Справа № 726/3636/24
Провадження №2/726/32/25
Категорія 40
(заочне)
10.03.2025 м. Чернівці
Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Байцар Л. В., за участю секретаря судового засідання Житарь С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У листопаді 2024 року ТОВ «Споживчий центр» звернулися до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування якого вказувало, що 02.01.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) №02.01.2022-100001372, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 гривень, строком на 42 дні. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка - 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ».
Також зазначав, що відповідачем 02.01.2022 року, електронним цифровим підписом підписано Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6 000 гривень, а отже акцептовано умови Договору.
При цьому, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі та надало грошові кошти, однак ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 12.02.2022 року, утворилась заборгованість у розмірі 12 720 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 гривень, та по процентам в розмірі 6 720 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
На підставі вищевикладеного, посилаючись на умови договору, позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №02.01.2022-100001372 у розмірі 12 720 гривень, а також судовий збір в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 21.11.2024 р. було відкрито провадження та призначено справу до розгляду.
У поданому позові позивач вказав, що у разі неявки представника позивача в судове засідання просив справу слухати без його участі та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідно до вимог ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Справа слухалась у відсутності відповідачки, яка не з'явилася в судове засідання незважаючи на те, що належним чином була повідомлена судом про час та місце розгляду справи за адресою її зареєстрованого місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення на сайті. Про причини своєї неявки суд не повідомила і не подала відповідної мотивованої заяви про відкладення розгляду справи.
Крім того, у встановлений строк відповідачем не було подано заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом, а також відзиву.
Згідно ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Оскільки відповідачка, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила та не направила відзиву, а представник позивача не заперечував проти розгляду даної цивільної справи за відсутності відповідачки, в судовому засіданні постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною першою ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно вимог ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1, 2 п.1 ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, тощо. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З матеріалів справи убачається, що 02.01.2022 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено Кредитний договір (оферти) №02.01.2022-100001372.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 гривень, строком на 42 дні. Ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка - 2% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ».
02.01.2022 року, ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 6 000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Відповідно до довідки - розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 02.01.2022-100001372, у позичальника ОСОБА_1 , існує заборгованість яка складається із 6 000 гривень - основний борг; 12 720 грн., - проценти. Проценти по кредиту нараховані за період з 02.01.2022 року по 12.02.2022 року.
Також умовами Договору передбачено, що Кредитор зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти.
Так, пунктом 3.2.Договору передбачено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника
За користування кредитом пунктом 4.4. Договору визначено, що Сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує Проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором.
У відповідності до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Разом з тим, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином своїх зобов'язань за договором не виконала, у зв'язку з чим, у неї виникла заборгованість.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Із урахуванням наведених вище обставин та вимог закону, суд вважає, що заявлені товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» позовні вимоги до ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесенні останнім судові витрати, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі та доказів наявності підстав для звільнення відповідачки від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст.509,512-514, 516, 526, 530, 536, 549, 550, 610, 625, 629, 641, 644, 1047, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.12, 13, 76-83, 89,141, ч.2 ст.247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284,ч.4ст.287,ч.2ст.288,ст.ст.289,352,354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ 37356833, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А) заборгованість за Кредитним договором №02.01.2022-100001372 від 02.01.2022 року у розмірі 12 720 (дванадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судовий збір в розмірі 2 422 гривень
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його вручення до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці відповідно до вимог п. 15.5 Розділу ХІІІ ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Головуючий суддя Л. В. Байцар