25.11.10 Справа № 13/136-10.
за позовом: прокурора Сумської області в інтересах держави в особі
1. Охтирської районної державної адміністрації
2. В'язівської сільської ради
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» в особі філії Нафтогазовидобувного управління «Охтирканафтогаз»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління державної земельної інспекції Головного управління Держкомзему у Сумській області
про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 74 грн. 33 коп.
Суддя Лиховид Б.І.
За участю секретаря судового засідання Ейсмонт М.О.
Представники:
Від 1-го позивача: Мариненко О.Ю.
Від 2-го позивача: не з'явився
Від відповідача: Єфіменко Л.І., Плотніков С.І.
Від третьої особи: Литовченко Г.Ф., Бредіхіна Р.О.
Прокурор: Яковенко В.В.
Суть спору: прокурор у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0859 га на території В'язівської сільської ради Охтирського району Сумської області; стягнути з відповідача на користь В'язівської сільської ради Сумської області шкоду у розмірі 74,33 грн.
Представник відповідача подав клопотання № 24юр-1/10402 від 13.10.2010 р., в якому просить залишити позов без розгляду, посилаючись на те, що прокурор не мав права звертатися до суду в інтересах В'язівської сільської ради, оскільки відповідно до ст.. 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво в суді виключно інтересів громадянина або держави у випадках визначених законом, а В'язівська сільська рада не є органом, уповноваженим державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідач подав відзив № 24юр-1/10404 від 13.10.2010 р., в якому просить відмовити у позові, посилаючись на те, що відповідач вживає всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на належне оформлення права користування земельною ділянкою у відповідності до приписів закону. Крім того, відповідач вважає, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та її використання не за цільовим призначенням спростовується матеріалами справи. Також відповідач просить врахувати, що акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 230 від 22.07.2010 р., на який прокурор посилається в обґрунтування позовних вимог, був складений з порушенням Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 25.12.2003 р. № 312.
Прокурор подав до суду лист № 05/1-28-02/24 від 05.11.2010 р. з обґрунтуванням правомірності звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі райдержадміністрації та сільської ради.
Представник відповідача подав заяву № 24 юр-1/11448 від 08.11.2010 р., в якій просить суд застосувати позовну давність до вимог, заявлених у позові та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Від третьої особи надійшло до суду письмове обґрунтування, в якому третя особа підтримує позов прокурора.
Представник відповідача подав доповнення до відзиву № 24юр-1/11452 від 08.11.2010 р.
24.11.2010 року до суду надійшло письмове обґрунтування позиції у справі третьої особи, згідно з якою третя особа підтримує позов прокурора.
У судове засідання 25.11.2010 року представник першого позивача подав обґрунтування своєї позиції у справі, згідно з якою просить задовольнити позовні вимоги та вважає, що перебіг позовної давності для звернення до суду з даним позовом починається з моменту встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки та її нецільового використання компетентним органом, а саме Управлінням державної земельної інспекції в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 230 від 22.07.2010 р. Крім того, вважає заперечення відповідача такими, що не стосуються предмету спору по даній справі.
У судове засідання 25.11.2010 р. прокурор подав лист № 05/1-28-02/24 від 24.11.2010 р. з обґрунтуванням звернення до суду в межах строків позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача, відповідача, третьої особи та прокурора, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Щодо заяви відповідача № 24 юр-1/11448 від 08.11.2010 р. про застосування позовної давності, то господарський суд вважає, що підстави для її застосування відсутні, оскільки, як свідчать матеріали справи, прокурор, за позовом якого розглядається дана справа, дізнався про обставини, які стали підставою для звернення до суду, за наслідками проведеної у порядку нагляду перевірки у липні 2010 року.
Як вбачається з матеріалів справи, прокурор звернувся до суду з позовом про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0859 га на території В'язівської сільської ради та про стягнення з відповідача на користь В'язівської сільської ради шкоди в розмірі 74,33 грн.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що відповідач самовільно зайняв земельну ділянку і користується нею без правовстановлюючих документів, а в силу ст.. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
На підтвердження факту використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, прокурор посилається на акт обстеження земельної ділянки від 22.07.2010 р. № 11/0077 та акт перевірки дотримання вимог чинного законодавства від 22.07.2010 року № 230.
Як свідчать матеріали справи, працівниками Управління Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 230 від 22.07.2010 р., в якому зазначено, що ними була проведена планова перевірка стану використання земельних ділянок, в результаті якої встановлено, що на території Бугруватської, Кардашівської, В'язівської сільських рад Охтирського району Сумської області, ВАТ «Укрнафта» НГВУ «Охтирканафтогаз» та структурні підрозділи самовільно та не за цільовим призначенням використовують земельні ділянки під розміщення, обслуговування та облаштування нафтогазовидобувних свердловин площею 9,3242 га земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, а саме: В'язівська сільська рада - під'їзна дорога до свердловини № 189 (площею 0,0859 га).
15.09.2010 року головним державним інспектором відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства Управління Держземінспекції Головного управління Держкомзему у Сумській області Гордієнко К.Ю. при перевірці додержання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки державної форми власності на території В'язівської сільської ради під розміщення та обслуговування свердловини № 189 (проектна дорога) було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення № 0116 відносно начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею близько 0,0859 га (угіддя-рілля) під розміщення та обслуговування свердловини № 189.
15.09.2010 року головним державним інспектором винесено припис № 209, яким зобов'язано начальника НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта» ОСОБА_1 у 30-денний термін вжити заходи щодо усунення порушень ст..ст. 125, 126 Земельного кодексу України шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, а 17.09.2010 року винесено постанову № 97 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850,00 грн.
Як свідчать матеріали справи, вказана постанова скасована постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11.10.2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держкомзему у Сумській області, третя особа - головний державний інспектор відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства Управління Держкомінспекції Головного управління Дрежкомзему у Сумській області Гордієнко К.Ю. щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення (1 том, а.с.137).
Крім того, як вбачається з даної постанови, судом встановлено, що в зазначеній постанові № 97 про накладення адміністративного стягнення не доведено того, що розмір самовільно зайнятої земельної ділянки становить саме 0,0859 га, відсутні докази про те, до якої саме категорії земель відноситься дана самовільно зайнята земельна ділянка. Також зазначено, що при складанні акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 230 від 22.07.2010 р. Головним управлінням Держкомзему у Сумській області було допущено порушення п.п. 4.1, 5.5, 5.6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Відповідно до ст.. 9 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються, зокрема, шляхом проведення перевірок.
Процедуру планування та проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 р. № 312, згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель та її територіальні органи.
В обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог відповідач посилається на те, що складений Акт перевірки суперечить вказаному Порядку № 312.
Відповідно до п. 4.1 Порядку № 312 державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ними осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ними осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків.
З матеріалів справи вбачається, що перевірка була проведена з порушенням п. 4.1 Порядку № 312 без присутності власника чи користувача земельної ділянки або уповноважених ними осіб.
Що стосується зазначення в акті як присутнього головного маркшейдера НГВУ «Охтирканафтогаз» ОСОБА_2., який відмовився від підписання складеного акту № 230 від 22.07.2010 р., то слід зазначити, що в акті відсутні будь-які дані щодо повноважень цієї особи. Крім того, відповідач заперечує складання будь-яких актів в ході чи за результатами перевірки та пред'явлення його до підписання ОСОБА_2
Таким чином, акт не відповідає вимогам п. 5.5 Порядку № 312.
У матеріалах справи відсутні докази надсилання акту керівнику відповідача, що суперечить п. 5.3 Порядку № 312.
В порушення п. 5.4 Порядку вказаний акт не відповідає встановленій формі: у ньому не вказано категорію земель та склад угідь, цільове призначення земель, які використовуються підприємством, не вказані обставини порушення земельного законодавства та суть порушення.
В акті не наведено план-схему місця розташування земельної ділянки, чим не дотримано вимог п. 5.6 Порядку.
Суд ухвалами від 14.10.2010 року та від 09.11.2010 року зобов'язував третю особу - Управління державної земельної інспекції Головного Управління Держкомзему у Сумській області подати довідку щодо правового статусу земельної ділянки - автопід'їзду до свердловини № 189, яка знаходиться на території В'язівської сільської ради.
Представник третьої особи вимог ухвал суду не виконав, у судовому засіданні 25.11.2010 року зазначив, що згідно з актом обстеження земельної ділянки № 11/0077 від 22.07.2010 року, спірна земельна ділянка належить до державної форми власності.
Зазначені обставини свідчать, що з боку осіб, які проводили перевірку були допущені порушення розділів 4 та 5 Порядку № 312.
Крім того, як свідчать матеріали справи, свердловина № 189 Західно-Рибальського родовища розміщена на землях В'язівської сільської ради, а не Бугруватської, як зазначено в Акті № 11/0077 від 22.07.2010 р.
Відповідно до ст.. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
За таких обставин, акт № 230 від 22.07.2010 р. з урахуванням ст..ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України не є належним доказом по справі, оскільки складений з порушенням вимог зазначеного вище законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.. 151 Земельного кодексу України та Порядку вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 427 від 31.03.2004 р., відповідач 23.12.2003 р. звернувся до Охтирської районної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на вибір земельної ділянки під будівництво розвідувальної свердловини № 189 Західно-Рибальського родовища.
Розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 34 від 20.01.2004 р. відповідачу було надано дозвіл на підготовку матеріалів погодження місця розташування розвідувальної свердловини № 189 Західно-Рибальського родовища.
26.03.2004 р. комісійно було підписано Акт вибору земельної ділянки під будівництво розвідувальної свердловини № 189 Західно-Рибальського родовища. Відповідно до вказаного Акту вибору передбачено виділення НГВУ «Охтирканафтогаз» 2,5 га ріллі для проведення розвідувальних робіт свердловини № 189 на території В'язівської сільської ради на 3 роки, в тому числі за рахунок земель загального користування в межах території В'язівської сільської ради проектується автопід'їзд по польовій дорозі з розширенням її до 10 метрів.
Вибір зазначеної земельної ділянки було погоджено Рішенням В'язівської сільської ради дванадцятої сесії двадцять четвертого скликання від 25.02.2004 р. «Про погодження висновку місця розташування розвідувальної свердловини № 189 Західно-Рибальського родовища НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта», Розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 414 від 19.07.2004 р. «Про затвердження матеріалів погодження місця проведення розвідувальних робіт свердловиною № 189 Західно-Рибальського родовища».
Розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 491 від 21.09.2006 р. ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду для розташування та обслуговування експлуатаційної свердловини № 189 Західно-Рибальського родовища на території В'язівської сільської ради Охтиського району.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ВАТ «Укрнафта» (НГВУ «Охтирканафтогаз») для технічного обслуговування та експлуатації свердловини № 189 Західно-Рибальського родовища був погоджений рішенням шостої сесії п'ятого скликання В'язівської сільської ради від 25.10.2006 р., розпорядженням голови Охтирської районної державної адміністрації № 354 від 27.06.2007 р.
Як свідчать матеріали справи, 05.07.2007 року між Охтирською районною державною адміністрацією та ВАТ «Укрнафта» в особі НГВУ «Охтирканафтогаз» був укладений договір № 1187-ОР тимчасового використання земельної ділянки, відповідно до якого відповідач тимчасово використовував та використовує земельну ділянку площею 0,0859 га на території В'язівської сільської ради для проведення буріння та обслуговування свердловини № 189 Західно-Рибальського родовища. Договір діяв до 01.05.2008 р.
В подальшому між сторонами був укладений договір від 26.12.2008 р. № 7-ОР про надання права тимчасового зайняття земельної ділянки, відповідно до умов якого перший позивач погодив відповідачу тимчасове використання вказаної земельної ділянки площею 0,0859 га до 31.12.2009 р.
На виконання умов договорів користування земельною ділянкою відповідачем за період з 2007-2010 р.р. сплачувалась до місцевого бюджету В'язівської сільської ради плата, розмір якої був погоджений сторонами у вищевказаних договорах, що підтверджується копіями платіжних доручень (1 том, а.с. 94-129).
З врахуванням норм Земельного кодексу України відповідачеві надано право ініціювати одержання земельної ділянки в користування, а розгляд цього питання та прийняття відповідного рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний забезпечити відповідний повноважний державний орган. Отже, обов'язок щодо оформлення правовстановлюючих документів на використання земельної ділянки, згідно з вимогами чинного земельного законодавства України, покладається на відповідний повноважний державний орган, який приймає рішення щодо розпорядження земельною ділянкою.
Наведені вище докази свідчать про вжиття з боку відповідача всіх передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на оформлення права користування земельною ділянкою.
Відповідно до п. 4.1.1 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. № 04-06/15 «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо.
Наявні у справі рішення Охтирської районної державної адміністрації та В'язівської сільської ради, якими погоджено матеріали вибору земельної ділянки під будівництво свердловини № 189 на території В'язівської сільської ради, договори на право тимчасового користування земельною ділянкою, здійснення оплати за користування земельними ділянками відповідно до умов договору, спростовують твердження прокурора щодо самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки та використання її не за цільовим призначенням.
Відповідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд вважає, що доводи прокурора спростовуються зібраними у справі доказами, позовні вимоги як стосовно звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, так і стосовно стягнення шкоди є необґрунтованими, тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У позові відмовити.
СУДДЯ (підпис) Б.І. ЛИХОВИД
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повне рішення складено 29.11.2010 року.
Суддя