Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "19" жовтня 2010 р.Справа № 16/16-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Давидюка В.К.
за участю представників сторін:
від 1-го позивача: Бодашевська Ю.С., дов. від 01.06.2009р.
від 2-го позивача: Козир Р.А., дов. від 02.06.2010р.
від відповідача: не з'явився.
від третьої особи: не з'явився
прокурор: Слівінський О.О., посвідчення № 115.
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської міської ради ( м. Житомир) та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області ( м. Житомир)
до Закритого акціонерного товариства "Ліктрави" (м.Житомир)
за участю третіх осіб, які не висувають самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Спільне підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер" ( м. Житомир)
про зобов'язання вчинення дій та стягнення 6593,96 грн.
Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача шкоду в сумі 6593,96 грн., завдану нецільовим використанням земельної ділянки площею 0.22га, яка знаходиться в м. Житомир, вул. Київське шосе, 21 та зобов'язати відповідача привести земельну ділянку за вказаною адресою у придатний стан для використання за цільовим призначенням.
Заявою від 08.09.2010 року, поданою у відповідності з вимогами ст. 22 ГПК України, прокурор зменшив позовні вимоги в частині стягнення шкоди та просив стягнути з відповідача 3 604грн. 75 коп.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Представники позивача також підтримали позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.
В попередніх судових засіданнях представник відповідача позовні вимоги не визнавав та пояснював, що відповідачем не допущено порушення щодо нецільового використання земельної ділянки, а тому просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник третьої особи не скористався своїм правом та не з'явився у судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд,
Житомирський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Житомирської міської ради та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області до Закритого акціонерного товариства "Ліктрави" про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки площею 0,22 га, в сумі 6 593,96 грн., та приведення земельної ділянки у придатний для використання за цільовим призначенням стан.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 893976 від 01.11.05 року є власником земельної ділянки площею 2,8042 га, що розташована у м. Житомир по вул. Київське шосе, 21 та яка має цільове призначення для використання як землі промисловості ( а.с. 11).
12.12.08р. держінспектором Житомирської облдержземінспекції Управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області проведена перевірка автозаправної станції "Партнер", яка знаходилась на земельній ділянці за адресою, м. Житомир, вул. Київське шосе, 21, на предмет дотримання вимог земельного законодавства.
В результаті перевірки встановлено порушення відповідачем вимог ст.ст.91, 96 Земельного кодексу України, а саме, що ЗАТ "Ліктрави" як власник земельної ділянки площею 2,8042 га за адресою: м.Житомир, вул.Київське шосе 21, цільове призначення якої - землі промисловості, використовує частину цієї земельної ділянки площею 0,22 га. всупереч цільовому призначенню - під розміщення автозаправної станції "Партнер", тобто для комерційного використання.
За наслідками даної перевірки було складено Акт від 12.12.08р. (а.с.9).
Також, 12.12.08р. тим же держінспектором облдержземінспекції проведено обстеження земельної ділянки площею 0,22 га., яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Київське шосе 21, в результаті якого встановлено, що ЗАТ "Ліктрави" використовує вказану земельну ділянку не за цільовим призначенням, а саме для розміщення автозаправної станції "Партнер" - для комерційного використання, за наслідками чого було складено відповідний Акт від 12.12.08р. (а.с.10).
Відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку.
Згідно ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (ч.1 ст.20 ЗК України ).
Згідно зі ст.35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.03р. №962-IV, власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
Відповідно до ст. 91, 96 ЗК України, власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Згідно зі ст.66 ЗК України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під'їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.
Відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24.04.1998р. №14-1-7/1205, автотехобслуговування, роздрібна торгівля та комерційні послуги, інша комерційна діяльність відносяться за цільовим призначенням до земель комерційного використання.
Досліджуючи питання щодо наявності чи відсутності використання спірної земельної ділянки не за цільовим призначенням, суд звертає увагу на вимоги ст. 5, 164, 188 Земельного кодексу України та ст. 35, 52, 56 Закону України "Про охорону земель", згідно яких основне цільове призначення конкретизується шляхом визначення цільового призначення земельної ділянки за допомогою містобудівної та землевпорядної документації. На що також вказав Вищий господарський суд України, переглядаючи дану справу у касаційному порядку ( а.с. 112 том 2) .
Як вище зазначалося, згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 893976 від 01.11.05 року відповідач є власником земельної ділянки площею 2,8042 га, що розташована у м. Житомир по вул. Київське шосе, 21 та яка має цільове призначення для використання як землі промисловості ( а.с. 11).
Відповідно до звіту про експертну грошову оцінку земельних ділянок, що знаходяться у постійному користуванні ЗАТ "Ліктрави" в м. Житомирі по вул. Київське шосе, 21, розробленого КП Житомирський міський центр земельних відносин", ліцензія Держкомзему України серія АА № 777052 від 13.04.2004 року, об'єктом оцінки є земельна ділянка площею 2, 8042 га, яка надана в постійне користування на підставі рішення Житомирської міської ради від 13.04.2000 року № 223, розташована в м. Житомир, Київське шосе, 21 - функціональне призначення ділянки - за класифікатором цільового використання віднесено до земель промисловості (підприємство іншої промисловості).
У розділі 8 "Опис земельних ділянок" також вказано, що земельна ділянка загальною площею 2,8042 га, надана ЗАТ "Ліктрави", яка передана в постійне користування, рішенням виконкому Житомирської міської ради від 13.04.2000 року № 223, за функціональним використанням належить до земель промисловості (а.с. 139-141).
Приналежність спірної земельної ділянки до земель промисловості також підтверджується витягом з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки ( а.с. 145 том 2).
Відповідно до установчого договору про створення СП у формі ТОВ "Партнер" від 05.09.96р. та додатку до нього територія земельної ділянки площею 2677 м.кв передавалась у користування СП у формі ТОВ "Партнер" АЗС в м. Житомирі, Київське шосе, 21 і введена в експлуатацію 18.06.98, про що свідчить акт Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації, затверджений рішенням Житомирського міськвиконкому від 30.06.98 №305.(а.с. 13-15 том 1).
Представник відповідача у судовому засіданні також не заперечував факт розміщення на земельній ділянці відповідача АЗС, однак вважав, що це не свідчить про використання земельної ділянки не за призначенням.
Вказані доводи суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до Українського класифікатора цільового використання землі, автотехобслуговування, роздрібна торгівля та комерційні послуги, інша комерційна діяльність відноситься за цільовим призначенням до земель комерційного використання.
Вищевикладене свідчить про те, що ЗАТ "Ліктрави" було передано частину земельної ділянки площею 0.22 га, що належить йому на праві власності за цільовим призначенням для промислового під використання для розміщення АЗС, комерційного використання.
Загальні підстави відповідальності за майнову шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю інших осіб, визначені ст.1166 Цивільного кодексу України.
Згідно з роз'ясненням Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01 квітня 1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду та самою шкодою.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу (п.2.4), затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25 липня 2007 року та Методичних рекомендацій щодо застосування вказаної Методики, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 року №110, розподіл коштів (у відсотках), які мають отримати держава, територіальна громада, юридична чи фізична особа внаслідок відшкодування заподіяної їм шкоди, повинен здійснюватись відповідно до порядку, затвердженого Держземагентством за погодженням з Мінфіном, Мінекономіки та Мінприроди (пункт 8 Методики).
Згідно уточненого розрахунку розмір заподіяної шкоди становить 3604грн. 75 коп.
Заявою від 08.09.2010 року прокурор зменшив розмір заявлених вимог та просить суд стягнути з відповідача 3604грн. 75 коп. шкоди заподіяної нецільовим використанням земельної ділянки.
Перевіривши вказаний розрахунок суд визнає його обгрунтованим.
В судовому засіданні 19.10.2010 року представники позивачів надали суду акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 07623 від 15.10.2010 року, з якого вбачається, що автозаправочна станція СП ТОВ "Партнер", розміщення та експлуатація якої призвела до використання земельної ділянки не за призначенням, на даний час демонтована.
Вказане підтверджує те, що відповідач добровільно усунув порушення чинного законодавства та привів спірну земельну ділянку у придатний для використання за призначенням стан.
За таких обставин суд припиняє провадження в частині заявлених вимог щодо зобов'язання відповідача привести земельну ділянку, яка розміщена в м. Житомир, вул. Київське шосе, 21, у придатний для використання за призначенням стан, за відсутністю предмету спору, п.1.1 ст. 80 ГПК України.
Суд також визнає обгрунтованими уточнені вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача 3604 грн. 75 коп. та задовольняє їх.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, так як прокурором заявлено даний позов в інтересах держави в особі Житомирської міської ради та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області, то суд вважає за необхідне зазначити наступне:
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, надано спеціально уповноваженим органам управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.
Разом з тим, згідно підпункту 1 пункту "а" частини першої ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та відповідно до ст.ст. 15, 19 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до повноважень місцевих рад у галузі охорони навколишнього природного середовища віднесено здійснення контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства, координацію діяльності відповідних спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища на її території. Місцеві ради можуть здійснювати й інші повноваження відповідно до законодавства України.
Таким чином, як зазначає Вищий господарський суд України в довідці про результати вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов'язаних з охороною навколишнього природного середовища, зверенння місцевих рад до суду з позовами про відшкодування шкоди, завданої довкіллю, не суперечить положенням Господарського процесуального кодексу України та інших чинних нормативних актів.
Враховуючи викладене, прокурором правомірно заявлено позов в інтересах держави в особі Житомирської міської ради та Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Житомирській області про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки та приведення земельної ділянки у придатний для використання за цільовим призначенням стан.
Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ліктрави" (м.Житомир, вул. Київське шосе, 21, ідентифікаційний код 00481181),
на користь Житомирської міської ради (м. Житомир, майдан С.П.Корольова, 4/2, р/р 33115331700002, код платежу 24062100, УДК у м. Житомирі, код 22062319 ГУДКУ у Житомирській області, МФО 811039)
- 3604 грн. 75 коп. шкоди, заподіяної нецільовим використанням земельної ділянки.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Ліктрави" (м.Житомир, вул. Київське шосе, 21, ідентифікаційний код 00481181),
- в доход Державного бюджету України - 85,00 грн. державного мита за вимогу немайнового характеру та 102,00 грн. державного мита за вимогу майнового характеру.
- в доход Державного бюджету України - 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (р/р 31218259703002 в УДК в м.Житомирі, код ЗКПО 22062319, банк отримувача - ГУДКУ у Житомирській області, МФО - 811039, код доходу 22050000).
4. Припинити провадження у справі в частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача привести земельну ділянку, яка розміщена в м. Житомир, вул. Київське шосе, 21, у придатний для використання за призначенням стан.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
СуддяДавидюк В.К.
Дата підписання: "____" ________ 2010 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2,3 - позивачам
4 - відповідачу
5 - третій особі
6,7 - прокурору