Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "09" листопада 2010 р.Справа № 6/1185
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Терлецької-Байдюк Н.Я.
судді
за участю представників сторін
від позивача Чертков В.О. - довіреність від 31.07.2010р.;
від відповідача не з'явився.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (м. Горлівка Донецької області)
до Приватного підприємства "Біг Сіті" (м.Новоград-Волинський Житомирська область)
про стягнення 10182,90 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10182,90 грн. заборгованості за неналежне виконання умов договору поставки №900-10 від 12.02.2010р., з яких: 7314,52грн. - основний борг, 769,02 грн. - пеня, 817,34 грн. - 20% річних та 1282,02 грн. - 7% штрафу. Також просить стягнути з відповідача судові витрати.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав заяву про зменшення позовних вимог від 30.09.2010р. за вих.№З-2/П-4/К (а.с.40), відповідно до якої зменшує позовні вимоги на суму основного боргу 7314,52грн. в зв'язку зі сплатою та збільшує позовні вимоги в частині стягнення штрафних санкцій. Зокрема, просить стягнути з відповідача 838,23 грн. - пені, 906,64 грн. - 20% річних, 1282,02 грн. - 7% штрафу, всього 3026,89грн. та судові витрати.
Ухвалою господарського суду від 05.10.2010р. дана заява прийнята судом до розгляду.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав, ухвала суду від 21.10.2010р., направлена за юридичною адресою відповідача: Житомирська область, м.Новоград-Волинський, провулок Шкільний, 1 (яка зазначена в позовній заяві, а також в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб підприємців), повернута поштовим відділенням з відміткою:"за зазначеною адресою не проживає".
Представник позивача в судовому засіданні повідомив про відсутність у нього інформації щодо іншої фактичної або юридичної адреси відповідача.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу. У даному випадку ТОВ "Авант Трейд" у позовній заяві вказав адресу відповідача: Житомирська область, м.Новоград-Волинський, провулок Шкільний, 1, на цю адресу господарським судом направлялось поштове відправлення. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб і фізичних осіб підприємців (а.с.52) також підтверджує, що адреса приватного підприємства "Біг Сіті" - Житомирська область, м.Новоград-Волинський, провулок Шкільний,1. Інші адреси господарському суду не повідомлялися.
Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
12.02.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (Позивач) та Приватним підприємством "Біг Сіті" (Відповідач) було укладено договір поставки №900-10 (а.с.12), за умовами якого Постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність Покупця (відповідач) алкогольні напої (надалі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар у порядку, визначеному умовами цього договору.
Кількість, асортимент товару визначається покупцем у замовленні та зазначається постачальником у видатковій накладній на товар (п.4.1 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 18314,52грн., що підтверджується видатковими накладними №18483/19372 від 06.04.2010р. на суму 6382,86 грн., №22197/22623 від 13.04.2010р. на суму 4392,06 грн., №24547/25807 від 20.04.2010р. на суму 3448,50 грн. та №28032/28804 від 27.04.2010р. на суму 4091,10 грн. (а.с.13-16).
Згідно п.6.1 договору розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 21 календарного дня з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому погодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Відповідачем отриманий товар оплачений частково на суму 11000,00 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками, долученими до матеріалів справи (а.с.17-37).
Внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань по договору поставки від 12.02.2010р. у відповідача на день звернення до суду утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 7314,52 грн.
Разом з тим, в судовому засіданні, що відбувалось 05.10.2010р., представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог в зв'язку з тим, що відповідач сплатив основний борг повністю. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 838,23 грн., 20% річних в сумі 906,64 грн. та 7% штрафу в сумі 1282,02 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 ЦК України).
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.230 ГК України штраф та пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.1 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше, ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 9.2 договору сторони передбачили, що у випадку порушення покупцем строків оплати отриманого від постачальника товару, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами (п.9.2 договору).
Перевіривши розрахунок сум пені, річних та штрафу, поданих позивачем разом з заявою про зменшення позовних вимог, суд приходить до висновку, що вони нараховані правильно.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати штрафних санкцій не надав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 838,23 грн. - пені, 906,64 грн. - 20% річних та 1282,02 грн. - 7% штрафу обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,75,82-85 ГПК, господарський суд,
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Біг Сіті" (11700, Житомирська область, м.Новоград-Волинський, провулок Шкільний, 1, код 35375740)
- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авант Трейд" (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, буд.2, код 36899012) - 3026,89 грн., з яких: 838,23 грн. - пеня, 906,64 грн. - 20% річних, 1282,02 грн. - 7% штрафу, а також 102,00грн. сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СуддяТерлецька-Байдюк Н.Я.
Повне рішення складено 11 листопада 2010 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу