майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"14" березня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/46/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Тимошенка О.М.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу без повідомлення учасників
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод"
до Фізичної особи-підприємця Бахтіарова Михайла Віталійовича
про стягнення 144354 грн .
Зміст позовних вимог та заперечень.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 144354,00 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання умов Договору №198 від 27.05.2024, відповідно до ст.231 ГК України, з яких: 30729,00 пені, 16275,00 грн. 7% штрафу, 97350,00 грн. 20% штрафу.
У клопотанні про зменшення штрафних санкцій Фізична особа-підприємець Бахтіаров Михайло Віталійович позов визнав, просив зменшити до 80% штрафні санкції. Клопотання грунтується на тому, сума штрафних санкцій вища ніж ціна договору, що є непропорційно до наслідків правопорушення та є непомірним тягарем для відповідача; позивач не надав доказів понесення збитків, у зв'язку з простроченням поставки продукції; порушення зобов'язань відбулося не з вини відповідача , а внаслідок артилерійських і авіаційних обстрілів м.Херсон окупаційними військами російської федерації з Лівобережжя Херсонщини, що завадило здійснити поставку, оскільки продукцію відповідач мав намір придбати у приватної фірми "Ліон Плюс", яке знаходиться у м.Херсон, по Договору поставки №28/05/24 від 28.05.24; а вчервні 2024 значно посилилися обстріли на лівому березі р.Дніпро, що завадило відповідачу та його постачальнику своєчасне виконання зобов'язань. Крім того відповідач у клопотанні відзначив, що позовні вимоги є обгрунтованими, оскільки узгоджуються з умовами укладеного договору, фактичними обставинами справи та документами, які підтверджують наявність таких обставин. Відповідач просить, на підставі ст.130 ГПК України, вирішити питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, у зв'язку з визнанням відповідачем позову (а.с.69).
У запереченнях на клопотання відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" , зазначило, що уклавши спірний договір, відповідач повинен був з урахуванням можливих змін та ускладнень, усвідомлюючи, що неналежне виконання договірних зобов'язань в частині вимог до якості та своєчасності поставки продукції, яка використовується на виконання державних контрактів, укладених позивачем із Міністерством оборони України, у період воєнного стану, негативно впливає на обороноздатність держави, що може спричинити тяжкі наслідки для життя та здоров'я людей, у разі несвоєчасного або неякісного забезпечення Збройних Сил України військовою технікою. Поставка неякісних комплектуючих для ремонту військової техніки є неприпустимою в умовах збройної агресії проти України. За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України, підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності (а.с.108).
Рух справи.
10.01.2025 до суду надійшла вказана позовна заява.
Ухвалою від 14.01.25 суд відкрив провадження у справі №906/46/25 за вказаною позовною заявою та вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
04.02.25 до суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Бахтіарова Михайла Віталійовича про зменшення штрафних санкцій на 80%.
13.02.2025 до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача від Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (а.с.108).
Встановлені судом обставини.
27.05.2024 між Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (покупець/позивач) та Фізичною особою підприємцем Бахтіаровим Михайлом Віталійовичем (постачальник/відповідач) укладено Договір №198 (а.с.7), відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується передати у власність, а Покупець - прийняти й оплатити Продукцію, вказану у Специфікаціях (далі - Продукція), на умовах та в строки, передбачені Договором.
Згідно п. 1.2. Договору, Постачальник гарантує, що стосовно Продукції відсутні права третіх осіб, пов'язаних з її наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні, з інтелектуальною власністю, тощо. Інші вимоги до Продукції визначаються у Специфікації.
Пунктом 1.3. Договору передбачено, що Продукція, що поставляється за Договором, використовується Покупцем на виконання Договорів, Державних Контрактів, укладених з Міністерством оборони України та договорами з іншими державними замовниками у сфері оборони для проведення відповідного ремонту військової техніки.
Згідно п. 2.2. Договору, якість, комплектація, пакування й маркування Продукції повинні відповідати нормам, чинним стандартам (ТУ, ГОСТ, технічною документацією) для даного виду Продукції. Постачальник гарантує, що Продукція, яка є предметом поставки за Договором, придатна для використання за призначенням та повністю відповідає умовам Договору, щодо якості та номенклатури.
Якість Продукції, що є предметом Договору, перевіряється відділом технічного контролю Покупця, результати перевірки оформляються Актом вхідного контролю, на кожну окрему партію Продукції, згідно п. 2.4. Договору.
