Рішення від 16.11.2010 по справі 15/110-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "16" листопада 2010 р. Справа № 15/110-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Біленькій Ю.П.

за участю представників сторін

від позивача: Онопової О.О. - представника за довіреністю № 02-10/4201

від 10.11.2010р.,

від відповідача: не з'явився,

від прокуратури: Слівінського О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Бердичівської районної державної адміністрації (м.Бердичів)

до Приватного підприємства "АНІ - ВАН" (с. Сингаївка Бердичівського району)

про розірвання договору оренди землі

Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор в інтересах держави в особі Бердичівської районної державної адміністрації звернувся до господарського суду з позовом про припинення договору оренди землі від 24.11.2006р. в редакції від 30.10.2007р. шляхом його розірвання.

В судовому засіданні прокурор подав заяву від 16.11.2010р. про уточнення позовних вимог відповідно до якої, просить суд розірвати договір оренди земельної ділянки від 24.11.2006р. в редакції від 30.10.2007р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви прокурора від 16.11.2010р. підтримав. Зокрема зазначив, що відповідач не сплачує орендну плату та не здійснює використання орендованої земельної ділянки, що призводить до її заростання бур'янами.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Копія ухвали господарського суду Житомирської області про порушення провадження у справі від 09.09.2010р. та копія ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи від 05.10.2010р., які було направлено на зазначену прокурором у позовній заяві адресу: Житомирська область, Бердичівський район, с.Сингаївка, вул. Шевченка, 10, повернулися до суду з відміткою відділення зв'язку "за зазначеною адресою не існує".

Як вбачається з витягу з ЄДРПОУ (а.с.44), наданого Державним реєстратором виконавчого комітету Житомирської міської ради на запит господарського суду, станом на 12.010.2010р., Приватне підприємство "АНІ-ВАН" знаходиться за адресою: 13353, Житомирська область, Бердичівський район, с. Сингаївка, вул. Шевченка, б. 10.

Копія ухвали господарського суду Житомирської області від 29.10.2010р., направлена відповідачу на адресу: 13353, Житомирська область, Бердичівський район, с. Сингаївка, вул. Шевченка, б. 10, також повернулася до господарського суду з відміткою відділення зв'язку " за даною адресою не існує".

У пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. (з відповідними змінами) №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" вказано, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Неявка представника відповідача в судове засідання та неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2006р. між Бердичівською районною державною адміністрацією (позивач/орендодавець) та Приватним підприємством "АНІ-ВАН" (відповідач/орендар) було підписано договір оренди землі № 500 (а.с. 18).

30.10.2007р. між Бердичівською районною державною адміністрацією (позивач/орендодавець) та Приватним підприємством "АНІ-ВАН" (відповідач/орендар), було укладено договір оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. у новій редакції (а.с. 19-20).

25.12.2007р. договір оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. був зареєстрований у Бердичівському районному відділі Житомирської регіональній філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що вчинено запис за №0040720400109.

Згідно розділу 1 договору № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. "Предмет договору" сторони погодили, що орендодавець передає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення за рахунок невитребуваних паїв Скраглівської сільської ради Бердичівського району Житомирської області в кількості 41 паїв. Земельна ділянка виділена в натурі у встановленому законом порядку. В оренду передається земельна ділянка площею 136,3 га. Земельна ділянка передається в оренду по акту прийому-передачі, який оформляється в строк не пізніше семи днів з моменту набуття чинності даного договору.

По акту прийому-передачі об'єкту оренди до договору № 500 від 30.10.2007р., позивач 26.12.2007р. передав, а відповідач прийняв у фактичне тимчасове користування об'єкт оренди - земельну ділянку загальною площею 136,3га., розташовану за адресою: Житомирська область, Бердичівський район, с.Скраглівка за межами населених пунктів.

Пунктом 2.1 договору оренди земельної ділянки від 30.10.2007р. передбачено, що земельна ділянка передається в оренду з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з п. 2.2 договору оренди земельної ділянки від 30.10.2007р., даний договір дійсний з дати його реєстрації і діє протягом 5 років, згідно із розпорядженнями голови РДА № 602 від 17.11.2006 року та № 681 від 31.10.2007р.

Дострокове припинення дії договору або зміна його умов проводиться:

- за взаємною згодою сторін шляхом підписання уповноваженими представниками письмового тексту угоди про припинення дії договору або тексту доповнень та змін, що вносяться до договору;

- у випадку отримання власником Державного акту на право власності на землю;

- несплата орендної плати або невикористання об'єкту за цільовим призначенням;

- інше грубе порушення орендарем чинного законодавства чи умов договору.

Відповідно до п. 2.3 договору оренди земельної ділянки від 30.10.2007р., орендна плата за користування земельною ділянкою підлягає сплаті щоквартально не пізніше 10 числа наступного з звітним місяця та має бути сплачена до Скраглівської сільської ради. Розмір орендної плати становить - 336,23грн. за 1 пай в рік, що становить 1,5% від вартості паю за перший рік дії договору та 448,31грн. за 1 пай в рік (2% вартості паю) на послідуючий термін оренди.

Згідно з даним договором орендар зобов'язався, крім іншого, використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у пункті 2.1 цього договору, дотримуватись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; у відповідності з пунктом 2.3 цього договору, своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату (п.3.2 договору оренди земельної ділянки від 30.10.2007р.).

Умови зміни, припинення і розірвання договору оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. сторони визначили у п.4 договору. Однією з підстав розірвання договору, зокрема, є вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов'язків, передбачених договором.

