1Справа № 335/13677/24 2/335/790/2025
05 березня 2025 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води,
16.12.2024 Концерн «Міські теплові мережі», в особі представника Стандартюк О.В., через систему «Електронний суд», звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої водив загальній сумі 38494,13 грн.
Відповідно до статуту підприємства, основною метою діяльності Концерну «Міські теплові мережі» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності позивача та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу позивача.
Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій, її збут та інше.
Правовідносини між позивачем та споживачем в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 21.07.2005 № 630 та від 21.08.2019, № 830, Положеннями про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.11.2018, № 315 про затвердження «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг» та іншими нормативно-правовими актами України.
Позивач по відношенню до Відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем комунальних послуг, а саме, з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії.
Обов'язок споживача сплачувати за житлово-комунальні послуги закріплений у Житловому кодексу УРССР (ст.ст. 64, 67, 68).
Квартира АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 знаходиться на території Вознесенівського району м. Запоріжжя, тому Позивач звертається саме до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовною заявою.
Згідно пункту 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 за № 630, які діяли під час виникнення спірних правовідносин з 01.12.2018 по 31.10.2021, споживач зобов'язаний оплачувати послуги в установлені договором строки.
З 01.11.2021 між Позивачем та Відповідачем укладений типовий індивідуальний договір № 135723129 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
02.10.2021 на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі» опубліковано типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.
Загальна сума боргу за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання та теплової енергії за період з 01.12.2018 по 31.08.2024 становить 38494,13 грн.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться квартира Відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалюваного сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалюваний сезон в м. Запоріжжя.
На підставі викладеного, представник Позивача просить суд стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь Позивача заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір №135723129) за період з 01.12.2018 по 31.08.2024 на загальну суму 38494,13 грн. Стягнути з Відповідача ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судові витрати у розмірі судового збору 2422,40 грн.
Ухвалою суду від 20.12.2024, у справі за вказаним позовом відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив провести судовий розгляд без участі позивача. Заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи в порядку, визначеному ЦПК України. Зокрема, копія ухвали про відкриття провадження у справі та судові виклики до суду були направлені поштою за зареєстрованим місцем проживання, проте конверти повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином.
В судові засідання ОСОБА_1 двічі не з'явилася, причини неявки не повідомила, відзив на позов не подала, заперечень щодо розгляду справи в спрощеному порядку також подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача до суду не надходило, відтак з урахуванням заяви позивача про відсутність заперечень проти винесення судом заочного рішення, суд вважає за можливим здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
В силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою.
Згідно Статуту Концерну «Міські теплові мережі», предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, її розподілення для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут, тобто Концерн «Міські теплові мережі» є виконавцем послуг з централізованого опалення та підігріву гарячої води.
Система теплопостачання квартири Відповідача є загальнобудинковою, від'єднання від централізованого опалення не проводилось, тому послуги відповідачу надавались постійно і в повному обсязі.
Концерн «Міські теплові мережі» по відношенню до відповідача, як споживача послуг, являється виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 393347938 від 03.09.2024 ОСОБА_1 є власником 1 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, за відомостями заступника начальника управління-начальника відділу документування та реєстрації фізичних осіб управління у сфері державної реєстрації Швець О. від 18.12.2024 № 06.4-06/02/17782, які надійшли до суду 19.12.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 з 09.12.2019 по теперішній час.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1). Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2). У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням (ч. 3).
02.10.2021 Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії було опубліковано на офіційному веб-сайті Концерну «Міські теплові мережі».
Відповідно до п. 1, 2, 4 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на сайті Концерну «Міські теплові мережі».
З 01.11.2021 між Позивачем та Відповідачем укладений типовий індивідуальний договір № 135723129 про надання послуги з теплової енергії, послуги гарячої води.