Положеннями п. 3.1. Договору передбачено, що поставка Продукції здійснюється силами та за рахунок Постачальника, можливо через Перевізника, на склад в місці знаходження Покупця (або на інших умовах, обговорених Сторонами), в строки/терміни, встановлені Сторонами у відповідній Специфікації.
Датою виконання Постачальником зобов'язань, щодо строків поставки Продукції, є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі на Продукцію, що визнана придатною для подальшого використання за призначенням на підставі Акту вхідного контролю.
Відповідно до п. 3.3. Договору, передача Продукції від Постачальника Покупцю здійснюється з оформленням Акту приймання-передачі в двох примірниках (Додаток №3 до Договору). На підставі Акту вхідного контролю партія Продукції, що відповідає заявленій якості, зазначається в Акті приймання-передачі, як така, що прийнята Покупцем.
Продукція, що за результатами вхідного контролю визнана такою, що не відповідає умовам Договору в частині якості, зазначається в Акті приймання-передачі окремо та вважається не поставленою.
На Продукцію, що за результатами вхідного контролю визнана такою, що не відповідає умовам Договору в частині якості (непридатною для подальшого використання за призначенням), Сторонами складається Акт повернення продукції.
Заміна неякісної продукції проводиться Постачальником упродовж 15 календарних днів з дня отримання Акту вхідного контролю (п. 2.5. Договору).
Відповідно до положень Специфікації №1 від 27.05.2024 (а.с.16), яка є невід'ємною частиною Договору, на поставку узгодженої Сторонами продукції, постачальник зобов'язувався поставити продукцію за цінами та на умовах даної специфікації:
- Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 360 штук, за ціною 750 грн., на загальну суму 270000,00грн.
Пунктом 3 Специфікації №1 від 27.05.2024 визначено, що продукція, що поставляється за даною Специфікацією, повинна бути: не нижче 2 категорії, технічно справною, придатною для використання за призначенням.
Пунктом 4 Специфікації №1 від 27.05.2024 визначено термін поставки продукції - упродовж 5-ти календарних днів з моменту підписання Специфікації - до 31.05.2024.
31.05.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №2016 від 03.06.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №01 від 30.05.2024 була поставлена продукція, яка визнана придатною для використання (видаткова накладна №РН-00036 від 25.06.2024): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 50 штук.
За результатами вхідного контролю якості, решта продукції була визнана неякісною (непридатною для використання), а саме: Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 113 штук.
Неякісна продукція була повернута постачальнику по Акту повернення продукції №01 зв від 13.06.2024.
13.06.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №2197 від 20.06.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №02 від 12.06.2024 була поставлена продукція, яка визнана неякісною (непридатною для використання): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 310 штук.
Неякісна продукція була повернута постачальнику по Акту повернення продукції №02зв від 25.06.2024.
10.07.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №2536 від 22.07.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №3 від 08.07.2024 була поставлена продукція, яка визнана неякісною (непридатною для використання): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 18 штук.
Неякісна продукція була повернута постачальнику по Акту повернення продукції №03зв від 25.07.2024.
29.07.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №2753 від 02.08.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №29/1 від 27.07.2024 була поставлена продукція, яка визнана придатною для використання (видаткова накладна №РН-00052 від 05.08.2024): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 24 штук.
12.08.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №2932 від 14.08.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №12/01 від 10.08.2024 була поставлена продукція, яка визнана придатною для використання (видаткова накладна №РН-00060 від 14.08.2024): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 114 штук.
За результатами вхідного контролю якості, решта продукції була визнана неякісною (непридатною для використання), а саме: Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 6 штук.
Неякісна продукція була повернута постачальнику по Акту повернення продукції №16БХ1 від 08.10.2024.
28.08.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №4032 від 03.09.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №4 від 26.08.2024 була поставлена продукція, яка визнана неякісною (непридатною для використання): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 172 штук.
Неякісна продукція була повернута постачальнику по Акту повернення продукції №25БХ2 від 10.09.2024.
19.09.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №4250 від 20.09.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №5 від 17.09.2024 була поставлена продукція, яка визнана неякісною (непридатною для використання): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 24 штук.
Неякісна продукція була повернута постачальнику по Акту повернення продукції №37БХ4 від 25.09.2024.
19.09.2024, відповідно до Акту вхідного контролю №4248 від 20.09.2024 по Акту приймання-передачі Продукції №6 від 17.09.2024 була поставлена продукція, яка визнана неякісною (непридатною для використання): Пара плунжерна сб327-07-01 у кількості 6 штук.
Неякісна продукція була повернута постачальнику по Акту повернення продукції №36БХЗ від 25.09.2024.
Таким чином, в порушення положень п. 6.1. Договору, п. 4 Специфікації №1, зобов'язання з поставки Пари плунжерної сб327-07-01 були виконані частково , поставлено у строк та належної якості лише 50 одиниць, решта 310 одиниць були поставлені неналежної якості та були повернуті, як наслідок продукція у кількості 138 одиниці поставлено на заміну повернутої несвоєчасно, а решта 172 одиниці були повернуті та не замінені.
Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність згідно положень Договору та законодавства України. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Згідно, п. 7.3. Договору, у разі поставки Продукції неналежної якості та/або номенклатури. Постачальник сплачує Покупцеві штраф в розмірі 20% від вартості Продукції неналежної якості. Доказом підтвердження поставленої Продукції, яка не відповідає умовам Договору в частині якості та номенклатури, є Акт вхідного контролю Покупця, що складається за результатами прийняття продукції по якості.
З огляду на порушення договірних зобов'язань зі сторони відповідача, позивач направив відповідачу Вимогу сплатити штрафні санкції №02/9278 від 04.12.2024 у розмірі 127650 грн., у строк 7 днів з моменту отримання Вимоги (а.с.43).
ФОП Бахтіаров М.В. штрафні санкції не сплатив, що стало підставою для звернення з позовом до суду про стягнення 30729,00 пені, 16275,00 грн. 7% штрафу, 97350,00 грн. 20% штрафу. .
Висновки суду та норми права.
За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частиною 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 6.2. Договору, передбачено, що передача Продукції неналежної якості, не у встановленій кількості спричиняє правові наслідки, передбачені Договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Положеннями ч. 2 ст. 22 ГК України визначено, що суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.
ТОВ "ЖБТЗ" відноситься до суб'єктів господарювання державного сектора економіки та внесено до Реєстру (перелік) суб'єктів господарювання державного сектору економіки (державних підприємств, їх об'єднань, дочірніх підприємств та господарських товариств, державна частка у статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків), що підтверджується інформацією на офіційному сайті Фонду державного майна України.
Аналогічні положення щодо належності Товариства до суб'єктів господарювання державного сектора економіки закріплені у пункті 1.3 Статуту ТОВ "ЖБГЗ", затвердженого наказом АТ "Українська оборонна промисловість" (правонаступник Державного концерну "Укроборонпром") від 18.03.2024 №180, яким передбачено, що єдиним засновником та учасником ТОВ "ЖБТЗ" є держава в особі Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" (а.с.50).
Враховуючи наведені правові норми, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором №198 від 27.05.2024,перевіривши розрахунки пені та штрафу, суд вважає їх нарахування правильними та такими, що підлягають стягненню з відповідача в сумі 30729,00 пені та 16275,00 грн. 7% штрафу.
Що стосується нарахованих 20% штрафу у розмірі 97350,00 грн. то суд вважає їх нарахування невірним, оскільки вони обраховані на всі поставки продукції, яка була повернута, у кількості 649 штук.
Виходячи з того, що згідно Специфікації №1, загальна кількість продукції , яка мала бути поставлена у строк до 31.05.2024, становить 360 штук, поставлено без зауважень 50 штук, решта 310 шт. продукції поставлялися декілька разів, виявлялася неякісною та поверталася, тому 20% штрафу може нараховуватись з кількості продукції, яка мала бути поставлена, однак була повернута, у зв'язку з невідповідністю якості.
310штук х 750 грн.= 232500грн.х20%=46500грн. штрафу.
Таким чином, 20% штрафу за поставку неякісного товару становить 46500,00 грн.
За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги позивача визнав, однак просив зменшити їх розмір на 80%.
Клопотання грунтується на тому, сума штрафних санкцій вища ніж ціна договору, що є непропорційно до наслідків правопорушення та є непомірним тягарем для відповідача; позивач не надав доказів понесення збитків, у зв'язку з простроченням поставки продукції; порушення зобов'язань відбулося не з вини відповідача , а внаслідок артилерійських і авіаційних обстрілів м.Херсон окупаційними військами російської федерації з Лівобережжя Херсонщини, що завадило здійснити поставку, оскільки продукцію відповідач мав намір придбати у приватної фірми "Ліон Плюс", яке знаходиться у м.Херсон, по Договору поставки №28/05/24 від 28.05.24; а в червні 2024 значно посилилися обстріли на лівому березі р.Дніпро, що завадило відповідачу та його постачальнику своєчасно виконати зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 ГК України надає право суду у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, зменшити розмір цих санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукуючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягуються в разі порушення такого зобов'язання.
