Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "25" листопада 2010 р.Справа № 5/1059
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1 - дов.б/н від 15.09.10.
від відповідача: не з'явився
Розглянув справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Коростишів)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крцанісі-2007" (м. Тбілісі, Республіка Грузія)
про стягнення 10696,50 доларів США (за курсом НБУ 84395,38 грн.)
Розгляд справи продовжено за клопотанням сторони відповідно до ст.69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь заборгованості в сумі 10696,50 доларів США (за курсом НБУ 84395,38 грн.) згідно договору №6 від 25.06.08.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що відповідно до умов договору №6 від 25.06.08. позивач поставив відповідачу товар, за який останній не розрахувався. Зазначив, що вважає за можливе закінчувати розгляд справи, оскільки відповідач належно повідомлений про дату та час судового засідання.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився. Про причину неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Судом в засіданні суду досліджено матеріали справи, а саме: позовну заяву, розрахунок ціни позову, свідоцтво, договір №6 від 25.06.08., додаткову угоду від 27.06.08., рахунок-фактуру від 18.07.08., від 14.10.08., дублікати накладних, митні декларації, лист №12 від 07.04.10.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
25.06.08. між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Крцанісі-2007" (відповідач, покупець) укладено договір №6 (а.с.8). Згідно умов даного договору продавець зобов'язується по замовленню покупця продати блоки з природного каменю українських родовищ, а покупець в свою чергу зобов'язаний прийняти товар та оплатити його вартість в строки та на умовах, передбачених договором (п.3.1 договору).
Відповідно до п.2.2 та п.4.1 даного договору кількість товару по кожній відправці та ціна за 1 м. куб. зазначається в рахунку-фактурі до договору. Товар поставляється залізничним транспортом на умовах DAF-Іллічівськ.
Крім того, 27.06.08. між сторонами укладено додаткову угоду (а.с.9). Пунктом 1 даної угоди сторони погодили, що покупець зобов'язаний провести розрахунок за товар на протязі 10 днів після відправки товару.
Взяті на себе зобов'язання позивач виконав у повному обсязі. 31.07.08. відповідчу було відправлено товар згідно рахунку-фактури №1 від 18.07.08. на загальну суму 3213,00 доларів США (а.с.10), що підтверджується дублікатом накладної №33315671 від 31.07.08. (а.с.11) та митною декларацією №101000002/8/000968 від 31.07.08. (а.с.12)., а 17.10.08. позивач відправив відповідачу товар згідно рахунку-фактури №2 від 14.10.08. на загальну суму 7483,50 доларів США (а.с.13), що підтверджується дублікатом накладної №33315738 від 17.10.08. (а.с.14) та митною декларацією №101000002/8/001425 від 17.10.08. (а.с.15). Всього відповідачу було поставлено товар на суму 10696,50 доларів США (3213,00 дол.США + 7483,50 дол.США).
Відповідач свого обов'язку щодо розрахунку за отриманий товар не виконав.
Позивачем 28.04.10. відповідачу направлявся лист №12 від 27.04.10. з вимогою про оплату вартості поставленого товару (а.с.16). Проте, зазначену вимогу відповідач залишив без відповіді, розрахунок з позивачем не провів.
Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на час розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 10696,50 доларів США.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (ч.2 ст.509 ЦК України).
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів в підтвердження сплати вартості отриманого товару на суму 10696,50 доларів США суду не надав.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за поставлений товар в розмірі 10696,50 доларів США., оскільки вони є обгрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства та такими, що підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовільнити.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крцанісі-2007" (Республіка Грузія, м. Тбілісі, Русставське шосе 26-аб, кв.48)
на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідент.номер НОМЕР_1):
- 10696,50 доларів США - боргу;
- 844,00 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяБрагіна Я.В.
Дата підписання рішення: "30" листопада 2010 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.)
3 - відповідачу (рек. з повід.про вруч.)