Рішення від 11.11.2010 по справі 5/149-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" листопада 2010 р.Справа № 5/149-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Брагіної Я.В.

судді

за участю представників сторін

від позивача ОСОБА_1 - свідоцтво про державну реєстрацію, ОСОБА_2 - дов. від 28.09.10.

від відповідача Наумов О.Л. - дов. від 14.10.10.

У судовому засіданні взяла участь посадова особа ВАТ "Полісся": Осіпчук В.І. - голова правління

Розглянув справу за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_5 (м. Олевськ)

до Відкритого акціонерного товариства "Полісся" (с. Варварівка, Олевський район)

про стягнення 4422,38грн

Позивач звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про зобов'язання відповідача надати статут товариства, протоколи правління ВАТ "Полісся" за 2008-2010р.р. щодо спірного об'єкта, витребувати довідку про прибуток підприємства ВАТ "Полісся" по результатах роботи підприємства за 2008 - 2010 роки та його розподіл між засновниками; витребувати у відповідача договір купівлі-продажу спірного об'єкта; зобов'язання надати протоколи загальних зборів акціонерів 2008-2010р.р. надати в суд звіти і річний баланс за результатами роботи Відкритого акціонерного товариства "Полісся" за 2008-2010р.р.; стягнути вартість проведеної незалежної експертної оцінки майна згідно договору №1963 від 9.06.2010р. укладеного з Житомирською Торгово-промисловою палатою в сумі 1700,00грн; стягнути кошти в сумі 712,00грн за проведення та підключення електропостачанні до приміщення; стягнути кошти в сумі за виконання робіт сплачені за його рахунок згідно платіжного доручення №390 від 06.11.2009р. на суму 1315,58грн; стягнути кошти за проведення експертизи на суму 283,68грн; стягнути кошти за проведення експертизи проекту на суму 411,12грн, а також просить суд стягнути з відповідача на свою користь державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в господарському суді.

У засіданні суду 21.10.10. позивач уточнив позовні вимоги (а.с.37), згідно яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь вартість проведеної незалежної експертної оцінки майна згідно договору №1963 від 09.06.10., укладеного з Житомирською Торгово-промисловою палатою в сумі 1700,00грн; 712,00грн за проведення та підключення електропостачання; 411,12грн і 283,68грн за проведення експертизи та 1315,58грн за виконані роботи відповідно до платіжного доручення №390 від 06.11.09.

Тому, з врахуванням ст.22 ГПК України, господарський суд розглядає справу в межах, наданого письмового уточнення предмету позову.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з врахуванням заяви, наданої в засіданні суду 21.10.10. з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснили, що позивач поніс витрати (збитки) на проведення незалежної експертної оцінки приміщення та інших робіт, які позивач повинен йому відшкодувати, оскільки з вини останнього орендоване позивачем приміщення продано третій особі. Зазначили, що згідно усної домовленості з головою правління відповідача, останній мав намір продати спірне приміщення позивачеві. Вважають, що відповідач мав переважне право на купівлю даного об'єкту нерухомості. Разом з тим, зазначили, що після відчуження відповідачем орендованого приміщення позивач продовжує його використовувати.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Пояснив, що позивачем в 2008-2010р.р. укладено договори з різними установами, а саме: Олевським комунальним підприємством "Архітектурно-планувальне бюро" (угода про виготовлення робочого проекту по підключенню електропостачання цеху переробки деревини), Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (угода про обстеження виробництва на право виконання робіт та угода про психофізіологічну експертизу по одному виду робіт), з яких вбачається, що відповідні роботи проводились на замовлення позивача для подальшого отримання в управлінні Держгірпромнагляду в Житомирській області дозволу на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, що по суті є його фінансово-господарської діяльністю. Крім того, пояснив, що станом на день розгляду справи позивач продовжує користуватися орендованим приміщенням. Тому, вважає, що позивачем не доведено наявність вини відповідача в понесених останнім витрат (збитків). Зазначив, що відповідач не зобов'язував позивача проводити оцінку орендованого майна. Просив суд відмовити в задоволенні позову за необґрунтованістю і безпідставністю.

