Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "11" листопада 2010 р.Справа № 5/1181
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Брагіної Я.В.
судді
за участю представників сторін
від позивача ОСОБА_1 - дов. від 02.08.10.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Київ)
до Фермерського господарства "Кулішівське" (с. Куліші Ємільчинського району)
про стягнення 19000,00грн. боргу, 2198,60грн. пені та 3000,00грн. моральної шкоди
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 19000,00грн. боргу, 2198,60грн. пені, 3000,00грн. моральної шкоди та 3000,00грн. витрат за надання правової допомоги.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Пояснив, що вважає за можливе закінчувати розгляд справи у відсутність представника відповідача, оскільки останній належно повідомлений про дату та час розгляду справи.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився. Про причину неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.34).
Таким чином, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
12.08.09. між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (позивач, виконавець) та Фермерським господарством "Кулішівське" (відповідач, замовник) укладено договір №10 про надання послуг сільськогосподарською технікою (а.с.10-11). Згідно даного договору відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання по проведенню сільськогосподарських робіт, а саме: збирання врожаю сільськогосподарських культур (жито, овес) на площі 300 га (п.1.1. договору). Відповідач, у свою чергу, зобов'язується здійснити розрахунок за виконану роботу.
Після підписання договору виконавець приступив до виконання договірних зобов'язань, зокрема, позивачем було зібрано згідно акту приймання-здачі наданих послуг від 22.08.09. 160 га врожаю (а.с.12). Крім того, даним актом сторони погодили, що вартість послуг складає 300,00грн. за 1 га.
Отже, вартість виконаних позивачем послуг складає 48000,00грн. (160 га х 300,00грн.).
За надані послуги замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти в сумі, визначеній згідно акта приймання-передачі наданих послуг, протягом десяти днів з дати підписання акту (п.4.1. договору).
Відповідачем сума боргу була погашена в розмірі 29000,00грн., про що пояснив представник позивача в засіданні суду.
Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду та на час розгляду справи у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 19000,00грн. (48000,00грн. - 29000,00грн.).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (ч.2 ст.509 ЦК України).
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення боргу в розмірі 19000,00грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2198,00грн. пені.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що при несвоєчасному розрахунку з виконавцем, замовник сплачує пеню в розмірі 1% від нарахованої суми за кожний день прострочки, починаючи з дня підписання акту прийому робіт.
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
Перевіривши розрахунок вказаного зобов'язання суд вважає, що пеня нарахована неправильно та підлягає перерахуванню, оскільки відповідно до ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, позивач нараховував пеню в розмірі 1% від нарахованої суми простроченого платежу за кожен день прострочки, то суд вважає за необхідне зробити перерахунок пені, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочки.
Тому, розмір пені, який підлягає задоволенню, становить 1942,16грн., виходячи з такого розрахунку:
за період з 02.09.09. по 02.03.10.:
- 20,50 (подвійна облікова ставка НБУ) / 365 днів х19000,00грн. (сума боргу) х 182 (кількість днів прострочки) / 100 = 1942,16грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення 1942,16грн. пені, оскільки вимоги в цій частині обгрунтовані. А в частині стягнення 255,84грн. (2198,00грн. - 1942,16грн.) пені суд відмовляє в задоволенні позову.
Також, позивач просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000,00грн.
Як вбачається з позовних вимог, позивач не обгрунтував свої вимоги в цій частині. А його представник в засіданні суду пояснив, що в зв'язку з відсутністю вилучених коштів, рівно неотримання належних ФОП ОСОБА_2 грошових коштів надто затрудняє її діяльність. Позивач втрачає можливість виконання певних задач, вирішення яких є необхідними для нормальної діяльності підприємця. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про причинення моральної шкоди позивачеві як суб'єкту підприємницької діяльності, і такі останнім не надано.
Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 3000,00грн.
Крім того, згідно позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму витрат за надання правової допомоги в розмірі 3000,00грн.
Відповідно до ч.3 ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються в порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Стаття 2 Закону України "Про адвокатуру" визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Таким чином, ст.44 ГПК України передбачає відшкодування сум у вигляді судових витрат, які були сплачені стороною за отримання юридичних послуг лише адвокату, а не будь-якому представнику.
У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що виконавець по договору про консультативне і юридичне супроводжування № 01/09/2010р. від 01.09.10. - ОСОБА_3 має статус адвоката в розумінні ст.2 Закону України "Про адвокатуру".
Крім того, з п.3.2. договору №01/09/2010р. від 01.09.10., укладеного між позивачем і приватним підприємцем ОСОБА_3 випливає, що останній представляє законні інтереси і захищає права замовника у господарському суді Житомирської області згідно спору з Фермерським господарством "Кулішівське" (а.с.16). Проте, жодного разу в судове засідання по даному спору виконавець не з'явився, про що свідчать протоколи судового засідання від 07.10.10. (а.с.26), від 28.10.10. (а.с.31) та від 11.11.10. (а.с.36).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 3000,00грн. витрат за надання правової допомоги.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів повернення позивачу коштів у сумі 19000,00грн. суду не надав.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 19000,00грн. - боргу та 1942,16грн. - пені обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню. У частині стягнення пені в сумі 255,84грн., 3000,00грн. моральної шкоди та 3000,00грн. витрат за надання правової допомоги суд відмовляє в задоволенні позову.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Кулішівське" (11243, Житомирська область, Ємільчинський район с. Куліші, код ЄДРПОУ 35078924)
на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (03041, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1):
- 19000,00грн. - боргу;
- 1942,16грн. - пені;
- 209,43грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 181,71грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 255,84грн. пені, 3000,00грн. моральної шкоди та 3000,00грн. витрат за надання правової допомоги.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання мотивованого рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
СуддяБрагіна Я.В.
Дата підписання рішення: 16.11.10.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позив.(рек. з повід. про вруч.)
3 - відпов.(рек. з повід .про вруч.)