Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "08" листопада 2010 р. Справа № 12/1157
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Сікорської Н.А.
за участю представників сторін
від позивача Іванчук В.М.- дов. б/н від 17.08.10р.
Поліщук І.В.- директор.
від відповідача Колосовський В.К.- дов. №1 від 05.10.10р.
розглянув справу за позовом Виробничого будівельно-монтажного підприємства "Агропостачмонтаж" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (м.Житомир)
до Селянського (фермерського) господарства "Добробут" (с. Болярка Житомирського району)
про стягнення 115 925, 01 грн.
В судовому засіданні 26.10.10р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 14:30 год. 08.11.10р.
Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 115925,01 грн. заборгованості, з яких 63711,82грн. заборгованість по орендній платі, 4257,19грн. - пеня, 47956,00грн. - неустойка.
Довідкою, яка була подана в судовому засіданні від 26.10.10 позивач уточнив свої позовні вимоги, вказавши, що заборгованість відповідача складає 62711,82 грн. заборгованості по орендній платі, 3448,23 грн. - пеня та 287736,00 грн. - неустойка (а.с.61-64 т.2).
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмовому відзиві на заперечення відповідача по справі (а.с.76-78, т.2).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову в повному обсязі, з вказаних у письмовому відзиві, додатковому поясненні до відзиву та письмовій промові, мотивів (а.с. 84-85, т.1; а.с. 59, 82, т.2).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
Як вказав позивач, 01.04.07р. між ВБМП „Агропостачмонтаж" у формі ТОВ (орендодавець, позивач) та СФГ ,,Добробут" (орендар, відповідач) був укладений договір оренди №04/07 нежитлового приміщення (надалі-Договір (а.с.7)), згідно п.п.1, 2 якого, за актом приймання-передачі від 01.04.07р. відповідач отримав у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 715 кв.м , розташоване за адресою: м.Житомир, вул.Ватутіна,10-г (а.с.8, т.1).
Відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 Договору, відповідач прийняв на себе зобов'язання щомісячно сплачувати орендну плату на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку орендодавця, але не пізніше 25 числа поточного місяця.
За п.9.2 Договору, він вступає в силу з дня підписання сторонами і діє до 31.12.07р.
На підставі п.10.1 Договору, строк дії останнього був продовжений автоматично.
29.12.09р. між сторонами було укладено додаткову угоду про пролонгацію дії договору до 31.03.10 р. (а.с.9, т.1).
Позивач зазначив, що починаючи з січня 2010 року відповідач почав порушувати договірні зобов'язання в частині проведення розрахунків за оренду.
Так, за період з 01.01.09р. по 31.03.10р. відповідач не сплатив заборгованість по орендній платі на загальну суму 64711,82грн., про що свідчить Акт звірки взаєморозрахунків від 31.03.10 року (а.с.10, т.1).
З 31.03.10р., за даними позивача, відповідач сплатив заборгованість лише на суму 1000 грн. і станом на 16.08.10р. борг по орендній платі становив 63711,82 грн. (а.с. 69-71, т.1).
Як вбачається з подальших розрахунків позивача, відповідачем були проведені розрахунки ще і 21.04.10 на суму 1000,00 грн., тому борг, за даними позивача, становить 62711,82 грн. (а.с. 61-62 т.2).
Також позивач вказав, що на дату закінчення терміну дії договору оренди (31.03.10р.) відповідач не повернув займане приміщення, як того вимагає р.6 Договору оренди, не склав двосторонній акт приймання-передачі та не сплатив заборгованість .
Посилаючись на п.7.2 Договору, позивач вважає, що відповідач повинен, крім заборгованності по орендній платі, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, яка станом на 18.08.10р. за несвоєчасно проведені розрахунки за січень- березень 2010 року склала 4257,19 грн. (період з 01.02.10р. по 18.08.10р. (а.с. 11, т.1)). Згідно уточненого розрахунку пеня за період з 01.02.10 по 07.07.10 склала 3448,23 грн. (а.с. 63 т.2).
На підставі ст. 785 ЦК України, позивач також нарахував до стягнення з відповідача 47956,00 грн. неустойки за користування об'єктом оренди у квітні 2010 року (а.с. 4, т.1).
Згідно довідки від 26.10.10 (а.с. 61 т.2) неустойка становить 287736,00 грн.
Відповідач вимоги позивача заперечує, оскільки вважає договір оренди неукладеним, у зв'язку з тим, що сторонами не досягнуто згоди з усіх його істотних умов. Зокрема, у письмовому відзиві та додаткових поясненнях до відзиву (а.с. 84-85, т.1; а.с. 59, т.2), позивач вказав, що:
- як у Договорі, так і в акті приймання-передачі від 01.04.07р. не визначено об'єкт передачі в оренду, його індивідуальні ознаки, склад та характеристика, які інженерні комунікації мають місце у об'єкта оренди;
- у наданій на вимогу суду копії технічного паспорту на споруду, яка належить позивачу на праві власності, відсутній ескіз навісу, який визначений в переліку приміщень споруди, що був предметом оренди;
- перед укладенням Договору не проведена експертна оцінка об'єкта оренди та не визначено в Договорі порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна та умови його повернення;
- у Договорі не визначено розмір орендної плати з урахуванням індексації (ціна).
Також, відповідач зазначив, що у виставлених йому рахунках не вказано термін сплати, а вимога в порядку ст. 530 ЦК України не пред'являлась.
Крім того, відповідач висловив свої заперечення відносно наданого позивачем до матеріалів справи, акту звірки взаєморозрахунків від 31.03.10р. та просить не брати його до уваги, як доказ.
В обгрунтування зазначеного вказав, що позивач не надав доказів письмового повідомлення відповідача про проведення таких взаєморозрахунків; в акт не вказані повноваження осіб, які проводили звірку, відсутні ПІБ позивача; звірка проводилася не по первинних документах, а по банківських виписках, в яких не вказано перелік наданих послуг; бухгалтер Столярчук Г.Е. підписала акт звірки без дозволу керівника господарства.
У письмовому відзиві на заперечення відповідача по справі (а.с.76-78, т.2), позивач вважає, що Договір за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства та є укладеним.
Згідно зі ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши в сукупності матеріали справи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про необгрунтованість позовних вимог на підставі слідуючого.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів.
Так, згідно матеріалів справи, спір між сторонами грунтується на договорі оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За положеннями ч.1 ст. 208 Цивільного кодексу України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Вказане кореспондується з положеннями ст. 180 Господарського кодексу України, згідно ч.3 якої при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому ч.1 ст. 284 ГК України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
За ч.1 ст. 760 Цивільного кодексу України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
У відповідності до ч.1 ст. 184 ЦК України, річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.
У відповідності до ч.1 ст. 286 ГК України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Натомість, проаналізувавши умови Договору, суд встановив, що в ньому не визначено індивідуалізуючі ознаки приміщення, зокрема поверх, номер кімнати, назва приміщення або літера в інвентаризаційній справі, що не дає можливості індивідуалізувати предмет Договору.
Так, в п. 1.1. Договору зазначено, що "Орендодавець" передає, а "Орендар" приймає в строкове платне користування приміщення площею 715 м.кв., що розміщене на території ВБМП "Агропостачмонтаж" ТзОВ, за адресою: м. Житомир, вул. Ватутіна, 10-г. Аналогічий запис здійснено і в Акті приймання-передачі від 01.04.07р. (а.с.7-8, т.1)
Однак за адресою, що вказана в Договорі, згідно наданого відповідачем свідоцтва про право власності (а.с. 74, т.2), знаходяться магазин непродовольчих товарів та пункт сервісного обслуговування автомобілів відповідно інвентаризаційної справи №16864.
Згідно матеріалів інвентаризаційної справи №16864 на будівлі магазину непродовольчих товарів та пункт сервісного обслуговування автомобілів по вул. Ватутіна, 10-г в м. Житомирі (а.с.64-73, т.2), за вказаною адресою знаходяться прохідна - адмінбудівля, магазин, майстерня, навіс. При цьому, дослідивши площу зазначених в інвентаризаційній справі приміщень вказаної будівлі, суд не виявив жодного приміщення, площа якого відповідала б зазначеній у Договорі.
Також судом встановлено, що сторонами не досягнуто згоди по такій істотній умові, як ціна договору, оскільки з розділу 5 Договору вбачається, що за користування приміщенням "Орендар" сплачує "Орендодвцю" орендну плату на підставі виставленого рахунку.... Розмір орендної плати визначається додатковою угодою і може бути збільшений у випадку росту цін, тарифів, ставок податкового законодавства, інфляційних процесів в державі.
Тобто, фіксовану ціну, як вимагає ч.1 ст. 286 ГК України, в Договорі не вказано, додаткової угоди, про яку йдеться вище, матеріали справи не містять.
До того ж, договором сторони не передбачили і таких істотних умов, зазначених у ч.1 ст. 284 ГК України, як вартість об'єкту оренди, з урахуванням її індексації, порядок використання амортизаційних відрахувань, відновлення орендованого майна.
Згідно з ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
З урахуванням наведеного, суд вважає, що Договір оренди №04/07 від 01.04.07 р. є неукладеним, оскільки сторони не обумовили таких необхідних істотних умов договору, як його ціна та предмет.
Враховуючи, що неукладений договір не породжує будь-яких правових наслідків, безпідставними є і вимоги позивача, які грунтуються на такому договорі.
За вказаних обставин, недоречними також є дослідження та оцінка заперечень відповідача по акту звірки від 31.03.10р.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов є безпідставним, тому в його задоволенні слід відмовити.
Судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,33,49,69,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Повне рішення складено 15 листопада 2010 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - сторонам