Так, у відповідності з пунктом 4 договору оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. сторони визначили, що дострокове розірвання цього договору має здійснюватись за умови письмового попередження заінтересованої в цьому сторони, не пізніше ніж за 2 місяці. Будь-які зміни або доповнення до цього договору здійснюються у письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками сторін.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. належним чином не виконує. Зокрема зазначає, що відповідач не сплачує орендну плату та не використовує орендовану земельну ділянку за цільовим призначенням, що призвело до її забур'янення. У зв'язку з чим, прокурор просить розірвати укладений між Бердичівською районною державною адміністрацією та Приватним підприємством "АНІ-ВАН" договір оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р.

За твердженням позивача про факт невиконання відповідачем обов'язків за договором оренди земельної ділянки свідчить акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2010р., складений Відділом Держкомзему у Бердичівському районі Житомирської області, з якого вбачається, що відповідачем земельна ділянка не використовується, в порушення вимог ст. 96 Земельного кодексу України на орендованій земельній ділянці не здійснюються заходи по боротьбі з бур'янами (а.с.9).

Позивач вказує, що всупереч п.п.3.2., 2.3 договору оренди земельної ділянки, відповідач своєчасно не сплачує орендну плату.

В підтвердження факту порушення відповідачем умов договору, позивач надав довідку Скарглівської сільської ради № 46 від 27.04.2010р. (а.с.16), лист Бердичівської ОДПІ № 5554/9/18-00 від 06.04.2010р. (а.с.14 зворотній бік) та довідку Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.09.2010р. (а.с. 30).

Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора обґрунтовані та підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 629 цього Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Стаття 610 Цивільного Кодексу України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1 ч.1 ст.611 Цивільного Кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним слід вважати таке порушення договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення мети договору.

Земельним законодавством, з урахуванням специфіки відносин, які регулюються цим законодавством, більш конкретизовано підстави для припинення договору оренди землі.

Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених ст. ст. 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Так, ч.1 ст.24 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати.

Частиною 2 ст.24 Закону України "Про оренду землі визначено обов'язки орендаря земельної ділянки.

Пунктами "ґ" та "д" ст. 141 Земельного кодексу України передбачено примусове припинення у судовому порядку прав на земельну ділянку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та у разі систематичної несплати земельного податку або орендної плати.

В силу ч. 5 ст. 17 Закону України "Про плату за землю" несплата земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності виробниками сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами протягом року, іншими платниками - протягом півроку вважається систематичною і є підставою для припинення права користування земельними ділянками.

Таким чином, імперативні вимоги земельного, цивільного та господарського законодавства передбачають в якості підстави розірвання договору оренди земельної ділянки, систематичну несплату орендної плати.

Крім того, системний аналіз вказаних вище норм приводить до висновку, що закон пов'язує можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду з невиконанням сторонами обов'язків, передбачених укладеним між ними договором.

Статтею 291 Господарського кодексу України передбачено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст.34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Наданими позивачем доказами підтверджується, що відповідач у 2009 та 2010 роках орендну плату за договором оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. належним чином та у повному обсязі не сплачував.

Даний факт підтверджується, зокрема, довідкою Скарглівської сільської ради № 46 від 27.04.2010р. (а.с.16), листом Бердичівської ОДПІ № 5554/9/18-00 від 06.04.2010р. (а.с.14 зворотній бік) та довідкою Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції від 21.09.2010р. (а.с. 30).

Крім цього, господарським судом встановлено, що відповідачем порушено й умови договору оренди земельної ділянки щодо використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Даний факт підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 13.07.2010р., складеним Відділом Держкомзему у Бердичівському районі Житомирської області (а.с.9).

Порушення відповідачем, як користувачем земельної ділянки, своїх обов'язків щодо своєчасного і в повному обсязі сплати орендних платежів, позбавило отримувача (Скраглівську сільську раду) можливості отримати належні їй за договором оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. грошові кошти, що спонукало позивача звернутись до відповідача з пропозицією про розірвання договору оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. (листи-повідомлення №02-6/4188 від 25.12.2009р. та №02-6/1652 від 21.05.2010р., а.с.14,15).

Відповідач відповіді на вказані вище листи не надав, що стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Бердичівської районної державної адміністрації з позовом до господарського суду.

Також відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання укладеного з відповідачем договору оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р. є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у відповідності із ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 2 ст. 651 ЦК України, ст.ст. 188, 291 ГК України, ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Розірвати укладений між Бердичівською районною державною адміністрацією (13300, Житомирська область, м.Бердичів, пл. Соборна, 23, ідентифікаційний код 04053619) та Приватним підприємством "АНІ-ВАН" (13353, Житомирська область, Бердичівський район, с. Сингаївка, вул. Шевченка, б. 10, ідентифікаційний код 34065736) договір оренди земельної ділянки № 500 від 24.11.2006р. в новій редакції від 30.10.2007р.

3. Стягнути з Приватного підприємства "АНІ-ВАН" (13353, Житомирська область, Бердичівський район, с.Сингаївка, вул. Шевченка, б. 10, ідентифікаційний код 34065736)

- на користь Державного бюджету України - 85,00грн. державного мита (р/р 31118095700002 ГУДКУ у Житомирській області, ЄДРПОУ 22062319, МФО 811039, код 22090200, отримувач УДК у м.Житомирі);

- на користь Державного бюджету України - 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31217264700002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050003, символ звітності банку 264).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "19" листопада 2010 року.

Віддрукувати:

1- в справу, 2- позивачу,

3- відповідачу на адресу: 13353, Житомирська область, Бердичівський район, с. Сингаївка, вул. Шевченка, 10(рек. з пов.)

4,5- прокуратура

Попередній документ
12576203
Наступний документ
12576205
Інформація про рішення:
№ рішення: 12576204
№ справи: 15/110-Д
Дата рішення: 16.11.2010
Дата публікації: 03.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Орендні правовідносини; Інший спір про орендні правовідносини