Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "14" жовтня 2010 р.Справа № 8/1007
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді
судді Давидюка В.К.
судді
за участю представників сторін
від позивача Погорілець Р.В. - дов. №165 від 31.08.10р.
від відповідача не з'явився
Розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Солді і КО" (м.Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінар" (м. Житомир)
про стягнення 72296,03 грн.
Розгляд спору продовжено за погодженням сторін.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 72296,03 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки від 01.10.09р., з яких 60053,28 грн. - сума основного боргу, 5416,42 грн. - пеня, 821,01 грн. - 3% річних та 6005,32 грн. - штраф.
12.10.10р.в порядку ст. 22 ГПК України до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №167 від 08.10.10р., відповідно до умов якої позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 60053,28 грн. основного боргу, 7311,04 грн. пені, 1181,32 грн. 3% річних, 1976,59 грн. інфляційних та 6005,32 грн. штрафу, а всього на суму 76527,55 грн.
Представник позивача в судовому засіданні збільшені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві.
Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Суд дослідив в судовому засіданні документи, а саме: договір поставки №040046/14/2009 від 01.10.09р., розрахунки суми боргу, видаткові накладні, довіреності, заяву про збільшення розміру позовних вимог, свідоцтво про державну реєстрацію, статут, довідки про включення до ЄДРПОУ та інші.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд
01.10.09р. між сторонами був укладений договір поставки №040046/14/2009 від 01.10.09р. (а.с. 28-31), відповідно до умов якого позивач (постачальник) зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки відповідачеві (покупцеві) товар, а відповідач зобов'язаний прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п.1.1 договору).
Предметом поставки є метизи, інструменти, комплектуючі, витратні матеріали, будівельна хімія, інші будівельні матеріали тощо (п.1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору, товар, що є предметом даного договору, передається партіями. Кількість та ціна товару кожної партії товару, а також його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікаціями (видатковими накладними) постачальника, які є невід'ємними частинами договору.
Згідно з п. 4.1 даного договору, ціна товару, що передається за даним договором, установлюється в національній валюті України, згідно прейскурантів постачальника.
Загальна ціна договору складається із загальної вартості товару, поставленого по специфікаціях (видаткових накладних), протягом дії договору (п.4.2 договору).
Відповідно до п. 5.2.5 договору, покупець зобов'язаний оплатити товар у розмірі та терміни, встановлені цим договором.
Як передбачено п. 4.3 зазначеного договору поставки, оплата за цим договором здійснюється шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунок постачальника у розмірі 100% від вартості товару, отриманого за специфікацією (видатковою накладною) протягом 21 календарних днів з моменту одержання товару покупцем. Можлива попередня оплата товару згідно рахунків, виставлених постачальником.
У відповідності з п. 4.4 договору, спосіб оплати - безготівковий переказ. Форма розрахунків - платіжне доручення.
Пунктом 4.5 договору поставки сторони передбачили, що постачальник веде один зведений рахунок по всіх оплатах та поставках згідно цього договору. При наявності передоплати по одному рахунку та заборгованості за іншими специфікаціями (видатковими накладними) покупець погоджується на першочергове зарахування платежу у рахунок погашення заборгованості, незалежно від тексту платежу в платіжному дорученні. Усі специфікації (видаткові накладні) підписані сторонами починаючи з дати укладення даного договору і до закінчення строку його дії є його невід'ємними частинами, навіть якщо у них не міститься посилання на цей договір.
На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачеві товар на суму 70053,29 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями (а.с.10-27).
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково, внаслідок чого станом на день звернення з позовом до суду та на день розгляду справи в суді у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 60053,28 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).
Згідно з вимогами ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 60053,28 грн. основного боргу обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, позивач в заяві про збільшення розміру позовних вимог на підставі п.9.2 договору та ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 7311,04 грн. пені, 6005,32 грн. штрафу, 1181,32 грн. 3% річних та 1976,59 грн. інфляційних.
Пунктом 9.2 договору передбачено, що за порушення строку оплати, визначеного п.4.3 договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 3 дні додатково стягується штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару.
Крім того, в п. 13.3 даного договору сторони досягли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок вказаних зобов'язань, суд вважає, що пеня, штраф, 3% річних та інфляційні нараховані правильно та відповідно до вимог чинного законодавства і підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав, в судове засідання не з'явився.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 Господарського кодексу України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
На підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінар", 10002, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 112, п/р 26009050400016 в ВАТ "ВіЕйБі Банк" в м. Київ, МФО 380537, код ЄДРПОУ 22064503
на користь Приватного акціонерного товариства "Солді і КО", 04073, м. Київ, Подільський район, вул. Сирецька, 28/2, п/р 26002100297001, ПАТ "Альфа0Банк" м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23162981
- 60053,28 грн. - основного боргу;
- 7311,04 грн. - пені;
- 1181,32 грн. - 3% річних;
- 1976,59 грн. - інфляційних;
- 6005,32 грн. - штрафу;
- 765,28 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня його підписання та оформлення у відповідності до ст. 84 ГПК України.
СуддяДавидюк В.К.
Дата підписання: "____" __________ 2010 р.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу
3 - відповідачу