Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "11" листопада 2010 р.Справа № 5/18-Д
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивачів: 1. Державного комітету рибного господарства України: Атаманчук А.П. - дов. від 19.10.10.
2. Державного підприємства "Укрриба": Атаманчук А.П. - дов. від 21.07.10.
від відповідача не з'явився (був присутній у засіданні суду 14.10.10. ОСОБА_2)
від третьої особи: Заруцька І.В. - дов. від 11.01.10.
прокурор: Слівінський О.О. - посвідчення №115
Розглянув справу за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Державного комітету рибного господарства України (правонаступника Міністерства аграрної політики України (м.Київ)) в особі Державного підприємства "Укрриба" (м.Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (с. Білка Радомишльського району)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Житомирській області (м.Житомир)
про визнання недійсними договору №19/08 від 01.12.08 та зобов'язання повернути майно
Спір розглядався в більш тривалий строк за погодженням сторін на підставі ст.69 ГПК України.
Перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Державного підприємства "Укрриба" до відповідача про визнання недійсним договору зберігання з правом користування №19/08 від 01.12.08. та зобов'язання відповідача повернути майно, передане в користування Державному підприємству "Укрриба".
10.06.10. прокурор надіслав до суду обгрунтування позову (а.с.108-109, т.1), згідно якого прокурор вважає, що між Державним підприємством "Укрриба" та відповідачем було укладено удаваний правочин, бо сторони приховали інший правочин, а саме: договір оренди державного майна. Також, при укладенні договору було порушено вимоги Законів України "Про оренду державного та комунального майна", "Про оцінку майна, майнових прав та професійну діяльність в Україні", Методики оцінки об'єктів оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №629 від 10.08.95. та інші.
Ухвалою суду від 09.03.10. було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України (а.с.71, т.1).
Ухвалою суду від 14.10.10. замінено позивача - Міністерство аграрної політики України на Державний комітет рибного господарства України.
Прокурор у засіданні суду підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві та в обгрунтуванні позовних вимог. Пояснив, що спірний договір є удаваним правочином, оскільки є договором оренди, так як державне майно передано в користування за плату без погодження з Фондом державного майна України, чи з Державним комітетом рибного господарства України. Зазначив, що передане в користування майно знаходилося тільки на балансі Державного підприємства "Укрриба", але являється державним, управління яким здійснював Державний комітет рибного господарства України - правонаступник Міністерства аграрної політики України. Тому, при передачі майна в користування сторони повинні були керуватись Законом України "Про оренду державного та комунального майна". Просив закінчувати розгляд справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час розгляду справи.
Представник позивачів у засіданні суду позов прокурора не підтримав. Пояснив, що Державне підприємство "Укрриба" правомірно передало майно на зберігання з правом користування, а не в оренду як вважає прокурор. Зазначив, що згідно роз'яснення Фонду Державного майна України в 2004 році згоди на передачу майна в користування не було потрібно. Крім того, зазначив, що відповідно до статуту Державного підприємства "Укрриба" останньому передано майно в оперативне управління, тому позивач вправі розпоряджатися майном на свій розсуд. Вважає, що спірне майно належить до майна, яке має загальнодержавне значення. Також просив закінчувати розгляд справи.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, хоча про розгляд справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить його підпис в додатку до протоколу судового засідання від 14.10.10. (а.с.73, т.2).
Представник третьої особи - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області в судовому засіданні позов прокурора підтримав. Пояснив, що дійсно спірне майно не було передано до статутного фонду СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство". Зазначив, що станом на 2003 рік воно знаходилося в сфері управління в Міністерства аграрної політики України, правонаступником якого у 2007 році щодо рибного господарства став Державний комітет рибного господарства України, а балансоутримувачем є Державне підприємство "Укрриба". Пояснив, що по суті між сторонами був укладений договір оренди державного майна.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Перший заступник прокурора Житомирської області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах Міністерства аграрної політики України (правонаступником якого є Державний комітет рибного господарства України) в особі Державного підприємства "Укрриба" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області про визнання недійсним договору №19/08 від 01.12.2008р., укладеного між Державним підприємством "Укрриба" і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та зобов'язання останнього повернути Державному підприємству "Укрриба" майно, яке передано на підставі спірного договору №19/08 від 01.12.2008р. (а.с.4-5, 108-109 т.1), обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що спірний договір є удаваним правочином відповідно до ст.235 ЦК України, оскільки укладений з метою приховання справжнього предмету договору і уникнення відповідної процедури укладення договору оренди земельної ділянки, як це передбачено ст.124 Земельного кодексу України та ст.51 Водного кодексу України. А також порушенням вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Закону України "Про приватизацію державного майна", так як не можуть бути об'єктами оренди об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації, а гідротехнічні споруди віднесені саме до таких об'єктів, та не проведенням оцінки майна, що передано в користування і не погоджено із Державним комітетом рибного господарства України та із Фондом державного майна України.
Позивачі позов прокурора не підтримують, обгрунтовуючи свої доводи тим, що спірний договір є договором зберігання з правом користування, а також статутом, згідно якого Державне підприємство "Укрриба" вправі розпоряджатися майном, бо передано йому в оперативне відання, та листом від 06.04.04. Фонду Державного майна України, яким повідомлено Державне підприємство "Укрриба", що згоди на укладення такого договору не потрібно (а.с.16-19, т.1).
Відповідач теж позов не визнає, обгрунтовуючи свої доводи наявністю всіх необхідних документів на користування земельною ділянкою, в тому числі і водним об'єктом.
Спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства аграрної політики України №126/752 від 06.05.2003р. прийнято рішення щодо передачі до сфери управління Міністерства аграрної політики України гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації на базі підприємств рибного господарства. Зазначене майно підлягало передачі на баланс Державному підприємству "Укрриба" (а.с. 10, т.1).
Наказом Державного департаменту рибного господарства №336 від 20.11.2003р. затверджено акт прийому-передачі гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне господарство" від 22.08.2003р., на баланс Державного підприємства "Укрриба" на праві повного господарського відання (а.с.31-33, т.1).
01 грудня 2008 року між Державним підприємством "Укрриба" (замовник) та фізичною особою - підприємцем (зберігач) був укладений договір зберігання з правом користування №19/08 (далі - договір), згідно п.1.1 якого замовник (позивач) зобов'язувався передати, а зберігач (відповідач) - прийняти на зберігання з правом користування згідно акту приймання-передачі нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди рибницьких ставів), що знаходиться на балансі Державного підприємства "Укрриба", яке розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, у межах Кримоцької сільської ради (а.с.6-7, т.1).
Пунктом 1.3. зазначеного договору сторони визначили, що майно використовується з метою риборозведення згідно виробничої програми, погодженої з замовником, та для здійснення інших видів рибогосподарської діяльності, які не суперечать цільовому використанню зазначеного майна.
Відповідно до п.2.2. договору зберігання з правом користування №19/08 на відповідача покладено обов'язок щомісячної плати за користування майном (згідно з Додатком № 1 "Акт приймання-передачі державного майна") в розмірі, з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць в сумі 895,26грн, в тому числі ПДВ, які потрібно вносити щомісячно до 10 числа наступного за звітним.
З врахуванням п.3.1 договору зберігач має право користуватись переданим йому для зберігання майно на платній основі.
Згідно п. 4.1 договору на замовника покладено обов'язок щомісячної оплати за відповідальне зберігання майна в розмірі, з врахування індексу інфляції, 10 грн, в тому числі ПДВ. Плата за відповідальне зберігання майна перераховується на розрахунковий рахунок зберігача один раз на рік по закінченню календарного року до 15 січня наступного року.
Строк дії договору визначений з 01.12.2008р. по 01.12.2018р., тобто 18 років (п.6.1 спірного договору).
Відповідно до акту приймання-передачі державного нерухомого майна від 01.12.2008р., який є невід'ємною частиною договору, Державне підприємство "Укрриба" передав, а Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 прийняв на зберігання з правом користування нерухоме державне майно (гідротехнічні споруди) - днопоглиблення р.Білка, інвентарний №1536 балансовою вартістю - 179052,64грн, яке розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, в межах земель Кримоцької сільської ради (а.с.8, т.1).
Проте, суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.
Згідно зі ст.121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає в здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Однією з форм представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Як зазначено в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999р. №3-рп/99 (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) прокурор самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому саме полягає порушення інтересів держави.
З врахуванням приписів ст.29 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди. Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.
За загальним правилом ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має застосовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Так, прокурор при зверненні до суду з позовом про визнання недійсним договору, укладеного між відповідачами, обґрунтував своє звернення в інтересах держави в особі позивачів по справі тим, що предметом спірного договору є державне майно, що повністю відповідає приписам законодавства.
Згідно з ч.1 ст.235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.
Частиною 1 ст.759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно в користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.
Згідно з приписами статті 944 Цивільного кодексу України зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі.
Таким чином, даною нормою передбачається, що, як правило, договір зберігання укладається без права користування річчю, право користування річчю зберігач може отримати за попередньою згодою поклажодавця, в такому разі виникають правовідносини найму (якщо користування платне).
Пунктами 1.3., 2.2. договору зберігання з правом користування №19/08 від 01.12.2008р. передбачено використання майна, переданого на зберігання, для здійснення господарської діяльності з метою риборозведення з оплатою за користування у розмірі 895,26грн щомісячно.
Проаналізувавши умови спірного договору зберігання з правом користування №19/08 від 01.12.2008р., укладеного між Державним підприємством "Укрриба" і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, та норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оспорюваний прокурором договір є удаваним правочином. Прихованим правочином є правочин оренди майна, оскільки основною ознакою спірного договору є користування майном за плату, плата за користування майном є неспіврозмірною з платою за послуги зберігання за даним договором (пункти 2.2. та п. 4.1. договору).
Відтак, суд вважає, що спірний договір зберігання з правом користування №19/08 від 01.12.2008р., є удаваним правочином.
Оскільки, при вчиненні удаваного правочину настання його мети - приховати інший правочин, бажають досягти обидві сторони, то до відносин цих сторін застосовуються правила того правочину, якому відповідала їх внутрішня воля і який вони насправді вчинили.
Відповідно до ч.2 ст.235 Цивільного кодексу України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховування іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п.25 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.09. №9, за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. За удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі ст.235 Цивільного кодексу України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемності або про визнання його недійсним. До удаваних правочинів наслідки недійсності, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України, можуть застосовуватися тільки у випадку, коли правочин, який сторони насправді вчинили, є нікчемним або суд визнає його недійсним як оспорюваний.
Враховуючи, що об'єктом договору №19/08 від 01.12.2008 р. є нерухоме державне майно, яке перебуває на балансі Державного підприємства "Укрриба", про що вказано в п.1.1 договору, то до даного правочину слід застосовувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Частиною 1 ст.203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
З врахуванням приписів ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою статті 203 цього Кодексу, є підставою для визнання правочину недійсним.
Статтею 287 Господарського кодексу України та статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що єдиними орендодавцями державного майна - майна цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, що є державною власністю, є Фонд державного майна України, його регіональні відділення і представництва.
Крім того, Державний комітет рибного господарства відповідно до Положення про Державний комітет рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2007р. за №42, здійснює функції органу управління у сфері рибного господарства.
Відповідно до п.30 ст.6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" для укладення договору оренди державного майна є необхідною згода орендодавця на оренду об'єкта управління.
Проте, матеріали справи свідчать і не заперечується представниками позивачів, що спірне державне майно передано в користування без погодження із органами управління державним майном.
Оскільки, передача спірного державного майна у користування відбулась на підставі договору, без погодження як з Фондом державного майна України, так і з Державним комітетом рибного господарства України та без його дозволу, то суд приходить до висновку, що спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства.
При цьому, суд вважає, що спірний договір зберігання з правом користування майном є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є довгостроковим договором оренди.
Слід зазначити, що такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, викладеної в постанові від 19.08.10. у справі №8/376/09 (за позовом Прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Державного підприємства "Укрриба" та Відкритого акціонерного товариства "Запорізький рибокомбінат").
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
Позивачі та відповідач не спростував позов щодо підстав та предмету.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги прокурора про визнання недійсним спірного договору зберігання з правом користування №19/08 від 01.12.2008 року підлягають задоволенню.
Суд не приймає до уваги посилання відповідачів на лист №10-25-4699 від 06.04.2004р. Фонду державного майна України як в обґрунтування нібито відсутності необхідності отримувати дозвіл Фонду на укладення спірної угоди, тому що в зазначеному листі не йдеться про конкретний договір, тим більше, про спірний. Крім того, вказаний лист датовано 06.04.2004р., а спірний договір укладено - у грудні 2008 року.
Не приймає суд доводи позивача в частині посилання на п.3 наказу Міністерства аграрної політики України і Фонду Державного майна України від 06 травня 2003 року №126/752 (а.с.30, т.1), оскільки станом на час укладення спірного договору зазначений пункт скасовано наказом Міністерства аграрної політики України і Фонду Державного майна України від 20.06.06. №962/317 (а.с.38, т.2).
Також, суд не приймає до уваги доводи Державного підприємства "Укрриба" щодо розпорядження майном відповідно до його статуту, бо відповідно до п. 5.2. статуту, останній вправі розпоряджатися майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству. А як суд зазначав вище, Державне підприємство "Укрриба" являється балансоутримувачем спірного майна і вправі було передавати в оренду державне майно згідно п.5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та п.30 ст.6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" тільки зі згоди органу управління майном.
Щодо вимог прокурора про зобов'язання сторін за договором повернути один одному все отримане за оспорюванню угодою, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України у разі, якщо за змістом зобов'язання може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє. Фактичне користування майном на підставі договору оренди, унеможливлює, в разі його недійсності, проведення між сторонами двосторонньої реституції, так як використання майна - послуга "спожита", безповоротна, і відновити сторони в первісне положення практично неможливо. Тому, такий договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє, а орендоване майно повертається орендодавцю за недійсним правочином.
Отже, враховуючи правову природу відносин, що виникають між сторонами на підставі договору оренди, а також з огляду на приписи норм чинного законодавства (цивільного та господарського), яке регулює ці відносини, договір оренди визнається недійсним на майбутнє.
Таким чином, суд задовольняє позов прокурора і в частині зобов'язання відповідача повернути Державному підприємству "Укрриба" нерухоме майно - гідротехнічні споруди - днопоглиблення р. Білка, інвентарний №1536, розташоване за адресою Житомирська область, Радомишльський район в межах земель Кримоцької сільської ради, передане на підставі договору №19/08 від 01.12.08. та акту приймання - передачі від 01.12.08.
Судові втирати по справі, відповідно до ст.49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним договір зберігання з правом користування №19/08 від 01.12.08., укладений між Державним підприємством "Укрриба" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
3. Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1, повернути Державному підприємству "Укрриба", м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-а, код ЄДРПОУ 25592421 нерухоме державне майне - гідротехнічні споруди - днопоглиблення р. Білка, інвентарний №1536, розташоване за адресою: Житомирська область, Радомишльський район в межах земель Кримоцької сільської ради, передане на підставі договору №19/08 від 01.12.08. та акту приймання-передачі від 01.12.08.
Стягнути із Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний №НОМЕР_1:
- у дохід державного бюджету України на р/р 31118095700002 УДК в м. Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код доходу 22090200 - 85,00грн державного мита;
- у дохід державного бюджету України на р/р 31217264700002 УДК у м. Житомирі, код ЄДРПОУ 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, код класифікації доходу 22050003 - 236,00грн за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяБрагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 16.11.10.
Віддрукувати: 1 - в справу, 2-3 - позив., рек. з повід. про вруч., 4- відп., рек. з повід. про вруч., 5- прокур. рек. з повід. про вруч., 6 - третій особі, рек. з повід. про вруч.