Викликаний у засідання суду в якості посадової особи голова правління відповідача Осіпчук В.І. пояснив, що не зобов'язував відповідача проводити оцінку орендованого приміщення. Оцінку орендованого приміщення провів відповідач. Останній продовжує орендувати спірне приміщення, договір оренди не розірваний. Позивач ухилявся від укладення договору купівлі-продажу спірного майна.

Заслухавши пояснення представників сторін, посадової особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 (позивач) звернувся до суду з позовом з врахуванням уточнення вимог в засіданні суду 21.10.10. до Відкритого акціонерного товариства "Полісся" (відповідача) про стягнення вартості проведеної незалежної експертної оцінки майна згідно договору №1963 від 09.06.10., укладеного з Житомирською Торгово-промисловою палатою в сумі 1700,00грн; 712,00грн за проведення та підключення електропостачання; 411,12грн і 283,68грн за проведення експертизи та 1315,58грн за виконані роботи відповідно до платіжного доручення №390 від 06.11.09., обгрунтовуючи позовні вимоги договором №204 від 17.12.08., укладеним з Олевським комунальним підприємством "Архітектурно-планувальне бюро"; договором №1963 від 09.06.10., укладеним з Житомирською Торгово-промисловою палатою; договорами №09-4523-12 від 15.10.09. і №10-288-25 від 28.01.10., укладеними з Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці"; договорами оренди від 04.03.08. та від 01.04.09., укладеними між сторонами; платіжними дорученнями; квитанціями.

Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, посилаючись на їх безпідставність, необгрунтованість, а також - на відсутність доказів на підтвердження порушення зі сторони останнього прав або законних інтересів позивача.

Дійсно, в матеріалах справи знаходяться договори, укладені Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 з відповідними установами і організаціями, а саме:

- договір №204 від 17.12.08. про виконання робіт з підготовки робочого проекту по підключенню електропостачання цеху переробки деревини, укладений з Олевським комунальним підприємством "Архітектурно-планувальне бюро" (а.с.23-24);

- договір №1963 від 09.06.10. про проведення незалежної експертної оцінки нерухомого майна, укладений з Житомирською Торгово-промисловою палатою (а.с.27);

- договір №09-4523-12 від 15.10.09. про надання послуг з обстеження підприємства на право виконання робіт згідно Дод.№1 п.75 та №2 п.26, укладений з Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (а.с.20);

- договір №10-288-25 від 28.01.10. про проведення психофізіологічної експертизи, укладений з Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (а.с.18).

За надані послуги згідно зазначених вище договорів, а також рахунку №09-3818-1е від 04.09.09., позивачем сплачено кошти на загальну суму 4422,38грн, про що свідчать платіжні доручення №223 від 08.09.09. (а.с.14), №25 від 09.02.10. (а.с.17), №390 від 05.11.09. (а.с.20).

Разом з тим, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених ним витрат (збитків) у повному обсязі, враховуючи наступне.

04.03.08. та 01.04.09. між сторонами були укладені договори оренди нерухомого майна - головного корпусу силікатного заводу та прилеглої до нього території загальною площею 420 кв.м. (220 кв.м. - головний корпус силікатного заводу та 200 кв.м. - прилегла територія), яке розташоване за адресою: с.Варварівка, вул. Калініна, буд.102, (а.с.31-32).

І хоча з врахуванням п.3.1 договору від 01.04.09. термін оренди складав один рік, тобто до 01.04.10., проте, позивач продовжує орендувати приміщення і відповідач не чинить йому перешкод в користуванні ним, про що не заперечували представники сторін у засіданні суду.

Згідно ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, і відшкодування збитків.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати, якби її право не було порушено (упущена вигода) (ст.22 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.614 ЦК України).

Відповідно до ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або одержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, належать: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ст.225 ГК України).

Цивільно-правова відповідальність за невиконання зобов'язання виникає за наявності: збитків, протиправності дій (вини), безпосереднього причинного зв'язку між збитками і протиправними діями - вини.

Таким чином, тільки за наявності усіх перелічених вище підстав відповідач повинен відшкодувати збитки (неодержані доходи) позивачеві.

