Справа № 202/15984/23
Провадження № 2/202/110/2025
11 березня 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Доценко С.І.,
секретаря судового засідання Тарасової К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 08.07.2022 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та відповідачем було укладено Договір про споживчий кредит №317285184202, шляхом підписання Заяви № 3172851842 про приєднання до Договору, , відповідно до умов якого відповідач отримала грошові кошти (кредит) у сумі 150 000 грн. з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 08.07.2027 року, із сплатою 56% річних за користування кредитом. Згідно п. 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частина в розмірі 2 500 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним, починаючи з серпня 2022 року. Позивач зазначає, що банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі. Проте, відповідач порушила умови договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені договором строки та порядку, у зв'язку з чим у відповідача виникла прострочена заборгованість по сплаті кредиту та процентів. Загальна сума заборгованості станом на 02.08.2023 року становить 153 951, 07 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом в сумі 132 000 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 21 951, 07 грн..
Зазначену суму, а також судові витрати в розмірі 2 684 грн. позивач просить стягнути з відповідача на його користь.
Ухвалою суду від 29.11.2023 року розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» не з'явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши надані позивачем докази, дійшов такого висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.
Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно дост.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що 08.07.2022 року між АТ «Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 317285184202, на умовах якого АТ «Державний ощадний банк України» надав, а відповідач отримала суму кредиту у визначеному кредитним договором розмірі.
Відповідно до п. 2.1 кредитного договору банк зобов'язується надати позичальнику на умовах цього договору, а позичальник має право отримувати та зобов'язується належним чином використати і повернути в передбачені кредитним договором строки кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у порядку та на умовах, визначених кредитним договором.
Згідно із п. 2.2 кредитного договору кредит надається в загальному розмірі 150 000,00 грн. на строк 60 місяців з терміном останнього погашення кредиту не пізніше 08.07.2027 року, якщо інший строк та/або термін не буде встановлено згідно з умовами цього договору.
У відповідності до п. 2.4.1. кредитного договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку відповідну плату (проценти) в розмірі 56 % річних.
Згідно із п. 3.2.1 кредитного договору банк здійснює надання кредиту одноразово шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.
Згідно змістом п. 3.1.1. кредитного договору банк надає кредит з моменту виконання позичальником всіх та кожної з наведених нижче умов надання кредиту: 3.1.1.1 сплати позичальником комісійної винагороди за надання кредиту в розмірі 7 500,00 грн. протягом одного банківського дня з моменту підписання цього договору. 3.1.1.2 банк здійснює договірне списання комісійної винагороди з поточного рахунку позичальника одночасно з зарахуванням на поточний рахунок суми кредиту, для чого позичальник зобов'язаний забезпечити наявність на поточному рахунку суми коштів, достатньої для списання комісійної винагороди. Позичальник усвідомлює та погоджується з тим, що комісійна винагорода буде списана з поточного рахунку в тому числі за рахунок коштів, що надійшли в вигляді кредиту, у зв'язку з чим сума коштів, що буде доступна йому для використання на поточному рахунку після списання комісійної винагороди зменшується на розмір комісійної винагороди банку.
Згідно із п. 3.3.3 кредитного договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 2 500 грн. та сплату процентів, нарахованих банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним, починаючи з серпня 2022 року.
За умовами п. 4.3 кредитного договору позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови цього договору та взяті на себе цим договором зобов'язання, у строки, обумовленні цим договором повернення кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, комісійні винагороди, за банківські послуги та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов'язання за цим договором, а у випадку порушення умов цього договору, достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, а також сплати неустойку (штрафні санкції), як це передбачено в договорі, також відшкодувати банку в повному обсязі збитки. Відповідати всіма власниками коштами та майном по своїх зобов'язаннях, що випливають з кредитного договору.
Відповідно до п. 8.3 кредитного договору за порушення взятих на себе зобов'язань по своєчасному поверхню основної суми боргу та/або сплаті процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення, але не більше 15 % суми простроченого платежу.
Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредитні кошти в строки та в розмірі встановленому кредитним договором.
У той же час, позичальник систематично порушує умови кредитного договору в частині своєчасної сплати кредиту та процентів, внаслідок чого станом на 02.08.2023 року утворилася заборгованість у розмірі 153 951, 07 грн., з яких: 132 000 грн. заборгованість за основним боргом; 21 951, 07 грн. проценти за користування кредитом.
У відповідності умов кредитного договору сторони погодилися, що у разі невиконання позичальником будь-кого зобов'язання визначеного кредитним договором, банк має право вимагати погашення кредиту, сплати процентів за фактичний час користування кредитом, комісій, штрафних санкцій.
Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зіст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зіст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1049ЦК України також передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтею 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як встановлено у ч. 2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною першою статті 1050ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до статті 625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надала, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором про споживчий кредит № 317285184202 від 08.07.2022 року, яка станом на 02.08.2023 року становить 153 951, 07 грн., яка складається з наступного:132 000 грн. заборгованість за основним боргом; 21 951, 07 грн. проценти за користування кредитом.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати зазначеної суми судом не встановлено.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 684 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.509, 526,549,611,625,626, 628, 629, 1049, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4,13,19,141,259,263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь філії - Дніпропетровське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи : 09305480, код банку : 305482, заборгованість за кредитним договором № 317285184202 від 08.07.2022 року станом на 02.08.2023 року в розмірі 153 951, 07 грн.(сто п'ятдесят три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна грн. 07 коп.)
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь філії - Дніпропетровське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи : 09305480, код банку : 305482, судові витрати у розмірі 2 684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн.)
Це заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.
Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Згідно з частиною п'ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 11.03.2025 року.
Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".
Суддя С. І. Доценко