Справа: № 2-а-4877/09 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.
Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
Іменем України
"18" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого -судді Лічевецького І.О., суддів -Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., розглянувши в порядку письмового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2009 р. адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом, посилаючись на те, що вона мала банківський вклад у відкритому акціонерному товаристві «Європейський банк розвитку та заощаджень»(надалі за текстом -«Банк»), яке було учасником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі за текстом -«Фонд»).
В лютому 2008 р. розпочато процедуру ліквідації Банку та призначено ліквідатора.
В березні 2008 р. позивач звернулась до ліквідатора з заявою, якою просила визнати її кредитором на суму 603 932 грн. 88 коп., з яких 50 000 грн. їй відшкодовано Фондом.
Оскільки гарантовану суму на відшкодування вкладів законами України збільшено до 150 000 грн., просила зобов'язати Фонд відшкодувати їй 100 000 грн. вкладу.
Одночасно позивач просила стягнути на її користь 1 500 грн. збитків, пов'язаних з отриманням правової допомоги.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2009 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанцій обґрунтовано виходив з того, що позивачеві в повному обсязі відшкодовано кошти у розмірі, який був встановлений на момент недоступності вкладу, а подальші зміни в законодавстві не є підставою для збільшення відшкодування, оскільки закони України не мають зворотної дії в часі.
Як встановлено судом попередньої інстанції, 24.10.2007 р. між позивачем та Банком укладено Депозитний договір № 008991 за умовами якого ОСОБА_2 передала у депозит грошові кошти в сумі 603 932 грн. 88 коп.
22 лютого 2008 р. постановою Національного банку України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії Банку та ініціювання процедури його ліквідації.
Ліквідаційну процедуру розпочато 25.02.2008 р., внаслідок чого позивач не може повернути банківський вклад.
05.03.2008 р. ОСОБА_2 звернулась до ліквідатора з заявою про визнання її кредитором на суму 603 932 грн. 88 коп.
В березні 2008 р. позивачем отримано відшкодування в розмірі 50 000 грн.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб»від 20 вересня 2001 р. № 2740-III (надалі за текстом -«Закон № 2740-III») визначено, що Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону № 2740-III (в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) Фонд гарантує кожному вкладнику учасника (тимчасового учасника) Фонду відшкодування коштів за його вкладами, включаючи відсотки, в розмірі вкладів на день настання недоступності вкладів, але не більше 1200 гривень по вкладах у кожному із таких учасників. Зазначений розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду може бути збільшено за рішенням адміністративної ради Фонду залежно від тенденцій розвитку ринку ресурсів, залучених від вкладників учасників (тимчасових учасників) Фонду.
Рішенням адміністративної ради Фонду від 14 серпня 2007 р. № 4 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2007 р. за № 1002/14269 розмір відшкодування коштів за вкладами, уключаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб збільшено до 50000 грн.
У статті 1 Закону № 2740-III міститься визначення термінів, що вживаються у ньому, розкрито і зміст терміна «недоступність вкладів»- це неможливість одержання вкладу вкладником відповідно до умов договору, яка настає з дня призначення ліквідатора учасника (тимчасового учасника) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Приймаючи до уваги, що на день настання недоступності вкладів позивачем отримано відшкодування у встановленому розмірі, судом першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позову.
Такий висновок ґрунтується на повно і всебічно встановлених обставинах справи, які підтверджені належним чином перевіреними у судовому засіданні доказами.
Доводи апеляційної скарги зроблених судом попередньої інстанції висновків не спростовують, а посилання скаржника на той факт, що Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 31 жовтня 2008 року № 639-VI збільшено розмір відшкодування до 150 000 грн. є помилковим, оскільки відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 вересня 2009 р. -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня набрання нею законної сили касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя Т.М.Грищенко
суддя В.Е.Мацедонська