Встановлено, що позивач у період з 01.12.2018 по 31.08.2024 надав на адресу: АДРЕСА_2 послуги на загальну суму 48752,32 грн. Загальна сума оплат: 10258,19 грн. Субсидія 0,00 грн. Заборгованість за період з 01.12.2018 по 31.08.2024 становить 38494,13 грн., що підтверджується Довідкою фахівця зі збуту теплової енергії відділу договірної роботи Концерну «Міські теплові мережі» Гогуля Г., розрахунком суми позову.
Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до житлового будинку в якому знаходиться квартира Відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалюваного сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалюваний сезон в м. Запоріжжя.
З 1 травня 2019 року введено в дію Закон України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги», яким Закон України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» визнано таким, що втратив чинність.
Відповідно до ч. 1 статті 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Законом визначено, зокрема нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникатимуть у процесі надання та споживання цих послуг, передбачено різні моделі договірних відносин у сфері комунальних послуг, а також визначено особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Частина 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає обов'язки індивідуального споживача, серед яких в т.ч.: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом (п. 1); оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5); дотримуватися вимог житлового та містобудівного законодавства під час проведення ремонту чи реконструкції житла (іншого об'єкта нерухомого майна), не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг (п. 8).
Відповідно до ч.1 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.
Постановою КМУ №1022 від 08.09.2021 року внесено зміни до Постанови Кабінету міністрів «Про затвердження правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» № 830 від 21.08.2019, у тому числі, щодо публічних договорів приєднання.
Відповідно до ч. 5. ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», (індивідуальний) споживач, це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання», споживач теплової енергії фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Теплова енергія це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.
Згідно з абз. 8 п. 2 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, централізоване опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормальної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Виходячи із змісту ст.ст. 67,68 ЖК Української РСР, наймачі (власники) квартир зобов'язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання гарячої води та опалення.
Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Відповідач в даному випадку є споживачем житлово-комунальних послуг, які надаються йому за зареєстрованим місцем постійного проживання.
Послуги з опалення квартири не відносяться до тих, які не надаються виключно мешканцям житла, а одночасно забезпечують утримання житла в належному стані, тож відповідачі в даному випадку є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.
Як передбачено п. 18, 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
За приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначає ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 81 ЦПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Відповідачу надавався строк на надання до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, але відзив до суду не надходив.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач не спростував наданий Позивачем розрахунок суми позову, хоча такий процесуальний обов'язок передбачений ст.ст. 12, 13 ЦПК України.
Отже, перевіривши наданий Позивачем розрахунок суми позову, суд визнає його правильним, а також враховує, що наданий позивачем розрахунок Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, а також не надано альтернативного розрахунку.
Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Аналізуючи надані по справі докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу у розмірі 38494,13 грн. підлягає стягненню з Відповідача у повному обсязі, оскільки при вирішенні спору по суті суд враховує вимоги ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідач в судові засідання з'явився, не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, не надав письмового відзиву на позов та не надав суду жодних доказів, якщо у нього такі малися, що спростовують доводи позивача і надані ним докази в обґрунтування позовних вимог, а тому суд, на підставі наявних у справі доказів, прийшов до переконання про можливість задоволення позову у повному обсязі.
Крім того, у відповідності зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, з Відповідача на користь Позивача також необхідно стягнути сплачений при подачі позову до суду судовий збір у загальній сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268, 274, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, заборгованість за надану послугу з централізованого опалення та гарячого водопостачання, з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (особовий рахунок, договір №135723129) за період з 01.12.2018 по 31.08.2024 на загальну суму 38494,13 грн., перерахувавши на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 32121458.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Концерну «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, на розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 32121458, судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Концерн «Міські теплові мережі», ЄДРПОУ 32121458, юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя вул. Героїв полку «Азов», б.137.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, до Запорозького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, протягом тридцяти днiв з дня його проголошення до Запорiзького апеляційного суду через Орджонікідзевський суд м. Запоріжжя.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силi за результати апеляційного розгляду справи.
Суддя В.О. Макаров