25 листопада 2010 р.Справа № 2-а-4331/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Боришполець Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2010р. по справі № 2-а-4331/10/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон" < Список > < Текст >
до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про скасування податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду первинної скарги,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Триатлон» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова про донарахування податку на додану вартість №0000401820/0, № 0000401820/1, № 0000401820/2 та № 0000401820/3 у сумі 12 000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 8 000,00 грн. та за штрафними санкціями 4000,00 грн. та податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова про донарахування податку на прибуток № 0000411820/0, № 0000411820/1, № 0000411820/2 та № 0000411820/3 у сумі 15 000,00 грн., у тому числі за основним платежем - 10 000,00 грн. та за штрафними санкціями 5 000,00 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2010р.позовні вимоги були задоволені повністю.
Відповідач, ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова, не погодився із винесеним рішення та оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, Закон України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334 від 28.12.2994 року, Закон України „Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 року та просить скасувати винесену постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції представник відповідача посилається на результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми «Триатлон» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «НВП «Енергобуд» по ланцюгу постачання від ТОВ «ПБК «Вертикаль» за період 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р. , за результатами якої податковим органом не визнано валові доходи, валові витрати, податковий кредит та податкові зобов'язання по господарських операціях з вказаним контрагентом, угоди з яким службовими особами ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова визнано нікчемними, не визнано податковий кредит по податкових накладних, отриманих позивачем від зазначеного контрагента.
В судовому засіданні представники ТОВ фірми «Триатлон» надали заперечення на апеляційну скаргу та повністю підтримали свою первісну позицію з посиланням в обґрунтування її правомірності на норми Конституції України, КАСУ, ЦКУ, ГКУ, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” №334 від 28.12.2994 року, Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97 від 03.04.1997 року. Просять залишити без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2010р., а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для винесення зазначених повідомлень-рішень стали висновки акту №5170/182/14069455 від 13.11.2009 р. про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ фірми «Триатлон» (код ЄДРПОУ 14069455) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ «НВП «Енергобуд» (код ЄРДПОУ 34014461) по ланцюгу постачання від ТОВ «ПБК «Вертикаль» (код ЄРДПОУ 32948799) за період 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р.
Податкові повідомлення-рішення були винесені за порушення ч. 1 ст. 203, 215, п 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України, статей 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. за № 334/94-ВР та ст. 3, 4, 7 Закону «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р.
Після проходження процедури адміністративного оскарження відповідно до ст.5 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р., повідомлення-рішення були залишені в силі, а скарги позивача без задоволення.
Матеріали справи свідчать, що 28.05.2008 року ТОВ фірма «Триатлон» та ТОВ «НВП «Енергобуд» уклали договір № 28/05-08П на виконання проектно-дослідницьких робіт (далі - Договір). На підставі зазначеного договору ТОВ «НВП «Енергобуд» виконує розробку проекту зовнішнього електропостачання житлового комплексу із встроєно-пристроєними приміщеннями за адресою: вул. Плеханівська, 18-А.
Згідно з п. 7.1 Договору «Строк дії Договору з моменту підписання Договору «Замовником» і до повного виконання сторонами своїх обов'язків по Договору». На теперішній час роботи по вищезазначеному договору не виконані в повному обсязі та ще тривають.
ТОВ фірмою «Триатлон» було перераховано кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «НВП «Енергобуд»:
у розмірі 60000,00 грн., отримана податкова накладна № 100 від 10.06.08 р;
у розмірі 50000,00 грн., отримана податкова накладна № 153 від 28.07.08 р.;
у розмірі 40000,00 грн., отримана податкова накладна № 222 від 13.10.08 р.
В зв'язку з тим, що між підприємством позивача та ТОВ «НВП «Енергобуд», а також ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «ПБК «Вертикаль» існують господарські правовідносини, фахівець податкової служби на підставі даних, викладених у актах перевірок ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ «ПБК «Вертикаль» визнав не дійсними дані, відображені ТОВ фірма «Триатлон»: у деклараціях з податку на прибуток за період червень 2008 р. в частині валових витрат на суму 40000,00 грн., та у деклараціях з податку на додану вартість за період червень 2008 р. на суму 8000,00 грн. В результаті чого донараховано податок на прибуток за І півріччя 2008 року всього на суму 10000,00 грн., і донараховано податок на додану вартість за червень 2008 р. у сумі 8000,00 грн.
Відповідно до вимог діючого законодавства України відомості про суму податкового кредиту підприємства включають на підставі податкової накладної, які можуть видаватися підприємствами лише за умови наявності Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Слід зауважити, що на час господарських правовідносин як у ТОВ «НВП «Енергобуд», так і у ТОВ фірма «Триатлон» не скасовано свідоцтво платника ПДВ, обидва підприємства не мають ознак фіктивності, їх реєстрацію не скасовано.
Приписами акту перевірки визначено нікчемною угоду, яку уклало підприємство позивача з ТОВ «НВП «Енергобуд», внаслідок чого не визнано податковий кредит ТОВ фірми «Триатлон».
Однак, колегія суддів зазначає, що висновок відповідача щодо нікчемності укладеної угоди між позивачем та ТОВ «НВП «Енергобуд» є необґрунтованими та безпідставними виходячи з наступного.
Так, ст. 203 ЦКУ, на яку посилається апелянт, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
У акті перевірки відсутні посилання на наявність обставин та документів, які є доказами того, що вищевказані правочини суперечать Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Таким чином , що для висновку про нікчемність угоди необхідно мати належні та допустимі докази наявності умислу керівників вищевказаних контрагентів ТОВ фірми «Триатлон» на момент укладання, нібито, нікчемних правочинів. Таким доказами має бути вирок суду за кримінальною справою, власні пояснення керівників підприємств-контрагентів, пояснення свідків, які попереджені про кримінальну відповідальність за ст..384 Кримінального кодексу України за завідомо неправдиві показання ( при розгляді адміністративної та цивільної справи), якщо така справа розглянута судом та рішення набуло законної сили.
Колегія зазначає, що правові наслідки укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені не нормами спеціальних законів з оподаткування, а виключно нормами ч.1 ст.208 ГКУ. При цьому, зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) однією із сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Відповідальність за несплату податків передбачена спеціальним законом з оподаткування Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.2000 р. та у відповідних випадках Кримінальним Кодексом України.
Отже, для висновків про застосування наслідків несплати податків (заниження податкових зобов'язань будь-яким способом) за нікчемним правочином слід, насамперед, мати безспірні докази такої нікчемності, а не лише посилання на суб'єктивну думку та припущення перевіряючих.
Відповідно до позиції апелянта, підставою нікчемності угоди між ТОВ «НВП «Енергобуд» та ТОВ фірмі «Триатлон» - є те, що ТОВ «НВП «Енергобуд» (код ЄРДПОУ 34014461) мало правові відносини по ланцюгу постачання від ТОВ «ПБК «Вертикаль» (код ЄРДПОУ 32948799) , яке за даними податкового органу має ознаки фіктивності.
Згідно з пп. 11.2.1 п. 11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Закон України „Про податок на додану вартість” не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів по ланцюгу постачання від підприємств, що мають ознаки фіктивності (у тому числі з причинами не відображення ними податкових зобов'язань).
Судова колегія зазначає, що якщо сторони угоди вважають зазначену угоду дійсною, а нікчемною угоду вважає тільки третя особа, то така особа може лише вимагати застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (п. 5 ст. 216 ЦКУ), а не застосовувати такі наслідки самостійно.
Крім того суд вказує, що відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування , їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до норм Закону України «Про систему оподаткування» за будь-якими із сторін правочину не передбачено зобов'язання (стаття 9) та не визначено право (стаття 10) здійснення контролю показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, заявленими іншою стороною правочину. Таким чином, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.
Отже, податковий кредит ТОВ фірмі «Триатлон» по операціях з ТОВ «НВП «Енергобуд» сформований відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» :
- право на податковий кредит підтверджено наявністю оригіналів податкових накладних, виданих постачальниками товарів, які зареєстровані як платники податку, та складених у відповідності до вимог п.7.2. ст. 7 вищенаведеного закону у момент виникнення податкових зобов'язань по операціях з поставки товару;
- факт здійснення господарських операцій підтверджено первинними документами, складеними відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Виходячи з наведеного, ТОВ фірма «Триатлон» у повній відповідності до діючого законодавства включило до валових витрат суму в розмірі 40 000,00 грн. та до податкового кредиту суму в розмірі 8 000,00 грн.
Необхідно також зауважити, що виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків, а тим більше, по ланцюгу постачання. Статтею 61 Конституції України закріплено саме індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тож притягненню до відповідальності підлягає саме правопорушник.
Із вказаних підстав таким, що не відповідає чинному законодавству та підлягає скасуванню є також рішення про результати розгляду первинної скарги № 20803/10/25-009 від 23.12.2009 р.
Оскільки вказане рішення є актом індивідуальної дії, на підставі якого винесені наступні податкові повідомлення-рішення, воно в розумінні ст.17 КАС України є рішенням, що можуть бути оскаржені.
За таких обставин, з урахуванням приписів п.1 ст.71 КАС України, відповідач не довів правомірності прийнятого рішення, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає
Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно встановлені обставини справи та ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищевикладених підстав.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, < 197 > 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2010р. по справі № 2-а-4331/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.
Судді(підпис)
(підпис)Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2010 р.