Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "21" жовтня 2010 р.Справа № 8/184
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Вознюк О.В. - дов. №662/12 від 30.08.10р.
від відповідача не з'явився (був присутній в засіданні суду 05.10.10р. Тарнавська К.Б. - засновник)
Розглянув справу за позовом Комунального підприємства "Реклама" (м. Житомир)
до Приватного підприємства "Фінансові ресурси" (м.Житомир)
про стягнення 96 757,68 грн.
Розгляд спору продовжено за погодженням сторін.
В судовому засіданні 05.10.10р. оголошувалась перерва до 21.10.10р. на підставі ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 96757,68 грн. заборгованості за договором №68 на розміщення зовнішньої реклами від 23.04.04р., з яких 62933,08 грн. - сума основного боргу; 4486,72 грн. - 3% річних та 29337,88 грн. - інфляційні.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву №300/12 від 11.05.10р. про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 62933,08 грн. основного боргу, 4631,65 грн 3% річних, 31370,59 грн. інфляційних та 265,98 грн. пені. Підтримав позов у межах уточнених позовних вимог.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, хоча про оголошення перерви в судовому засіданні був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка від 05.10.10р.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Судом у судовому засіданні досліджено матеріали справи, а саме: договір №68 на розміщення зовнішньої реклами від 23.04.04р.; додатки до даного договору; додаткову угоду до вказаного договору від 02.07.07р.; розрахунки ціни позову; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунки-фактури; свідоцтво про державну реєстрацію; заяву про збільшення розміру позовних вимог, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
23.04.04р. між сторонами укладено договір №68 на розміщення зовнішньої реклами (а.с.9-10).
Відповідно до п.7 договору, позивач зобов'язується з дати підписання цього договору передати відповідачеві по акту прийому-передачі місця розташування рекламних засобів.
На виконання умов даного договору Приватне підприємство "Фінансові ресурси" (розповсюджувач, відповідач) розмістило зовнішню рекламу за різними адресами на території міста Житомир, зазначеними в додатку №1 до вказаного договору, та зобов'язалося здійснювати оплату за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів у відповідності з тарифами, встановленими виконавчим комітетом Житомирської міської ради у строки, передбачені цим договором.
Уповноваженим органом Житомирської міської ради щодо надання в тимчасове користування місць комунальної власності та укладення відповідних договорів для розташування зовнішньої реклами є КП "Реклама" (позивач).
Відповідно до п.11 зазначеного договору, оплата проводиться щомісячно, згідно розрахунку оплати за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів, який є невід'ємною частиною цього договору з урахуванням зональних коефіцієнтів згідно розрахунку.
Розрахунок оплати за розміщення зовнішньої реклами згідно переліку місць розташування спеціальних конструкцій (зовнішньої реклами) і розмір плати за тимчасове користування ними за місяць погоджений сторонами та оформлений додатками №2 до вищезазначеного договору.
02.07.07р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору №68 на розміщення зовнішньої реклами від 23.04.04р. (а.с.13), якою внесено зміни й доповнення до основного договору та додатків №1 і №2 до нього, зокрема, встановлено розмір плати за розміщення зовнішньої реклами, а саме - 1123,63 грн в місяць.
Згідно з п.13 договору платежі за ним здійснюються "Розповсюджувачем" до 25 числа поточного місяця на підставі рахунків та актів наданих послуг КП "Реклама".
Позивач свої зобов'язання за договором №68 на розміщення зовнішньої реклами від 23.04.04р. виконував належним чином, про що свідчать належним чином оформлені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 59562,19 грн. (а.с.27-49, 51)
На підставі вищезазначених актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем виставлено відповідачеві рахунки-фактури (а.с.14-26).
Відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 59562,19 грн.
Слід зазначити, що позивач просить суд стягнути з відповідача 62933,08 грн. основного боргу.
Разом з тим, належних доказів в підтвердження надання відповідачеві послуг на суму 3370,89 грн. (62933,08 грн. - 59562,19 грн.) позивач не надав.
Акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000021 від 12.01.09р. на суму 1123,63 грн., який знаходиться в матеріалах справи (а.с.50), належним чином не оформлений (відсутні печатка та підпис посадової особи відповідача), тому не може бути належним доказом в підтвердження надання відповідачеві передбачених договором послуг.
Крім того, акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000318 від 12.03.09р. на суму 1123,63 грн. та №ОУ-0000440 від 07.04.09р. на суму 1123,63 грн., на які позивач посилається в наданому розрахунку боргу, в матеріалах справи відсутні і таких актів позивач не надав.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Стаття 1 Закону України "Про рекламу" визначає, що зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Згідно зі ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, які затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 59562,19 грн обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. В частині стягнення 3370,89 грн. (62933,08 грн. - 59562,19 грн.) основного боргу суд відмовляє в задоволенні позову, оскільки позивачем не надано належних доказів в підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем на зазначену суму, про що зазначав вище.
Крім того, згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 4631,65 грн. та інфляційних нарахувань в сумі 31370,59 грн.
Згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд приходить до висновку, що 3% річних та інфляційні підлягають частковому задоволенню в сумі 4559,44 грн. 3% річних та 31008,18 грн. інфляційних, так як розрахунок в цій частині є правильним та таким, що відповідає вимогам закону.
Разом з тим, суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення 362,41 грн. інфляційних та 72,21 грн. 3-ох% річних, оскільки як вбачається з розрахунку позивача, останній нараховував вказані зобов'язання на суму боргу, доказів в підтвердження наявності якої позивач суду не надав (по актах здачі-прийняття робіт №ОУ-0000021 від 12.01.09р., №ОУ-0000318 від 12.03.09р. та №ОУ-0000440 від 07.04.09р. на загальну суму 3370,89 грн.).
В заяві про збільшення розміру позовних вимог позивач також просить суд стягнути з відповідача 265,98 грн. пені.
Проте, суд відмовляє в задоволенні позові в цій частині, оскільки, як вбачається з розрахунку, позивач також нарахував пеню на суму заборгованості, яка не підтверджена належними доказами (акти здачі-прийняття робіт №ОУ-0000318 від 12.03.09р. та №ОУ-0000440 від 07.04.09р.).
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 59562,19 грн. основного боргу, 4559,44 грн 3% річних та 31008,18 грн. інфляційних обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 3370,89 грн. основного боргу, 362,41 грн. інфляційних, 72,21 грн. 3% річних та 265,98 грн. пені суд відмовляє в задоволенні позову.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Фінансові ресурси", 10014, м. Житомир, вул. Київська, 79 та 10002, м. Житомир, вул. Мануїльського, 2, кв.155, код ЄДРПОУ 32520226
на користь Комунального підприємства "Реклама", 10014, м. Житомир, вул. Щорса, 4, код ЄДРПОУ 32520027:
- 59562,19 грн. - основного боргу;
- 4559,44 грн. - 3% річних;
- 31008,18 грн. - інфляційних;
- 251,30 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 226,31 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3370,89 грн. основного боргу, 72,21 грн. 3% річних, 362,41 грн. інфляційних та 265,98 грн. пені.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
СуддяДавидюк В.К.
Дата підписання: "____" _________ 2010 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу