Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "25" листопада 2010 р. Справа № 15/1210
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді Кравець С.Г.
при секретарі Пастощук О.А.
за участю представників сторін
від позивача: Карпенко К.В. - представника за довіреністю № 107 від 07.07.2010р.,
від відповідача: не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" (м. Малин)
про стягнення 151353,23 грн.
Публічне акціонерне товариство "Банк Національний кредит" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" 151353,23грн., із яких 128000,00грн. заборгованості за кредитом, 17902,50грн. заборгованості за процентами, 4574,17грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо погашення кредиту, 876,56грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання щодо сплати процентів за використання кредиту.
18.11.2010р. до господарського суду від Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 15.11.2010р. відповідно до якої, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 148845,30грн., із яких 128000,00грн. - заборгованості за кредитом, 15500,27грн. заборгованості за відсотками, 4574,17грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 770,86грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків (а.с. 71-73).
Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 15.11.2010р.
Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №0350233 (а.с.70).
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.
Неявка представника відповідача в судове засідання та неподання ТОВ "Райагрошляхбуд" відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2008р. між Акціонерним комерційним банком “Національний кредит” (позивач/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Райагрошляхбуд” (відповідач/позичальник) було укладено кредитний договір № 55 (а.с. 11-12).
У відповідності з п. 1.1 Статуту Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (а.с. 30), ПАТ "Банк Національний кредит" є правонаступником по всіх правах та обов'язках Акціонерного комерційного банку "Національний кредит".
Згідно п. 2.1 кредитного договору №55, банк надає позичальнику кредит в сумі 260000 (двісті шістдесят тисяч) гривень на умовах, передбаченим цим договором, далі - кредит.
Кредит надається з наступним цільовим призначенням: на придбання основних засобів (п. 2.3 кредитного договору № 55).
Пунктом 3.1 кредитного договору № 55 від 15.02.2008р. сторони погодили, що кредит надається банком постачальнику у безготівковій формі шляхом перерахування коштів безпосередньо з позичкового рахунку позичальника №20737331180379, відкритого Банком у філії АКБ "Національний кредит" в м. Малині, МФО 311788, на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання зобов'язань по кредитному договору №55 від 15.02.2008р., було надано відповідачу кредит в сумі 253000,00грн. шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента відповідача, що підтверджується платіжним дорученням № 85 від 25.02.2008р. (а.с.82) та довідкою по рахунку (а.с. 25).
Таким чином, на виконання умов кредитного договору №55 від 15.02.2008р., позивачем фактично було надано відповідачу кредит в сумі 253000,00грн.
Відповідно до ч. 1 п. 2.2 кредитного договору №55, кредит погашається позичальником відповідно до графіка (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору. Дата остаточного повернення всієї суми кредиту - 15.02.2011року. Позичальник має право достроково повернути банку всю суму кредиту.
Додаток № 1 до кредитного договору № 55 містить графік погашення кредиту (а.с. 13).
Пунктом 3.2 кредитного договору сторони погодили, що відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 16% (шістнадцять відсотків) річних.
20.05.2008р. між сторонами було укладено договір №182 про внесення змін до кредитного договору № 55 від 15.02.2008р. відповідно до якого, пункт 3.2 кредитного договору № 55 викладено у наступній редакції:
“3.2 Відсотки за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 18 (вісімнадцяти) відсотків річних.” (а.с. 14).
Починаючи з 17.10.2008р., за погодженням сторін, що вбачається з листів (а.с.64,65,86), нарахування відсотків за користування кредитом було встановлено у розмірі 20% річних.
У відповідності з п. 3.3 кредитного договору № 55 від 15.02.2008р., нарахування банком відсотків починається з дати першої оплати розрахункових документів позичальника з позичкового рахунку по день повного погашення кредиту на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.
Згідно п.п. 3.4, 3.5 кредитного договору № 55, відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно за період з першого по останній день поточного місяця та сплачується позичальником на рахунок №20782331180379, відкритий в філії АКБ "Національний кредит" в м. Малин, МФО 311788, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, а при поверненні суми кредиту в повному розмірі - в день погашення заборгованості. У випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 цього договору строку погашення одержаного кредиту, позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 25 % (двадцять п'ять) відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п.3.3, 3.4 цього договору.
Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про договір позики, якщо інше не встановлено положеннями про кредитний договір і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частинами 1, 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Абзац 2 пункту 2.2 кредитного договору №55 від 15.02.2008р. визначає, що у разі несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом відповідно до п.3.4 цього договору, датою остаточного повернення всіх коштів за кредитним договором є шістдесятий календарний день від дня нарахування відсотків, що не сплачені у встановлений цим договором строк, але не пізніше дати кінцевого терміну повернення кредиту.
Як вбачається з наданої позивачем таблиці погашення кредиту, нарахування та сплати відсотків (а.с. 83-84), довідок по рахунку (а.с. 25-28) та виписок по особовому рахунку ТОВ "Райагрошляхбуд" (а.с.56-62), починаючи з січня 2010р. відповідач припинив сплачувати відсотки за користування кредитом та здійснювати погашення кредиту.
Зважаючи на погоджені п. 2.2 кредитного договору №55 від 15.02.2008р. умови щодо остаточного повернення всіх коштів за кредитним договором, у зв'язку з не сплатою відповідачем нарахованих за січень 2010 року відсотків за користування кредитом понад 60 календарних днів, строк повернення всіх коштів по кредитному договору настав 30.03.2010р. Проте, відповідач кредитні кошти отримані за договором №55 від 15.02.2008р. у повному обсязі в строк до 30.03.2010р. не повернув, нараховані відсотки за користування кредитом не сплатив.
Як вбачається з обґрунтованого розрахунком позивача (а.с.74, 83-84) та наявних в матеріалах справи виписок по особовому рахунку ТОВ "Райагрошляхбуд", станом на 09.08.2010р., у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по кредиту в сумі 128000,00грн. та заборгованість по відсоткам в сумі 15500,27грн. Зазначені суми заборгованості по кредиту та відсоткам позивач просить стягнути у заяві про зменшення розміру позовних вимог від 15.11.2010р. (а.с. 71-73).
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості по кредиту в сумі 128000,00грн. та заборгованості по відсоткам в сумі 15500,27грн., суду не надав.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Банк Національний кредит” в частині стягнення з відповідача 128000,00грн. заборгованості по кредиту та 15500,27грн. заборгованості по відсоткам обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Крім того, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача 4574,17грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 770,86грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Розглядаючи правомірність здійснених позивачем нарахувань пені, господарський суд враховує наступне.
Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно п. 5.1 кредитного договору № 55, за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе, згідно умов цього договору, зобов'язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.
За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та/або відсотків за неправомірне користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення, та нараховується щоденно (п. 5.3 кредитного договору № 55).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 3.7. кредитного договору № 55 сторони погодили, що у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником.
Як вбачається з доданого до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунку (а.с. 74), позивачем проведено нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 4574,17грн. за період з 01.01.2010р. по 09.08.2010р. та за несвоєчасну сплату відсотків в сумі 770,86грн. за період з 01.02.2010р. по 09.08.2010р.
Перевіривши проведені позивачем нарахування пені з урахуванням передбаченого сторонами у п. 3.7 договору порядку нарахування пені, а саме без обмеження його шести місячним строком, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 4574,17грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 770,86грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Проте, відповідач позовні вимоги не оспорив. Всупереч наведеній нормі та вимогам суду не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення основного боргу, відсотків за користування кредитом, пені, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню в повному обсязі. З Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" підлягає стягненню на користь позивача 128000,00грн. заборгованості по кредиту, 15500,27грн. заборгованості по відсоткам, 4574,17грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 770,86грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у відповідності до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.
На підставі ст. 525, 526, ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1054, ч.ч. 1,2 ст. 1056-1, ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Райагрошляхбуд" (11603, Житомирська область, м.Малин, вул. Українських повстанців, 32, ідентифікаційний код 03580073)
на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Національний кредит" (04053, м.Київ, вул. Тургенєвська, 52/58, ідентифікаційний код 20057663)
- 128000,00 грн. заборгованості по кредиту,
- 15500,27 грн. заборгованості по процентам,
- 4574,17 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту,
- 770,86 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків,
- 1488,45 грн. витрат по сплаті державного мита,
- 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Суддя Кравець С.Г.
Повний текст рішення підписано: "30" листопада 2010 року.
Віддрукувати:
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу (рек. з пов.)