Справа: № 2-а-142/10 Головуючий у 1-й інстанції: Соколов О.О.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
"09" листопада 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Сесемко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2010 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, голова Городнянської райдержадміністрації Лавський А.М., про визнання незаконними дій Городнянської райдержадміністрації щодо кваліфікації відсутності на роботі в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року як прогули, стягнення з Городнянської райдержадміністрації моральної шкоди, визнання факту роботи у вихідні дні та зобов'язання оплатити роботу у вихідні дні згідно до законодавства, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання незаконним розпорядження Городнянської райдержадміністрації від 21 червня 2010 року №41-ос,-
Постановою Городнянського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Городнянської районної державної адміністрації Чернігівської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, голова Городнянської райдержадміністрації Лавський А.М., про визнання незаконними дій Городнянської райдержадміністрації щодо кваліфікації відсутності на роботі в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року як прогули, стягнення з Городнянської райдержадміністрації моральної шкоди, визнання факту роботи у вихідні дні та зобов'язання оплатити роботу у вихідні дні згідно до законодавства, виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку, визнання незаконним розпорядження Городнянської райдержадміністрації від 21 червня 2010 року №41-ос задоволено частково, а саме: визнано незаконними дії Городнянської райдержадміністрації щодо кваліфікації відсутності ОСОБА_2 на роботі в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року як прогули, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог з мотивів суперечності висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що його заяву, яка була підписана головою райдержадміністрації та підтверджувала погоджений спосіб компенсації за роботу у вихідні дні, при звільненні згідно розпорядження голови райдержадміністрації від 21 червня 2010 року №41-ос проігноровано та проставлено період часу з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року як прогул, за роботу у вихідні дні йому не проведено оплату в подвійному розмірі, як це передбачено ст.72 КЗпП України. Крім того, апелянт вважає, що судом незаконно відмовлено у стягненні з відповідача моральної шкоди, оскільки поширення відповідачем відомостей, які порочать честь та гідність апелянта, нерозривно пов'язано з неправомірними діями щодо кваліфікації відсутності позивача на роботі в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року як прогули, а тому має бути розглянуто в порядку адміністративного судочинства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 02 червня 2010 року ОСОБА_2, який працював заступником голови Городнянської райдержадміністрації з гуманітарних та політико-правових питань, подав голові Городнянської райдержадміністрації Овсянику М.К. заяву про надання йому відгулів за роботу у вихідні дні з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року. Про погодження надання ОСОБА_2 відгулів за роботу у вихідні дні в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року свідчить відповідна резолюція на заяві позивача від 02 червня 2010 року (а.с.5). Копія заяви ОСОБА_2 від 02 червня 2010 року з резолюцією голови Городнянської райдержадміністрації була передана позивачем керівнику апарату райдержадміністрації Беребері І.П. 15 червня 2010 року.
Згідно акту від 21 червня 2010 року комісії по фіксації фактичного обліку часу перебування на робочому місці заступника голови райдержадміністрації ОСОБА_2, утвореної розпорядженням голови райдержадміністрації від 10 червня 2010 року № 36-ос, позивач був відсутній на робочому місці в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року з нез'ясованих причин (а.с.4). З актом від 21 червня 2010 року ОСОБА_2 був ознайомлений 24 червня 2010 року, про причини неявки пояснення від позивача не витребувані. В табелі обліку використання робочого часу ОСОБА_2 за червень 2010 року робочі дні в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року відмічені як прогули (а.с.8).
07 червня 2010 року позивач надав заяву про звільнення його з посади за власним бажанням (а.с.142). Розпорядженням голови Городнянської райдержадміністрації від 21 червня 2010 року № 41-ос позивача було звільнено з посади заступника голови райдержадміністрації за власним бажанням (а.с.6). 07 червня 2010 року голова Городнянської райдержадміністрації Лавський А.М. направив лист до Чернігівської облдержадміністрації (а.с.138) та до Кабінету Міністрів України (а.с.139) про погодження звільнення позивача, на що отримав погодження від голови Чернігівської обласної державної адміністрації (а.с.81) та Кабінету Міністрів України (а.с.82).
У відповідності до ст.72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі.
Колективним договором на 2010-2011 роки між адміністрацією та профспілковим комітетом Городнянської райдержадміністрації передбачено, у разі залучення працівників до чергування у вихідний чи святковий день, працівникові повинен бути наданий відгул протягом найближчих 10 днів (п.4.5). Крім того, передбачено, що робота у святкові, неробочі та вихідні дні, якщо вона не компенсується іншим часом відпочинку, оплачується у подвійному розмірі (п.3.4).
Приймаючи до уваги наявність погодження голови Городнянської райдержадміністрації Овсяника М.К. надання ОСОБА_2 відгулів за роботу у вихідні дні з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року, що підтверджується заявою позивача від 02 червня 2010 року з резолюцією голови Городнянської райдержадміністрації Овсяника М.К., а також проаналізувавши надані документи (розпорядження, накази щодо залучення ОСОБА_2 до роботи у вихідні та святкові дні), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині визнання незаконними дій Городнянської райдержадміністрації щодо кваліфікації відсутності позивача на роботі в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року як прогули, що сторонами у справі не оскаржується.
У відповідності до ст.48 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»посадові особи місцевих державних адміністрацій є державними службовцями, їх основні права, обов'язки, відповідальність, умови оплати праці і соціально-побутового забезпечення визначаються Законом України «Про державну службу».
Статтею 20 Закону України «Про державну службу»визначено, що тривалість робочого часу державних службовців визначається відповідно до законодавства про працю України з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом. Для виконання невідкладної і непередбаченої роботи державні службовці зобов'язані за розпорядженням керівника органу, в якому вони працюють, з'являтися на службу у вихідні, святкові та неробочі дні, робота за які компенсується відповідно до чинного трудового законодавства.
Доводи апелянта щодо порушення судом норм матеріального права при відмові в задоволенні позовної вимоги щодо компенсації за роботу у вихідні дні судом не приймається до уваги, оскільки ст.72 КЗпП України передбачено, що робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі, що також підтверджено в п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»№ 13 від 24 грудня 1999 року. Враховуючи, що за заявою ОСОБА_2 від 02 червня 2010 року за роботу у вихідні дні йому надано відгули в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року, що визнано судом першої інстанції, згідно ст.72 КЗпП України відсутні підстави для компенсації позивачу такої роботи у грошовій формі.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для нарахування та оплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки як вбачається з платіжного доручення № 283 від 23 червня 2010 року позивачу виплачена заробітна плата за червень 2010 року та компенсація за невикористану відпустку (а.с.122). Крім того, позивач не заявляв в суді першої інстанції позовні вимоги щодо виплати заробітної плати за дні відгулів, а лише заявляв вимоги щодо оплати роботи у вихідні дні згідно законодавства.
Доводи апелянта щодо скасування розпорядження голови Городнянської райдержадміністрації від 21 червня 2010 року № 41-ос з мотивів відсутності належних погоджень судом не приймаються до уваги з огляду на наступне. У відповідності до ст.10 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»головою Городнянської райдержадміністрації були направлені листи до голови Чернігівської облдержадміністрації та Кабінету Міністрів України щодо погодження звільнення ОСОБА_2 з посади заступника голови Городнянської райдержадміністрації, на що були отримані відповідні листи з погодженням від голови Чернігівської облдержадміністрації (№ 05-02/1383 від 30 червня 2010 року) та Кабінету Міністрів України (№ 10261/2-10 від 30 липня 2010 року). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при звільненні позивача були виконанні вимоги законодавства, і права ОСОБА_2 порушені не були. Окрім того, скасування розпорядження про звільнення позивача з роботи за відсутністю відповідних погоджень при відсутності вимоги про поновлення на роботі не тягне за собою правових наслідків.
Доводи апелянта щодо необхідності стягнення моральної шкоди судом також не приймаються з огляду на те, що позивач просив стягнути моральну шкоду в сумі 10000 грн. за поширення відповідачем неправдивих відомостей, які порочать честь, гідність та ділову репутацію позивача, що у відповідності до ст.15 ЦПК України розглядається в порядку цивільного судочинства. Крім того, позовна вимога щодо визнання таких відомостей неправдивими в суді першої інстанції не заявлялась.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо визнання незаконними дій Городнянської райдержадміністрації щодо кваліфікації відсутності позивача на роботі в період з 07 червня 2010 року по 21 червня 2010 року як прогули, а в іншій частині відмови в задоволенні позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну ОСОБА_2 -залишити без задоволення.
Постанову Городнянського районного суду Чернігівської області від 30 вересня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 15 листопада 2010 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький