25 листопада 2010 р.Справа № 2-а-6129/10/2070
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
за участю секретаря судового засідання Боришполець Я. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2010р. по справі № 2-а-6129/10/2070
за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів < Список > < Текст >
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Сіверська Сласть-продукт" < Текст > < 3 особи >
про стягнення коштів за незайняті робочі місця для інвалідів,
Позивач, Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з фірми "Сіверська сласть-продукт" товариство з обмеженою відповідальністю на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 7259,38 грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 58,86 грн., всього 7318,24 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 р. відмовлено в задоволенні позову.
Позивач, не погодившись з даною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в які просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 р. та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а саме вважає, що Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» на підприємство покладено обов'язок по створенню та самостійному працевлаштуванню інвалідів. Також надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності представника Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідач в запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржувана постанова законна та обґрунтована, просив залишити без мін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2010 р. В судове засідання не прибув.
Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. ч. 1, 2, 3 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Згідно Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, середньооблікова кількість штатних працівників у 2009 році становила 64 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 2 особи, а також кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні - 3особи (а.с.6).
Відповідно до ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Підприємства, установи і організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч.3 ст.18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.
Наведене свідчить про те, що обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком підбирати і працевлаштовувати інвалідів на створені робочі місця. Такий обов'язок покладається на органи працевлаштування, що перелічені в частині першій ст. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
На підприємство покладено обов'язок створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики №420 від 19.12.05 року затверджена форма статистичної звітності №3-ПН „Звіт про наявність вакансій", яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Відповідач у 2009 році щомісяця подавав статистичну звітність по формі № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках” до Харківського міського центру зайнятості, що підтверджується листом Харківського міського центру зайнятості № 8112 від 22.06.2010 року.
Отже, відповідачем у 2009 році вчинялись заходи щодо повідомлення органів, визначених частиною першою статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" - органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів, які здійснюють працевлаштування інвалідів.
Оскільки відповідач виконав встановлений законом норматив щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, інформував центр зайнятості по формі № 3-ПН “Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках”, доказів відмови відповідачем працевлаштувати інвалідів не надано, тому підстав для накладення на нього адміністративно-господарських санкцій за 1 незайняте робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів у 2009 році, не вбачається.
Згідно ч. 2 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій передбачає нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 % річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Враховуючи, що у відповідача не було обов'язку по сплаті адміністративно -господарських санкцій за 2009 рік, нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно -господарських санкцій також є необґрунтованими.
У зв'язку з викладеним, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для скасування постанови та задоволення апеляційної скарги.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції з вищевикладених підстав.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.07.2010р. по справі № 2-а-6129/10/2070 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя< підпис >Філатов Ю.М.
Судді< підпис >
< підпис >Водолажська Н.С. Тацій Л.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 30.11.2010 р.