційності застосування до позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення. Також, відповідачем не було враховано і проаналізовано результати роботи управління в контексті того, що до травня 2023 року позивач на робочому місці була не значний проміжок часу, що підтверджується табелями обліку робочого часу, а з 01.05.2023 взагалі відсутня на роботі.
Суд вважає, що висновки відповідача про наявність в діях начальника управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС у м. Києві ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України № 889-VIII, є безпідставними та недоведеними.
Щодо посилань сторони позивача на допущення процедурних порушень під час проведення дисциплінарного провадження, суд звертає увагу на таке.
Так, позивач звертає увагу на те, що вона отримала лист з невідомої електронної скриньки (інформація відсутня в розділі контакти інтернет ресурсу ГУ ДПС у м. Києві), а також електронний документ сформовано з порушенням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг, втім, на переконання суду, вказані доводи є необґрунтованими, позаяк, вказані листи направлені під час здійснення дисциплінарного провадження стосовно начальника управління по роботі з податковим боргом ОСОБА_1 , а саме; від 18.04.2024 № 354/26-15-02-02-12 (запрошення на засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у м. Києві) та від 23.04.2024 № 377/26-15-02-02-12 (повідомлення про внесення подання за результатами розгляду Дисциплінарною комісією дисциплінарних справ ГУ ДПС). Зазначені листи підписані Головою Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ ГУ ДПС Сметаніним А.В.
Щодо надсилання електронних листів від 18.04.2024 № 354/26-15-02-02-12 та від 23.04.2024 № 377/26-15-02-02-12 з електронної скриньки, відомості про яку не розміщенні на інтернет-ресурсі ГУ ДПС, слід звернути увагу на те, що електронна поштова скринька (kiev.personaI@tax.gov.ua), з якої направлені листи ОСОБА_1 та про яку зазначає позивач, створена в ГУ ДПС відповідно до Положення про порядок використання електронної пошти Державної податкової служби України з доступом до мережі Інтернет, затвердженого наказом ДПС від 28.11.2019 № 186 (зі змінами), та використовується посадовими особами ГУ ДПС виключно для виконання своїх службових завдань і посадових обов'язків. Стосовно того, що зазначені листи не містять КЕП (кваліфікованого електронного підпису) та/або печатки, що не дає можливості ідентифікувати автора, суд зауважує, що система електронного документообігу ГУ ДПС (далі - СЕД) функціонує з урахуванням вимог, зокрема Законів України № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг», зі змінами (далі - Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами.
Так, наказом ГУ ДПС у м. Києві від 05.02.2021 № 209 «Про порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державних службовців Головного управління ДПС у м. Києві шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку» (зі змінами), затверджено Порядок фіксації доведення інформації або документів до відома державних службовців Головного управління ДПС у м. Києві, шляхом використання засобів телекомунікаційного зв'язку.
Судом досліджено, що 18 квітня 2024 року о 16 год. 40 хв. було складено протокол № 112-ПДІ про доведення інформації/документів до відома державного службовця, а саме, що було надіслано ОСОБА_1 інформацію щодо часу, дати та місця засідання Дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного управління ДПС у м. Києві для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження з додатком - копією запрошення від 18.04.2024 № 354/26-15-02-02-12.
23 квітня 2024 року, о 16 год. 47 хв. було складено протокол № 118-ПДІ про доведення інформації/документів до відома державного службовця, а саме, що було надіслано ОСОБА_1 інформацію про дату внесення керівнику Головного управління ДПС у м. Києві подання про результати розгляду дисциплінарної справи та необхідність надання письмових пояснень керівнику Головного управління ДПС у м. Києві з додатком - копією повідомлення від 23.04.2024 № 377/26-15-02-02-12.
Тож, у діях відповідача в цій частині, не вбачається порушень вимог чинного законодавства під час доведення інформації державному службовцю - начальнику управління по роботі з податковим боргом ГУ ДПС Бурцевій Н.А., зокрема під час надсилання листів від 18.04.2024 № 354/26-15-02-02-12 та від 23.04.2024 № 377/26-15-02-02-12, тому доводи позовної заяви в цій частині відхиляються.
Втім, суд бере до уваги доводи сторони позивача про те, що за приписами ч. ч. 4, 5 ст. 74 КАС України, дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні. Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. У даному випадку, станом на 30.04.2024 позивач перебувала у відпустці, при цьому, що останнім робочим днем її було 28.04.2023.
Доводи відповідача фактично зводяться до відсутності порушень у процедурі проведення службового розслідування та до доведення фактів вчинення позивачем проступків, викладених в акті службового розслідування, однак такі доводи не спростовують висновків суду про недоведеність в діях позивача саме порушення Присяги державного службовця.
