Справа: № 2а-3156/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Векуа Н.Г.
Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.
Іменем України
"16" листопада 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Бистрик Г.М.,
суддів: Кучми А.Ю., Данилової М.В.,
при секретарі: Пеньковій О.Г.,
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,
У березні 2010 року позивач Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва звернулися в суд з позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2010 року вимоги позивача задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні вимог позивача відмовити.
В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає, апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача.
З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 зареєстрований Печерською районною у м. Києві державної адміністрацією 06.06.2001 року за №4968, та знаходиться на обліку в ДПІ Печерському районі м. Києва як платник податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 10.07.2001 року№88928073, копія в матеріалах справи).
Податковим органом проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за результатами якої складено акт від 26.06.2009 року №32/1740-1236905912 (далі - акт перевірки), на підставі висновків якого прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.06.2009р. №0000801740/0 та №0000791740/0, відповідно до яких визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54582 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 14268 грн. 75 коп., які були отримані відповідачем особисто.
Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені в адміністративному, чи в судовому порядку.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону передбачено, що податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Відповідач не скористався процедурою апеляційного оскарження суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 54582 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 14268 грн. 75 коп., а тому податковий борг, по узгодженому податковому зобов'язання підлягає стягненню в судовому порядку.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідача була наявну переплата з податку на додану вартість та з податку з доходів фізичних осіб.
Після проведених розрахунків з урахуванням переплати податковим органом, сума податкового боргу відповідача перед бюджетом становить: з податку на додану вартість -54466,11 грн., з податку з доходів фізичних осіб -12609,07 грн..
У відповідності до п.п. 6.2.1. п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва надіслано відповідачу першу та другу податкові вимоги від 16.07.2009 року №1/3890 та від 25.08.2009 року №2/5028.
Перша податкова вимога від 16.07.2009 року №1/3890 отримана відповідачем, про що свідчить підпис на повідомленні про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи), конверт з другою податковою вимогою повернувся на адресу ДПІ у Печерському районі м. Києва, у зв'язку із чим, її було розміщено на дошці податкових повідомлень.
Згідно з пп. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкової заборгованості у розмірі 6 500 грн..
Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що підставою для примусового стягнення активів платників податків в рахунок погашення його податкового боргу є виключно рішення суду.
Задовольняючи вимоги позивача суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у зв'язку з тим, що податковий борг в розмір 67 075,18 грн. відповідачем не сплачено, тому зазначена сума підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.
Оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу відповідача суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.
Повний текст ухвали суду виготовлено 22.11.2010 року.
Головуючий суддя: Бистрик Г.М.
Судді: Данилова М.В
Кучма А.Ю.