25 листопада 2010 р.Справа № 2-а-4447/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Боришполець Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2010р. по справі № 2-а-4447/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" < Список >
до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції в Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага", звернулось до суду з позовом та після його уточнення просило скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0004171504/1 від 03.02.2010 р. про стягнення податку на прибуток у розмірі 5265 грн. та штрафних санкцій у розмірі 263,25 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2010 р. відмовлено у задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2010 р. та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно не було враховано те, що позивачем був наданий уточнюючий розрахунок за 1 півріччя 2009 р. відповідно до пп.5.1 ст.5 Закону України №2181-ІІІ.
Відповідач заперечень на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання свого уповноваженого представника не направив.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття відповідача не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2009р. головним державним податковим інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Нововодолазької МДПІ Чепеленко Л.С., проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага". При проведенні перевірки використовувалась податкова звітність з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року та за 9 місяців 2009 року.
За результатами перевірки складено акт №1961/15-024/33001687 від 30.11.2009р., в якому зазначено, що перевіркою встановлено порушення п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платником податку в додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 р. завищено суму витрат на поліпшення основних фондів, що включаються до складу валових витрат на 21060 грн., що перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів.
За наслідками розгляду скарг позивача на вказаний акт перевірки, скарги були залишені без задоволення.
На підставі акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області №0004171504/1 від 03.02.2010 р., яке було оскаржено до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області скаргу та за результатами розгляду якої прийнято рішення про залишення скарги без розгляду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надання уточнюючого розрахунку за перше півріччя 2009 року, яким на думку позивача виправлені арифметичні помилки, не доводить обґрунтованості позовних вимог, оскільки згідно з актом від 30.11.2009 р. про результати камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток при перевірці використано податку звітність з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року та 9 місяців 2009 р., таким чином при перевірці не досліджувалась декларація з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2009 року, яка уточнювалась позивачем.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, при перегляді податкової звітності позивача встановлено, що за 1 квартал 2009 року в табл. 2 балансова вартість на початок розрахункового кварталу визначена в сумі 1518570 грн.
Відповідно з п.п. 8.7.1. п. 8.7 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Отже, позивач мав право віднести до валових витрат будь-які протягом звітного періоду витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що не перевищує 10%, а саме 151857 грн.
Натомість, в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009р. сукупна балансова вартість основних фондів на початок звітного 2009 року позивачем визначена в сумі 1853620 грн. та віднесено витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів в сумі 172917 грн., що перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного року, а саме на суму 21060 грн.
Таким чином, камеральної перевіркою вірно встановлено, що позивачем завищено валові витрати за 9 місяців 2009 року у сумі 21060 грн., що призвело до заниження ним податкового зобов'язання з податку на прибуток за 9 місяців 2009р. в розмірі 5265 грн.
Підпунктом «в» підпункту 4.2.2 пунктом 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
В обґрунтування своїх вимог та апеляційної скарги позивач посилається на те, що ним 30.11.2009 р. на адресу відповідача надіслано уточнений розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, що підтверджується електронними звітами про направлення уточненого розрахунку.
Однак, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України «Про порядок погашення" зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку. Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
В даному випадку, до початку перевірки ТОВ "Агроком Нова Водолага" контролюючим органом і на момент складання акту камеральної перевірки 30 листопада 2009 року ніякого уточнюючого розрахунку не було і балансова вартість основних фондів на початок звітного 2009 року (графа 3 таблиці 2 додатку К 1/1) позивача залишилась незмінною у сумі 1518570 грн., а тому уточнюючий розрахунок не може бути прийнятий до уваги.
Крім того, надісланий позивачем уточнюючий розрахунок від 30 листопада 2009 року до декларації за 1 півріччя 2009 року не розкриває суті зміни балансової вартості основних фондів на початок року, підприємством до Нововодолазької МДПІ не надавались уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючі додатки К 1/1, а також листи пояснення про зміну балансової вартості основних фондів на початок року до декларацій з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року та 1 кварталу 2009 року.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно встановлено обставини справи та ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищевикладених підстав.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком Нова Водолага" залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2010р. по справі № 2-а-4447/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2010 р.