Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "18" листопада 2010 р. Справа № 12/15-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Сікорської Н.А.
судді
за участю представників сторін
від позивача 1)Атаманчук А.П.- дов. № 199-Д від 19.10.10р. (в с/з 11.11.10р.)
2)Атаманчук А.П.- дов. № 07-978 від 29.12.09р. (в с/з 11.11.10р.)
від відповідача Онофрійчук А.І.- генеральний директор.
прокурор: Слівінський О.О.- посв. № 115.
розглянув справу за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України (м. Київ) в особі ДП "Укрриба" (м.Київ).
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СГФ"Інтеррибгосп" (с. Кримок Радомишльського району)
про визнання недійсними договору №07/08 від 01.04.08 та додатковоих угод, зобов'язання повернути майно
В судовому засіданні від 11.11.10р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 15:30 год. 18.11.10р.
Прокурором пред'явлено позов про визнання недійсними договору №07/08 від 01.04.08р., додаткових угод до нього та зобов'язання повернути майно.
Ухвалою господарського суду від 20.10.10р., на підставі поданого прокурором клопотання про заміну сторони у справі (а.с.48, т.2), позивача у справі - Міністерство аграрної політики України замінено його правонаступником - Державним комітетом рибного господарства України.
Прокурор в судових засіданнях підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях (а.с.115-116, т.1).
Представник позивача - ДП "Укрриба" в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві та письмових запереченнях (а.с. 23-27, 146-147 т.1; а.с.15-18, 69-72, т.2. ).
Представник позивача - Державного комітету рибного господарства, в судовому засіданні від 20.10.10р. заперечив проти позову, надав суду письмові заперечення (а.с.49-51).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову у повному обсязі. Письмового відзиву на позовну заяву не надав.
Спір вирішується, у відповідності до ст.75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами
Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представників сторін, господарський суд
Як зазначив у позовній заяві прокурор та вбачається з матеріалів справи, 01.04.08р. між ДП "Укрриба" (замовник, позивач) і ТОВ "Сільськогосподарська фірма "Інтеррибгосп" (зберігач, відповідач) був укладений договір зберігання з правом користування №07/08 (Договір, а.с. 6,7, т.1), згідно з п. 1.1, якого замовник передає, а зберігач приймає на зберігання з правом користування, згідно Акту приймання-передачі, нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), яке знаходиться на балансі ДП "Укрриба" та розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Кримок, с. Біла Криниця, Попільнянський район, с. Миролюбівка.
Відповідно до акту приймання-передачі від 01.04.08р. (а.с.9, т.1), який є невід'ємною частиною договору, та переліку №1 (а.с.8, т.1), позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання з правом користування нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди) - 6 виросних ставків, дноуглиблення р. Білка, 8 нагульних ставків, риборозплідник, став-розплідник (63га) та ріка в приймі р. Тетерів, яке розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Кримок, с. Біла Криниця, Попільнянський район, с. Миролюбівка.
З п.п. 1.3, 2.13 Договору вбачається, що майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності; обов'язком зберігача є надання звіту "1рг" про рибництво за 1 півріччя та "2рг" за рік та щомісячний звіт про вилов риби.
Прокурор просить визнати недійсним вказаний правочин, оскільки вважає, що спірний договір є удаваним правочином, який укладений з метою приховання справжнього предмета договору, яким є договір оренди земельної ділянки водного фонду, при укладанні якого не дотримані відповідні норми, які регулюють порядок укладання таких договорів оренди.
Зазначив, що основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, а плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором.
На думку прокурора, об'єктом спірного правочину є нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі ДП "Укрриба", а тому до даного правочину слід застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
У відповідності до вимог ст. 235 ЦК України, спірний Договір укладений з метою приховання справжнього предмета договору та уникнення відповідної процедури укладення договору оренди земельної ділянки, як це передбачено ст.124 Земельного кодексу України та ст.51 Водного кодексу України. При укладенні спірного договору були порушені вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації, а гідротехнічні споруди віднесені саме до таких об'єктів.
Зауважив, що приписами ст. 287 ГК України та ст. 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва. В порушення вимог Законів України "Про управління об'єктами державної власності", "Про оренду державного та комунального майна", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", глави 77 ЦК України, Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1995р. №629, розпорядження Кабінету України від 07.05.08р. №703-р "Питання укладення деяких договорів" при укладенні спірного договору не проводилась оцінка майна, що передається у користування, дозвіл Мінагрополітики та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області на передачу майна не надавало.
Державний комітет рибного господарства у письмових запереченнях (а.с. 49-51, т.2) вважає, що оскаржуваний договір зберігання з правом користування № 07/08 від 01.04.08р. укладений на законних підставах та є чинним.
ДП "Укрриба" у письмовому відзиві та письмових запереченнях (а.с. 23-27, 146-147 т.1; а.с.15-18, 69-72, т.2. ) пояснило, що договір зберігання з правом користування №07/08 від 01.04.08р., укладений з відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства, є чинним та діє до 01.04.2033р.
Зауважило, що за спірним договором передавалися гідротехнічні споруди, призначені для розведення риби, які знаходяться на певному об'єкті в ставках та перебувають у сфері управління Міністерства аграрної політики України та рахуються на балансі ДП "Укрриба". Самі споруди є державним майном і після змін в законодавстві 2005р. не можуть передаватись в оренду, тому це майно було передане на зберігання з правом користування.
Зазначив, що Державному підприємству "Укрриба" передано майно в оперативне управління, тому позивач вправі розпоряджатися майном на свій розсуд.
В обґрунтування відсутності необхідності отримувати дозвіл Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України на укладення спірної угоди, надав листи №10-25-4699 від 06.04.2004р. та №37-24-2-13/16354 від 02.12.04р.(а.с.77,78, т.2).
У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши надані в процесі її розгляду, пояснення представників сторін та інших учасників судового процесу, господарський суд дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.
Так, предметом розгляду даної справи є вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди державного майна, який сторони мали на увазі при підписанні удаваного правочину - договору зберігання з правом користування №07/08 від 01.04.08р., як такого, що укладений з порушенням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна" без отримання дозволу ФДМУ.
Перш за все слід зазначити, що спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України № 126/752 від 06.05.2003р. прийнято рішення щодо передачі до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених в процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства. Зазначене майно підлягало передачі на баланс ДП "Укрриба" (а.с.13-14, т.1).
Наказом Державного департаменту рибного господарства № 336 від 20.11.2003р. затверджено акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне господарство" від 22.08.2003р., на баланс ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання (а.с.32-34, т.1).
01.04.08р. між ДП "Укрриба" і відповідачем, стосовно саме вищевказаних гідротехнічних споруд, був укладений договір зберігання з правом користування №18/08 (далі - договір). При цьому, як зазначалося вище, укладення саме зазначеного договору було обумовлено неможливістю укладення договору оренди гідротехнічних споруд, в силу заборони Законом.
Відповідно до п. 2.2 Договору, за користування майном (згідно з Додатком №1 “Акт приймання-передачі державного майна”) зберігач зобов'язаний вносити плату щомісячно до 15 числа наступного місяця за звітним у розмірі 16330,00грн., в тому числі ПДВ, з врахуванням щомісячного індексу інфляції.
Згідно з п. 3.1 Договору зберігач має право користуватись переданим йому для зберігання майном на платній основі.
Відповідно до п. 4.1 Договору на замовника покладено обов'язок щомісячної оплати за відповідальне зберігання майна в розмірі, з врахування індексу інфляції, 10 грн., в тому числі ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.
Строк дії договору, відповідно до п. 6.1, визначений з 01.12.08р. по 01.12.2033р. (25 років).
Доказом передачі майна за Договором є акт приймання-передачі державного нерухомого майна від 01.04.08р., який є невід'ємною частиною договору (а.с.9, т.1).
Як свідчать матеріали справи (перелік №1 (а.с.8, т.1)), позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання з правом користування нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди) - 6 виросних ставків, дноуглиблення р. Білка, 8 нагульних ставків, риборозплідник, став-розплідник (63га) та ріка в приймі р. Тетерів, яке розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Кримок, с. Біла Криниця, Попільнянський район, с. Миролюбівка.
При цьому, в процесі розгляду справи, судом було встановлено, що згідно додаткових угод до Договору (а.с.10-11, т.1), з користування відповідача було вилучено державне майно (гідротехнічні споруди) - виросний ставок №5 інв.№1533; днопоглиблення р. Білка, інвентарний №1536, розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Кримок та Житомирська область, Радомишльський район в межах земель Кримоцької сільської ради.
За загальним правилом ч.3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України закріплено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з приписами статті 944 Цивільного кодексу України, зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Таким чином, даною нормою передбачається, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).
Натомість, п.п. 1.3, 2.2 договору зберігання з правом користування №18/08 від 01.04.08р. передбачено використання майна, переданого на зберігання, для здійснення господарською діяльності з метою риборозведення з оплатою за користування у розмірі 16330,00 грн. щомісячно.
Проаналізувавши умови спірного договору зберігання з правом користування №07/08 від 01.04.08р., укладеного між ДП "Укрриба" і ТОВ "Сільськогосподарська фірма "Інтеррибгосп" та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що оспорювана прокурором угода є удаваним правочином. Прихованим правочином є правочин оренди майна, оскільки основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором (пункти 2.2 та п. 4.1 договору).
З огляду на зазначене, безпідставні посилання позивача ДП "Укрриба" на те, що спірний договір є договором зберігання, за яким зберігачу надано право користуватися річчю, переданою йому на зберігання поклажодавцем.
Оскільки при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала їх внутрішня воля і який вони насправді вчинили.
Відповідно до ч. 2 ст. 235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Відповідно до п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 28.04.1978р. "Про судову практику у справах про визнання правочинів недійсними" з подальшими змінами, у тому разі, коли такий правочин суперечить законові, суд постановляє рішення про визнання недійсним укладеного сторонами правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочину, який вони мали на увазі.
Враховуючи, що об'єктом договору №07/08 від 01.04.08р. є нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі ДП "Уркриба", про що вказано в п. 1.1 договору, то до даного правочину слід застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно з приписами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 2 постанови від 28.04.1978р. №3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.
Статтями 287 Господарського кодексу України та 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.
Зазначене відповідає також положенням п.п.а п.2 ч.1 ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності".
Крім того, Державний комітет рибного господарства відповідно до Положення про Державний комітет рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2007р. за №42, здійснює функції органу управління у сфері рибного господарства.
Відповідно до п.30 ст. 6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" для укладення договору оренди державного майна є необхідною згода орендодавця на оренду об'єкта управління.
Враховуючи, що передача в оренду спірного майна відбулась на підставі угоди, укладеної без участі Фонду державного майна України (його регіонального відділення) та без його дозволу, спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства, не уповноваженою на це особою, яка не мала права на прийняття рішення про передачу державного майна в оренду, тому спірний договорів є таким, що не відповідає вимогам ч. 1 ст. 203 ЦК України.
За наведених обставин, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним, із зазначених вище підстав, спірного договору зберігання з правом користування №07/08 від 01.04.08р. підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на лист №10-25-4699 від 06.04.2004р. (а.с.78, т.2), наданий в обґрунтування відсутності необхідності отримувати дозвіл Фонду на укладення спірної угоди. В зазначеному листі Фонд державного майна України, у відповідь на лист державного підприємства від 03.03.2004р. №82, повідомляв, що він наділений повноваженнями надання дозволу Державному підприємству "Укрриба" на передачу майна в оренду, а відтак, дозволу ФДМУ (його регіональних відділень) на вчинення будь-яких інших дій з майном ДП "Укрриба" не потрібно. У вказаному листі не йдеться про конкретний договір, в тому числі, про спірний. Крім того, вказаний лист датовано 06.04.2004р., а спірний договір укладено - у квітні 2008 року.
З аналогічних підстав не є належним доказом по справі і лист Міністерства аграрної політики України №37-24-2-13/16354 від 02.12.04р.
Також, суд не приймає до уваги доводи Державного підприємства "Укрриба" щодо розпорядження майном відповідно до його статуту, бо відповідно до п. 5.2. статуту, останній вправі розпоряджатися майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству. А як суд зазначав вище, Державне підприємство "Укрриба" являється балансоутримувачем спірного майна і вправі було передавати в оренду державне майно згідно п.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.30 ст.6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" тільки зі згоди органу управління майном.
Щодо вимог прокурора про зобов'язання відповідача повернути ДП "Укрриба" майно, яке передано на підставі спірного договору та додатків до нього, то вона також підлягає задоволенню.
Так, відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами двосторонньої реституції, так як використання майна -"річ" безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє, а орендоване майно повертається орендодавцю за недійсним правочинним.
Враховуючи правову природу відносин, що виникають між сторонами на підставі договору оренди, а також з огляду на приписи норм чинного законодавства (цивільного та господарського), що регулює ці відносини, договір оренди визнається недійсним на майбутнє, а орендоване майно підлягає поверненню орендодавцю за недійсним правочинним.
За ст. 1212 ЦК України, соба, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, позов обгрунтований, підтверджується належними доказами по справі та підлягає задоволенню.
Судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,33,49,69,82-85 ГПК України, гсподарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір зберігання з правом користування №07/08 від 01.04.2008р., укладений між Державним підприємством "Укрриба" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, код 25592421) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Інтеррибгосп" (12216, Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Кримок, вул. Центральна, 1, код 3306836).
3.Товариству з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Інтеррибгосп" (12216, Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Кримок, вул. Центральна, 1, код 3306836) повернути Державному підприємству "Укрриба" (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А, код 25592421) державне майно (гідротехнічні споруди), передане на підставі договору №07/08 від 01.04.2008р. відповідно до акту приймання-передачі від 01.04.08р., а саме: (гідротехнічні споруди)
- виросний ставок №1 інв.№1602;
- виросний ставок №2 інв.№1608;
- виросний ставок №3 інв.№1534;
- виросний ставок №4 інв.№1532;
- виросний ставок №7 інв.№11601;
- нагульний став "Білка" інв. № 1524;
- нагульний став №1 інв. № 1525;
- нагульний став №2 інв. № 1526;
- нагульний став №3 інв. № 1527;
- нагульний став №4 інв. № 1528;
- нагульний став №5 інв. № 1546;
- нагульний став №6 інв. № 1527;
- нагульний став №7 інв. № 1548;
- риборозплідник інв. №1099;
- ріку в приймі р. Тетерів інв. №1529;
- став-розплідник (63га) інв. №1535, розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с.Кримок та Житомирська область, Радомишльський район в межах земель Кримоцької сільської ради.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Інтеррибгосп" (12216, Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Кримок, вул. Центральна, 1, код 3306836)
в дохід Державного бюджету України
- 85,00грн. державного мита
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарська фірма "Інтеррибгосп" (12216, Житомирська обл., Радомишльський р-н., с. Кримок, вул. Центральна, 1, код 3306836)
в дохід Державного бюджету України
- 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суддя
Повне рішення складено 23 листопада 2010р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2- позивачу (рек. із зв. повід.)
3- Держкомрибгосп (04053, м. Київ, вул. Артема,45а) (рек. із зв. повід)
4- відповідачу
5-прок.