ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/6223.03.10
Суддя Курдельчук І.Д., розглянувши без виклику представників стягувача, боржника та органу ДВС матеріали скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішення господарського суду міста Києва від 14.11.08 у справі №41/62
за позовом Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"
до Міністерства оборони України
про стягнення 120230,54 грн.
за позовом Міністерства оборони України
до Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи"
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 13 440, 60 грн.
Представники
від скаржника: Шимова А.З. дов.№1288 від 25.02.2010
від заінтересованих осіб: не з'явились
На розгляд Господарського суду міста Києва подано скаргу стягувача на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні рішення Господарського суду міста Києва №41/62 від 08.01.09 та виконавчого документу -наказу Господарського суду міста Києва №41/62.
Скарга мотивована фактичною відмовою в наданні матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення та не вчиненням жодної дії визначеної Законом України «Про виконавче провадження»направленої на виконання рішення Господарського суду міста Києва №41/62 від 08.01.09 та виконавчого документу -наказу Господарського суду міста Києва №41/62.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" до Міністерства оборони України про стягнення 120230,54 грн., в тому числі 92359, 28 грн. - боргу, 15939, 82 - пені, 10621, 32 - інфляційних втрат, 1310, 12 грн. - 3 % річних, 1202, 31 грн. - державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 02.06.08 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.06.08 року.
Ухвалою суду від 27.06.08 залучено до участі у справі Державне казначейство України в якості 3-ї особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
17.07.07 до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп'ютерні системи”про стягнення штрафних санкцій в розмірі 13 440, 60 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2008 року прийнято зустрічний позов Першого заступника військового прокурора Центрального регіону України для спільного розгляду з первісним позовом.
Рішенням Господарського суду міста Києва №41/62 від 14.11.08 первісний позов задоволений частково, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп'ютерні системи”92359,28 грн. -боргу, 918,52 грн. -пені, 10436,60 грн. - інфляційних втрат, 1149,90 грн. - державного мита, 112,76 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу, у іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволений повністю, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп'ютерні системи”на користь Міністерства оборони України 6258,60грн. - пені, 7182,00 грн. - штрафу, 134,41 грн. державного мита та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
08.01.09 на виконання рішення суду, відповідно до ст.ст.115, 116 ГПК України, видано накази.
01.07.09 до Господарського суду міста Києва надійшло повідомлення і постанову ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві ВП № 11449937 з оригіналом наказу №41/62 про виконання рішення суду в частині зустрічного позову в добровільному порядку.
26.02.10 до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп'ютерні системи”на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №41/62 від 08.01.09, що призвело до невиконання цього наказу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва №41/62 від 27.02.10 скаргу призначено до розгляду на 04.03.10.
В судове засідання з'явився представник стягувача.
Через неявку боржника та представника органу ДВС розгляд скарги відкладений та викликано державного виконавця Роєнко Романа Володимировича в судове засідання.
В судове засідання 23.03.10 ні боржник , ні орган ДВС, ні державний виконавець ОСОБА_3 не з'явились.
Департамент ДВС Міністерства юстиції України подав заяву в якій клопочеться про відкладення розгляду справи з огляду на те, що департамент повідомлений про час та місце розгляду скарги менше ніж за сім днів.
Крім того, в заяві провідного спеціаліста відділу судового забезпечення ДДВС МЮУ Андреєвої Т.В. зазначено, що державного виконавця ОСОБА_3 звільнено із займаної посади.
Враховуючи, що неявка боржника та органу ДВС не перешкоджає розгляду скарги про що зазначалось в ухвалах господарського суду від 27.02.10 та 04.03.10, а також те, що всі учасники в т.ч. Департамент ДВС Міністерства юстиції України повідомлені про час і місце розгляду скарги завчасно, суд відхиляє клопотання про відкладення.
Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні скаржник підтримав доводи скарги і просив здійснити розгляд в даному судовому засіданні та задовольнити її.
Перед початком розгляду справи по суті представника стягувача ознайомлено з його правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.
Дослідивши скаргу та матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення скарги по суті, заслухавши пояснення представника стягувача, господарський суд -
Рішенням Господарського суду міста Києва №41/62 від 14.11.08 первісний позов задоволений частково, стягнуто з Міністерства оборони України на користь Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп'ютерні системи” 92359,28 грн. -боргу, 918,52 грн. -пені, 10436,60 грн. - інфляційних втрат, 1149,90 грн. - державного мита, 112,76 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу, у іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволений повністю, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп'ютерні системи”на користь Міністерства оборони України 6258,60грн. - пені, 7182,00 грн. - штрафу, 134,41 грн. державного мита та 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
08.01.09 на виконання рішення суду, відповідно до ст.ст.115, 116 ГПК України, видано накази.
26.05.09 Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України листом №6542-0-33-09-25/7 повідомив господарський суд міста Києва про відкриття виконавчого провадження від 20.05.09 №12924879 по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 08.01.09 № 41/62 про стягнення з Міністерства оборони України на користь Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" 92359,28 грн. -боргу, 918,52 грн. -пені, 10436,60 грн. - інфляційних втрат, 1149,90 грн. - державного мита, 112,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Вході розгляду скарги встановлено, що відповідно до положень ст.121-2 ГПК України, ст.13 Закону України «Про державну виконавчу службу», ст.85 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до господарського суду, яким виданий виконавчий документ.
За твердженням скаржника 18.01.10 державний виконавець ОСОБА_3. відмовився особисто прийняти від представника стягувача заяву № 144 від 18.01.10 про надання для ознайомлення матеріалів виконавчого провадження, надання інформації про вчинені виконавчі дії та їх результат, а також про накладення арешту на грошові кошти.
Приписи ст. 11-1 ч. 1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлюють право стягувача на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, подання додаткових матеріалів та клопотань, взяття участі у провадженні виконавчих дій, подання пояснень, доводів та міркувань, оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця з питань виконавчого провадження;
Частина 2 ст. 5 цього Закону, яка зобов'язує державного виконавця надати сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, розглянути заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання, а також здійснити необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом;
Пунктом 6.4. Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 р. N 2274/5, яка зобов'язує державного виконавця виконати документи без зазначення строку виконання не більше як за 30 календарних днів, у даному випадку до 25.02.2010р.
Направлена того ж дня заява поштою, і отримана державним виконавцем 24.01.10., протягом 30 днів, тобто до 26.02.10 не розглянута і не задоволена, матеріали виконавчого провадження для ознайомлення не надані і не надано мотивовану відмову.
Отже державним виконавцем порушені приписи вказаних норм.
Стаття 25 (ч. 2) вказаного Закону встановлює шестимісячний строк для проведення виконавчих дій по виконанню рішення, який обчислюється з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а ст. 121-2 ГПК України закріплює десятиденний строк для подання скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Слід вказати, що, шестимісячний строк для проведення виконавчих дій по виконанню рішення не є граничним, оскільки не поширюється на час відкладення провадження виконавчих дій, зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника на підставі ст. 25 ч. 2 Закону, а також може заново відраховуватись у випадку зведеного виконавчого провадження з моменту приєднання до нього останнього виконавчого документа на підставі п. 4.19.4 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.99 № 74/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 15.12.99 за № 865/4158.
Як зазначає скаржник 18.01.09 державний виконавець ОСОБА_3. усно повідомив, що у відношенні боржника нібито відкриті інші виконавчі провадження. Це є підставою для об'єднання у зведене виконавче провадження у відповідності до ст. 49 та відрахування нових строків виконання рішення суду, але чи було це виконане державним виконавцем стягувану не відомо.
Окрім того, порушення у даному випадку державним виконавцем ОСОБА_3 вищевказаного шестимісячного строку не є підставою для припинення здійснення ним виконавчих дій, оскільки ст. 25 ч. 1 Закону закріплює вичерпний перелік обставин, до настання яких державний виконавець зобов'язаний здійснювати виконавчі дії, а саме: закінчення виконавчого провадження згідно із ст. 37 Закону або повернення виконавчого документа стягувачу згідно із ст. 40 Закону або повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із ст. 40-1 Закону.
Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України, 12.10.06 № 29/156-03.
Скаржник вказує, що не має можливості з'ясувати чи закінчився шестимісячний строк для проведення виконавчих дій у цій справі.
Обов'язок державного виконавця щодо вчинення виконавчих дій не припиняється в останній день шестимісячного строку, а триває до настання обставин, передбачених у ст. 25 ч. 1 Закону.
Як стверджує скаржник на час подання скарги (26.02.10)та час її розгляду (23.03.10) не закінчене виконавче провадження у зв'язку з фактично повним виконанням рішення в порушення ст. 37 ч. 1 п. 8 Закону, і не повернув виконавчий документ стягувачу у зв'язку з відсутністю майна боржника, на яке може бути звернено стягнення, та безрезультатними заходами щодо розшуку такого майна в порушення вимог ст. 40 ч. 1 п. 2 Закону.
В судовому засіданні скаржник вказує, що державний виконавець відмовив йому 18.01.10 на усне клопотання та в період з 26.01.10 по 26.02.10 за письмовою заявою у наданні матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення, і департаментом не дотримано строк для проведення виконавчих дій.
Відповідно до ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.
При виконанні рішень про стягнення грошових коштів державний виконавець згідно зі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»у першу чергу звертає стягнення на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках і вкладах в установах банків та інших кредитних організаціях, а також на рахунки в цінних паперах у депозитаріях останніх, і лише за відсутності у боржника коштів і цінностей - на належне йому інше майно, за винятком того, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію; проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами; здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом, накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах.
Згідно до припису п 3.7.1. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюсту від 15.12.1999, № 74/5 державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до п.п.5.1.1 п 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюсту від 15.12.1999 № 74/5 Звернення стягнення на майно боржника полягає в його виявленні (шляхом надіслання запитів до органів державної податкової інспекції, банків, дорожньої автомобільної інспекції, бюро технічної інвентаризації, нотаріату тощо), описі, арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
Відповідно до п.п.5.1.2 п 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюсту від 15.12.1999 № 74/5 готівкові кошти, виявлені в боржника, вилучаються, про що державний виконавець складає акт. Вилучення проводиться за участю понятих; боржника, його представника (для юридичних осіб); представника або членів сім'ї боржника (для фізичних осіб). Акт складається у двох примірниках, перший залишається у виконавчому провадженні, другий - вручається боржнику під розписку в першому примірнику.
Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного робочого дня здається на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби для покриття витрат на проведення виконавчих дій та на покриття боргу за виконавчими документами, а також на повернення авансового внеску, якщо такий мав місце. Кошти, що залишилися після покриття всіх вимог стягувачів, повертаються боржникові. Виконавчий збір перераховується на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку інших надходжень спеціального фонду. Суми коштів, необхідних для покриття витрат на проведення виконавчих дій, направляються до спеціального реєстраційного рахунку для обліку інших надходжень спеціального фонду після винесення постанови про стягнення з боржника зазначених витрат.
Готівка в іноземній валюті у той самий строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій. При цьому, державний виконавець зобов'язує банк здійснити продаж і зарахувати кошти від продажу на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби протягом семи днів.
Положення п.п.5.1.3 п 5.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюсту від 15.12.1999 № 74/5 за наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних установах, на них накладається арешт, про що виноситься постанова державного виконавця (додаток 36).
У разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які потрібно звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача й не ускладнюють виконання рішення. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.
Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.
Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунку, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення.
Слід також зазначити, що в силу п.п. 2.1.4 п 2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Мінюсту від 15.12.1999 № 74/5 сторони та інші учасники виконавчого провадження мають право знайомитись з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження, заявляти відводи у випадках, передбачених Законом, оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження та користуватись іншими правами, наданими Законом.
Одним із заходів примусового виконання рішень згідно ст. 4 п. 1 Закону є звернення стягнення на майно боржника. Порядок здійснення виконавчих дій щодо звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника встановлений у ст. 50 Закону. А саме згідно ч. 1 цієї статті звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації, а згідно ч. 2 стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника.
Як вбачається з наданих стягувачем матеріалів, державним виконавцем не виконано обов'язків встановлених Законом України «Про виконавче провадження», що є порушенням положень цього Закону, зокрема господарський суд дійшов висновку, що Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України не виконав та порушив вимоги чинного законодавства, а саме:
- не здійснив своєчасно, неупереджено та у повному обсязі всіх необхідних заходів примусового виконання рішень та виконавчих дій, спрямованих на фактичне виконання рішення суду або встановлення неможливості виконання такого рішення, чим порушив ст. 5 ч. 1 Закону;
- не наклав арешт на грошові кошти боржника та не вимагав від матеріально відповідальних і службових осіб боржника відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження, що призвело до утруднення виконання рішення, чим порушив ст. 5 ч. З Закону;
- не здійснив належним чином обов'язки, щодо безспірного списання коштів з рахунків боржника, чим порушив вимоги Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України № 609 від 09.07.08.
- не вжив заходів, спрямованих на притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні вимог законодавства про виконавче провадження, що вказує на упередженість суб'єкта оскарження, чим порушив ст. 88 ч. 1 і 2 Закону;
- не надав можливості стороні виконавчого провадження ознайомитись з його матеріалами, що єж порушенням ст.11-1 Закону.
Належних і допустимих доказів на спростування скарги орган державної виконавчої служби та безпосередньо державний виконавець не надали.
Крім того, органом державної виконавчої служби не надано суду також доказів виконання наказу про стягнення з Міністерства оборони України на користь Закритого акціонерного товариства "Інформаційні комп'ютерні системи" 92359,28 грн. -боргу, 918,52 грн. -пені, 10436,60 грн. - інфляційних втрат, 1149,90 грн. - державного мита, 112,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на виконання рішення суду.
За таких обставин вказані бездіяльність державного виконавця щодо виконання судового рішення, а також не ознайомлення сторони виконавчого провадження з його матеріалами є неправомірними.
У разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Визнати неправомірною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, які полягли у невиконанні приписів Закону України «Про виконавче провадження»щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 41/62 від 08.01.09 та ознайомлення представника стягувача з матеріалами виконавчого провадження №12924879.
2. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України усунути порушення: ознайомити заявника з виконавчого провадження №12924879 у встановленому порядку та вжити заходів до виконання рішення Господарського суду міста Києва №41/62 від 08.01.09 та виконавчого документу - наказу Господарського суду міста Києва №41/62 в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження».
Суддя І.Д. Курдельчук