1Справа № 335/1318/25 3/335/598/2025
05 березня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Макаров В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли із Бердянського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
03.02.2025 о 15 год. 05 хв., в м. Запоріжжі, по пр. Соборному, біля будинку 214, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом KIA RIO, державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці так і у закладі охорони здоров'я гр. ОСОБА_1 ухилився шляхом відмови. Проводилась відео фіксація на бодікамеру 002053. Від керування транспортним засобом відсторонений. Про повторність попереджений. Правопорушення вчинено двічі протягом року.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, узв'язку з чим працівниками Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення ААД № 179493 від 03.02.2025 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судові засідання двічі не з'явився, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи від останнього на адресу суду не надходило.
З огляду на положення ст. 268 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи, що ОСОБА_1 достовірно був обізнаний про знаходження в суді справи про адміністративне правопорушення відносно нього та повинен був проявляти зацікавленість у результатах її розгляду, однак до суду не з'явився, зацікавленості про стан справи не виявив, тому суд вважає можливим розглядати справу у його відсутності, що не суперечить вимогам ст. 268 КУпАП та не порушує гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод - право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується дослідженими доказами у їх сукупності, а саме: рапортом інспектора ВРПП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, старшого лейтенанту поліції Проценко Р.О.; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.02.2025; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; довідкою про повторність скоєння адміністративного правопорушення, старшого інспектора САП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, капітана поліції Надолоб О., відповідно до якої ОСОБА_1 протягом року за порушення ст. 130 КУпАП адміністративному стягненню піддавався двічі, а саме: рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 04.04.2024, ЄУН 337/955/24 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, штраф у сумі 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років, та рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 04.07.2024, ЄУН 335/6558/24 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, з накладенням на нього стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 15 діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 років; оптичним диском з відеозаписом з камери працівника поліції.
Згідно п. 2.5. ПДР, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Виконання вищевказаного пункту 2.5. Правил дорожнього руху (щодо проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку) є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 статті 130 КУпАП.
Даних щодо неправомірності дій поліцейських під час документування та оформлення матеріалів відносно ОСОБА_1 судом не встановлено.
Окрім того, ОСОБА_1 будь-яких заяв щодо спростування протоколу про адміністративне правопорушення не надав.
Частиною 3 ст. 130 КУпАП зазначено, що дії, передбачені ч. 1 ст. 130 КУпАП, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України без врахування характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до положень частини першої ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
При призначенні виду та розміру стягнення враховується характер і обставини вчиненого діяння, характер допущених порушень Правил дорожнього руху, який систематично здійснює порушення правил дорожнього руху даного виду, жодних висновків не робить, особа порушника та приходить до висновку про наявність підстав для застосування до особи адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, не знаходячи підстав для застосування додаткового стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, так як транспортний засіб, яким керувала особа не є приватною власністю порушника.
Згідно довідки старшого інспектора САП Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області, капітана поліції Надолоб О, транспортний засіб на якому ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення на праві приватної власності належить іншій особі.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь Держави. Будь-яких даних про те, що останній підлягає звільненню від судового збору на підставі Закону України «Про судовий збір», - матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст. 1, 40-1, 221, 279, 284, 287, 294, 130 ч. 3 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним і піддати стягненню за ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років, без конфіскації транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. на користь Держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Строк пред'явлення до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.О. Макаров