Справа: № 2-а-30827/08 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
"30" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Кучми А.Ю.
суддів: Бєлової Л.В., Данилової М.В.
при секретарі: Козловій І.І.
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Житомирі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтоенергосоюз»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою, -
11.11.2008 ДПІ у м. Житомирі звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до ТзОВ «Нафтоенергосоюз»про стягнення коштів, отриманих за нікчемною угодою з ТОВ «Українська консалтингова група»у розмірі 230000 грн.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова суду -без змін.
Так, згідно приписів п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Житомирський окружний адміністративний суд в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Апеляційна інстанція погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 04.09.2008 посадовими особами ДПІ в м. Житомирі проведена планова документальна перевірка ТзОВ «Нафтоенергосоюз»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2007 по 31.03.2008, про що складено акт № 4568/23-1/34973007/0110.
06.11.2008 проведено перевірку по питаннях викладених у скарзі платника податків від 23.09.2008, про що складено акт № 6173/23-1/34973007/0110.
За результатами проведених перевірок, встановлено ведення податкового обліку ТзОВ «Нафтоенергосоюз»з порушенням встановленого порядку, що призвело до порушення ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»та ЗУ «Про податок на додану вартість».
Перевіркою встановлено взаємовідносини ТзОВ «Нафтоенергосоюз»з ТОВ «Українська консалтингова група», а саме: укладення договору купівлі-продажу металопрокату (труби газопровідні), який на думку позивача є нікчемним, оскільки вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та моральним засадам суспільства.
Ст. 203 ЦК України вказує на те, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
На виконання умов вищевказаного договору продавець зобов'язаний передати у власність покупцю труби газопровідні, а покупець в свою чергу зобов'язаний прийняти товар і сплатити за нього грошові кошти в сумі 230 000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції товариством «Нафтоенергосоюз»дійсно було отриману від ТОВ «Українська консалтингова група» податкову накладну № 150874 від 15.08.2007 на суму 230 000 грн., в тому числі ПДВ 38333,33 грн. та в серпні 2007 вказану суму ПДВ включено до податкову кредиту. Проте, будь-які докази про передачу відповідачу труб газопровідних товариством «Українська консалтингова група» та про наявність таких труб у нього відсутні.
Крім цього судом першої інстанції встановлено, що 01.08.2007 ТзОВ «Нафтоенергосоюз»укладено з ПП ОСОБА_2 договір відповідального зберігання за яким будівельні матеріали (труби газопровідні) повинні зберігатися за вказаною адресою. Однак з листа № 5546/7/26-3 від 17.10.2008 вбачається, що при огляді складських приміщень ПП ОСОБА_2 вищевказані будівельні матеріали, передані відповідачем на відповідальне зберігання приватному підприємцю відсутні, що свідчить про укладення договору купівлі-продажу від 15.08.2007 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемним.
Однак, відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції визнав, що застосовані санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, а тому вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій, як такі, що відповідають вимогам ч.1 ст.238 ГК.
Таким чином, встановлені ч.1 ст. 208 ГК України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст.250 Господарського кодексу України, а саме протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом. Порушення відповідачем було допущено 15.08.2007 року, позовна заява податковим органом до суду подана 11.11.2008 року, тобто за межами граничного річного строку від вчинення порушення, передбаченого ст. 250 ГК України.
Доводи апелянта, про те, що відповідно до ч. 4 ст.258 ЦК України позовна давність у десять років застосовується до вимог про застосування наслідків нікчемного правочину колегія суддів не бере до уваги, оскільки дані санкції є адміністративно-господарськими, в зв'язку з чим можуть застосовуватися лише протягом строків, установлених статтею 250 ГК України. Початком перебігу зазначених у наведеній статті строків є дата виконання правочину.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі -залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 06.10.2009 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма
Судді: Л.В. Бєлова
М.В. Данилова
Повний текст виготовлено 06 грудня 2010 року.