Проте, позивач не надав належних доказів, що підтверджували би причинення йому збитків та розмір збитків, в зв'язку з порушенням зобов'язання відповідачем та причинного зв'язку між діями відповідача і збитками.

Як суд зазначав вище, позивач продовжує орендувати приміщення, що передане йому відповідачем згідно договору оренди від 01.04.09., і останнім ніякі перешкоди в його використанні не чиняться.

Не надано належних доказів, які б підтверджували зобов'язання позивачем відповідача укладати договори, а саме: - договір №204 від 17.12.08. про виконання робіт з підготовки робочого проекту по підключенню електропостачання цеху переробки деревини, укладений з Олевським комунальним підприємством "Архітектурно-планувальне бюро" (а.с.23-24); - договір №1963 від 09.06.10. про проведення незалежної експертної оцінки нерухомого майна, укладений з Житомирською Торгово-промисловою палатою (а.с.27); - договір №09-4523-12 від 15.10.09. про надання послуг з обстеження підприємства на право виконання робіт згідно Дод.№1 п.75 та №2 п.26, укладений з Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (а.с.20); - договір №10-288-25 від 28.01.10. про проведення психофізіологічної експертизи, укладений з Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці" (а.с.18), а також нести витрати за надані послуги згідно зазначених вище договорів.

Крім того, враховуючи вимоги ст.225 ГК України, ст.22 ЦК України, суд приходить до висновку, що не являються збитками понесені позивачем витрати на оплату виконаних робіт за його замовленням іншими юридичними особами, а також про відсутній причинний зв'язок між діями відповідача і збитками, якщо такі і поніс позивач.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частина 1 статті 32 ГПК України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Тобто, при подачі позову позивач повинен обгрунтовувати позовні вимоги належними та допустимими доказами. Враховуючи характер спірних правовідносин, це повинні бути письмові докази.

Стаття 36 ГПК України визначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Проте, позивачем не надано належних доказів на підтвердження порушення відповідачем прав або законних інтересів позивача, зокрема, спричинення йому реальних збитків, про що суд зазначав вище.

Суд не приймає як належні докази в обгрунтування позовних вимог щодо відшкодування відповідачем позивачу понесених втрат (збитків) надані останнім: договір №204 від 17.12.08., укладений з Олевським комунальним підприємством "Архітектурно-планувальне бюро"; договір №1963 від 09.06.10., укладений з Житомирською Торгово-промисловою палатою; договори №09-4523-12 від 15.10.09. і №10-288-25 від 28.01.10., укладені з Державним підприємством "Житомирський експертно-технічний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці", так як дані правочини були вчинені Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_5 на власний розсуд, для подальшого здійснення господарської діяльності. При цьому, зазначені договори не являються належними доказами понесення позивачем витрат з вини відповідача.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо спричинення йому шкоди внаслідок продажу відповідачем орендованого позивачем приміщення за договорами оренди від 04.03.08. і від 01.04.09. (а.с.31-32), оскільки після зміни власника зазначеного об'єкту нерухомості Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_5 безперешкодно продовжує користуватися ним, що, зокрема, не заперечується в судовому засіданні як позивачем, так і представником відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.770 ЦК України у разі зміни власника речі, переданої в найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Не приймає суд до уваги доводи позивача про понесені витрати останнім у зв'язку з проведенням оцінки спірного об'єкту, оскільки позивач не надав належних доказів, які б підтверджували зобов'язання відповідачем позивача щодо проведення такої експертної оцінки.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено тих обставин, на які він посилався в позовній заяві, тому відмовляє в задоволенні позовних вимог у повному обсязі за необгрунтованістю їх належною доказовою базою.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяБрагіна Я.В.

Дата підписання рішення: 16.11.10.

Віддрукувати: 1 - в справу,2 - позивачу (рек. з повід. про вруч.), 3 - відповідачу (рек. з повід. про вруч.)

Попередній документ
12576178
Наступний документ
12576181
Інформація про рішення:
№ рішення: 12576180
№ справи: 5/149-НМ
Дата рішення: 11.11.2010
Дата публікації: 03.12.2010
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Житомирської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Інші позадоговірні немайнові спори; Спонукання виконати певні дії, що не випливають з договірних зобов’язань