За наявності висновку суду про відсутність у спірному наказі посилань на вчинення позивачем порушення, яке можна кваліфікувати, як порушення нею Присяги державного службовця, судом такі доводи не приймаються в якості таких, що підтверджують законність звільнення позивача з посади.
Крім того, при розгляді даної справи суд також враховує додаткові письмові пояснення позивачки від 10.03.2025, в яких вона наводить контраргументацію відносно доводів податкового органу, які були викладені у доповідній записці від 29.03.2024 та надних на виконання вимог ухвали суду від 21.11.2024 податковим органом документів.
У своїх поясненнях позивач зазначає, що відповідачем надано перелік на 3720 боржників, а не 4868 як вказує відповідач, що свідчить про невідповідність висновків податкового органу, викладених у доповідній записці.
Крім того, відповідно до абз 3 ч.1 п.59.1 ст.59 ПК України, податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто законодавець чітко встановив межу, коли контролюючий орган може вживати заходи стягнення, а саме коли сума боргу перевищує 3060,00 грн.
З наданого переліку, по яким, на думку відповідача, відсутні справи боржників вбачається, що борг від 3060,00 грн мають приблизно 930, і серед них відсутні ТОВ «Іонія», ФОП ОСОБА_7 , ТОВ «Лавістон», ТОВ «Портал груп», про яких зазначено в доповідній записці від 29.03.2024.
Також щодо безпосереднього переліку боржників варто зазначити, що останні є в більшій частині платниками єдиного податку І та ІІ групи, яким надано право не сплачувати єдиний внесок.
Щодо встановлених порушень вимог пункту 3 розділу IV Порядку № 610, позивач у своїх поясненнях звернула увагу суду на таке.
Відповідач вказує, що податковим керуючим не сформовано та не направлено платникам податків 5 545 податкових вимог та рішення про опис майна у податкову заставу, разом з тим, в наведеному переліку не зазначено сум заборгованості, що позбавляє позивача навести аргументи по сумі боргу.
Проаналізувавши список боржників, можна дійти висновку, що більшість боржників є платником єдиного податку 2-ї групи, та мають право не сплачувати нараховані автоматично зобов'язання, оскільки при сумі заборгованості менше 3060,00 грн податкова вимога не формується і як наслідок рішення про опис майна у податкову заставу не приймається, примусові заходи стягнення не здійснюються.
Крім того, відпрацювання боржників з сумою заборгованості до 3060,00 грн здійснюється підрозділами адміністрування податків та центрів обслуговування платників шляхом інформування (телефонування) без залучення підрозділів по роботі з податковим боргом.
Щодо боржників за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року та копії актів опису у податкову заставу з витягами про реєстрацію обтяжень по платникам податків, позивач у поясненнях звертає увагу на таке.
Відповідачем надано перелік боржників 99 боржників за період 2022 - 9 місяців 2023 року, та відповідні акти опису майна у податкову заставу, які було складено після встановлених порушень.
Позивач наголошує, що детальний аналіз кожного боржника можна здійснити тільки при наявності повної інформації, а саме дати виникнення заборгованості, її розмірів, і чи дійсно не вживались заходи пов'язані з забезпеченням виконання такими платниками податків податкового обов'язку по сплаті податкового боргу. Разом з тим, не щодо всіх боржників з переліку наявна повна інформація, що позбавляє можливості позивача надати детальні пояснення.
Щодо переліку боржників за період 2022 рік - 9 місяців 2023 року по яким не сформовано позовні заяви про стягнення податкового боргу з зазначенням періоду та підстав виникнення податкового боргу, позивач надає пояснення та звертає увагу на таке.
Проаналізувавши наданий відповідачем перелік боржників можна дійти висновку, що твердження відповідача не знайшли свого підтвердження, позаяк, позивач позбавлений можливості подати до суду:
- у справах погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій (АТ «БАНК СІЧ»);
- у справах де заборгованість є безнадійною (ДП «Укрветсанзавод»);
- у справах де борг неузгоджений (ТОВ «ОПТТОРГ-15»).
При цьому суд звертає увагу, що вказані додаткові пояснення позивача відповідачем належним чином не спростовані, контраргументів представником відповідача не наведено та матеріали справи таких доказів не містять.
За наведеного, суд дійшов висновку, що доводи відповідача щодо неналежного виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, за наслідком розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що наказ Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України від 30.04.2024 № 15-дс є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду та підлягають задоволенню.
Відповідно до правил частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відомостями квитанції наявної в матеріалах справи.
Відтак, враховуючи задоволення позову, суд дійшов висновку, що сума судового збору в розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України від 30.04.2024 № 15-дс.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 березня 2025 р.