При цьому, ні у зазначеній нормі, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови Верховного Суду від 16.03.2021 у справі № 922/266/20).
Зменшення неустойки (штрафу, пені) є протидією необґрунтованого збагачення однією з сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення штрафу направлене на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагенту на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
В постанові Верховного Суду від 11.07.2023 у справі №903/486/22 викладена правова позиція про те, що визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
У відзиві відповідач посилається на те, що продукцію для поставки позивачу по Договору №198 від 27.05.2024 він мав придбати у третьої особи (Приватна фірма "Ліон Плюс") , з якою 28.05.2024 уклав договір поставки №28/05/24. Однак вказана фірма знаходиться у м.Херсон, який потерпає від масованих атак з боку російської федерації, що зробило неможливим виконання зобов'язань за договором поставки.
Згідно п. 1.2. Договору, Постачальник гарантував, що стосовно Продукції відсутні права третіх осіб, пов'язаних з її наймом, знаходженням у власності, заставі, користуванні.
Підписавши Договір та скріпивши його відбитком своєї печатки відповідач фактично вчинив дії, які свідчать про те, що він погодився з викладеними у Договорі умовами.
У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Натомість, станом на день підписання Договору №198 від 27.05.2024, в порушення умов даного договору, ФОП Бахтіаров Михайло Віталійович не мав у власності продукції, яку зобов'язався поставити позивачу, що свідчить про введення позивача в оману, який розраховував на порядність, добросовісність відповідача, та на своєчасне здійснення ним поставки якісної продукції, яка до того ж використовується у сфері оборони для проведення ремонту військової техніки (п.1.3 договору), про що знав відповідач.
Суд не приймає виключною обставиною для зменшення штрафних санкцій посилання відповідача на затримку поставки товару з вини іншої особи, оскільки правовідносини з іншою юридичною особою перебувають за межами договору №198 від 27.05.24.
Як свідчать матеріали справи, третю частину продукції, на яку розраховував позивач, відповідач так і не поставив.
Також суд критично ставиться та не вважає коректним прохання відповідача зменшити розмір штрафних санкцій, у зв'язку з відсутністю у позивача збитків, з огляду на предмет поставки за договором про закупівлю за державні кошти - продукція для проведення ремонту військової техніки, яка необхідна для збереження життя і здоров'я людей через військову агресію російської федерації проти України.
Згідно висновку Касаційного господарського суду викладеного у постанові від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду.
Судом встановлено, що відповідачем не надано належних доказів неможливості виконання зобов'язання внаслідок настання форс-мажорних обставин, зокрема сертифікат про форс-мажорні обставини, виданий Торгово-промисловою палатою України.
Відтак, враховуючи вищенаведене, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.
Відповідно до ст. ст. 13,73,74,77 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 93504,00 грн., з яких: 30729,00 пені, 16275,00 грн. 7% штрафу, 46500,00 грн. 20% штрафу. Вимога про стягнення 50850,00грн. 20% штрафу не підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду спору, з відповідача на користь позивача належить стягнути 1961,36 грн. судового збору.
Відповідач просив повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, у зв'язку з визнанням позову відповідачем, на підставі ст.130 ГПК України.
Відповідно до ст.130 ч.1ГПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Клопотання відповідача про зменшення розміру розміру штрафних санкцій суд розцінює як невизнання ним позовних вимог, тому ст.130 ГПК України в даному випадку не підлягає застосуванню.
Керуючись статтями 129, 236,237, 238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бахтіарова Михайла Віталійовича ( АДРЕСА_1 ; код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський бронетанковий завод" (12441, Житомирська область, Житомирський район, селище Новогуйвинське, вул.Дружби народів,1; код 07620094) - 30729,00 пені, 16275,00 грн. 7% штрафу, 46500,00 грн. 20% штрафу, 1961,36 грн. судового збору.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимоги про стягнення 50850,00грн. 20% штрафу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 14.03.25
Суддя Тимошенко О. М.
Віддрукувати:
1- в справу
- позивачу до ЕК
2- відповідачу рек. з повідом.